112328 (Впровадження систем управління навколишнім середовищем у ВНЗ), страница 2

До таких процесів можна віднести закупівлю певної продукції для потреб ВНЗ, від витратних матеріалів до лабораторного й навчального обладнання.

Зважаючи на те, що ВНЗ є організацією, де одночасно знаходиться значна кількість людей (персоналу, студентів), від має розробити і підтримувати у робочому стані методики ідентифікації можливих нещасних випадків, аварійних ситуацій і схеми реагування на них, а також методики попередження і зменшення негативних впливів на навколишнє середовище, яке пов”язане зі згаданими ситуаціями.

У разі, якщо у ВНЗ мали місце подібні випадки (пожежа, раптове відключення або збої енергопостачання тощо), він має перевіряти і переглядати свою готовність до аварійних ситуацій і схем реагування на них.

Як під час виконання програми управління навколишнім середовищем так і після її завершення ВНз має здійснювати моніторинг і вимірювання основних процесів і робіт, які можуть мати суттєвий вплив на навколишнє середовище. Варто нагадати, що виходячи з основної мети діяльності ВНЗ – підготовки спеціалістів для роботи у певних галузях економіки, до таких процесів можна віднести і навчальний процес, або його частину, спрямовану на підготовку у сфері довкілля.

Якщо в процесі контролю використовується певне вимірювальне обладнання, воно має бути повіреним. У ВНЗ моніторинг і вимірювання повинні здійснюватись відповідно до розробленої методики.

Якщо за результатами моніторингу та вимірювань виявлено невідповідності, які призвели до негативного впливу на навколишнє середовище, або існує потенційна загроза такого впливу, ВНЗ має розробити та здійснити відповідні коригувальні та попереджувальні дії.

Для визначення відповідності СУНС встановленим вимогам та ефективності її функціонування ВНЗ має на періодичній основі проводити аудити згідно з розробленою програмою аудитів та планами проведення кожного з них. Результати аудитів мають бути доведені вищого керівництва ВНЗ, яке повинно з визначеною періодичністю проводити всебічний аналіз для підтвердження дієвості та адекватності СУНС.

Результаті аналізу, моніторингу, контролю, аудиту та інших перевірок, які збираються для доказів відповідності СУНС вимогам стандарту і стосуються навколишнього середовища мають бути чіткими, давати можливість ідентифікувати та простежувати певну діяльність, зберігатися належним чином визначений термін.

Документи, і методики, передбачені стандартом для підтвердження наявності й ефективного функціонування СУНС ВНЗ зведено у таблицю 2.

Загальна ідея впровадження ВНЗ СУНС полягає у забезпеченні якості навколишнього середовища, сприянні підвищенню загальної ефективності, формуванні екологічної свідомості членів суспільства, а також створенні так званих “зелених” ланцюжків серед своїх партнерів і постачальників, тобто мережі організацій, що поділяють і підтримують у себе екологічну політику.

Таблиця 2

Додатковим питанням, на яке має знайти відповідь ВНЗ, є потреба у сертифікації авторитетним органом сертифікації. Статистика, наведена вище, не дає однозначної відповіді. Зараз ситуація з СУНС у сфері освіти нагадує ту, яка була для малого і середнього бізнесу з стандартами ISO 9000 версії 1994 року. Лише після перегляду стандартів у 2000 році тисячі малих і середніх підприємств успішно пройшли цю процедуру і отримали реальні переваги від неї. До речі, зараз у ТК207 іде активна робота з перегляду стандартів ISO 14001 й ISO14004, яка має завершитись до кінця 2004 року. Одним з аргументів щодо необхідності перегляду була потреба у забезпеченні того, щоб стандарт міг використовуватись і був зрозумілий для організацій в усьому світі, усіх типів та розмірів 7. При цьому головними змінами мають стати збільшення сумісності ISO 14001 й ISO 9001:2000, перехід до методології “Plan-Do-Chech-Act”та процесного підходу, а також суттєве зменшення обсягів обов”язкових документів СУНС. Очевидно, що ці зміни позитивно вплинуть на розширення кола організацій, що впроваджуватимуть і сертифікуватимуть у майбутньому СУНС, в тому числі, і у галузі освіти, зокрема, ВНЗ.

На сьогодні промислова спрямованість ISO 14001, його вимоги до великого обсягу необхідної документації роблять впровадження стандарту у ВНЗ досить проблематичним. У цьому аспекті вартим уваги в Україні є досвід Канади, де було засновано Реєстр відповідності вимогам стандартів ISO серії 14000 на базі онлайнового центру підтримки та просвіти малих і середніх підприємств, а також зв”язку із “зеленим” глобальним ринком. Запропонований підхід є чимось середнім між декларацією організації щодо відповідності вимогам ISO14001 і сертифікацією третьою стороною, оскільки організація представляє до Реєстру “Звіт про екологічну готовність”, який аналізується професійним аудитором, що пройшов відповідне навчання і отримав сертифікат компетентності. У разі позитивного висновку аудитора організація вноситься до зазначеного Реєстру. Витрати на таку реєстрацію на багато менші, ніж на сертифікацію, тому ця процедура користується досить великою популярністю у малого і середнього бізнесу, а також організацій непромислового призначення.

