114982 (Дидактичні функції використання комп’ютерів на уроках трудового навчання)

Міністерство освіти і науки України

Реферат на тему:

Дидактичні функції використання комп’ютерів на уроках трудового навчання

Зміст

Вступ

1. Спеціальні технічні засоби навчання та особливості їх використання на уроках

2. Комп’ютер – сучасний технічний засіб навчання

3. Негативні сторони використання комп’ютера на уроках

4. Дидактичні функції комп’ютера

5. Інформаційна культура вчителя

6. Можливості комп’ютера як засобу навчання

7. Доцільність використання комп’ютерів на уроках трудового навчання

Висновки

Література

Вступ

Успішність процесу навчання, ефективність використання в ньому сучасних методів навчання значною мірою залежать від матеріальних передумов. Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби школи з їх специфічними дидактичними функціями. Слово вчителя — найістотніший засіб навчання. За допомогою слова вчитель організовує засвоєння знань учнями, формування в них практичних умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до міркувань, обгрунтувань, роздумів над ним. Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдання, повторення пройденого матеріалу .

Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі — конкретизують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті — є прямими об'єктами вивчення, дослідження (машини, прилади, об'єкти природи, виробництва); четверті — «посередники» між школярем і природою або виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення останніх неможливе або утруднене (препарати, моделі, колекції тощо); п'яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості — символічні (знакові) засоби (схеми, карти, графіки, діаграми тощо).

1. Спеціальні технічні засоби навчання та особливості їх використання на уроках

Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) — необхідний чинник засвоєння знань. Комплексне використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках повинно враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з розповіддю вчителя, іншими засобами навчання.

Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчителя з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед демонструванням (простеженням) окремих елементів комплексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояснення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демонстрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); демонстрування (прослуховування), що супроводжується поясненням (синхронним коментуванням).

У процесі підготовки до проведення уроку з використанням ТЗН слід:

• детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу;

• визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність демонстрування предмета, явища або їх зображення;

• відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому поперед ньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми;

• визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Учителі часто вдаються до поєднання аудіовізуальних засобів: статичних екранних і звукових посібників; динамічних і статичних екранних; динамічних екранних і звукових; динамічних і статичних, екранних, звукових.

2. Комп’ютер – сучасний технічний засіб навчання

Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних технічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і школа не може стояти осторонь цієї справи. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп'ютеризації в царині освіти, можна виявити такі чотири напрями використання комп'ютерів: 1) комп'ютер як об'єкт вивчення; 2) комп'ютер як засіб навчання; 3) комп'ютер як складова частина системи управління народною освітою; 4) комп'ютер як елемент методики наукових досліджень.

Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та діяльності в умовах комп'ютеризації виробничих і управлінських процесів, школа має забезпечити їх комп'ютерну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сферами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку суспільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати алгоритми для вирішення завдань, а й навчити користуватися комп'ютерними редакторами, складати програми на. одній із мов програмування.

За допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп'ютер використовують для навчального моделювання науково-технічних об'єктів і процесів. Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

3. Негативні сторони використання комп’ютера на уроках

Водночас педагоги повинні враховувати й негативні моменти. Передусім робота з комп'ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко й образно висловлювати свої думки, істотно обмежує можливості усного мовлення, формуючи логіку мислення на шкоду збагаченню емоційної сфери. В умовах автоматизованого навчання швидко формуються егоїстичні нахили людини, загострюється індивідуалізм, розширюється конкурентність, сповільнюється виховання колективізму, взаємодопомоги. Здебільшого інтерес до програми з обмеженою інформативністю швидко згасає. Оскільки діалог з машиною синтаксично збіднений, учень нерідко почувається «дурнішим» за комп'ютер, що згодом може стати причиною стійкого негативізму до машини.

Загалом спілкування з комп'ютером сприяє розвиткові інтелектуального, духовного та морального потенціалу учнів, виховує уміння планувати й раціонально будувати трудові операції, точно визначати цілі діяльності, формує акуратність, точність і обов'язковість.

4. Дидактичні функції комп’ютера

Комп’ютери в навчальному процесі виконують такі дидактичні функції:

- підсилення унаочнення;

- забезпечення науковості навчання;

- розвиток пізнавальних інтересів і здібностей учнів;

- підвищення якості знань, умінь і навичок школярів;

- прискорення темпу навчання;

- поліпшення усвідомлення і запам'ятовування навчального матеріалу;

- активізація самостійної роботи учнів;

- зв'язок теорії з практикою;

- індивідуалізація навчання;

- контроль за засвоєнням знань.

Необхідність використання ком’ютерних технологій веде до докорінної перебудови різноманітних сторін діяльності, в тому числі навчальної. Кожен вчитель повинен вміти працювати на комп’ютері, самостійно розробляти теоретичні відомості з необхідними зображеннями, тести та інші завдання, щоб вміти провести урок на належному науково-методичному рівні. Це зумовлює необхідність оволодіння кожним майбутнім учителем інформаційною культурою. Під останньою розуміють сукупність методів, прийомів і навичок по збиранню, зберіганню, обробці та створенню освітньої інформації.

5. Інформаційна культура вчителя

Необхідність розвитку інформаційної культури вчителя визначається такими положеннями:

• збільшенням доступності персональних комп'ютерів (ПК), появою різноманітних систем мультимедіа, наявністю різноманітного програмного продукту як професійного, так і ігрового;

• знайомством багатьох учнів з цими технічними засобами до їхнього вивчення в школі;

• невідповідністю, що зустрічається під час вивчення, коли наявність в учнів вдома більш сучасної та досконалої техніки приводить до відсутності зацікавленості та бажання працювати із застарілою в навчальних закладах.

