Зміст

Вступ

Перелік історичних об’єктів

Сучасна архітектура міста

Архітектурні терміни

Висновок

Використана література

Вступ

Житомир…У назві цього древньго українського міста символічно переплилися слова «жито» і «мир», слова, які втілюють одвічне прагнення людини до мирного життя. Мирним був і герб старовинного Житомира: гостинно розчинена міська брама. Та не раз доводилося житомирянам міцно зачиняти її, відбиваючі ворожі навали. Не раз вороги руйнували і палили місто, вогнем і мечем намагалися підкорити його.

З історією міста невіддільно пов’язані імена героїв громадянської війни Семена Будьонного і Климента Ворошилова, Йони Якіра і Григорія Котовського. В боях під Житомиром героїчно загинули Микола Щорс та Василь Боженко. Як символ непереможності радянського народу височить над містом монумент Вічної Слави. Він нагадує про жорстокі бої, що точилися в районі Житомира, про героїзм і мужність воїнів Радянської Армії, партизанів і підпільників, які віддали своє життя за визволення рідного краю.

Доля Житомира, його історія тісно переплилися з долями багатьох визначних діячів, двох братніх культур-російської та української.Тут жили і творили Михайло Коцюбинський, Володимир Короленко, Олександр Купрін, Олександр Довженко, Іван Кочерга.У місті бували Тарас Шевченко і Максим Горький,Федір Шаляпін і Володимир Маяковський. У Житомирі народився видатний діяч міжнародного революційного руху Ярослав Домбровський.

Житомир-батьківщина людини, чиє ім’я стало гордістю радянської космонавтики. Земляки дбайливо зберігають дорогоційні реліквії, пов’язані з життям і діяльністю Головного конструктора космічних кораблів Сергія Павловича Корольова. У скромному будиночку, де він жив з батьками, нині меморіальний музей. На одній з найкрасивіших площ міста встановлено пам’ятник видатному радянському вченому.

Більше 11 століть звучить це ім’я гордо і неповторно, як і неповторне саме місто, започатковане, як свідчить легенда, у 884 році невеликим укріпленням на високих гранітних скелях притоки Тетерева-Кам’янки. Щодо самої назви міста-до нас дійшло кілька легенд, переказів, припущень. В одних із них стверджується, що свою назву місто прибрало від імені дружинника київських князів Діра і Аскольда-Житомира, який нібито не захотів служити ворогам князів, утік у ліси й оселився на скелі при злитті річок Кам’янки й Тетерева. В інших легендах розповідається, що стародавні мешканці, які оселилися тут, продавали хліб, міряли жито, жили мирно. Дослідники та історики доводили, що городище Житомир виникло як центр племені житичів, яке входило до племінного союзу древлян. Назва міста-мир житичів, -як і самого племені, походить, як вважають, від важливої в цьому краї культури-жита, що культивувалося тут з давніх часів.Є свідчення, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь, стояли вітряки. Люди були з житом, жили у мирі і злагоді. Можливо також, що Житомир-скорочена форма слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.

Насправді ж історична доля Житомира аж ніяк не була спокійною. Хліборобам і ремісникам не раз доводилося залишати оселі, братися до зброї, відстоювати свою незалежність. На древлянській землі 945 року спалахнуло перше у Київській Русі антифеодальне повстання. Древляни виступили проти сваволі київського князя Ігоря і відмовилися платити йому данину. Під час одного з набігів князь був убитий, а його військо знищене. У 1240 році Житомир зазнав нападу золотоординських ханів.

У XIV столітті житомирську фортецю захопили литовські князі. Городяни мужньо захищалися від ворогів. Жорстокі і спустошливі набіги, як правило, супроводжувалися пожежами і руйнуваннями. У 1399 році золотоординський хан Єдигей завдав поразки війську литовського князя Вітовта, напав на Житомир і пограбував його. Ще не раз за свою історію Житомир лежав у руїнах і знову поставав із попелу.

У 1444 році Житомиру було надано магдебурзьке право, створені органи самоврядування. Місто поступово зростало, розбудовувалося. Центром його і найбільшою спорудою був житомирський замок-фортеця. У 40-х роках XVI століття він значно змінив свій вигляд. Багато зусиль доклав до його перебудови місцевий зодчий Семен Бабинський. Замок був добре укріплений. Його товсті, міцні стіни закінчувалися захисним валом з колод, каміння і кілків.

У 1804 році за указом царського уряду Житомир був офіційно затверджений адміністративним центром Волинської губернії.

Перелік історичних об’єктів

Магістрат

Відноситься до XIV століття. Побудований в стилі неокласицизму. Ця споруда замкнута в плані, тут присутній стиль античного ордера. Круглий об’єм в плані. Вікна з напівциркульними завершеннями. Цю споруду прикрашає пілястровий ордер. На першому рівні він завершується напівциркульним завершенням, а на другому-трикутним фронтом. Також будинок прикрашає імітація антаблементу.

