114885 (Цифровий освітний ресурс "Задачник по мові програмування. Циклічні алгоритми")

Зміст

Вступ

Розділ 1. Використання цифрового освітнього ресурсу в освітньому процесі

1.1 Поняття цифрового освітнього ресурсу

1.2 Класифікація цифрового освітнього ресурсу

1.3Технология педагогічного проектування цифрового освітнього ресурсу

1.4 Розробка цифрового освітнього ресурсу « Задачник по мові програмування. Циклічні алгоритми»

Висновок

Список літератури

Вступ

Сучасний освітній процес важко представити без якісного забезпечення учбовими і технічними засобами. За останній час їх видовий склад поповнився такими новітніми педагогічними програмними засобами обчислювальної техніки, як електронні підручники, електронні навчальні посібники, засоби комп'ютерного моделювання, інтернет-сайти і інші телекомунікаційні засоби. У зв'язку з цим особливу актуальність придбають питання формування і оперативної обробки інформації для подібних засобів навчання.

Постійні зміни, що відбуваються в житті сучасного інформаційного суспільства, безумовно, повинні знаходити адекватне і негайне віддзеркалення, як в самому учбовому процесі, так і в різних учбових матеріалах. З кожним роком все проблематичніше стає виробництво традиційних паперових підручників і навчальних посібників, змістовний матеріал яких, часто, перестає бути актуальним ще до їх попадання в учбові заклади. Одним з можливих виходів з ситуації, що склалася, може бути розробка електронних засобів навчання практично по всіх дисциплінах і їх публікація в світових телекомунікаційних мережах або на інформаційних носіях, що надають можливість нескладного оперативного тиражування. Дане твердження засновано, в першу чергу, на можливості динамічної зміни і доповнення змісту електронних засобів навчання відповідно до поточних змін в житті суспільства, науці, культурі і ін. Крім того, практична робота навчаних з інформацією, представленою в електронному вигляді, зіграє позитивну роль в загальному ознайомленні майбутніх фахівців з комп'ютерними і телекомунікаційними технологіями.

Стрімкий розвиток інформаційних технологій викликав хвилю інтересу до комп'ютерного навчання, але якість і ефективність повчальних програм, що розробляються, залишається на низькому рівні. Наприклад, за даними американських фахівців, зверху 80% повчальних програм не задовольняють педагогічним вимогам.

За іншими даними, як свідчать зарубіжні і вітчизняні педагогічні дослідження, 90% програмних засобів, що розробляються, для освіти є непридатними для використання у зв'язку з їх невідповідністю, психолого-педагогічною, що пред'являється, і ін. вимогам. Слід зазначити низька якість учбових програмних продуктів, розроблених різними комерційними фірмами. Так в Німеччині, наприклад, з 4000 програмних засобів тільки 80, тобто тільки 2% відповідають мінімальним критеріям якості.

Актуальність вибраної теми полягає в наступному: використання в учбовому освітньому процесі цифрового освітнього ресурсу дозволяє підвищити інтерес до навчання і розв'язати проблему достатньої кількості необхідного учбового матеріалу.

Проблема дослідження полягає в недоліку друкарських видань по програмуванню у фундаціях бібліотеки коледжу.

Об'єкт дослідження - цифрові освітні ресурси.

Предмет дослідження - цифровий освітній ресурс «Задачник по мові програмування. Циклічні алгоритми».

Рішення даної проблеми визначило мету дослідження: створення цифрового освітнього ресурсу «Задачник по мові програмування. Циклічні алгоритми»

На основі проблеми і мети дослідження сформульована робоча гіпотеза дослідження: якщо цифровий освітній ресурс використовуватиметься в учбовому процесі, то це сприятиме підвищенню якості знань студентів.

На основі гіпотези визначені наступні задачі:

- аналіз літератури по заявленій темі;

- розробка структури і дизайну цифрового освітнього ресурсу «Задачник по мові програмування. Циклічні алгоритми»;

- розробка цифрового освітнього ресурсу «Задачник по мові програмування. Циклічні алгоритми».

