112380 (Громадянське виховання старшокласників у великій Британії), страница 2

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічні й теоретичні основи, методи, джерельну базу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, особистий науково-практичний внесок дисертанта, висновки про апробацію і впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі – „Суспільно-історичне підґрунтя громадянського виховання у Великій Британії” – здійснено аналіз специфіки організації громадянського виховання та освіти в європейському педагогічному просторі, висвітлено погляди відомих педагогів на проблему громадянського виховання у зарубіжних країнах, обґрунтовано сутність, зміст та законодавче підґрунтя громадянського виховання у сучасній європейській освітній практиці, досліджено ґенезу ідеї громадянського виховання в історії англійської педагогічної думки.

У ході дослідження з’ясовано, що в умовах сьогодення європейська освіта спрямована на утвердження демократії та гуманізму. Такий підхід передбачає потребу формування таких рис особистості, як толерантність, активна громадянська позиція, пріоритет загальнолюдських цінностей, повага до закону, прагнення до соціальної гармонії тощо. У багатьох зарубіжних країнах відбулося реформування освітніх систем з метою оптимізації навчально-виховного процесу, підвищення кваліфікаційного рівня та фахової підготовки педагогів, забезпечення безперервності освітнього процесу і підготовки підростаючого покоління до життя у демократичній державі, формування компетенцій для побудови громадянського суспільства. Такі завдання є актуальними і для нинішньої України: задля становлення та утвердження громадянського суспільства слід подбати про становлення освіченої, відповідальної, вільної особистості.

У роботі досліджено сутність цінностей, понять, категорій громадянської освіти та виховання. Основними цінностями громадянської освіти вчені вважають: демократію, відповідальність, толерантність, повагу, рівність, громадянськість, суверенітет особи, повагу до приватної власності, самовідповідальність, правову свідомість, права, свободи і обов’язки людини, ставлення до праці. На основі проведеного дослідження визначено такі складові громадянської освіти: знання, уміння, компетенції, цінності й установки, які набуваються у процесі громадянознавчої освіти.

Громадянознавчу освіту та громадянське виховання старшокласників вчені-педагоги Великої Британії вважають однією із найважливіших передумов розвитку сучасного суспільства, основна мета якого – формування громадянськості як важливої і необхідної якості особистості. Громадянськість охоплює внутрішню свободу і повагу до державної влади, почуття самоповаги та культуру міжнаціонального спілкування.

У дисертаційному дослідженні відображено ряд документів та матеріалів світового, міжнародного, національного та регіонального рівнів, які висвітлюють основні положення щодо реалізації завдань громадянського виховання старшокласників (Всезагальна Декларація прав людини, „Рекомендації до виховання в дусі міжнародного взаєморозуміння, співробітництва, миру і виховання поваги до прав людини і основних свобод”, резолюція „Про вивчення прав людини” тощо).

У розділі з’ясовано, що проблема громадянського виховання у Великій Британії була актуальною протягом усього життя суспільства. Англійські вчені у різні періоди суспільного життя аналізували сутність, зміст, завдання громадянського виховання, ставили перед особистістю вимоги щодо служіння суспільству, а також формулювали завдання держави для забезпечення певних прав і свобод громадянина. Т. Гоббс, А. Коллінз, Д.Локк, Т. Мор, Д. Прістлі, Д. Толанд, Д. Г’юм, А. Сміт, А. Фергюсон та інші у своїх працях розглядали проблему свободи особистості, аналізували суспільні взаємовідносини, обґрунтовували роль освіти і навчання у житті особистості, розглядали поняття власності і необхідність його розуміння дітьми з раннього віку, тлумачили термін „соціальна справедливість”. Усі ці аспекти їхньої творчої спадщини склали теоретичне підґрунтя громадянського виховання.

