112114 (Вивчення структурно-семантичних аспектів тексту)

Вивчення структурно-семантичних аспектів тексту

(реферат)

План

Вивчення поняття текст. Його види

Елементи роботи над текстом в 1-4 класах

Методика роботи над текстами різних видів

Список використаної літератури

Поняття текст належить до багатогранних мовних явищ. Це зумовило появу в сучасній мовознавчій літературі різних його тлумачень: складне синтаксичне ціле, синтаксична єдність, компонент тексту, контекст тощо. Підпорядковуючи визначення цього терміна провідній меті навчання – навчити учнів самостійно будувати зв’язні висловлювання, можна зупинитися на трактуванні його сформульованому більшістю методистів: текст – це одиниця вищого, ніж речення, порядку; об’єднання кількох речень, що характеризуються смисловою, структурною, граматичною завершеністю і відповідним ставленням мовця до змісту висловлювання.

Текст може бути надрукований, написаний чи зафіксований на плівці, в пам’яті або імпровізований усно [2].

Вивчення тексту як синтаксичного цілого, окремої мовної одиниці, характерних особливостей його (тематична, смислова і стильова єдність, завершеність, наявність теми та основної думки, поділ на абзаци, тісний взаємозв’язок між усіма частинами, відповідність складеному планові, логічна послідовність викладу думок та ін.) сприяє виробленню у школярів умінь будувати зв’язне висловлювання, редагувати написане.

Стає зрозумілим, що без відповідної уваги до семантичної характеристики зв’язного тексту, без вироблення в учнів уміння надавати викладові композиційної стрункості й логічної послідовності належна постановка розвитку зв’язного мовлення немислима. Відомо, що спостереження над інтонацією речення, тексту, розвиток мовленнєвого чуття, навичок виразного читання, подолання інтонаційної нерозбірливості мовлення учнів – усе це формує зв’язне усне й писемне мовлення, а саме:

• уміння користуватися засобами виразності усного мовлення;

• надавати висловлюванню загального тону;

• робити логічний наголос, різні види пауз (художня, логічна, психологічна);

• додержувати потрібного темпу мовлення.

Робота над текстом безпосередньо поєднується із вправами, що сприяють організації навчальних дій у процесі аналізу або трансформації навчального матеріалу.

Основою будь-якого тексту є його семантика, пов’язана насамперед із поняттями тема та ідея (основна думка). Уроки зв’язного мовлення формують в учнів вміння уважно слухати текст, визначати його тему й основну думку, детально переказувати. У будь-якому висловлюванні людини найголовнішими є тема та основна думка, які зумовлюють зміст тексту, його композиційну побудову, підбір мовних засобів. Учень повинен розуміти, що кожний текст завжди написаний на певну тему.

Тема – це те, про що розповідається в тексті. Вона тісно пов’язана з основною думкою, яка, як і тема, часто може виражатися у заголовку. Будь-яка творча робота учня чи художній твір письменника підпорядковуються розкриттю задуму автора, тобто основної думки, яка найчастіше сформульована на початку висловлювання (для того, щоб націлити читача) чи в кінці (щоб зробити висновок). Основна думка – це розкриття теми, висновок, до якого приходить читач, ознайомившись із змістом тексту. У розповідних текстах часто основна думка не формулюється автором, але логічно випливає з того, про що він пише.

Дуже важливо навчити учнів усвідомлювати тему й основну думку прочитаного чи почутого тексту, власного висловлювання. У висловлювання все повинно бути підпорядковане темі й основній думці: зміст, окремі деталі, добір слів. Можна запропонувати учням визначити тему та основну думку тексту вправи 35, поставити перед ними завдання знайти слова, необхідні для розкриття основної думки. Також учні повинні подумати над тим, що виражає заголовок тексту: тему чи основну думку. Можна запропонувати ряд практичних завдань;

1. Записати подані речення в логічній послідовності так, щоб вийшло зв’язне висловлювання під назвою „Січові стрільці”.

Оглянешся у глибину століть – а там війни, повстання проти чужинців, боротьба за незалежність. Серед тих пісень були, найдзвінкіші про запорозьких козаків. Тяжка доля випала нашій Україні. А найвища для них честь була - здобувати волю. І назву прибрали собі е від Запорозької Січі. У цій боротьбі народжувалися й народні думи, їхню звитягу перейняли українські січові стрільці, що діяли в цьому столітті. Дорожили запорожці своєю славою, (за Д.Чередниченком).