Розділ 1. Використання цифрового освітнього ресурсу в освітньому процесі

1.1 Поняття цифрового освітнього ресурсу

Поняття цифрових освітніх ресурсів є фундаментальним поняттям нашого курсу. До складу нього входять достатньо зрозумілі і широко вживаються терміни. На підставі їх визначень побудуємо визначення поняття, що цікавить нас.

Цифровий - представлений у вигляді послідовності цифр - чисел. В даний час при стрімкому розвитку інформаційних технологій особливу популярність одержує цифрова форма представлення інформації: цифрова фотографія, цифрове відео і ін.

Основна відмітна характеристика тих освітніх ресурсів, про які йде мова - їх цифровий характер, тобто вони повинні бути представлені в цифровому вигляді.

Освітній - тобто направлений на вивчення чого-небудь, може бути використаний в різних формах освіти.

Ресурс, згідно тлумачному словнику, засіб, до якого звертаються в необхідному випадку.

Отже, освітній ресурс можна визначити як засіб, до якого поводяться з метою отримання освіти, як ресурс, що містить інформацію освітнього характеру.

Таким чином, під цифровим освітнім ресурсом розумітимемо учбову, методичну, довідкову, організаційну і іншу інформацію, необхідну для ефективної організації освітнього процесу, представлену в цифровому вигляді.

1.2 Класифікація цифрового освітнього ресурсу

Загальноприйнятої класифікації освітніх ресурсів не існує, що створює певні проблеми при їх каталогізації.

Далі приведемо різні варіанти класифікацій електронних освітніх ресурсів, що є в російській і міжнародній практиці.

Згідно Міждержавному стандарту ГОСТ 7.83-2003 слід розрізняти:

Електронний документ: Документ на машинозчитуваному носії, для використання якого необхідні засоби обчислювальної техніки.

Електронне видання: Електронний документ (група електронних документів), що пройшов редакційно-видавничу обробку, призначений для розповсюдження в незмінному вигляді, має вихідні відомості.

Можна запропонувати наступну класифікацію електронних освітніх ресурсів.

Електронний освітній ресурс, може мати наступні види:

•електронні дані;

•електронні програми або їх поєднання в одному ресурсі.

По знаковій природі інформації:

Електронні дані діляться на: текстові, числові, звукові, графічні, шрифтові і демонстраційні.

Електронні програми діляться на: системні, прикладні і сервісні; поєднання електронних даних і програм - на інтерактивні мультимедіа і служби он-лайна.

За цільовим призначенням: електронні освітні ресурси можна розділити на офіційні, наукові, учбові, навчально-методичні, довідкові.

За технологією розповсюдження: локальні, мережні і комбінованого розповсюдження.

По характеру взаємодії користувача і електронного ресурсу: детерміновані і недетерміновані (інтерактивні).

По періодичності: неперіодичні, серіальніе, періодичні, продовжуються і обновляються. По наявності друкарського еквівалента: електронний аналог друкарського видання; самостійне електронне видання. По структурі: однотомні, багатотомні і електронна серія. По жанру слід розрізняти: освітні портали; сайти вузів, факультетів, кафедр, лабораторій, сайти НДІ; науково-популярні журнали; сайти науково-освітніх проектів; електронні допомоги-підручники, хрестоматії; електронні курси (освітні об'єкти); архіви освітніх ресурсів; бази даних (повнотекстові, бібліографічні, довідкові, адресні і т.д.); лабораторії і обчислювальний і імітаційний експеримент, віртуальні тренажери; дистанційне керування експериментальними комплексами; електронні бібліотеки; електронне представлення ресурсів звичайних бібліотек; персональні сторінки викладачів вузів, організаторів освіти; окремі статті або сторінки; іформаційно-пошукові системи [Демкин В.П., Можаєва Г.В.] При виконанні проекту по створенню Федерального ресурсного центру по сибірському федеральному округу (в рамках ФЦП РЕОЇС) групою розробників з державного університету Томська за підсумками проведення робіт по підготовці, систематизації і класифікації різних електронних ресурсів для дошкільного і всіх рівнів шкільної освіти була запропонована наступна класифікація освітніх ресурсів по функціональній ознаці, що визначає їх значення і місце в учбовому процесі:- програмно-методичні (учбові плани освітніх установ всіх рівнів, робочі програми учбових дисциплін відповідно до учбових планів);

