123643 (Підвищення ефективності експлуатації свердел під час обробки композиційних матеріалів)
Описание файла
Документ из архива "Підвищення ефективності експлуатації свердел під час обробки композиційних матеріалів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "промышленность, производство" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "промышленность, производство" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "123643"
Текст из документа "123643"
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра «Технології машинобудування»
Реферат
Дисципліна: Наукові дослідження
”ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СВЕРДЕЛ ПІД ЧАС ОБРОБКИ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ”
Львів – 2008р.
Зміст
Вступ.
1 Огляд літературних джерел. Аналіз геометричних параметрів ріжучої частини спіральних свердел з перехідними ріжучими крайками
2 Результати аналізу геометричних параметрів ріжучої частини спірального свердла із підрізаючими ріжучими крайками
3 Опис експериментальних досліджень процесів формоутворення задніх поверхонь свердел різних конструкцій
4 Результати експериментального дослідження зусиль різання і шорсткості обробленої поверхні під час свердління свердлами з підрізаючими ріжучими крайками
Висновки
Література
Вступ
Розвиток машинобудування на порозі третього тисячоліття ставить нові складніші питання до технології механічної обробки і, у тому числі, до інструментів, від характеристик яких залежить надійність та економічність роботи інструмента за умов високих швидкостей, навантажень, температур, хімічної взаємодії з оброблюваним матеріалом, а також високих вимог до геометрії обробки та якості оброблених поверхонь.
Постійно зростаюча потреба різних галузей промисловості в освоєнні нової техніки, яка має високі експлуатаційні характеристики, зумовила широке застосування різних полімерних і метало-полімерних композиційних матеріалів, особливо в аерокосмічній галузі машинобудування.
Серед різних полімерних композиційних матеріалів, таких як скло-, органо- і вуглепластики, склопластики знайшли найбільш широке застосування. Вони мають питому міцність у 5...6 разів більшу за алюміній. Гібридні матеріали на основі скляних волокон з добавками вуглецевих і борних волокон дають змогу значно підвищити твердість, модуль пружності та втомлювальну міцність. Тому ці матеріали тепер широко використовуються в сучасних конструкціях літаків і дають змогу досягти зниження маси планера на 20...25%, а космічних апаратів – до 40%.
Процеси механічної обробки композиційних матеріалів значно відрізняються від процесів обробки традиційних матеріалів. Тому композити відносять до групи важкооброблюваних матеріалів. Широке впровадження цих матеріалів стримується низькою оброблюваністю різанням, невисокою стійкістю інструмента і труднощами одержання якісної поверхні.
Найбільш розповсюдженою і трудомісткою операцією при механічній обробці конструкційних матеріалів, яка складає близько 50%, є операція свердління. При її виконанні необхідно забезпечити точність отвору в межах 11...12 квалітету і необхідні параметри шорсткості обробленої поверхні, виключивши відколи та спучування на вході і виході свердла з отвору.
Суттєво підвищити якість обробки можна за рахунок використання свердел спеціальної конструкції з підрізаючими ріжучими крайками. Однак, відомі конструкції спіральних свердел з підрізаючими ріжучими крайками застосовують в практиці обмежено. Це, значною мірою, пояснюється тим, що не було розроблено ефективних технологічних способів заточування таких інструментів, які дозволили б у широких межах змінювати величини геометричних параметрів ріжучої частини свердла.
Існуючі свердла для обробки композиційних матеріалів за своєю конструкцією і технологічністю не завжди задовольняють користувачів як за продуктивністю, так і за якістю обробки. Тому задача створення ефективних і простих за конструкцією інструментів, які задовольняли б як за стійкістю, так і за якістю обробки КМ при свердлінні, актуальна.
1 Огляд літературних джерел. Аналіз геометричних параметрів ріжучої частини спіральних свердел з перехідними ріжучими крайками
Аналіз літературних даних показав, що композиційні матеріали все більш поширюються в машинобудуванні. Однією з трудомістких і частіше застосовуваних операцій у машинобудуванні є свердління. Розглянуто вимоги, висунуті до операції свердління і конструкції використовуваних спіральних свердел. На основі проведеного аналізу визначено та обґрунтовано шляхи поліпшення конструктивних параметрів спіральних свердел і їх експлуатації під час обробки композиційних матеріалів, що дозволило сформувати мету і завдання дослідження.
Вектор нормалі до задньої площини , що примикає до центральної ріжучої крайки, дорівнює:
,
де – вектор, що йде по центральній ріжучій крайці;
– вектор, що йде по лінії перетинання задніх площин із площиною, перпендикулярною до осі свердла.