Інформаційна ситуація в нашому суспільстві характеризується появою на вітчизняному ринку персональних комп'ютерів, що мають значну швидкість обробки інформації та значний потенціал у роботі з графічними зображеннями та звуком. Постійне вдосконалення цих можливостей при одночасному зниженні цін на цю техніку, підвищує зацікавленість у ній, а також попит. Крім цього, широкий спектр наявного програмного продукту дозволяє використовувати сучасні ПК у різних сферах людської діяльності: від навчальної та ігрової до ведення домашнього господарства. Все це й виводить комп'ютерну техніку в один ряд з телевізорами, магнітофонами та іншими інформаційними засобами.

Водночас, використання на основі персональних комп'ютерів різноманітних систем мультимедіа значно збільшило дидактичні можливості такої техніки. Здійснюється це через повноцінне поєднання комп'ютерної техніки з іншими видами інформаційних технологій: кіно, фото, відео, аудіо, телекомунікації, тексту й графіки. Унаслідок цього до систем мультимедіа відносять спеціальні програмно-апаратні засоби, які розширюють можливості комп'ютера, що дозволяє обробляти не лише алфавітно-цифрову інформацію, а й звук, нерухомі зображення, відеофільми, а також двох- і трьохвимірну анімацію. Такі можливості сучасної техніки дозволяють у навчальних цілях моделювати складні природні процеси і явища. Навчальні демонстраційні програми при їхньому перегляді через системи мультимедіа створюють відчуття реальності того, що відбувається. Використання подібних демонстраційних фрагментів у навчальних системах, що супроводжуються звуковими поясненнями з боку комп'ютера, впливає на мотиваційну сферу взаємодії учня з персональним комп'ютером.

Отже, застосування в навчально-виховному процесі нових досягнень електронної промисловості актуалізує для майбутнього вчителя необхідність оволодіння інформаційною культурою. Викликано це активною позицією педагога в забезпеченні переходу учнів від механічного засвоєння знань до оволодіння умінням самостійно здобувати нові знання за допомогою комп'ютерних технологій. Освітні технології, основу яких складають засоби обчислювальної техніки, поступово перетворюються у невід'ємну частину навчально-виховного процесу.

6. Можливості комп’ютера як засобу навчання

Значної ефективності можна досягти, використовуючи персональний комп'ютер для контролю якості засвоєння знань, оскільки традиційний контроль за характером своєї організації здебільшого не забезпечує потрібної оперативності, достовірності та об'єктивності оцінки якості засвоєння навчального матеріалу.

Створення педагогічних програмних розробок та їх подальша практична реалізація надасть навчальному процесу завершеного характеру. Очевидною є можливість комплексного застосування персональних комп'ютерів як засобу навчання, контролю та обліку отриманих результатів. Засоби навчання відіграють в педагогічній діяльності ту ж роль, що і знаряддя праці в будь-якому виробничому процесі. Від рівня їх розвитку і раціональної організації застосування в значній мірі залежить ефективність та кінцевий результат навчання. Широке проникнення в навчальну роботу сучасних технічних засобів навчання і електронних обчислювальних машин є характерним фактором розвитку освіти. Технічне оснащення навчального процесу – це об'єктивна необхідність, яка обумовлена ходом суспільно-історичного розвитку. Сучасні технічні засоби навчання не є найважливішою необхідністю, яка покликана допомогти школі загалом вирішити всі поставлені перед нею завдання, але вони можуть внести суттєвий вклад у вдосконалення навчально-виховного процесу .

Впровадження персональних комп’ютерів в навчання стало необхідністю, оскільки вони сприяють розвитку, індивідуальній неповторності особистості. Відомо, що навчання за допомогою персональних комп′ютерів – це принципово новий тип навчального процесу, який вимагає нових форм і методів навчальної діяльності. Їх використання змінює функції вчителя: він повинен заздалегідь визначити шляхи та розробити алгоритми оптимального керівництва всім навчальним процесом й окремим заняттям, у тому числі. Істотною дидактичною особливістю навчання з допомогою персональних комп′ютерів є встановлення безпосередніх діалогу між тим, хто навчається, і машиною або діалогічного трикутника: школяр-комп'ютер-вчитель. Такі діалоги допомагають виявити і зрозуміти труднощі, які виникають у процесі вивчення предмета при самостійному розв'язанні завдань, а вчителеві – спостерігати та контролювати якісний стан навчання. Проте техніка не може замінити викладача, не може керувати пізнавальною діяльністю того, хто навчається, у взаємно опосередкованому процесі викладання-навчання. Але технічний пристрій, будучи засобом навчання в руках педагога, може виконувати ряд його функцій з передачі навчальної інформації або контролю засвоєння. Час, який звільнився, педагог витрачає на здійснення таких функцій педагогічної діяльності, які не під силу електроніці.

Як засіб навчання комп'ютер має такі дидактичні можливості: формування науковості навчання; інтенсифікація процесу навчання; здійснення активних методів навчання; сприяння мотиваційному аспекту навчання; здійснення систематичного та об'єктивного контролю знань і вмінь тих, хто навчається; звільнення вчителя від чорнової роботи.

На сучасному етапі комп'ютеризації дидактичні можливості використання обчислювальної техніки пов'язують із підвищенням інтенсифікації процесу навчання, але для цього потрібно мати навчальні програми, які б відповідали високим педагогічним вимогам. Одним із ефективних засобів використання комп'ютера в навчанні є його можливість керувати навчальним процесом тих, хто навчається. Він може забезпечити індивідуальне навчання, самостійну роботу, допомогти учневі у разі необхідності при розв'язуванні різноманітних задач. Школяр при спілкуванні з ПК відіграє роль дослідника, тому можливості комп'ютера для реалізації проблемного навчання дуже великі.