- навчально-методичні (методичні вказівки, методичні допомоги, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу, керівництво по виконанню проектних робіт, тематичні плани проведення окремих уроків, вивчення окремих тим, сценарії організації освітніх заходів);

- повчальні (мережні підручники і навчальні посібники, мультимедійні підручники, електронні текстові підручники, електронні навчальні посібники);

- допоміжні (збірки документів і матеріалів, хрестоматії, книги для читання, енциклопедії, довідники, анотовані покажчики наукової і учбової літератури, наукові публікації педагогів, матеріали конференцій, сценарії розважальних і виховних заходів);

- контролюючі (тестуючі програми, банки контрольних питань і завдань по учбових дисциплінах, банки тим рефератів, проектних робіт).

Додатково були виділено ще дві групи електронних ресурсів:

- ресурси, створені дітьми (оцифровані фотографії дитячих малюнків і виробів, інтернет-проекти і комп'ютерні програми, створені школярами);

- інформаційні (загальні інформативні матеріали про освітні установи всіх рівнів, інформація про освітні проекти, реалізовані в регіоні) [Демкин, 2003].

Класифікація по функціональній ознаці, що визначає їх значення і місце в учбовому процесі, є оптимальної з позицій структуризації цілей і задач, а також визначення структурних функціональних складових (підрозділів) служби розробки і підтримки ресурсів учбового призначення.

1.3 Технологія педагогічного проектування цифрового освітнього ресурсу

Основну роль при проектуванні цифрових освітніх ресурсів на основі теоретичного підходу грає педагогічний дизайн. В цілому, під педагогічним дизайном розумітимемо технологію педагогічного проектування учбових матеріалів.

Основою для формування терміну «педагогічний дизайн» послужив його аналог в зарубіжній практиці - термін «instructional design».

Згідно англо-російському словнику, слово instructional переводиться як «освітній», «виховний», «учбовий» [Великий, 1979, з. 722], а слово design:

1) задум, план; 2) мета, намір; 3) задум, план, проект; 4) креслення, ескіз, конструкція, малюнок, узор; 4) витвір мистецтва [Великий, 1979, з. 367].

Термін «instructional design» в західній теорії і практиці набув широке поширення. Дослідження західних учених в даній області досягли високих результатів не тільки в науковому, але і практичному плані при організації дистанційної форми навчання, при розробці і упровадженні в учбовий процес цифрових освітніх ресурсів.

Термін «педагогічний дизайн» достатньо рідко можна зустріти у вітчизняній літературі, і він практично не використовується розробниками електронних учбових матеріалів. У вітчизняній теорії і практиці він підміняється таким виразом, як психолого-педагогічні основи створення і використання електронних учбових матеріалів.

Визначення: «педагогічний дизайн - область, в рамках якої наказують конкретні педагогічні дії для досягнення бажаних педагогічних результатів; процес ухвалення рішень про якнайкращі педагогічні методи для здійснення бажаних змін в знаннях і навиках з урахуванням конкретного змісту курсу і цільової аудиторії» [Педагогічний, 2007].

Педагогічний дизайн звичайно є первинною стадією систематичного викладання. У міру того, як педагогічний процес все більше ускладнюється, особливо в результаті використання технологій, педагогічний дизайн придбаває все більше значення.

«Педагогічний дизайн» можна визначити як систему процедур (або педагогічну технологію), що забезпечує педагогічну ефективність учбових матеріалів, у тому числі розроблених з використанням нових інформаційних технологій.

- Педагогічний дизайн як процес

Педагогічний дизайн є систематичною, впорядкованою розробкою дидактичних засобів з використанням педагогічної теорії і практики для підвищення якості учбового процесу. Це цілісний процес, що включає аналіз потреб і цілей навчання, а також розробку системи дидактичних засобів для задоволення цих потреб. Процес педагогічного дизайну передбачає не тільки розробку дидактичних матеріалів, але також і їх подальші тестування, і оцінку ефективності.