КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ЖОВКВА Ольга Іванівна

УДК 726:727.4

ПРИНЦИПИ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ПРАВОСЛАВНИХ ДУХОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

18.00.02 „Архітектура будівель і споруд”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

Київ-2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор архітектури, професор Єжов Валентин Іванович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри основ архітектури та архітектурного проектування

Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор Мироненко Віктор Павлович Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища;

кандидат архітектури, доцент Ковальська Гелена Леонідівна Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, м. Київ, доцент кафедри архітектури.

Захист відбудеться “21” лютого 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, Київ-80, Повітрофлотський проспект, 31, ауд. 466.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, Київ-80, Повітрофлотський проспект, 31.

Автореферат розісланий “21” січня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Товбич В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Духовна освіта на території України споконвіку відігравала провідну роль і має глибоке історичне коріння. Духовні навчальні заклади, починаючи з княжої доби, готували духовних лідерів народу: філософів, громадських діячів тощо.

Із набуттям Україною незалежності спостерігається процес підвищення інтересу до проблем духовності у суспільстві. За більш ніж десятилітній термін відтворено чимало зруйнованих у 30-ті роки минулого століття культових споруд та комплексів, збудована значна кількість нових об’єктів сакральної архітектури. Сьогодні можна говорити про чималий інтерес з боку держави до проблем підвищення рівня духовності суспільства та будівництва сакральних споруд.

Із збільшенням кількості сакральних споруд зростає потреба у висококваліфікованих духовних наставниках, священнослужителях та настоятелях.

Згідно з оприлюдненими Державним комітетом України у справах релігій даними, станом на 1 січня 2006 р. на території України зареєстровано 15222 православних громад та 13700 громад інших віросповідань, що свідчить про досить високий показник релігійності суспільства. У країні налічується чимало православних сімей, для яких актуальним є питання виховання підростаючого покоління у православному середовищі. Однак сьогодні у досить розгалуженій мережі загальноосвітніх навчальних закладів функціонує лише незначна кількість навчальних закладів в яких, як правило на рівні факультативу, викладають історію релігії, або основи християнської етики.

Актуальність теми дослідження. На тлі поступового зростання економічного благополуччя суспільства по-справжньому неприглядним є явище збільшення кількості дітей групи ризику (безпритульних, наркоманів, залежних від алкоголю). Саме цей факт вплинув на прийняття у 1998 році Указу Президента України №200 „Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві”, а також Указу Президента України від 18.01.1996 №63 щодо розроблення національної програми „Діти України”, основним напрямком та завданнями якої є створення сприятливих умов для психічного, соціального, фізичного та духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту, здійснення заходів щодо профілактики злочинності, наркоманії та алкоголізму серед підлітків.

Дана обставина обумовлює початок нових теоретичних досліджень у напрямку розробки нового типу навчального закладу - духовного навчального центру, де окрім надання духовної освіти дітям із православних сімей, підготовки духовних кадрів, надаватиметься підтримка дітям, позбавленим сімейного виховання. Основною метою даних закладів, окрім підготовки священнослужителів, буде піклування про духовне та моральне виховання дітей, в тому числі і девіантних. Сучасний православний духовний навчальний центр – це принципово новий тип навчально-виховного закладу, що функціонуватиме паралельно з традиційними православними духовними навчальними закладами (школами, училищами, семінаріями, академіями).

Актуальним є питання пошуку ефективних архітектурно-планувальних рішень та прийомів побудови композиції православних духовних навчальних закладів.

Окремі аспекти формування архітектури навчальних установ, а також православних духовних навчальних закладів розглянуті в роботах педагогів, психологів, архітекторів. Важливе науково-практичне значення мають дослідні роботи з питань формування архітектури навчальних установ:

• з удосконалення загальноосвітніх закладів – В.І. Єжова, Л.М. Ковальського, О.С. Слєпцова;

• з формування мережі шкільних та позашкільних закладів, а також вищих навчальних закладів – О.М. Дячок, Г.Л. Жебровської, Г.Л. Ковальської, В.П. Поліщука, Л.А. Солодилової, С.В. Сьомки;

• з проектування закладів з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування – І.В. Кабанова, Ф.Д. Мубаракшиної.

Важливе для даного дослідження науково-практичне значення мають і наукові праці, присвячені вивченню сакральних споруд та їхніх комплексів, таких науковців, як Ю.С. Асєєва, І.В. Бондаренка, Т.В. Буличової, О.О.Горбик, Ю.Р. Диби, Ю.В. Івашко, В.В. Куцевича, О.О. Лесик, Н.С. Мірошника, В.І. Соченка, М.Б. Яціва.

Теоретичною та інформаційною базою для дисертаційного дослідження стали праці вчених різних галузей:

• наукові праці з історії, філософії, релігії та культури: Г.К. Вагнера, Х.Г. Гадамера, Г.В. Гегеля, М.С. Грушевського, П.А. Флоренського. У дисертації також використано окремі тези із Святого Письма-Біблії та Закону Божого;

• наукові праці з історії і теорії мистецтва та архітектури: А.В. Буніна, В.В. Вечерського, Т. Геврика, А.В. Іконнікова, Н.Г. Логвіна, А.П. Мардера, В.П. Мироненка, З.В. Мойсеєнко, Л.П. Скорик, В.В. Чепелика;

• наукові праці з містобудування: Ю.М.Білоконя, М.М.Дьоміна, М.М. Кушніренко, Г.І.Лаврика, Т.Ф.Панченко, В.О.Тімохіна, Г.Й.Фільварова, І.О.Фоміна;

• наукові праці з архітектурної типології: Л.Г. Бачинської, П.П. Безродного, Ю.Г. Репіна, В.П. Уреньова.

