ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ КУЗОВА ВАНТАЖНОГО АВТОМОБІЛЯ

1. Кузов і кабіна вантажного автомобіля

Вантажні автомобілі загального призначення мають кузови у вигляді дерев'яної бортової платформи. На спеціалізованих автомобілях кузови пристосовані для перевезення певного вантажу (самоскидні, фургони, цистерни тощо).

Бортова платформа вантажного автомобіля (рис. 1.1 а) складається з дерев'яних і металевих деталей. Основу платформи становить підлога 5, зроблена з дощок, яка спирається на поздовжні 2 й поперечні 4 бруси. До основи прикріплено передній борт /(нерухомо), відкидні бічні б і задній 3 борти. Відкидні борти з'єднані з основою завісами 11 і 10 й удержуються в піднятому положенні спеціальними запорами 8 у кутах бортів. До рами автомобіля бортова платформа кріпиться стрем'янками 1 і 9.

Кабіна вантажного автомобіля (рис. 1.1 б) капотної конструкції складається з каркаса 15, кришки 13, верхньої 12, задньої 14 і бічних 16 панелей, між якими зроблено дверні прорізи. В прорізах на завісах навішуються двері. В зачиненому положенні двері удержуються за допомогою спеціальних замків. Двері кабіни обладнано опускним склом із склопідйомниками та кватирками. У віконні прорізи кабіни вставлено гнуте скло, яке не відкривається. Всередині кабіни розміщено сидіння водія та органи керування.

Сидіння водія може бути двомісним або тримісним, спільним для водія й пасажирів або окремим. У разі роздільної конструкції сидіння виконують регульованим за висотою й довжиною, а також за нахилом спинки. В кабінах безкапотної конструкції передбачають одне спальне місце, розташоване впоперек кабіни за спиною водія. Щоб забезпечити доступ до двигуна, в таких кабінах роблять пристрій для перекидання кабіни відносно передніх шарнірних опор (автомобілі МАЗ, КамАЗ) [2].

Оперення вантажного автомобіля (рис. 1.1 в) в разі капотного компонування складається з капота 17, крил 18, підніжок 19 та облицювання радіатора 20. Коли двигун розташовано під кабіною, до оперення входять тільки крила, підніжки та облицювання радіатора.

Рис. 1.1

Кузов (а), кабіна (б) та оперення (в) вантажного автомобіля:

1,9 – стрем'янки; 2, 4 – відповідно поздовжні й поперечні бруси; 3 – задній борт;

5 – підлога платформи; 6 – відкидні бічні борти; 7– передній борт; 8– спеціальні запори;

10, 11 – завіси; 12 – верхня панель; 13 – кришка; 14 – задня панель; 15– каркас;

16– бічні панелі; 17– капот; 18– крила; 19– підніжка; 20– облицювання радіатора

1.1 Кріплення кабіни автомобіля КАМаз

Кабіна кріпиться до рами за допомогою двох передніх шарнірних і двох задніх підресорних опор із замковими механізмами.

Передні опори (рис. 1.2) складаються з нижніх кронштейнів 1, закріплених болтами до першої поперечини 11 рами, і верхніх кронштейнів 5, які кріпляться до поперечної балки підлоги 6. Шарнірні з'єднання між ними дозволяють перекидати кабіну вперед.

Прес-маслянки у верхніх кронштейнах дозволяють проводити змащування шарнірних з'єднань при експлуатації.

Для пом'якшення коливань, що передаються від рами до кабіни через передні опори, у верхні кронштейни вбудовані гумові подушки. В нижніх кронштейнах переднього кріплення кабіни закріплені торсіони 12 механізму зрівноваження кабіни.

Рис. 1.2. Переднє кріплення кабіни:

1 – нижній кронштейн; 2 – стяжний болт; 3 – замкова шайба; 4 – вісь кабіни; 5 – верхній кронштейн; 6 – поперечна балка підлоги; 7 – важіль торсіона; 8 – опора важеля торсіона; 9 – втулка опори; 10 – підсилювач підлоги; 11 – перша поперечина рами; 12 – торсіони; 13 – гумова втулка; 14 – пластина; /5 – вставка поперечно балки підлоги

Рис. 1.3. Задня опора кабіни:

1 – ресора; 2 – болт; 3 – накладка ресори; 4 – стрем'янка ресори; 5 – хомут ресори; б – кронштейн замка; 7 – гумова подушка; в-скоба замка; 9 – обойма ресори; 10 – гумовий буфер; 11 – амортизатор; 12 – кронштейн амортизатора; 13 – кронштейн заднього кріплення кабіни; 14 – лонжерон рами

Задні опори кабіни (рис. 1,3) з'єднані з м'якою підвіскою кабіни і складаються з двох подовжніх листових ресор 1, які кріпляться до кронштейнів 13, жорстко закріплених на лонжероні 14 рами, і двох гідравлічних телескопічних амортизаторів 11, які нижніми вушками закріплені на кронштейні 12, а верхнім вушком – в обоймі 9 ресори. До обойми кріпиться кронштейн 6 замкового механізму, до якого замковий пристрій притягає кабіну. Переміщення кабіни вниз обмежується гумовим буфером 10, який при ході більше 26 мм упирається в раму.

