У зв'язку з цим у процесі експлуатації автомобіля потрібно додатковий захист внутрішніх поверхонь і схованих порожнин кузова нанесенням спеціальних протикорозійних складів, а в з'єднаннях деталей нанесенням ущільнювальних мастик.

Автоконсервант «Мовиль» використовується для обробки схованих порожнин. Рекомендується обробляти порожнини через кожні 1–1,5 року. Автоконсервант «Мовиль» допускає обробку поверхонь, раніше покритих нігролом або іншими оливами, а також іржавих поверхонь.

Захисний мастильний матеріал НГМ-МЛ застосовується для обробки схованих порожнин. Цим матеріалом оброблені сховані порожнини нових автомобілів.

Захисне плівкове покриття НГ216Б використовується для покриття частин автомобіля під кузовом.

Мастика протишумова бітумна БПМ‑1 застосовується для захисту від корозії днища кузова і для зменшення шуму від вібрації. Наносять мастику чи розпиленням вручну товщиною 1,0–1,5 мм.

Пластизоль Д‑11А використовується для захисту низу кузова від корозії, від абразивного зносу і для шумоізоляції. Товщина покриття 1–1,2 мм. Адгезія пластизоля до ґрунтів ЭФ‑083 і ФЛ‑093.

Пластизоль Д4А застосовується для герметизації зварених швів на зовнішніх зонах кузова [5].

Мастика, що невисихає, 51‑г‑7 використовується для герметизації зчленувань кузова.

У внутрішні порожнини протикорозійна речовина напилюється способом повітряного чи безповітряного розпилення.

При повітряному розпиленні потрібно стиснене повітря з тиском 0,5–0,8 Мпа, пістолет-фарборозпилювач з бачком, шланги і подовжувальні насадки для пістолета. Краща якість покриття досягається при безповітряному розпиленні під тиском 412 Мпа, що дозволяє розпорошувати матеріали значної в'язкості.

Підготовка і протикорозійна обробка схованих порожнин

Через застосування складного технологічного устаткування і необхідності високоякісного виконання робіт обробку схованих порожнин рекомендується виконувати тільки на станціях технічного обслуговування автомобілів.

Порядок виконання операцій для захисту від корозії схованих порожнин:

1. Установіть автомобіль на підйомник, зніміть деталі й оббивку, що перешкоджають доступу в сховані порожнини.

2. Промийте водою температурою 40-50 °С через технологічні і дренажні отвори сховані порожнини (табл. 8–2), низ кузова, арки коліс до витікання чистої води. При цьому опускні стекла повинні бути закриті.

Видаліть в салон та багажник вологу, продуйте стисненим повітрям усі сховані порожнини і місця нанесення протикорозійних складів.

Переженіть автомобіль у камеру для нанесення противокорозійного складу і поставте на підйомник. Нанесіть розпиленням протикорозійний склад.

Опустіть автомобіль з підйомника, очистіть від забруднення лицьової поверхні кузова дрантям, змоченим в уайт-спирите.

Відновлення

протикорозійного і

противошумного покриття низу

кузова й арок колес

У процесі експлуатації автомобіля покриття на дніще кузова піддається впливу гравію, піску, солі, вологи. У результаті мастика і ґрунт ушкоджуються і стираються. Оголений метал піддається корозії.

При ушкодженнях покриття пласти-золя Д‑11А без порушення шару ґрунту або ушкоджені ділянки очистіть від бруду і на суху поверхню безповітряним розпиленням або щіткою нанесіть пластизоль. Просушіть пластизоль при температурі 130 °С протягом 30 хв.

Допускається нанесення проти шумової мастики БПМ‑1, сушіння якої може проходити в природних умовах.

Перед відновленням покриття установіть автомобіль на підйомник, ретельно огляньте низ кузова і виявіть дефекти покриття. Очистіть від бруду низ кузова, видаліть іржу шпателем, чи шкуркою перетворювачем іржі відповідно до інструкції. Обдуйте низ кузова стисненим повітрям.

Установіть автомобіль на підйомник у камеру для нанесення мастики і зніміть колеса.

Закрийте барабани і диски гальм захисними кожухами, ізолюйте щільним папером і клейкою стрічкою карданну передачу, глушителі, троси й інші місця, не підлягаючі обробці мастикою.

Дрантям, змочений в уайт-спириті, знежирте зачищені до металу місця.

На зачищені місця нанесіть розпиленням або щіткою ґрунт ГФ‑073 і витримайте 5–10 хв.