Вектор нормалі до задньої площини , що примикає до перехідної ріжучої крайки, дорівнюватиме:
,
де – вектор, що йде по перехідній ріжучій крайці.
Кут між площинами і дорівнює куту між нормалями і :
,
де II – інструментальний задній кут, вимірюваний у площині, перпендикулярній до осі свердла.
Знаючи положення задніх площин, проаналізовані нові способи їх одночасного заточування. Було аналітично визначено кути установки універсально-заточувальної голівки під час заточування свердла. Методику визначення положення свердла відносно шліфувального круга було прийнято таку:
– поворотом голівки навколо осі В вектор встановлюємо паралельно до напрямку зворотно-поступальних рухів столу універсально-заточувального верстата;
– поворотом навколо осі Б встановлюємо вектор нормалі паралельно до осі шліфувального круга.
Кути установки універсально-заточувальної голівки дорівнюють:
Б = (90 – 0); В = – (90 – II);
де tg0 = tg0 cosII.
Кут повороту А приймається таким, що дорівнює нулю.
Методику визначення кутів установки голівки під час заточування за схемою:
– поворотом навколо осі В вектор встановлюємо паралельно напрямку зворотно-поступальних рухів столу верстата;
– поворотом навколо осі Б встановлюємо вектор нормалі у вертикальне положення.
Кути установки універсально-заточувальної голівки дорівнюватимуть:
Б = 0, В = – (90°–II).
2 Результати аналізу геометричних параметрів ріжучої частини спірального свердла із підрізаючими ріжучими крайками
Вектор нормалі до задньої площини підрізаючої ріжучої крайки дорівнює:
,
де – вектор, що йде по підрізаючій ріжучій крайці;
– вектор, що йде по задній поверхні в нормальному до підрізаючої ріжучої крайки перерізі.
Вектор нормалі до задньої площини дорівнює:
,
де – вектор, що йде по центральній ріжучій крайці;
– вектор, що йде по задній поверхні у нормальному до центральної ріжучої крайки перерізі.
Кут між площинами і дорівнює куту між нормалями і
.
Після відповідних перетворень будемо мати:
.
В окремому випадку кут між площинами і може дорівнювати 90.
Тоді ,
де – інструментальний задній кут на підрізаючій ріжучій крайці у нормальному до неї перерізі;
– інструментальний задній кут на центральній ріжучій крайці у нормальному до неї перерізі.
За приведеною формулою можна визначити геометричні параметри ріжучої частини свердла, тобто кути , , і , за яких кут між площинами і дорівнюватиме 90.
Вектор , що йде по лінії перетинання площин і , дорівнюватиме: .
Знаючи положення задніх площин, проаналізовано нові способи їх одночасного заточування.
Було аналітично визначено кути установки універсально-заточувальної голівки за розглянутими способами заточування свердел.
Методику визначення положення свердла відносно шліфувального круга за схемою, зображеною на, було прийнято таку:
-
використовуючи повороти встановленого в універсально-заточувальній голівці спірального свердла навколо осей В і Б, встановлюємо заточувальну площину у горизонтальне положення, а нормаль до неї – у вертикальне.
– поворотом навколо осі А вектор , розташований у горизонтально встановленій площині , приводиться в положення, паралельне подовжній подачі столу універсально-заточувального верстата. За такої установки робиться заточування обох задніх площин і шліфувальним кругом, профіль якого визначається кутом .
Розрахунок кутів установки універсально-заточувальної голівки виконують за формулами:
, .
,
де ;
;
.
У розглянутому випадку, кут нахилу поперечної крайки дорівнюватиме: , де .
Для того, щоб одержати незалежну величину кута , роблять заточування потиличної площини за такими кутами установки універсально-заточувальної голівки:
,
де ,
,
= 0.
Методику визначення кутів установки універсально-заточувальної голівки під час заточування за схемою, було прийнято таку:
– використовуючи повороти закріпленого в універсально-заточувальній голівці свердла навколо осей В і Б, встановлюємо заточувальну площину у положення, перпендикулярне до площини столу універсально-заточувального верстата, а вектор – у горизонтальне положення, паралельне до площини столу верстата;
– поворотом навколо осі А на кут А вектор встановлюємо в положення, паралельне до подовжньої подачі столу верстата.
Розрахунок кутів установки універсально-заточувальної голівки виконують за формулами:
,
,
При заточуванні потиличної площини 3 центральної ріжучої крайки універсально-заточувальна голівка за тих же кутів і повертається на інший кут . Взагалі, під час заточування площини 3, змінюються два кути повороту універсально-заточувальної голівки.