• в методологічному плані дане дослідження будується на наукових розробках С.В. Єжова, Л.М. Ковальського, О.С. Слєпцова.

Однак проведені в останні роки дослідження у напрямку вивчення сакральної архітектури, навчальних закладів не створюють достатньої науково-методичної бази з проектування православних духовних навчальних закладів, оскільки ще й досі остаточно не визначена номенклатура типів православних духовних навчальних закладів, не винайдено прийоми будівництва та реконструкції даних установ, не розроблено нормативну базу з проектування.

Таким чином, можна констатувати, що на сьогодні немає достатньої кількості праць, у яких би належним чином висвітлювалось питання формування мережі, а також архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів. Написано небагато спеціалізованих праць, присвячених формуванню архітектурно-просторової композиції православних духовних навчальних закладів із урахуванням їхньої ролі в оточуючій забудові. Зважаючи на вищевикладене, актуальність теми ґрунтується на недостатній вивченості питань архітектурно-планувальної організації православних духовних навчальних закладів.

Саме тому таким важливим є проведення дослідження щодо напрацювання принципів архітектурно-планувальної організації та методики проектування православних духовних навчальних закладів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження спрямоване на вирішення ряду задач, визначених Указом Президента України від 1998 року №200 „Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві”. Напрямок дослідження відповідає планам науково-дослідних робіт Київського національного університета будівництва і архітектури. Робота виконується у рамках наукових досліджень кафедри основ архітектури та архітектурного проектування.

Мета дослідження полягає у виявленні принципів архітектурно-планувальних та просторових рішень православних духовних навчальних закладів, розробці науково-практичних рекомендацій і методики їхнього проектування. Для досягнення вказаної мети необхідно вирішити такі основні задачі:

• проаналізувати стан теоретичних і практичних розробок у галузі архітектурно-типологічних досліджень духовних навчальних закладів;

• дослідити історію становлення православних духовних навчальних закладів на території України;

• виявити сучасні тенденції вітчизняного та зарубіжного досвіду проектування і будівництва християнських духовних навчальних закладів;

• провести класифікацію православних духовних навчальних закладів;

• розробити типологію православних духовних навчальних закладів;

• вивести основні принципи архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів і прийоми їхньої архітектурно-просторової організації;

• розробити основи методики проектування православних духовних навчальних закладів.

Об’єктом дослідження виступає архітектура православних духовних навчальних закладів (далі в текстовій частині приймається скорочення – ПДНЗ), зокрема: академій, семінарій, училищ, недільних шкіл, центрів.

Предметом дослідження виступає організація функціонально-планувальної структури та просторового рішення православних духовних навчальних закладів.

Методи дослідження передбачають використання системного підходу, порівняльного аналізу, в тому числі закордонного досвіду, розвитку проектування та будівництва ПДНЗ у різні історичні періоди; аналіз літературних джерел, систематизацію результатів наукових досліджень; графоаналітичний метод; натурне обстеження духовних навчальних закладів України та Росії, а також здійснення анкетного опитування серед адміністрації функціонуючих ПДНЗ.

Наукова новизна дослідження визначається такими результатами:

• запропоновано формування нових типів громадських будівель – православних духовних навчальних центрів;

• проведено класифікацію та визначено типи будівель православних духовних навчальних закладів;

• розроблено принципи архітектурно-планувальної та просторової організації православних духовних навчальних закладів та центрів.

Практичне значення дослідження полягає у виведені основних принципів та прийомів побудови архітектурно-просторових рішень ПДНЗ, розробленні архітектурно-планувальних схем православних духовних навчальних закладів, визначенні необхідного складу приміщень. Використання розроблених схем та прийомів на практиці дозволить підвищити якість проектних рішень.

Основні положення дисертації були впроваджені у навчальний процес під час викладання дисципліни „Архітектурне проектування” для студентів 4-го курсу спеціальності „Архітектура будівель і споруд” (КНУБА); у навчальний процес під час викладання дисципліни „Архітектурно-дизайнерське проектування” для студентів 2-го курсу (Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”); при розробці методичних рекомендацій з проектування православних сакральних споруд та духовних навчальних закладів, зокрема у архітектурно-планувальних рішеннях проекту православного храму Святого Феодосія Чернігівського із приходською школою по вул. Привокзальній, 2 у Дарницькому районі м. Києва (АТ „Київпроект”); при підготовці архітектурно-планувальних завдань на будівництво православних храмових комплексів, духовних навчальних закладів та об’єктів культової архітектури у Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації.

Основні положення дисертації можуть використовуватись в архітектурній теорії, практиці та освіті: при подальшому дослідженні проблеми формування православних духовних навчальних закладів; при створенні нормативної бази проектування ПДНЗ; при формуванні архітектурно-планувальних рішень ПДНЗ; в курсовому і дипломному проектуванні.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались на ХVІ Міжнародній науковій конференції „Стародубовські читання -2006”, ПДАБА (м. Дніпропетровськ, 2006р.), V міжнародній конференції молодих вчених „Комплексний розвиток житлового середовища”, ВАТ „КиївЗНДІЕП” (м.Київ, 2006), 67-й та 68-й науково-практичних конференціях, КНУБА (м. Київ, 18-20 квітня 2006, 2007 рр.).