Хресто-Воздвиженська церква

Побудована в кінці XIX століття. Храм чотирьох стовповий. Не дивлячись на не великі розміри храму складається враження монументальності. В декорі використовується ордерна система. Хрестове завершення. П’ять кутів: чотири маленьких та один великий. Форми російського зодчества.

Каплиця

Будівля побудована на основі XVII століття, і перебудована в XIX столітті. Створена в стилі-історизм з мотивами необароко. Строга симетрія в плані. Тут фронтон завершений зверху трикутником. Напіварочне завершення віконних пройомів. Також віконні пройоми округлені імітацією антаблементу. Перша лінія, архітрав, фриз та карніз.

Костьол Св. Софії

Збудований 1746 року архітектором Вінйо. Це базилікальна в плані споруда. Стиль-бароко. Виконана в доричному ордері. Перший рівень фасаду-вертикальний. Споруда строго симетрична в плані і фасаді. Тут виділений головний портал входу за допомогою двох колон по боках. Над головним входом є імітація медальйону. В декорі використана імітація ростовки.

Краєзнавчий музей

Ця споруда побудована в 70-х роках XVIII століття. Стиль-необароко. Складається з трьох резолітів. Ця споруда добре вписується в історичне будівництво. Використані криволінійні фронтончики, пілястровий ордер. Вхід прикрашений фронтоном. На рівні другого поверху спарені віконні пройоми, які прикрашені пілястрами.

Кафедральний собор

Побудований в кінці XIX століття. Стиль-російсько-візантійський. Храм п’ятикупальний. Об’єм дзвіниці і барабанчиків прикрашений вікнами з напівциркульним завершенням. Шатрове завершення з російської традиції-це використання трикутних фронтончиків, пілястрового й колонного ордеру.

Успенська церква

Була побудована в кінці XIX на початку XX століття. Стиль церкви не визначений, приблизно в стилі русько-православної церкви з елементами історизма. Центральний портал має напіварочне завершення. Церква також має карниз і фронтончики над центральним порталом.

Католицький храм

Споруда прямокутна в плані. Має три резоліти. Головний вищий і ширший, два бокових вужчі і нижчі.

Михайлівський собор

Вулиця Михайлівська була околицею міста і тут була окружна дорога, яка йшла з півночі на південь. А вже набагато пізніше, місцевий купець Михайло Хоботін виділив кошти на будівництво собору. Так після цього його ім’ям стали називати Михайлівську вулицю. І тільки в середині XIX століття вулиця Михайлівська стала забудовуватися як вулиця Європейського типу. Будували кам’яні багатоповерхові будівлі.

Побудована у стилі руського православного храму. Споруда п’ятикупальна, має башеньки, купальні барабанчики, карнізи.

Банк на вул.Лятошинського

Стиль-класицизм XVII початок XIX століття. Притаманні риси: чіткість і геометричність форм, стриманий декор, стіни поєднуються з ордером. Має портал. Вікна напівциркульні, має фриз, карниз.

“Майдан Рад”

Коринфський ордер . Ця побудова сталінського періоду- 50-ті роки. Чотирикутна в плані, а завершення коринфське. Має каркас, фронтончик, пілястри. Вікна напівциркульні і прямокутні. Зараз це будинок міської влади.

Житомирська Філармонія

Стиль-необарокко. Це найстаріший на Україні театр, 1858 року забудови. Тут виступало багато знаменитостей, величезна кількість ансамблей. Цей театр навіть відвідав Шаляпін. Спочатку театр був дерев’яний, але пожежа його знищила і пізніше його відбудували з каменю. Будівля має пілястри, сандрик, вікна напівциркульні і прямокутні, колони іонічні.

Вона забудована на похилій площині-це служило для того, щоб при несприятливій погоді, знаменитість могла під’їжати на кареті до самого входу, який був оздоблений навісом.

Філармонія дуже гарно і чітко вписується в навколишнє середовище.

Водонапірна вежа

Побудована в 1898 році. У минулому вона проектувалася як водонапірна вежа. З верху було встановлено два величезні баки, які подавали воду в місто. Загальна висота 31 метр.

Стиль-еклептика(історизм з елементами готики). Контрфорс-знизу по кутам потовщення. Піноклі-це імітація контрфорсу, завершення ніби перевернутого конусу.

Дуже вдало продумані пропорції, споруда дуже висока. Вперше було використано опалену цеглу.

Сільськогосподарський інститут

У 1922 році почав працювати Житомирський сільськогосподарський інститут.Стиль-бароко. Має розірваний фронтончик, декор, сандрик. Іонічні колони, імітація з рус. Двері з імітацією “замковий камінь в арочці”. Характерне кольорове вирішення. Поєднання архітектури і скульптури.

Служба безпеки України (колишнє КГБ)

Побудована в кінці XIX століття на початку 10-х років XX століття. Стиль-історизм. Центральний резоліт. В виконанні російського стилю. Гарна, нарядна будівля, романсько-візантійського стилю. З арками і башеньками.