1. Спільність підходів ISO9000 версії 2000 року і ISO14000

Основним об”єднуючим мотивом підходів у сфері управління якістю та навколишнім середовищем є концепція постійного удосконалення на основі системного та систематичного аналізу та оцінювання своєї діяльності відповідно до вимог, визначених у стандартах ISO9001 і ISO14001. Матрицю відповідності вимог зазначених стандартів наведено в табл. 3. Вона свідчить про ідеологічну близькість стандартів.

Таблиця 3

Хрестиком позначено аналогічні вимоги у двох стандартах.

Як зазначалось вище, після перегляду стандартів ISO серії 14000 сумісність стандартів значно посилиться. А з огляду на наявність єдиного стандарту щодо аудиту систем управління якістю та навколишнього середовища , можна зробити висновок про поступову інтеграцію систем управління якістю та навколишнім середовищем в рамках єдиної системи управління організацією.

1. Перспективи створення інтегрованих систем управління ВНЗ

Протягом останніх років міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) декілька разів розглядалось питання стосовно доцільності створення єдиного стандарту щодо управління організацією, який об”єднав би вимоги до систем управління якістю (ISO 9001), навколишнім середовищем (ISO 14001), безпекою праці (OHSAS 18001) та іншими видами діяльності, зокрема, плануванням бізнесу, фінансуванням, соціальною відповідальністю, ризиками тощо.

У ході дискусії фахівці не дійшли одностайної думки. В результаті ISO визнала недоцільним розроблення такого універсального стандарту. Натомість практика передових компаній свідчить про успіх інтегрованого підходу. По суті реалії життя змусили віце-президента ISO з технологій менеджменту Роса Райта у своїй прощальній доповіді на 26-й Генеральній Асамблеї ISO, яка відбулась 15-20 вересня 2003 року у Буенос-Айресі (Аргентина), визнати, що неприйняття рішення про доцільність розроблення подібного універсального стандарту можна вважати однією з втрачених можливостей цієї авторитетної організації.

Зрозуміло, що ВНЗ через специфіку їхньої діяльності відстають від промислових компаній у питаннях впровадження як систем управління навколишнім середовищем, так і інтегрованих систем управління. Але з огляду на те, що ВНЗ готують фахівців, які завтра прийдуть працювати на виробництво і сферу послуг, вони вже зараз мають не тільки уважно вивчити передовий досвід промислових компаній та сфери послуг щодо впровадження інтегрованих систем управління, а і самим намагатись адаптувати його до своїх потреб.

В цьому аспекті корисним для України є досвід Польщі. На кінець 2002 року за даними 2 у Польщі сертифіковано 3091 систему якості відповідно до ISO 9000 та 434 системи управління навколишнім середовищем відповідно до ISO 14001. Крім того, станом на 01.04.2002 року 17 польських організацій провели сертифікацію систем управління з охорони професійного здоров”я та безпеки згідно з вимогами стандарту OHSAS 18001.

Загалом 43 польські підприємства провели сертифікацію систем управління на відповідність стандартам ISO 9000 та ISO 14001, а ще 20 впровадили інтегровані системи управління, що відповідають вимогам усіх трьох згаданих стандартів. Однією з таких організацій став Центральний гірничий інститут (ЦГІ), досвід якого може бути використаний ВНЗ, які ставлять на меті впровадження інтегрованих систем управління 8.

ЦГІ займається науково-дослідною діяльністю, зокрема, розробленням гірничодобувної техніки, технологій, питаннями професійної безпеки та захисту навколишнього середовища від впливів промислової діяльності. Крім того, Інститут надає послуги у сфері освіти і навчальної підготовки, зокрема, пропонує повні академічні курси підготовки в галузі гірничої та екологічної техніки, надає інженерні послуги у гірничій та екологічній галузі. Тим самим його діяльність певною мірою є схожою з діяльністю ВНЗ. Хоча очевидно, що для ВНЗ головним пріоритетом є саме навчальний процес. В той же час, його повноцінність і адекватність потребам економіки неможливо забезпечити без відповідної науково-дослідної роботи. В ЦГІ працює 578 осіб, з яких 12 професорів та 95 докторів наук. Такий високий інтелектуальний потенціал також притаманний ВНЗ, що дозволяє використати підходи ЦГІ в процесі впровадження інтегрованих систем у ВНЗ. До речі, практика впровадження ІС ЦГІ засвідчила серйозну проблему, пов”язану саме з високою кваліфікацією співробітників, деякі з яких побачили у необхідності дотримання правил і процедур системи управління, обмеження у власній науковій роботі та творчості.