Амортизатор механізму підресорювання кабіни аналогічний за конструкцією амортизаторам передньої підвіски автомобіля. При швидкості поршня 0,25 м/с контрольні зусилля опору амортизатора при ході стиснення становлять 0,1–0,26 кН, при ході відбою – 0,9–1,3 кН.

Механізм перекидання кабіни вперед служить для полегшення при обслуговуванні двигуна і повинен забезпечувати майже повне зрівноваження кабіни в будь-якому похилому її положенні. Складається він з двох взаємозамінних торсіонів 12 (див. рис. 1.2), які квадратними кінцями закріплено в нижні кронштейни / передніх опор, а шліцьовими кінцями вільно встановлено в гумових втулках 13 протилежних кронштейнів. На шліцьових кінцях стяжними болтами 2 закріплені взаємозамінні важелі 7 торсіона, які верхніми кінцями упираються у втулки 9 опор 8 торсіонів.

Рис. 1.4. Обмежувач підйому кабіни:

1 – палець; 2, 8 – скоба; 3 – подовжувач; 4 – балка підлоги; 5,7 – верхня і нижня стінка; 6 – гачок-заскочка; 9 – лонжерон рами

Торсіони при транспортному положенні кабіни закручені на кут, який становить 53⁰.

Обмежувач підйому кабіни (рис. 1.4) розташований з правого боку кабіни. Нижня стійка 7 обмежувача обертається в скобі 8, закріпленій на правому лонжероні 9 рами. Верхня стійка 5 через подовжувач 3 кріпиться в скобі 2, закріпленій на подовжній балці 4 підлоги кабіни. При піднятій кабіні обидві стійки створюють упор який перешкоджає мимовільному опусканню кабіни. Для запобігання випадкового складання обмежувача є запобіжний гачок-заскочка 6 між нижньою і верхньою стійками. Піднявши кабіну, необхідно натиснути на стійку обмежувача так, щоб заскочка зайшла в зчеплення з язичком верхньої стійки. При опусканні кабіни необхідно цю заскочку відтягнути і подати обмежувач на себе, притримуючи кабіну рукою.

Рис. 1.5. Замковий пристрій кабіни:

1 – скоба запобіжного гака; 2 – ресора; 3 – подовжня балка підлоги кабіни; 4 – пружина; 5 – запобіжний гак; б – балка заду кабіни; 7 – упор; 8 – рукоятка; 9 – вісь замка; 10 – гак; / / – корпус; 12 – скоба; 13 – гумова подушка; 14 – прокладка; 15 – кронштейн; 16 – обойма ресори

Замковий механізм кабіни (рис. 1.5) фіксує кабіну на задніх опорах

транспортному положенні і складається з двох механічних замків із запобіжним гаком на правому замковому пристрої.

Корпус 11 замка кріпиться болтами до балки 6 заду і подовжньої балки 3 підлоги кабіни. На осі 9 замка обертаються гак 10 і рукоятка 8 замка. При фіксації кабіни корпус своїм пазом заходить на скобу 12, приварену до кронштейна 15, закріпленому на обоймі 16 ресори, а гак входить у зчеплення зі скобою. Конструкція гака забезпечує при подушки 13 на кронштейні скоби. Запобіжний гак за допомогою пружини закритті замка підтягання корпусу замка до гумової 4 фіксується автоматично за скобу при опусканні кабіни.

1.2 Вантажні платформи

Автомобілі-тягачі, причепи та напівпричепи можуть бути обладнані бортовими платформами, що складаються з основи, бортів і каркаса з тентом (рис. 1.6). Бічні і задні борти – відкидні, передній борт жорстко кріпиться до основи платформи.

Основа платформи автомобіля виконана у вигляді металевого каркаса, що складається з крайніх профілів-обв'язувань 8, 14, 28 і трьох подовжніх підсилювачів 17, зв'язаних поперечними балками 23. До поперечних балок приварені гаки, що служать для кріплення канатів при ув'язці вантажу. Обв'язування, підсилювачі і балки виготовлені з листової сталі завтовшки 2,8–3,5 мм.

