112119 (Види вправ з розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання)
Описание файла
Документ из архива "Види вправ з розвитку мовлення молодших школярів на уроках читання", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "педагогика" из 6 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "педагогика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "112119"
Текст из документа "112119"
ВИДИ ВПРАВ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ
(реферат)
Розвиток мовлення є одним із основних завдань сучасного уроку читання. Найголовніше в роботі над розвитком мовлення – навчити дітей докладно і вибірково викладати (переказувати) тексти різних типів і стилів мовлення, а також створювати в усній і писемній формі зв’язні висловлювання, різні за стилем, композицією і типом мовлення (розповідь, опис, роздум), писати лист, оголошення, замітку-інформацію, заяву.
Щоб удосконалювати мовленнєву діяльність учнів ,ми повинні насамперед вмотивовувати її і спонукати дітей до неї . Це означає , що ми не просто нав’язуємо виконати якусь мовленнєву вправу (наговорити на задану тему) ,а, включивши учня у відповідну діяльність , гарантувати мотив . Процес створення будь-якого висловлювання проходить такі етапи : мотив , відчуття мовленнєвого завдання , внутрішня програма мовленнєвої дії і її реалізація , планування висловлювання в конкретній формі і створення його в словесній. Все, що ми говоримо, ми говоримо з якоюсь метою і для чогось (мотив).
Для забезпечення успішного розвитку мовленнєвої діяльності важливо ставити перед учнями точно визначену мету виконання вправи. Будь-яке висловлення у звичайному житті ми будуємо прилаштовуючись до особливостей ситуації спілкування , до завдання мовлення . Про одне і те ж у різних випадках життя ми говоримо по-різному. В умінні швидко перебудовуватися, враховуючи зміну умов спілкування , і полягає творчий характер мовленнєвої діяльності. Вільне володіння мовленням передбачає таку рису творчої діяльності, як самостійний перенос умінь і навичок на нову ситуацію.
Розвиток комунікативних навичок учнів забезпечують вправи й завдання на формування вмінь уважно й вдумливо слухати, відтворювати та аналізувати почуте, говорити доречно, чітко, переконливо; комунікативно виправдано користуватися мовними засобами , характерними для різних типів , стилів і жанрів мовлення під час створення усних і письмових висловлювань.
Розвивати в школярів навички розрізнення звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають вправи на диференціацію звукової форми слова. Наприклад:
Визначити, який звук змінюється, додати слово у ряд, замінивши відповідний звук.
Нора- гора- (кора); сир- тир- (мир);
Галка- гілка- (голка); зірка-дірка-(нірка).
Вправи, спрямовані на вміння аналізувати звуки,розвиток уважності, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості.
Наприклад- Послухайте слова, змініть у словах один або два звуки так, щоб утворилось нове слово.
Лис- ( лось, ліс ); вага- ( нога,вата); рулет- ( букет, буфет);пічка-(нічка,річка).
Велике значення на уроках мови та читання мають вправи над розвитком загального поняття про будову слова та словотвір, вмінню утворювати нові слова від поданих, добирати спільнокореневі слова, і при цьому розвиваючи мовленнєву діяльність учнів та вміння логично мислити.
« Виконай за зразком»-Прочитайте складені слова, поясніть їх значення та назвіть слова від яких вони утворилися:
Носоріг=ніс+ріг;
Косоокий=косий+око;
Паровоз=пара+возити.
Або: Складіть основи двох слів і поясніть значення утворених слів.
Зорі+падати= зорепад;
Ліс+парк=лісопарк;
Сніг+ ходити=снігохід…
У ході роботи над текстом з метою усвідомлення змісту тексту учням пропонуються такі завдання:
1. Знайди, прочитай частину тексту, де автор передає своє ставлення до зображуваного.
2. Прочитай і перебудуй деформований план відповідно до тексту.
3. Прочитай текст і розмісти готові заголовки до поділеного на частини тексту.
4. Прочитай і добери уривки з тексту до ілюстрацій.
5.Прочитай частину тексту і подумай, про яку рису характеру персонажа говориться в ній.
6. Прочитай і добери до кожної частини оповідання прислів я.
7.Ознайомся з текстами і подумай, чим вони схожі між собою.
Розуміння прочитаного є основною характеристикою читання. Воно залежить від багатьох факторів: розуміння слова, речення, цілого тексту.
Особливу увагу слід приділяти вправам на усвідомлення змісту речення.
Для цього відібрати окремі речення, або вилучені з тексту, що читається.
Ось деякі з подібних видів роботи:
-
Однакові чи різні за змістом? Скласти три речення так, щоб два з них мали однаковий зміст, висловлений за допомогою різних мовних засобів. Третє речення повинно відрізнятися від інших за змістом.
Наприклад, за оповіданням В. Сухомлинського « Дуб під вікном»:
а ) Лісник побудував хату і посадив поруч дуба.
