kursovik (Трубопроводный транспорт мира (Сучасний стан та особливості розміщення трубопровідного транспорту світу))

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно – економічний університет.

Кафедра менеджменту зовнішньо - економічної діяльності.

КУРСОВА РОБОТА

з курсу “Розміщення Продуктивних Сил”

На тему:

“Сучасний стан та особливості розміщення трубопровідного транспорту світу”

Виконав:

Студент I-го курсу ФЕМП

Воронцов Владислав

Перевірив:

Науковий консультант

професор Воронова Є.М.

Київ 2004.

Сучасний стан та особивості розміщення трубопровідного транспорту світу.

План.

Вступ………………………………………………………..ст. 3

1. Основні функції та значення трубопровідного транспорту світу………………………………………...ст. 5

2. Соціально-економічні, історичні, природні умови розвитку трубопровідного трансрорту світу…… ст.7

3. Місце трубопровідного транспорту, його розвиток та структура на сучасному етапі…………………… ст.8

4. Територіальні особливості в розвитку і розміщенні трубопровідного транспорту…………ст.10

5. Перспективи розвитку і проблеми трубопровідного траеспорту……………………….. ст.25

Висновки………………………………………………….ст.37

Використана література………………………………ст.40

ВСТУП.

Сучасний транспорт являє собою єдину (у соціально-економічному відношенні) транспортну систему, включаючи могутню мережу залізничних, морських, річкових, автомобільних, повітряних, трубопровідних, міських і промислових комунікацій. Переміщаючи щорічно мільярди тонн сировини, палива, матеріалів, продукції, а також багато мільярдів пасажирів з досить високим рівнем комфорту і швидкості, сучасний транспорт забезпечує масове індустріальне виробництво, глибокий поділ праці, внутрішню і зовнішню торгівлю, сприяє розвитку культури і науки.

Траспорт - одна з найважливіших галузей господарства. Через транспорт матеріалізується міжнародний поділ праці. Переважна частина всіх транспортних засобів знаходиться в високо розвинутих капіталістичних країнах. В цих країнах у сфері транспорту зайнята значна частина населення, на нього приходиться велика доля основного капіталу. В останній період кількість транспорту значно зросла. Розвиток окремих видів транспорту проходить не рівномірно. Швидше всього розвивається автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт. Транспорт перетворився в одну з найбільш оснащених в технічному відношенні галузей економіки.

Він забезпечує виробничі зв’язки промисловості і сільського господарства, здійснює перевезення вантажів і пасажирів. Засоби транспорту розподілені в розвинутих капіталістичних країнах за типом власності: приватний, або державний. Важливим фактором є зростання обсягів перевезень, ускладнення умов його роботи, що призвело до збільшення державного контролю у цій галузі.

Виробничі потужності транспорту в останній час значно зросли. Це спричинено не тільки науково-технічною революцією, а й розвитком його в умовах жорсткої конкуренції.

Розвиток окремих видів транспорту іде нерівномірно. Так, останнім часом найбільш помітно розвиваються такі види транспорту, як повітряний, трубопровідний, автомобільний, морський.

Залежно від історичних умов, рівня розвитку продуктивних сил, особливості територіальної структури господарства, розміщення населення, природних умов, присутності водних шляхів, характеру рельєфу та ін., формується той чи інший тип транспортної системи.

Існує два типи високо розвинутих транспортних систем: північно – американська та західно - європейська транспортні системи. Перший тип склався в США і Канаді - великі території, значний виробничий капітал, цілісний внутрішній ринок і таке інше. В цих країнах розвинуті всі види транспорту. В перевезенні пасажирів на перше місце вийшов повітряний транспорт, в перевезенні вантажів – залізничний транспорт.

В країнах Західної Європи більша частина припадає на залізничний та автомобільний транспорт. В Німеччині всі види транспорту розподілені приблизно однаково, а процент трубопровідного транспорту малий. Доля морського транспорту більша в Англії, трубопровідного - у Франції. Автомобільний транспорт одержав значне поширення в Західній Європі враховуючи відносно короткі відстані між містами. Транспортні системи Японії, ЮАР, Австралії відносяться до перехідних. В Японії найбільше поширення одержав морський і повітряний транспорт.

Особливий тип транспортної системи характерний для країн, які розвиваються - вони набагато гірше забезпечені транспортом, що є серйозною завадою для розвитку економіки цих країн.

В найближчий час в транспортних системах розвинутих країн великих технічних змін не очікується. Перспективним вважається трубопровідний транспорт із-за відносної дешевизни в експлуатації та можливості повсюдної прокладки, високої пропускної здатності, низької собівартості транспортування, малої кількості обслуговуючого персоналу, незалежність від природно-кліматичних умов, безперервності процесу транспортування. Розвитку трубопровідного транспорту сприяв розвиток енергетики і технологічний прогрес.

Значний зріст трубопровідного транспорту за останній період в різних країнах світу є наслідком високого розвитку світової нафтогазодобувної промисловості. Географічне розміщення головних родовищ нафти і газу в більшості країн світу не співпадає з розміщенням основних районів споживання цих видів полива, внаслідок чого виникає необхідність транспортування великих вантажопотоків нафти, нафтопродуктів і газу. З усіх видів транспорту трубопровідний транспорт найкраще підходить для їх транспортування.

Розвиток трубопровідного транспорту і масшттаби його будівництва залежить від видобутку нафти і газу в регіонах світу.

