125228 (Організація і технологія виконання робіт бульдозерами), страница 3

Засипання траншей (Рис. 4.3.) роблять бульдозерами з неповоротним або поворотним відвалом. Цю операцію виконують прямими проходами, перпендикулярними осі траншеї, або косими рухами під деяким кутом до неї.

Бульдозер з неповоротним відвалом краєм захоплює частину ґрунту з насипу і переміщує його в траншею. Якщо глибина траншеї 1,5 м і більш, то ґрунт зсипають через одну або двоі призми, щоб не допускати обвалу стінок траншеї і сповзання в неї бульдозера. Після першого проходу бульдозер зміщається при задньому ході й операція повторюється.

Рис. 4.2. Розробка косогорів бульдозером

Рис. 4.3. Засипання траншів бульдозером з відвалом:

а - неповоротним, б - поворотним; 1 - насипай ґрунту, 2 - траншея

У бульдозера з поворотним (більш широким) відвалом його встановлюють

під кутом праворуч до подовжньої осі машини і косими ходач мі під кутом 30,..40° зіштовхують ґрунт у траншею. Застосування бульдозеров з поворотним відвалом на цій роботі більш ефективно, тому що ґрунт частково зміщається убік при зіштовхуванні.

Штовхання скреперів здійснюють бульдозери при наборі ґрунту і виході навантаженого скрепера з вибою з великим ухилом під'їзних колій .

Навантаження ґрунту в транспорт з естакади роблять переважно в піщаних кар'єрах. Естакаду влаштовують у траншеї, відритої бульдозером. Подовжніми ходами бульдозер посуває матеріал до бункера естакади і завантажує самоскиди. Бульдозер працює через одну або дві призми, щоб не викликати обвалу естакади.

Валку дерев здійснюють, упираючись максимально піднятим відвалом у стовбур.

Корчування пнів виконують прямим відвалом або відвалом з перекосом. Спочатку найбільшим заглублением відвала середніми або кутовими ножами підрізають корені пня і розгойдують його повторними включеннями муфти зчеплення. Потім одночасним поступальним рухом машини і підйомом робочого устаткування викорчовують пень. Аналогічним образом видаляють із землі великі камені і валуни, що частково знаходяться на поверхні.

Зрізання чагарнику і дрібнолісся роблять прямим відвалом, опущеним у ґрунт на глибину 10...20 см, при поступальному русі уперед усього бульдозера. В міру нагромадження купи чагарників, коренів, дрібних дерев поворотним рухом переміщають убік від траси, що очищається.

Снігоочищення виконують для змісту автомобільних доріг у доброму стані. Найбільш ефективний у цьому випадку бульдозер з поворотним відвалом з косопоставленним робочим органом.

Бульдозери-розпушувачи руйнують скельні і мерзлі породи під впливом двох сил: стиску зубом і розриву масиву наконечником і стійкою. Найкраще розпушувати цими машинами тріщинуваті і шаруваті породи: вапняки, піщаники, сланці, фосфорити, буре та кам'яне вугілля.

Вибір схеми розпушування залежить від міцності і природи розроблювальних порід.

При розпушуванні ґрунтів ІV категорії і міцних порід доцільно роботу машин організовувати по повздожно-кільцевій і спіральній схемах, тому що вони забезпечують найбільшу продуктивність машини. Човникову і повздошно-поперечну схеми застосовують при розпушуванні скельних порід і вечномерзлих ґрунтів. Останню схему використовують, коли необхідно одержати розпушену породу менших розмірів. Її додатково дроблять гусениці трактора.

Площі мерзлих ґрунтів розробляють пошарово на максимально можливу глибину.

При глибині промерзання порід 50...70 см можна рихлити масив трьома зубами; якщо глибина розробки порід більше, тим одним зубом за два або три проходи з глибиною розпушування 30...40 см за кожен цикл. При роботах на мерзлих породах сила тяги машини знижується на 35...45% за рахунок зменшення коефіцієнта зчеплення ходової частини з ґрунтом.