б) Лісник побудував хату поруч з молодим дубом.
в ) Лісник побудував хату, а поруч посадив дуба.
2. а ) Дуб розрісся так, щоб стукав гіллям у вікно.
б ) Дуб розрісся так, що заступив вікно.
в ) Дуб розрісся так, що затінив гіллям вікно.
3. а ) Зрубайте дуба, дідусю, бо темно в кімнаті.
б ) Зрубайте дуба , дідусю, тому, що темно в кімнаті.
в ) Зрубайте дуба , дідусю, адже темно в кімнаті.
4. а ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце
б )Оберігаючи дуба, дідусь вирішив перенести хату на нове місце.
в ) Щоб зберегти дуба, дідусь вирішив трохи перебудувати хату.
2. «Скласти речення». Кілька речень поділено навпіл і подано в довільному порядку.
Мовчки прочитайте і з єднайте ці частини.Наприклад:
Що деякі птахи вилуплюються взимку; Адже не всі знають.
Але нічого не боїться; можна всього навчитися.
Завдання такого типу дуже потрібні, бо вони привчають дітей розмірковувати над змістом того, що читають, розуміти логічні зв язки між частинами речення.
-
« Доповни речення». Для завдання потрібно добирати такий матеріал, який би допоміг учневі усвідомити побудову та розвиток висловлювання. Розвиваючи у дітей навички передбачувати наступний елемент тексту учням пропонуються такі вправи:
Літня ніч була…( темною, довгою, місячною, короткою)
Сашко дуже поспішав, він біг так …( швидко, легко, красиво, задушевно)
Всі ці вправи направлені на вдосконалення вміння , яке є важливою складовою частиною загального розуміння цілого тексту.
Працюючи над текстом, необхідно добирати такі завдання , у яких передусім використано:
а ) метод виконання повної дії як засіб перевірки прочитаного;
б ) вибір правильного формулювання, правильної відповіді серед кількох запропонованих учителем;
в ) читання і осмислення аналізу тексту за допомогою певних умовних позначень тощо.
Працюючи над розумінням тексту, необхідно добирати завдання кількох рівнів: ( хто? Що? Де? Коли? І так далі)
- Усвідомлення зв’язків між фактами, розуміння того, як з окремих деталей складається ціла картина, крок за кроком розгортається думка;
- вміння відрізняти головне від другорядного;
- вміння вловити суть, зрозуміти думку автора, дати власну оцінку подіям, дійовим особам;
- усвідомлення достоїнств чи недоліків твору, вміння відчувати красу мови художнього твору.
Для досягнення цієї мети слід використовувати такі види роботи:
-
« Склади текст» Текст розділяється на частини, кожна з яких дається на окремій картці. Прочитай текст мовчки, визнач порядок фрагментів, пронумеруй картки. Прочитай текст вголос.
Вони з білими пелюстками та жовтуватими серединками.
На луках ростуть ромашки лікарські.
Квіточки розміщені на тоненьких гнучких стеблах.
-
« Дай назву» Вибери влучний заголовок:
Ромашка. Ромашки лікарські. Квіти на луках.
-
« Знайди вказану частину» . Прочитай текст. Знайди і підкресли речення у якому розповідається про те кому і за що був вдячний пастух.
У лузі паслося стадо кіз. Пастух втомився й заснув. Вовк підкрався та й схопив одну козу. У пастуха був собака-вівчарка. Він наздогнав вовка і відбив козу.
Пастух був вдячний вірному другові.
4. «Постав запитання» Учневі пропонується самостійно прочитати текст, який попередньо розділений на частини і ставить запитання до кожної частини.
5. «Здогадайся що далі ?».Вправа спрямована на розвиток важливого читацького вміння-передбачати розвиток думки у тексті.
Ласунка
Мурка була дивною кішкою. Вона любила солодкий мед.
Одного разу Мурка грілась на сонечку. Тут вона почула знайомий запах. Кішка відкрила зелені очі й вирушила до заповітної мети…
(другу частину тексту пропонується прочитати після дитячих висловлювань).
Перед вуликом ласунка встала на задні лапки. Сунула мордочку у вулик.І раптом пролунало кошаче скімлення. Мурка кинулась у кущі і більше ніколи не лізла у вулик.
6. « Переглянь, зрозумій» Це завдання формує вміння вловлювати суть тексту, вирізняти її серед другорядних елементів змісту.
У тексті підкреслені ключові слова. Учень читає тільки підкреслене, а інші намагаються здогадатися, про що говориться у творі. Коли кілька школярів висловлять свої припущення, твір читається повністю, робиться висновок про правильність припущень, зроблених на основі окремих слів із тексту При визначенні головної думки твору варто пропонувати учням три-чотири формулювання головної думки, а одне з яких правильне. Діти вибирають потрібне формулювання, пояснюють свій вибір, підтверджують уривками з тексту.