Дослідженням моєї курсової роботи є саме цей вид транспорту. Я ставлю завдання дослідити і розкрити у своїй курсовій роботі умови розвитку цього виду транспорту, його основні функції, його місце серед інших видів транспорту, перспективи розвитку та проблеми його використання

1. Основні функції та значення трубопровідного транспорту світу.

На сучасному етапі найбільш швидко розвивається автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт.

Трубопроводи - специфічний засіб транспортування нафти, кам'яного вугілля і хімічних продуктів від місць їхнього видобутку до ринків споживання.

Основною функцією трубопровідного транппорту є перевкзення значних обсягів сировини.

Так в Північній Америці трубопроводи прокладені від районів видобування до центрів споживання на сході континенту.

В Західній Європі трубопроводи проходять від морських портів, куди поступає імпорт, або добута в Північному иорі нафта до промислових центрів в глибині континенту.

В країнах Близького Сходу, на півночі Африки траси трубопроводів ідуть від районів видобування нафти і газу до морських портів, звідки ця сировина експортується в розвинені капіталістичні країни

Велике значення трубопровідного транспорту полягає у тому що собівартість транспортування по трубопроводу втроє дешевше ніж по залізниці.

Трубопровідний транспорт забезпечує стабільність і надійність вантажних перевезень, а також відносно мало забруднює навколишнє середовище.

Більшість трубопроводів використовуються власниками для транспортування їхніх власних продуктів.

Таблиця №1: Оцінка видів транспорту [3].

Примітка: Найбільш сприятливий показник - 1.

А - Швидкість;

Б - Частота відправлень (за планом у добу);

В - Надійність (дотримання графіків доставки);

Г - Перевізна здатність ;

Д - Доступність (число географічних точок, що обслуговуються,);

Е - Вартість.

Як видно з таблиці 1 трубопровідний транспорт відіграє далеко не останню роль серед інших видів транспорту.

2. Соціально-економічні, історичні, природні умови розвитку трубопровідного трансрорту світу.

Історичні передумови розвитку трубопровідного транспорту.

Трубопріводні системи почали застосовувати приблизно з 1919року. Це були трубопроводи переважно не великого дыаметру, і призначалися для транспортування на невеликі відстані сирої нафти з пунктів переробки до пунктів споживання. При будівництві першого трубопроводу впровадники зазнавали перешкод з боку тих хто перевозив нафту в інший спосіб.

Цебув тільки початок. Цей вид транспорту виявився быльш доцыльним ы економычно вигыдним і набув значного розвитку.

Потім почалося проектування більшого за діаметром трубопроводу в США.

Особливо бурхливо розвивався цей вмд транспорту після 1945 року. Нафтопровід “Дружба” побудований у ті часи немає аналоів і до тепер.

В наш бурхливого розвитку нових технологій трубопровідний транспорт виходить на якісно новий рівень. Ці нові досягнення дозволять подовжити строк служби трубопроводі та заабезпечити їхню надійність .

Природні передумови розвитку трубопровідного транспорту.

Трубопровідний транспорт доцільно використовувати там, де неможливо або не вигідно користуватись іншими видами транспорту. Недоліки трубопрвідного транспорту полягають у наступному неможливість повсюдної прокладки і обмежена номенклатура у перевензенні вантажів. Трубопроводи прокладають тоді, коли потрібно регулярно перевозити вантажі на великі відстані на відносно рівних підводних або наземних ділянках.

Соціально економічні передумови розвитку трубопровідного транспорту.

Трубопровідний транспорт належить до економічних видів транспорту, що потребують значних капіталовкладень при будівництві та потім цей транспорт дуже швидкко окупається та приносить значний прибуток. Тому цей транспорт набув такого розвитку і продовжує розвиватися в наш час. Також перевагою цього транспорту є те що він більш аварійно безпечний порівняно з іншими видами транспорту.

3. Місце трубопровідного транспорту, його розвиток та структура на сучасному етапі.

На даноиу етапі розвитку в умовах ринкової економіки нафтові і газові виробничі асоціації одержали право самостійно підписувати договори зі споживачами. Після розколу Радянського Союзу були організовані спільні виробничі підприємства за участю іноземного капіталу, що самостійно вибирають покупця. У силу цих обставин, з 1992 року оплата послуг по транспорту нафти стала встановлюватися на основі тарифів. На сучасному етапі функціонування системи нафтопроводів відбувається в принципово нових економічних і політичних умовах. У зв'язку з поділом трубопроводів по територіальній приналежності між державами - колишніми республіками СРСР у даний час тільки Росія володіє єдиною нафтопровідною системою. Магістральні нафтопроводи акціонерної компанії по транспорту нафти "Транснефть" забезпечують транспорт 99,5% нафти, що добувається в Росії. Система магістральних нафтопроводів є природною монополією і знаходиться в державній власності і цілком контролюється державою. Контроль здійснюється за допомогою встановлення тарифів на транспортні послуги, розподілом прав доступу до експортних нафтопроводів, інвестування у нафтопровідний транспорт, що також впливає на тарифи. Довжина системи магістральних нафтопроводів АК "Транснефть", що з'єднує практично всі райони видобутку нафти в Росії з центрами переробки, експортними терміналами і обслуговує нормальне функціонування нафтового ринку, складає 48500 км. Крім того, за останні сім років було введено в лад приблизно 600 км магістральних газопроводів діаметром 1220 і 1420 мм.

Зараз Росія є найбільшим експортером нафти на європейський ринок, і саме вона володіє найбільшими запасами нафти і природного газу. Саме тому практично всі великі нафтопроводи Європи сконцентровані навколо неї.

На сучасному єтапі карта трубопровідного транспорту Європи показано на Мал 1.