На підставі аналізу наукових джерел стверджуємо, що у XVIII ст. погляди вчених на громадянське суспільство та виховання громадянина знову звертаються до концепції природних прав людини і суспільного договору. У процесі понад 200-літньої політичної боротьби в Англії потреба індивідуальної свободи стала провідним ідеалом, що втілювався у громадських традиціях та інститутах. Тому фактично всі англійські і шотландські теоретики так чи інакше визнавали роль і значення громадських традицій та звичаєвості в усьому, що стосувалося поширення свободи і досягнення соціальної стабільності. З середини XIX і аж до другої половини XX ст. зацікавленість громадянським суспільством, а з ним – становленням громадянина значно зменшилася. У цей період у багатьох європейських країнах спостерігається ототожнення держави з громадянським суспільством. У другій половині XX ст. зацікавленість громадянським суспільством знову зростає, що було спричинене поваленням комуністичних режимів та переходом багатьох країн до демократії. Вчені Великої Британії починають активно працювати над проблемою змісту, принципів, методів та форм громадянського виховання. Особлива увага приділяється такій категорії школярів, як старшокласники, оскільки саме у цьому віці простежується громадянська активність особистості: підлітки беруть участь у різноманітних організаціях та об’єднаннях, цікавляться політичними процесами тощо.

У другому розділі – „Теоретичні засади організації громадянського виховання старшокласників у навчальних закладах Великої Британії ” – проаналізовано зміст та специфіку громадянознавства у Великій Британії в умовах глобалізації суспільства, визначено стратегії розвитку громадянознавства у Великій Британії в умовах сьогодення, і з’ясовані регіональні особливості громадянського виховання старшокласників.

Аналіз та узагальнення даних дослідження дають змогу стверджувати, що становлення особистості старшокласників відбувається в умовах глобалізації суспільства (global dimension). Науковці Великобританії (Левіс, Сміт, Маккензі та ін.) доводять, що громадянство окремої країни можна по-справжньому зрозуміти, розглядаючи його у широкому контексті та взаємозв’язку з іншими країнами. Процес глобалізації супроводжується зіткненням інформаційних технологій, стандартизацією методів праці, розвитком міждержавних структур, поширенням впливу засобів масової інформації та між культурної комунікації, її асиметричністю тощо.

У дослідженні ми розглядаємо глобальний вимір з точки зору розвитку трьох напрямів громадянознавства (strands of citizenship education): політичної грамотності, соціальної та моральної відповідальності, суспільної зайнятості (задіяності у спільнотах). Британські педагоги головний акцент роблять на оволодінні старшокласниками рядом умінь у царині громадянознавства. До основних відносять вміння: обробляти інформацію (Information processing skills); формувати власні судження (Reasoning skill; запитувати (Enquiry skills); творчо мислити (Creative thinking skills); оцінювати (Evaluation skills).

Громадянська освіта Великої Британії в офіційному вимірі бере свій початок із вересня 2000-го року, коли громадянське виховання було презентоване необов’язковим предметом „Людина і суспільство” (Personal, Social and Health Education, PSHE). Починаючи з вересня 2002-го року, громадянознавство є новою загальноосвітньою дисципліною для учнів віком від 11 до 16 років.

Стратегія розвитку громадянознавства полягає в удосконаленні роботи у таких основних напрямах: підготовка детальних рекомендацій та вказівок щодо громадянської освіти та виховання (для учнів і вчителів); створення ресурсів для громадянської освіти; заохочення росту та розвитку професійних і тренувальних „спільнот для практикування”; побудова потужної інформаційної та дослідницької бази для громадянознавства.

Громадянознавство у британських школах має на меті чітко і зрозуміло сформулювати алгоритм: як учні можуть розвинути у собі адекватне розуміння ролі та громадянської відповідальності – відповідно до вимог сучасного демократичного суспільства. Це також допоможе учням розв’язувати непрості моральні та соціальні питання, які щоденно постають перед ними.

