114894 (Шкільний кабінет народознавства), страница 2

Третя вітрина "Національне вбрання" оновлюється протягом навчального року жіночим, чоловічим, дитячим вбранням "з бабусиної скрині". На полицях - палки з розробками уроків та іншими матеріалами з теми. Обов’язковими є матеріали про місцеве вбрання. Тут діти бачать також старовинне взуття, головні убори, предмети догляду за одягом і взуттям. Цікава експозиція гербарію плосконі, матірки, льону та пряжі цих рослин. 

Необхідною в кабінеті є експозиція "Господарство й побут українців". Вона ознайомлює учнів з народними промислами та ремеслами, житлом українців та їхнім господарством. Тут можна побачити прополіс, хмелеві дріжджі, дьоготь, бурштин, вироби ремісників. На поли ці зібрано розробки уроків, наочне приладдя. На допомогу вчителеві й учням перелічено літературу про народні промисли України й своєї місцевості. Експозицію збагачують вироби учнів з глини та дерева, соломи Я лози. 

Вітрина "Громада та громадський, побут" має розробки уроків про громаду, її права, чумацтво, козацтво, зведення житла, копання криниці, молодіжний етикет та дозвілля, народну етику та мораль. Численна література про козацтво, її гетьманів, отаманів, художня проза про часи козацтва, матеріали з преси й літератури про козацьку педагогіку будуть корисними як учителю, так і учням на уроці й у позаурочний час. 

Вітрина "Сімейні звичаї та обряди" пропонує розробки уроків та виховних заходів до всіх обрядів, починаючи з народин та закінчуючи поминанням померлих родичів. Творчі роботи учнів про місцеві сімейні обряди дуже збагачують вітрину. Експозицію у вітрині оформлено фотографіями обрядів, які проводяться в школі.

Вітрина "Фольклор" забезпечує вчителя та учнів чудовими посібниками - "Українською літературою" для 5 класу /автори Е.М.Кучеренко, А.Я.Гумницька. О.П.Гончар/. У книзі зібрано фольклор до кожної пори року народного календаря. Книжка "Українські думи та балади" теж у ходу на моїх уроках, кожен учень її має. У цьому розділі репрезентовані також альбоми з місцевим фольклором, збірки пісень, загадок. прислів’їв. Крім розробок уроків, сценаріїв виховних заходів на вітрині "Фольклор" є цікавий "Мовний куточок", який пропонує учням ними ж складені мовні кросворди, ребуси. 

"Народний календар" - найбагатша вітрина. Розробки уроків, унаочнення, сценарії забезпечують можливість відродження деяких народних звичаїв і традицій у наш час. Експозиція демонструє фотографії тих свят, заходів, які проводяться гуртківцями. 

Вітрина "Народні знання" вміщує розробки уроків з народної астрономії, метеорології, ботаніки, зоології, медицини, ветеринарії. Учні можуть вибрати цікаву літературу для самопідготовки. Розробка уроку "Народна математика" може бути корисною навіть учителю математики. 

Вітрина "Світогляд та вірування українців" пропонує розробки уроків про український іконопис, світогляд, вірування, релігію, зокрема релігійний календар, зразки іконопису, літературу для юних християн. На полиці є також методична література для вчителя. Усі вітрини виконано з дерева й оздоблено національним орнаментом. Над ними висить ряд вишитих картин, які принесли до школи діти. На них зображено людей, тварин, рослини, і вони постійно нагадують про національне мистецтво вишивання. Вікна класу занадто великі, щоб прибрати їх рушниками. Отож, я повісила рушники між вікнами. На кожному з них вишито берегиню нашого роду. Нехай вона оберігає дітей від усього злого. Ще один рушник висить над дверима, аби на першому кроці в кабінет учні розуміли важливість уроку, на який вони йдуть, почували вічність традицій українського народу. 

Окрасою кабінету народознавства є макет v натуральну величину частини української хати, де весь інтер’єр заповнений предметами побуту. Тут є розмальована піч, на комині сушаться лікарські трави. На припічку стоїть діжа, казаночки, горнятка. У куточку - віник, рогач, кочерга. Біля печі на миснику, оздобленому різьбою по дереву та застеленому серветками, старовинна кераміка: миски, чайники, глечики.

Дерев’яні ложки розмальовані казковими квітами й калиною, і просто гарно вистругані "мужицькі" стоять у полив’яному горщику. А в позаурочний час учні з ансамблю народних інструментів будуть ой як гарно грати на них! На стіні над віконцями, в які заглядають знадвору високі мальви, висить вишитий портрет Кобзаря, прибраний кравецьким рушником. А під ним стоїть невеличка, розмальована скриня, в яку учні знесли все: від голки й наперстка до старовинного літника.

На застеленому білою вишитою скатертиною столі стоїть самовар та лежать папки з творчим доробком учителя - авторські сценарії, розробки уроків. На покуті, перев’язаний червоною стрічкою, красується сніп пшениці - символ добра й достатку. А над ним з-під яскраво вишитого рушника дивиться на нас зі старовинної ікони „Микола Чудотворець”. Яка ж то хата без ікони, яка ж то людина без віри? Під образом поличка зі свічкою, свяченими водою й вербою. Свічку я запалюю обов'язково, коли урок присвячений великому святу чи події в житті народу. У підпіччі лежать дрівцята. Біля печі стоїть прядка.