Потім нанесіть розпиленням або вручну (щіткою шпателем) мастику БПМ‑1 на дефектні.місця шаром 1–1,5 мм. Перекриття по старому

шар повинно бути мінімальним.

У холодний час року мастику перед уживанням витримайте в теплому приміщенні до підвищення температури не нижче 20 °С. У випадку загущення мастики розбавте її ксилилом до 3%.

Лакофарбове покриття від забруднення мастикою очистіть дрантям, змоченим в уайт-спириті [6].

Просушіть мастику при температурі 100–110 °С протягом 30 хв. 18–20 °С або не менш 24 годин.

Герметизація кузова

гумовими ущільнювачами і

мастиками

Герметизація кузова забезпечується застосуванням різних гумових ущільнювачів, ущільнювальних мастик, гумових заглушок для технологічних отворів і ретельним припасуванням деталей, що сполучаються.

Знімаючи чи встановлюючи ущільнювачі з металевими каркасами, не допускайте, щоб каркас м'явся, а на ущільнювачах утворювалися гофри.

При установці ущільнювачів прорізів дверей нанесіть під ущільнювачі клей 88‑НП‑35 від верхньої кромки заднього крила по верху прорізів дверей і по центральній стійці до порогів дверей.

Після установки дверей по кутах петель нанесіть ущільнювальну мастику 51‑Г‑7, як показано на. При заміні чи перестановці ущільнювачів дверних прорізів нанесіть ущільнювальну мастику 51‑Г‑7 у верхні кути центральних стійок.

Шви контактного точкового зварювання, якою зварені штамповані деталі кузова, не дають щільного з'єднання. Вони піддаються інтенсивній корозії, особливо на вигинах листів з малими радіусами скругления й у місцях перенапруги металу.

Від потрапляння вологи і бруду зварені шви на автозаводі загерметизировують пластизолем Д‑4А.

При заміні окремих деталей кузова, після зварювальних робіт і нанесення

ґрунту, промастіть зварені шви по обидва боки пластизолем Д‑4А та нанесіть у кутові стики мастику, що невисихає, 52‑Г‑7. Для збереження лакофарбового покриття кузова і змісти його в гарному стані тривалий час необхідно підбирати поліруючі засоби, що відповідають стану покриття. При цьому необхідно дотримувати рекомендації з їхнього застосування.

6. Правила техніки безпеки при роботі з лакофарбовими речовинами

Полімерні матеріали при нагріванні їх до температури понад 60 °С виділяють шкідливі речовини. Особливо багато таких речовин виділяється під час приготування сумішей на основі епоксидних смол. Тривалий вплив летких речовин на організм людини при концентрації їх у повітрі близько 0,01…0,02 мг/л може спричинити захворювання печінки, нирок і центральної нервової системи. Крім того, смоли можуть стати причиною захворювання органів травлення, дихання, подразнення слизової оболонки очей. До таких самих захворювань може призвести пил, який утворюється при обробці деталей, відновлюваних сумішами на основі епоксидних смол. Тому всі роботи по відновленню деталей полімерними матеріалами виконують у приміщенні, ізольованому від інших цехів і дільниць, обладнаному загальною припливно-витяжною і місцевою вентиляцією.

Готувати суміші на основі епоксидних смол треба у витяжній шафі. Не можна забруднювати ними верстаки, поверхні деталей, інструмент, посуд.

Перед початком роботи руки покривають спеціальною пастою. Працюють у захисному бавовняному халаті, фартусі, нарукавниках, ковпаці і рукавичках. Треба захищати шкіру від потрапляння смол і затверднювачів. Якщо руки не змащені пастою, то через кожні дві години роботи їх слід мити теплою водою з милом, а потім змащувати жирною маззю на основі ланоліну, вазеліну або рициновою олією.

Під час обробки полімерних матеріалів користуються респіратором. Перед нанесенням покриттів з полімерних матеріалів у псевдо-розрідженому шарі обпресовуванням або іншими способами треба перевірити справність обладнання на холостому ходу. Завантажують матеріал совком, готову деталь виймають спеціальним гачком або кліщами, працюють у рукавицях. Капроновий порошок, подрібнений до частинок розміром менш як 0,1 мм, застосовувати не можна, оскільки він вибухонебезпечний.

Полімерні матеріали зберігають у металевих ящиках подалі від опалювальних приладів, сушильних шаф та електродвигунів.