Необхідно аналізувати на уроці ті твори, що читаються в класі. Треба, щоб звучало на уроці зв’язне висловлювання вчителя , яке показує зразок міркування, наприклад, про характер дійової особи чи про деякі особливості мови твору. Учні тоді швидше відповідають на запитання, їх висловлювання зв’язніші й цікавіші.
Уміння учнів викладати свої думки в писемній формі у значній мірі залежить від того, наскільки вони уміють робити це усно. Проте лише усні вправи , якщо вони не закріплені писемними , не забезпечують міцних знань і навичок з мовлення. Тому система писемних робіт з розвитку мовлення охоплює і систему усних вправ, закріплює їх результати і сприяє дальшому піднесенню мовної культури учня.
Для опрацювання системи робіт з розвитку зв’язного мовлення необхідно визначити : основні типи і види робіт та розташування їх в порядку наростання труднощів ; наступність, послідовність, перспективність та повторюваність окремих з них і співвідношення між ними в процесі їх виконання; орієнтовну тематику. Основними видами робіт з писемного мовлення є перекази і твори. Написанню їх передують підготовчі вправи. Програмою передбачені усні і письмові перекази, твори. В основі покладена не ідея почергового проведення тих чи інших переказів, творів, а формування певних умінь, які забезпечують високу якість самостійно складеного тексту: уміння говорити і писати на задану тему, осмислювати її межі; підпорядковувати висловлювання основній думці ; збирати і систематизувати матеріал до майбутнього твору; уміння будувати текст у певному типі мовлення, в тому чи іншому жанрі та інше. Звичайно, формування в учнів цих умінь вчитель здійснює поступово. Спочатку навчаємо осмислювати тему і її межі, потім - визначати основну думку, підпорядковувати їй текст і, нарешті, добирати матеріал, систематизувати його за планом, писати твір у певній композиційній формі. Одночасно проводиться робота над виробленням умінь правильно , точно, образно і переконливо висловлювати свої думки усно та на письмі. Виробляти ці уміння слід поступово, дотримуючись принципу наступності, при переході від одного до другого і починати з тих видів робіт , які вимагають мінімальних умінь і навичок.
Комунікативна лінія змісту програми з рідної мови для 1-4 класів передбачає формування чотирьох видів мовленнєвої діяльності - говоріння, аудіювання, читання, письма. Серед занять.,які сприятимуть розвитку цих видів мовлення, чільне місце в шкільній практиці належить усному переказу. Формування навичок усного переказу починається з 1 класу добукварного періоду. Молодші школярі вчаться працювати над такими типами переказів: детальний, стислий, вибірковий, творчий. Кожен із цих видів переказу має свою дидактичну мету, яка і визначає методику цих занять. Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв’язного мовлення.
Переказ потребує значної підготовчої роботи і цілого ряду умінь. З допомогою вчителя молодші школярі мають визначити тему і основну думку тексту, встановити логічний зв’язок, усвідомити композицію тексту, словом, оволодіти змістом, структурою і мовою тексту перед тим , як переказувати його.
Крім цього, в процесі роботи над переказом учні оволодівають і “контекстовими” уміннями, а саме: вчаться висловлюватись на тему, підпорядковуючи висловлювання основній думці вихідного тексту, відбираючи матеріал, визначаючи в ньому головне і другорядне , використовувати відібраний матеріал у потрібному порядку.
Вчителю слід пам’ятати , що дитина “розуміє в оточуючому більше, аніж може передати словами” (М. І. Жинкін). Бажаючи щось переказати , учень поспішає, перескакує з одного сюжету на інший, через що його переказ стає малозрозумілим. Прагнучи передати текст буквально , учень не може виділити в тексті основну думку і донести це головне до слухача. Отже, вчителю треба весь час підтримувати думку про те, що головне хотів сказати автор. Від цього залежатиме, які мовні засоби , яку інтонацію треба буде використати, щоб передати зміст тексту відповідно до задуму автора.
При доборі тематики з розвитку писемного мовлення вчитель повинен продумати список рекомендованої літератури для позакласного читання , врахувати те, що учні спостерігатимуть під час планових екскурсій в природу . які знання вони здобудуть на уроках з інших предметів. Урок , на якому складається текст переказу чи твору є своєрідним підбиттям підсумків проведеної роботи.
Методика навчання на уроках читання і його зміст повинні бути підпорядковані розв’язанню завдань , визначених програмою. Одним із таких завдань є розвиток зв’язного мовлення у зв’язку з прочитаним текстом. Сюди входять і відповіді на запитання; і репродуктивний, вибірковий, стислий і творчий переказ .
Такий методичний підхід дає змогу вносити корективи в опрацювання науково-пізнавального і художнього текстів. Якщо у першому переважає логічний аналіз, встановлення різноманітних зв’язків, то у художньому -вчитування (заглиблення ) у зміст , тлумачення , інтерпретація тексту.