2. Розкриваючи дужки, утворити словосполучення. Дотримуватись точності мовлення:

1) (Котрий, скільки) година? 2) (Ставлення, відношення) до людей. 3) Школа, слух (музичний, музикальний). 4) (Квиток, білет) на поїзд, на екзамені. 5) (Житель, мешканець) будинку, України.

3. Підібрати українські відповідники до слів: пивзавод (броварня), дзеркало (свічадо), фотографія (світлина), слідчий (нишпорка).

4. У поданих словосполученнях пояснити значення прикметника золотий, скласти із ним кілька речень. Золоті руки, золота рибка, золотий годинник, золота молодь. Золоті, нитки, золотий вік, золотий ланцюжок.

Учитель повинен пояснити, що для того, щоб мовлення було змістовним і послідовним, при переказуванні тексту слід користуватися планом. Потрібно ознайомитися з пам’яткою „Як скласти план за змістом твору”. Ось зразок такої пам’ятки:

1. Читай твір частинами (абзацами).

2. Знаходь і записуй на чернетці головну думку кожної частини.

3. Чітко формулюй головне тієї чи іншої частини.

4. Намагайся давати заголовки до кожної частини, слідкуй, щоб вони формулювалися чітко, логічно, коротко.

5. Перечитай написане, відкинь усе зайве, повторення. Удосконалюй окремі невиразні пункти.

6. Перекажи текст за записаними головними думками кожної частини.

7. Перепиши вдосконалене в зошит. Це і є план.

Подаємо зразок уроку на тему: „Текст. Ознаки тексту; поділ тексту на абзаци; план готового тексту (простий). Мовні засоби зв’язку речень у тексті”.

Мета уроку: поновити у пам’яті школярів відоме їм про текст як поєднання речень, пов’язаних за змістом та граматично, засоби зв’язку У ньому; формувати вміння відрізняти текст від групи речень, визначати тему й основну думку висловлювання, добирати заголовок, складати план та усно переказувати текст за планом;

навчити учнів редагувати та складати тексти, використовувати мовні засоби зв’язку речень у ньому; розвивати усне зв’язне мовлення; виховувати любов до рідної мови, Вітчизни.

Обладнання. Картки із текстами.

Основний зміст уроку.

Учитель. Запишіть, будь ласка, речення, визначте у них граматичну основу.

Українська мова є національною мовою українського народу. У житті люди постійно спілкуються. Нині Україна стала однією з найбільших держав Європи,

- Зачитайте записані речення, назвіть у них граматичну основу.

- Скажіть, з чого складаються речення? (із слів і словосполучень)

- Як ці слова і словосполучення пов’язані між собою? (За змістом і граматично)

- Для чого служать речення? (Для вираження думки, почуття, запитання, прохання, побажання)

- Однак розгорнута думка, розповідь виражається не одним, а кількома реченнями. Ось послухайте.

Мова - одне з чудес, за допомогою якого люди передають найтонші відтінки думок і почуттів. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Збагнути таємницю мови, збагнути історію слів, а звідси предметів та явищ, може тільки той, хто знає мову.

А щоб знати мову, вправно користуватися дзвінким і гучним рідним словом, треба цікавитись ним, вивчати й аналізувати кожне слово, словосполучення і речення. Глибокі знання рідної мови, досконале володіння нею, - одне з важливих ознак високої культури й освіченості людини.

- Чи одна думка звучить у цих реченнях, чи різні думки? У процесі бесіди з’ясовується, що в тексті багато речень. Усі вони розкривають одну тему й розміщені у певній послідовності: наступні речення пояснюють зміст попередніх).

- Отже, ці речення становлять текст. А текст є смисловим цілим і складається з частин - речень, зв’язаних між собою однією спільною думкою.

Текст - це розгорнуте висловлювання, що складається з кількох речень, які пов’язані між собою за змістом і граматично.

Текстами є літературні твори, статті підручників, газет, журналів і навіть великі за обсягом книжки.

- Сьогодні ми поновимо у своїй пам’яті та поглибимо відоме про текст як складне смислове і граматичне ціле, будемо формувати вміння відрізняти текст від окремих речень, визначати тему та основну думку, розвивати усне мовлення. Записуйте тему уроку.