Ґрунтовний аналіз різних аспектів громадянської освіти та виховання у Великій Британії доводить, що існує відмінність між різними землями Об’єднаного Королівства у сфері громадянознавства, проте педагогами активно ведуться спільні пошуки єдиної оптимальної моделі громадянського виховання старшокласників у різних юрисдикціях країни. Предмети „Громадянознавство” та „Людина і суспільство” (PSHE) є важливими механізмами громадянської освіти старшокласників в Англії. Інші юрисдикції країни презентують громадянознавство такими предметами: Уельс – Personal and Social Education/Особиста та суспільна освіта [PSE]; Північна Ірландія – Education for Mutual Understanding/Освіта для взаємного розуміння [EMU], Cultural Heritage/Культурна спадщина та Social, Civic and Political Education/Соціальна, Громадська та Політична Освіта [SCPE]); Шотландія – міжпредметний цикл тем. Усі вони об’єднані спільною метою – виховання громадянина і формування громадянського суспільства. Різниця між ними полягає у методах викладання, формах роботи, обсязі навчального часу тощо. Нами досліджено, що в сучасних умовах спостерігається тенденція до уніфікації навчальних програм у різних регіонах країни.

У третьому розділі – „Практичні аспекти реалізації завдань громадянського виховання старшокласників у Великій Британії” – проаналізовано сутність та зміст навчальної програми предмету „Громадянознавство” в освітніх закладах Великої Британії; розглянуто комплексний підхід до розв’язання завдань громадянського виховання шляхом реалізації інтердисциплінарних зв’язків; висвітлено особливості педагогічного інструментарію у процесі реалізації завдань громадянського виховання британських старшокласників; обґрунтовано можливість впровадження британського досвіду громадянського виховання старшокласників в освітній процес української школи.

Встановлено, що зміст і завдання предмету „Громадянознавство” та громадянського виховання старшокласників як результату спільної діяльності вчителів та учнів регламентується Національним навчальним планом Великобританії. Ним визначено зміст освіти у царині громадянознавства, цілі навчання, які своєю чергою визначають очікувані стандарти та результати учнівської поведінки. Навчальні програми укладаються кожною школою зокрема, а педагогічний колектив школи володіє автономією в організації навчально-виховного процесу.

Доведено, що вивчення громадянознавства дає можливість британським старшокласникам оволодіти знаннями і розумінням щодо становлення поінформованих громадян. Вони демонструють переконливе знання і розуміння тем та проблем, що досліджуются; виявляють розуміння основних понять громадянознавства, типу „права” і „обов’язки”, „демократія”, „уряд”, „справедливість”, „правосуддя”, „сила”, „влада” тощо, а також адекватно трактують громадянські цінності (чесність, толерантність, повага до інших, свобода, гідність тощо); вчаться оцінювати важливу роль і відповідальність засобів масової комунікації у наданні інформації громадськості та розуміють, що ця інформація може бути представлена та інтерпретована різними способами.

Успіхи громадянської освіти та виховання значною мірою залежать від міжпредметних зв’язків, встановлення яких британськими педагогами розглядається як необхідна умова усього процесу становлення свідомого громадянина. Широке використання знань із різних наукових сфер, як доводить наше дослідження, сприяє різнобічному, комплексному, дієвому підходу до розв’язання завдань громадянської освіти та виховання старшокласників у школах Великої Британії. Британські педагоги вважають, що існує чимало можливостей звернутися до аспектів громадянознавства через рідну мову, історію, географію, іноземні мови, математику, економічні дисципліни, фізичну культуру, музику, дизайн, технології, релігійне виховання тощо.

У розділі обґрунтовано та проаналізовано особливості використання педагогічного інструментарію у процесі реалізації завдань громадянського виховання британських старшокласників. Визначено основні механізми, принципи, методи, форми та інститути, що впливають на становлення громадянина.

Встановлено, що найважливішими механізмами, які сприяють процесу становлення громадянина, є ідентифікація, емоційне зумовлення, наслідування, мотиваційне опосередкування, конформність, вживання у соціальну роль, підтримання внутрішньої узгодженості поглядів, самоспостереження.

Серед принципів громадянського виховання найважливішими, як доводить дослідження, є такі: реалізація міжпредметних зв’язків; культуровідповідність; систематичність; зв’язок з життям; активність та включеність у діяльність.