Рис. 4.4. Способи розробки ґрунтів і видобутку корисних копалин:

а - траншейний з подачею в автотранспорт навантажувачем, б - під ухил з навантаженням зі штабеля в транспорт екскаватором, двома бульдозера; розпушувачами; 1 - бульдозери-навантажувачі, 2 - навантажувач,

3 - автотранспорт, 4- екскаватор

Ґрунти розпушують на робочій передачі трактора, що переміщається зі швидкістю 0,9...2,7 км/ч. По закінченні робочого циклу виглубляють розпушувач і перевіряють наявність знімного наконечника. При його втраті можна зашкодити носок стійки і він не буде утримувати наконечник. У цьому випадку стійку заміняють.

Рис. 4.5. Видобуток корисних копалин відкритим способом з попереднім розпушуванням:

1 - екскаватор або навантажувач, 2 - бульдозери, 3 - бульдозер-розпушувач,

4 - порожня порода, 5 - автотранспорт, б - корисні копалини

Розпушені ґрунти і породи забирають землерийно-транспортними машинами.

Існує кілька раціональних схем організації роботи бульдозера-розпушувача в сполученні з навантажувачами й екскаваторами.

При розробці масиву траншейним способом (Рис. 4.5, а) бульдозер-розпушувач 1 пошарово розпушує породу на дні траншеї. Потім бульдозерним устаткуванням при піднятому розпушувачі порода переміщається в штабель човниковими рухами машини. Зі штабеля одноковшевим навантажувачем 2 роздроблений матеріал занурюється в автотранспорт 3 і відвозиться до місця складування або переробки.

Більш раціональна схема розпушення і збирання порід бульдозером під ухил (Рис. 4.5, б). Штабель матеріалу утворять у підошви ухилу. Зі штабеля екскаватор або навантажувач завантажує породу в автотранспорт. Продуктивність агрегату в цьому випадку вище.

Щоб погодити продуктивність навантажувальних засобів, іноді застосовують два бульдозера-розпушувача (Рис. 4.5, в), що спочатку повздовжньо-поперечні ходи розпушують дно траншеї, потім один бульдозер подає матеріал до місця складування, а іншої заштовхує його в штабель, з якого навантажувач забирає породу і заповнює автотранспорт.

При видобутку корисних копалин відкритим способом (Рис. 4.6.) застосовують комплексний загін машин, у которий входять 3...5 бульдозерів-розпушувачів, екскаватор або навантажувач і кілька самоскидів. Щоб не було простоїв, один бульдозер-розпушувач 3 тільки розпушує майданчик. Кілька бульдозерів 2 паралельно зрушують розпушену порожню породу 4 у штабель, з якого екскаватор 1 завантажує неї в автотранспорт 4 і транспортує у відвал. Після збирання порожньої породи аналогічним способом розробляють корисні копалини.

5. ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ МАШИНІСТА БУЛЬДОЗЕРА

1. Загальні положення

1.1. До управління бульдозером допускаються особи не молодше 18 років, які мають посвідчення на право управління бульдозером, визнані придатними для цієї роботи медичною комісією.

1.2. Машиніст, що приймається на роботу, повинен пройти вступний інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, прийомів та способів надання долікарської допомоги потерпілим, бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами та пільгами за роботу в шкідливих та небезпечних умовах праці, про правила поведінки при виникненні аварій.

Машиніст бульдозера повинен пройти до початку роботи первинний інструктаж з безпечних прийомів виконання робіт безпосередньо на робочому місці.

Про проведення вступного інструктажу та інструктажу на робочому місці робляться відповідні записи в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці і Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

1.3. Машиніст бульдозера після первинного інструктажу на робочому місці має протягом 2–15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого кваліфікованого машиніста бульдозера, який призначається наказом (розпорядженням) по підприємству.

1.4. Повторний інструктаж з правил і прийомів безпечного ведення роботи і охорони праці машиніст бульдозера повинен проходити:

– періодично, не рідше одного разу на квартал;

– при незадовільних знаннях з охорони праці не пізніше місячного строку;

– у зв’язку з допущеним випадком травматизму або пору¬шен¬ням вимог охорони праці, що не призвели до травми.

1.5. При використанні бульдозера як тягача для причіпного дорожнього механізму машиніст повинен дотримуватись техніки безпеки при буксируванні механізмів.