- Ще раз повторіть, що називається текстом.

- Запишіть речення, що на дошці, в такій послідовності, щоб вони утворили текст,

Любов до Батьківщини починається з любові до матері. Мати навчила тебе ходити по рідній землі, пізнавати по запаху квітів, по голосу - птахів. Усе хороше починається з любові. Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни.

Пам’ятай свій священний обов’язок, будь достойним сином України-неньки. Мати зростила тебе не тільки своїм сином, а й сином України. (3,1,4,2,6,5)

- А зараз простежимо за текстом, який у вас на картках. (Один учень читає текст голосно)

Жили собі чоловік і жінка. Мали, вони дочку на ім’я Зозуля. Вона була дуже розумна дівчина, тільки лінива. Не хотіла нічого робити.

Одного разу послала її мати на леваду брати льон. Зозуля льону не брала, а вилізла на дуба, сіла на гілляці та до хлопців: „Ку-ку! Ку-ку!” Мати почула, розсердилася, та й каже: „А кувала б ти, доки світу й сонця!”

Зозуля почула материн проклін, заплакала. А ті сльози покапали на дубове листя, та й застигли навіки. Сама ж вона обернулася, на птаха, стрепенула крильми та й полетіла поміж птахами жити.

Тепер зозуля - птах така сама ж ледача, як була дівкою. Гнізда собі не в’є, пташенят своїх не годує. Літає по дібровах та дітям угадує, скільки їм років, а дівчатам - коли вони заміж підуть. (За легендою).

- Скажіть, про кого розповідається у тексті? (Про ледачу зозулю, що не хотіла робити).

- А те, про що розповідається у тексті, як ви знаєте, називається темою. Вона найчастіше відображена у заголовку.

- Який заголовок можна дати текстові? (Зозулині сльози)

- Чи відображає назва тексту його тему?

- Яка основна думка висловлювання?

- Тема, діти, може членуватися на підтеми або мікротеми. Мікротема - це частина однієї загальної теми. Мікротема розкривається в кількох реченнях.

Частина тексту, в якій розкривається зміст підтеми, є абзац. Кожен абзац записується з нового рядка. На письмі абзац виділяється відступом управо.

- Скажіть, скільки абзаців у тексті? (4)

- Як гадаєте, для чого служать абзаци? (Вони допомагають краще зрозуміти й переказати текст)

- Запам’ятайте, що перші речення абзацу вимовляються з більшою силою голосу, між абзацами робляться паузи довші, ніж між реченнями в середині абзацу.

- Зачитайте перший абзац.

- Скільки у ньому речень і як ці речення пов’язані?

- Про кого розповідається у першому абзаці?

- Як би можна його назвати? (Жили собі чоловік і жінка)

- Яка мікротема другого абзацу і як його назвете? (Лінива дочка Зозуля)

- Як назвете наступні два абзаци? (Проклін матері. Ледачий птах зозуля) (План тексту учні записують у зошити)

- Хто з вас бажає переказати цей текст за складеним планом? (Один-два учні переказують).

- Кожен текст, висвітлюючи якусь тему, містить певне повідомлення. Він створюється для передачі інформації. Іноді текст може складатися з одного речення. Це прислів’я, коломийки, крилаті вислови, частівки, Наприклад: Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

Розвиток думки в тексті відбувається завдяки тому, що до відомого „кожне наступне додає щось „нове”.

- Визначте „дане” і „нове” у першому абзаці.

- А зараз прослідкуємо затим, за допомогою чого пов’язуються речення у тексті.

- Скажіть, чим замінені іменники „чоловік і жінка” у наступному реченні? (Займенником „вони”)

- А іменник „зозуля”? (Займенником „вона”)

- Пов’язуються речення у тексті і за допомогою синонімів.

- Знайдіть їх у тексті, будь ласка. (Дочка, Зозуля, дівчина, лінива, ледача)

- Ще одним засобом зв’язку речень у тексті є повтори. У тексті читаємо: одного разу послала її мати на леваду брати льон. Зозуля льону не брала...

- Що тут повторюється? (Брати льон, льону не брала)

- Пов’язуються речення між собою і за допомогою сполучників.

- Знайдіть у тексті речення, які пов’язані сполучниками.

(Зозуля почула материн проклін, заплакала. А її сльози покапали на дубове листя.)