На лежанці - гребені для пряжі, праска, веретена, старовинний рубель. Підлога застелена домотканою доріжкою. З дверей хати можна вийти у "двір", частково намальований, частково декоративний. На стіні - сільський пейзаж з річкою. На передньому плані дівчина біля хати подає кухоль з водою козакові Дворик я встелила зеленим мохом, щоб зелено було круглий рік. На сплетеному перелазі повився хміль, на кілках - горнятка, макітри. 

Під хатою, в кутку, стоять старовинні лопати, коси. Я хочу ще зробити так, щоб постійно цвіли в дворі мальви, чорнобривці. Нехай моїм учням буде затишно в цій оселі, нехай кожна річ, кожна квітка нагадує їм про причетність дитячої душі до українського народу. 

2. Наочність та технічні засоби навчання

Кабінетна система в школі дає змогу вчителеві народознавства використовувати різноманітні засоби унаочнення та технічні засоби навчання. До засобів унаочнення належать: 

фольклорні матеріали - альбоми, наукові, творчі роботи учнів; експонати - предмети мистецтва й побуту українців та представників різних етносів чи етнічних груп, які живуть в Україні /старовинний одяг, взуття, прикраси, вишиті, ткані, плетені, дерев’яні, глиняні, солом’яні, скляні, ковані та інші вироби, хатнє начиння, господарський інвентар, листівки, газети, журнали, гроші, книги, ікони тощо/; природні натуральні предмети - сушені лікарські трави, мінерали, каміння, гербарії квітів, рослин, кора й коріння дерев, фарба з природних барвників та ін.; 

спеціально виготовлені ілюстративно—образотворчі засоби, які відображають реальні об’єкти; схеми крою жіночої та чоловічої сорочок, картини народних художників України, тематичний живопис, фотографії кобзарів, художників, поетів, державних діячів, взагалі відомих людей, історичних подій тощо, графічні твори /рисунки українських поселень, дворів, млинів, вітряків, знарядь праці, транспорту та ін./, а також об’ємні муляжі /овочів, плодів/, рисовані зображення домашніх тварин і птиці; 

умовно-символічні засоби наочності - карти /"Історико-етнограграфічне районування України", "Українці у світі /70-ті роки XX ст./", "України у державах СНД /за даними перепису 1989 р./" та ін., глобус, телурії /для уроку на тему "Народна астрономія"/;

 демонстративні прилади та моделі, які застосовуються при вивченні тем, інтегрованих з природничо-математичним циклом предметів; технічні демонстраційні засоби наочності - кіно, діафільми, діапозитиви, графопроектори, епідіаскопи, аудіо- та відеозаписи. 

За допомогою названих засобів учитель народознавства може використовувати на уроках методи ілюстрацій і демонстрацій. Методи ілюстрацій засобів навчання включають показ плакатів, карт, креслень, схем, картин, фотографій, графіків, кросвордів, таблиць. Методи демонстрації об’ємних засобів навчання передбачають демонстрацію експонатів, показ натуральних природних предметів, екранно - звукових засобів навчання. Екранно-звукові засоби навчання /ЕЗЗ/ допомагають учителю дотримуватися принципу історизму, а учням - зрозуміти практичне направлення знань, необхідних для життя. Як можна ґрунтовно вивчити види господарської діяльності або народні промисли українців без показу фільмів про них? Звичайно, велике значення має вміння вчителя володіти засобами ЕЗЗ. Адже гнеться не просто про включення в урок фрагмента фільму чи прослуховування народного обряду, а про осмислене й науково обґрунтоване використання всього комплексу засобів навчання. Тому перед учителем виникає завдання глибокого засвоєння специфіки ЕЗЗ і методики їх використання, вмілого "видобутку" із ЕЗЗ максимуму навчальних і виховних факторів. Досвід викладання народознавства показав, що користування на уроці різними засобами навчання, а особливо їх комплексом потребує знання і засвоєння вчителем принципово нового аспекту професії педагога - режисери уроків.

3. Гігієна використання ТЗН у школі

Застосування технічних засобів навчання створює умови для збереження оптимальної працездатності учнів, зменшує перевтому й тим самим сприяє створенню робочої динамічної атмосфери. Але збільшення насиченості інформації збільшує напруження, темп роботи, навантаження на зір і слух учнів.. Тому вчитель лісознавства має знати фактори впливу ТЗН на працездатність учнів. Такими факторами є тривалість застосування ТЗН, структура уроку в цілому, місце уроку з використанням ТЗН у розкладі уроків, частота використання та умови застосування ТЗН. Особливе значення мають гігієнічні рекомендації, які пропонуються в таблиці. (Дані у хв.)

Що стосується режиму використання ТЗН протягом навчального тижня, то уроки із застосуванням техніки для учнів молодших класів можливі не більше 3-4 разів на тиждень, старших класів - 4-6 разів. Найбільш сприятливі показники працездатності й функціонального стану організму учнів молодших класів помічено при перегляді телепередач на другому-третьому уроках; при показі діафільмів і прослуховуванні звукозапису - на другому-четвертому уроках, тобто в період, коли на звичайних заняттях в учнів починає знижуватися працездатність. Для учнів 5-11 класів використання ТЗН рекомендується на других - третіх уроках навчального дня. Для цілеспрямованішого сприйняття корисно в перші 10 хвилин уроку підготувати учнів до передачі, потім 15-20 хв її переглядати, а наступні 15-20 хв використати на закріплення матеріалу. Для збереження стійкого рівня працездатності учнів не уроках необхідна своєчасна зміна методів і прийомів навчально-виховного процесу, а також чітка попередня робота вчителя з ТЗН.