1.6. Машиніст бульдозера повинен знати інструкцію з експлуатації бульдозера, а також базової машини.

1.7. Бульдозер повинен бути в технічно справному стані, обладнаний звуковою та світловою сигналізацією, а також блокувальним пристроєм, що виключає запуск двигуна при включеній передачі швидкостей або включеному валі відбору потужності, укомплектований аптечкою медичної допомоги.

1.8. Бульдозер має бути закріплений наказом (розпорядженням) за певним машиністом. Забороняється приступати до роботи на незакріпленій машині або машині, закріпленій за іншим машиністом.

1.9. Перед введенням в експлуатацію відремонтованої машини і механізмів проводиться їх налагодження, огляд і випробування під наглядом механіка.

1.10. Машиніст бульдозера може приступити до виконання робіт в охоронній зоні (електричний кабель, газопровід і т.п.) тільки при наявності наряд-допуску, який визначає безпечні умови проведення робіт.

1.11. В разі роботи бульдозера в темний час доби (при поганій видимості) місце роботи рівномірно освітлюють. Усі перешкоди, бровка земляного полотна або схилу, виїмки, відвали ґрунту мають бути досить освітлені (не менше, ніж 15 лк) або позначені попереджувальними добре видимими знаками. Працювати на неосвітленій площадці забороняється.

Незалежно від освітленості робочого місця механізми управління і робочі органи машини повинні мати автономне освітлення.

1.12. Машиніст бульдозера повинен працювати у спецодязі і взутті, передбачених Типовими галузевими нормами: комбінезоні бавовняному, чоботах гумових. Комбінезон бавовняний і чоботи гумові повинні бути справні й відповідати зросту і розміру. Забороняється працювати у комбінезоні бавовняному, просоченому пально-мастильними матеріалами.

1.13. Про кожний нещасний випадок при виконанні бульдозерних робіт треба негайно повідомити майстра.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перш, ніж розпочати роботу, необхідно надіти спецодяг, перевірити справність систем сигналізації та електроосвітлення, наявність і справність потрібних інструментів.

2.2. Перед початком роботи машиніст бульдозера повинен перевірити технічний стан машини:

– справність двигуна, ходової частини;

– наявність, справність усіх огороджень на рухомих частинах;

– наявність та справність контрольних приладів, рівень мастила в гідросистемі, наявність води (антифризу) в системі охолодження, палива в баку;

– справність тросів, блоків, поліспастів, стан фрикційних муфт і гальм у бульдозера з канатно-блоковим управлінням;

- дію важелів управління на холостому ході і в робочому русі;

– наявність мастила у всіх рухомих з’єднаннях і, при потребі, змастити вузли згідно з вказівками в карті мащення;

– надійність затяжки всіх зовнішніх кріплень.

2.3. Дрібні дефекти необхідно усунути. При неможливості зробити це своїми силами слід повідомити механіка (майстра).

2.4. Машиніст повинен ознайомитися з фронтом робіт, технологією робочого процесу та особливостями ділянки, а також переконатись у відсутності на ділянці робіт сторонніх предметів, а при виконанні робіт по утриманню і ремонту автомобільних доріг перевірити наявність огороджень і попереджувальних знаків.

2.5. Заправляти бульдозер паливом, мастильними матеріалами дозволяється тільки після зупинки двигуна.

Забороняється при заправці бульдозера пально-мастильними матеріалами палити, наближатись до машини з джерелами відкритого вогню. В разі попадання палива при заправці на деталі бульдозера їх слід насухо витерти обтиральним матеріалом.

Якщо пально-мастильні матеріали пролилися на землю, треба засипати це місце землею (піском).

2.6. Забороняється зберігати в кабіні бульдозера легкозаймисті речовини.

2.7. Для полегшення запуску двигуна в зимовий період в системі охолодження слід використовувати рідини з низькою температурою замерзання (антифриз).

При використанні в системі охолодження антифризу маши¬ніст бульдозера повинен дотримуватися вимог безпеки згідно з ДНАОП 0.00-1.28-97 “Правила по охороні праці на автомобільному транспорті”.

В разі заправки системи охолодження двигуна антифризом машиніст бульдозера повинен користуватись спеціально призначеними для цієї мети засобами (посудом).