143978 (Влаштування перегородки за системою W111), страница 2

Варіант улаштування дверного прорізу: а) з використанням-CW-профіля; б) з використанням - UW-профіля; в) з фрамугою. 1 - профіль верхнього порога дверей; 2 - CW-профіль; З - UW-профіль; 4-ОМ-профіпь або UW-профіль.

Рекомендовані значення маси дверного полотна в залежності від марки стоякового профілю

2.5 Улаштування деформаційних швів в перегородках

З метою зменшення негативних впливів на лінійні розміри перегородок, пов'язаних зі змінами температури в приміщеннях, в перегородках необхідно улаштовувати деформаційні шви. Практичний досвід стверджує, що при довжині перегородки, що перевищує 15 м, необхідно улаштовувати температурний шов. Найбільш небезпечними з точки зору утворення тріщин являються місця стикування перегородок з несучими (масивними) стінами, дверні прорізи та ін. Деформаційний шов повинен перерізати перегородку наскрізь, і в той же час обидві частини перегородки, що знаходяться обабіч шва, повинні мати пружний зв'язок між собою. При цьому повинні бути забезпечені необхідні звукоізоляційні властивості та вогнестійкість перегородки в місці розташування шва. На 18 представлені варіанти конструкції деформаційних швів.

Варіанти влаштування деформаційних швів

В наведених прикладах виконання деформаційних швів направляючі профілі каркасу перегородки (UW) розрізають по довжині, передбачаючи можливість розсування (збільшення ширини шва). Зазвичай ширина шва становить 20 мм, хоча при використанні спеціального стоякового профіля "Мігуа" відстань між листами гіпсокартона може становити 35, 48, 75 мм (18,6). Для забезпечення надійної звукоізоляції в швах розміщують волокнистий звукоізоляційний матеріал, кромки ГКП захищають профілі 23/13.

2.6 Улаштування примикань гіпсокартонних перегородок до конструкцій приміщення

Найбільш складними операціями при монтажу перегородок є улаштування примикань до конструкції приміщення. Нижче розглянуті різні види примикань.

Примикання до перекриттів (стеля, підлога)

Правильне улаштування примикань гіпсокартонних перегородок до перекриттів визначає міцнісні, звукоізоляційні, вогнезахисні та естетичні властивості приміщень. Треба враховувати, що під дією стаціонарних та динамічних зусиль, перегородка буде сприймати певні навантаження.

Виходячи з цього існує кілька видів примикань перегородок до перекриттів.

Жорсткі примикання перегородок до перекриттів не розраховані на великі прогини (більш ніж 10 мм), тому коли довжина перегородки (проліт перекриття) перевищує 4,5 м, перегородки слід улаштовувати з ковзним примиканням.

Перегородка може бути жорстко закріплена до підвісної стелі. При цьому необхідно враховувати можливі горизонтальні навантаження та моменти сили, що можуть виникати від навісного обладнання. Для забезпечення жорсткості каркаса підвісної стелі, останній підсилюють розтяжками.

При улаштуванні ковзного примикання (23) забезпечується вільне пересування каркасу підвісної стелі відносно перегородок в разі вигину верхнього або нижнього перекриття.

Основним питанням улаштування примикання гіпсокартонних перегородок до підлоги є забезпечення надійного бар'єра передачі повітряного та ударного шуму між приміщеннями. Особливо це стосується нових будинків зведених за т.н. каркасно-монолітною технологією, де міжповерхові перекриття дуже тонкі. Створення ізоляційного шару досягається за рахунок облаштування наливних підлог, що самовирівнюються, збірних сухих підлог та інше. На 24, 25, 26 показані варіанти примикань гіпсокартонних перегородок до підлоги.

Примикання перегородок до несучих (огороджуючих) стін

Виконання правил та прийомів улаштування гіпсокартонних перегородок з металевим каркасом забезпечує створення приміщень, в яких людині буде комфортно знаходитись. В цьому сенсі важливо надійно закріпити перегородки до несучих стін. На 27 (а, б) показано примикання перегородок W111 -АІ та W113-АІ до огороджуючої стіни.

Примикання перегородки до капітальної стіни:

а) перегородка W111-АІ; б) перегородка W113-АІ

1 - дюбель; 2 - пружна стрічка (герметик); 3 - CW- профіль; 4 - ГКП; 5 - шпаклівка Уніфлотт; 6 - стрічка розпольна.

3. Допустимі відхилення та контроль якості гіпсокартонних конструкцій

З початку перевіряють міцність прикріпленого листа оектуванням. Для цього завдають малих ударів дерев'яним молотком або рукою по листах ГКП, особливо по їх краях. Якщо під час ударів біля стиків утворюються тріщини, то їх потрібно зашпаклювати.

На листах не повинно бути: тріщин, плям, проміжків понад 1мм, у стиках лист мас міцно триматися, на стінах не хитатися, бічні краї рівномірно гіпсових листів на стиках з суцільними листами мають бути непошкодженими.

Якщо листи які стикуються утворюють двохгранні кути, що виступають до місця стикування потрібно ретельно пошпаклювати Краї листів у місцях з'єднання з дверними коробками мають примикатись до коробок у рівень прикриватися помічником. Зазори мі» швами і плінтусом потрібно також прошпаклювати. Випинання листів карного облицювання не допускається.

Під усіма краями листів у галузі мають бути вмонтовані суцільні маяки, або накладання на стиках у вигляді суцільної смуги. Прикріплення листів сухою штукатуркою до бетонних поверхонь часткою, яка містить гіпс не допускається. Під опоряджуванням стін конструкціями допустимих відхилень відповідно від існуючих нормативних документів. Лузи стояків на всі елементи - 10мм.

Поверхні стін від вертикалі по всіх приміщеннях 15мм Радіус криволінійних поверхонь від проектної величини 10мм. Гуртів від прямої лінії між кутами перетину і бетону -6мм. Вологості і сировини бетону, що оздоблюється накоєними матеріалами має неперевищувати 23%.

Поверхні стелі від горизонтальної на всю довжину приміщенню 15мм.

Допустимі відхилення з оформленням відповідних актів на приховані роботи(монтаж каркасу, прокладання силової проводки, з добиванням стиків ГКП). Під час приймання робіт з улаштуванням перегородок, стель слід перевірити відсутність тріщин, стійкість конструкції, головки гвинтів повинні бути утопленні на глибину близько 1мм.

Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації робочого місця. Робочим місцем називають частину виробничої площі, призначену для виконання певного обсягу дій одним або кількома працівниками.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві при виконанні опоряджувальних робіт майже нема опоряджувальних робочих місць, адже робітник разом із пристроями під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення т іншу.

На робочому місці опоряджувальника має бути обладнання, матеріали і знаряддя праці, потрібне для виконання опорядження. їх розмішують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою має лежати справ а той, що беруть лівою рукою -зліва. Якщо для роботи потрібен столик то його встановлюю так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг роботи.

Велике значення для організації робіт має своєчасна підготовка матеріалів і поточне забезпечення ними опоряджувальників. Тому в розкроєному ленолеумі приготовляють розчин і мастику підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на місце роботи. Під час виконання роботи обов'язково дотримуватися правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Робоче місце опоряджувальників обладнується засобами зв'язку, а також пристроями, які забезпечують нормальні гігієнічні умови (освітлення, протяги тощо...)

У місцях з'єднання шпаклівки повинна бути укладена без розривів по всьому контору з'єднана на всю глибину швів.

Обшивки ГКП не повинні бути клейкими: при легкому стикуванн дерев'яним потоком зашпакльовуванням між плитами не повинні з'являтися тріщини.