ЗО 29 28 27 26 25 24 23 22 21 20 19 18 17 16 15 14 13 12 11

Рис. 1.6. Платформа

1 – тент платформи; 2 – вентиляційний клапан; 3 – дуга каркаса тенту; 4 – розпірка дуг тенту; 5 – стяжний ланцюг стійок бортів; 6 – трос пломбування; 7 – клапан пломбування; 8 – заднє обв'язування основи; 9 – балка каркаса основи; 10 – подовжній брус основи; 11 – задній борт; 12 – кутовий замок бортів; 13 – бризковик; 14 – заднє бічне обв'язування основи; 15 – замок стійки каркаса тенту; 16 – дошка каркаса тенту; 17 – підсилювач основи; 18 – задня стійка каркаса тенту; 19 – щит підлоги; 20 – задній бічний борт; 21 – хомут; 22 – лонжерон рами; 23 – поперечна балка; 24 – стійка бічних бортів; 25 – бічний замок; 26 – середня стійка каркаса тенту; 27 – передній бічний борт; 28 – переднє бічне обв'язування; 29 – розпірка стійок каркаса тенту; 30 – інструментальний ящик; 31 – ремінь клапана тенту; 32 – передній борт; 33 – надставка переднього борту

Борти платформи складаються з металевого каркаса і профільованої панелі, виготовленої з листової сталі завтовшки 1 мм. Бічні 20,27 і задній 11 борти – відкидні, навішені на петлях до осей, приварених до обв'язувань основи. Одна з осей на кожному борту шплінтується. Передній борт жорстко прикріплений до основи платформи підсилювачами першої поперечної балки і бічними косинками. Між бічними бортами є відкидні стійки 24, прикріплені шарнірно до кронштейна підстави. Стійки фіксуються у вертикальному положенні болтами. Праві і ліві стійки стягуються між собою ланцюгами 5 з натягачем. Борти закриваються кутовими 12 і бічними 25 замками. Замки мають можливість регулювати натягування бортів при замиканні залежно від величини зазору між стійками і бортами. В гнізді переднього борту платформи КамАЗ‑53212 встановлена надставка переднього борту, виконана у вигляді ґрат з металевих труб.

Каркас тенту знімний. Він складається зі стійок 18,26, сполучених між собою дугами З і розпірками 4, 29. Стійки встановлюються в гнізда переднього борту 32 або в надставки переднього борту, в гнізда відкидних стійок бічних бортів і гнізда задньої балки. До стійок каркаса тенту приварені гнізда, в які вставляються без додаткового кріплення дошки 16 каркаса, що створюють опору бічним полотнищам тенту.

Бічні борти платформи притягуються до задніх стійок каркаса тенту спеціальним натягувачем, що утримує їх при відкритті заднього борту. Тент складається з верхнього, переднього, бічних і заднього полотнищ, що сполучаються між собою ременями 31. Матеріал тенту – штучна шкіра з полімерним покриттям.

Полотнища виготовлені зварюванням струмами високої частоти; місця зварки із зовнішнього боку закриті спеціальною стрічкою. На передньому і задньому полотнищах є по два вентиляційні клапани 2.

Тент натягується на каркас і в нижній частині кріпиться до бортів платформи сталевим тросом пломбування 6, покритим полівінілхлоридною оболонкою. Місце установки пломби закривається клапаном пломбування 7.

У передній частині платформи під підлогою між другою і третьою поперечними балками основи кріпиться металевий інструментальний ящик ЗО. Шанцевий інструмент встановлюється під платформою спеціальними хомутами. Із зовнішньої сторони переднього борту прикріплений вогнегасник.

До підлоги платформи болтами за допомогою розпірок кріпляться металеві бризковики 13 задніх коліс.

2. Несправності кузова

Технічне обслуговування кузова. Кузов автомобіля, як зазначалося, становить несучий елемент його конструкції. Тому ремонт кузова – це трудомістка операція, для виконання якої потрібне спеціальне обладнання, у зв'язку з чим його здійснюють на станціях технічного обслуговування й ремонтних підприємствах. Однак багато з несправностей можуть усунути самі водії.

До таких несправностей належать: • плями на поверхні кузова; • не фіксування опускного скла в потрібному положенні; • поломки Дверей; • поломки замків дверей та капота; • поломки механізму регулювання спинки сидіння; • потрапляння води в салон або багажник; • постійне надходження в салон підігрітого повітря тощо.

Темні плями на всій поверхні кузова з'являються в разі застосування гарячої води (температурою понад 80 °С), етильованого бензину та інших речовин, що спричиняють роз'їдання, для видаляння воскового покриття. Потрапляння охолодної рідини на поверхні, пофарбовані у світлий колір, призводить до появи на них рожевих плям. Світлі плями утворюються на поверхнях, пофарбованих у темний колір, Унаслідок тривалого зберігання автомобіля під повітронепроникним чохлом.

У всіх трьох випадках видалити плями іноді вдається поліруванням, а в разі сильних пошкоджень треба перефарбовувати кузов.