Доцільними і популярними формами роботи у сфері громадянознавства британські педагоги називають проектну роботу (Project work on topical issues); проведення позакласних годин (Form time/tutorial periods); зібрання (очолювані викладачем та шкільні зібрання) (Assemblies (teacher led and class assemblies); особливі види діяльності чи події (Special Activities or events); діяльність класної/шкільної ради (Class/School Council); роботу шкільної газети/журналу (School Newspaper/Magazine); діяльність шкільних клубів (Extra Curricula Activities/Clubs); організацію дебатів (Debates); ігри (Games); дискусії (Discussion); рольові ігри (Role play); зустрічі із представниками громадських організацій та людьми нешкільного середовища (Visitors and speakers from outside); виконання правил, встановлених учнями (Rules written by pupils); складання та виконання програм оздоровлення школи (Healthy Schools Programmes); зв’язки із громадськими організаціями та відвідування їх учнями (Community links and visits); реалізація програм щодо реалізації завдань громадянського виховання у школах (Formal Award Schemes) тощо.

Поширеною формою громадянського виховання у британських школах залишається учнівське самоврядування, існування шкільних рад (school councils), волонтерських груп, роботи у групах, учнівського посередництва (peer mediation), консультацій (consultations). Не менш важливими є екскурсії, походи, презентації, зустрічі, соціальні проекти, зібрання, майстер-класи, тренінги, мозкові штурми тощо.

Таким чином, обґрунтування педагогічного інструментарію процесу громадянського виховання у Великій Британії дало нам змогу розробити його модель (Рис. 1).

Рис. 1. Модель громадянського виховання старшокласників у Великій Британії

Викладене вище є підставою для висновку про можливість використання досвіду британської школи (в аспектах громадянської освіти та виховання старшокласників) в українському освітньому просторі. У дослідженні доводимо, що в сучасних умовах активно ведеться робота щодо реформування української системи освіти, зокрема її громадянознавчого аспекту, проте вона ускладнюється тим, що втілення ідеї демократії та всього, що з нею пов’язується, реалізується часто старим, авторитарним інструментарієм освітніх послуг. Основоположні принципи вітчизняної громадянської освіти й виховання відображено в Конституції України, законах України „Про освіту”, „Про громадянство України”, „Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті”, проектах „Концепції громадянської освіти та виховання в Україні”, „Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності”. Громадянська освіта в Україні бере свій початок від організації акцій та проектів, часто із залученням зарубіжних фахівців, організацій, фондів. Їх активними учасниками є вчені-педагоги Великої Британії.

Загальна тенденція розвитку інтересу до громадянознавчої тематики спонукає українських учених шукати шляхи її втілення у практику. Так, у 2003 р. група науковців за редакцією О. Пометун підготувала навчальний посібник з громадянської освіти „Ми – громадяни України”; у 2005 році С. Буров, О. Жадько, О. Педан-Слєпухіна, Л. Шашура та В. Дяків запропонували курс „Мистецтво жити в громаді” і упорядкували для нього спеціальний навчально-методичний посібник; навчально-методичний посібник „Живи за правилами” з’явився у 2005 р. (автори-укладачі: Голосова Н., Ракушняк С., Ремех Т.). Проблемам громадянознавчої освіти і виховання присвячений курс громадянської освіти для 7-8 класу „Вчимося бути громадянами”, який був розроблений українськими педагогами С. Буровим, П.Вербицькою та ін. у рамках проекту „Підтримка громадянської освіти в Україні” тощо.

Проведене дослідження уможливлює твердження, що удосконалити систему громадянської освіти та виховання можливе та доцільне за таких умов:

• уведення до навчальних планів спеціальних курсів, які будуть комплексно презентувати проблеми громадянознавства;

• посилення громадянознавчої складової в існуючих навчальних дисциплінах;

• введення спеціальних курсів до варіативної частини навчального плану;

• посилення громадянознавчої діяльності у рамках позаурочної виховної роботи;

• сприяння демократизації шкільного життя шляхом створення різноманітних моделей шкільного самоуправління;

• популяризація дитячих, молодіжних громадських організацій та об’єднань й залучення до них дітей;

• підготовка учительських кадрів до навчальної та виховної роботи в аспекті громадянської освіти і виховання школярів;

• організація просвітницької роботи серед батьків та громадськості з метою оволодіння громадянськими цінностями.

Такими є актуальні і першочергові завдання української освіти у царині громадянознавства.