110410 (Архівно-бібліотечні зібрання української еміграції з чехословацької республіки: історія переміщень та опрацювання в Україні (1945–2007))

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

УДК 930.253+025.71(437+477)"1945/2007"

БОРЯК Тетяна Геннадіївна

АРХІВНО-БІБЛІОТЕЧНІ ЗІБРАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ З ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ: ІСТОРІЯ ПЕРЕМІЩЕНЬ ТА ОПРАЦЮВАННЯ В УКРАЇНІ (1945–2007)

27.00.02 – документознавство, архівознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ – 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Феномен української еміграції міжвоєнного періоду в Чехословацькій Республіці (ЧСР) почав активно досліджуватися після масштабного розсекречення документів державними архівами України на початку 1990-х рр. Об’єктом уваги вчених ставали певні персоналії, інституції чи явища, пов’язані з історією еміграції. Було підготовлено дисертаційні роботи про видатних діячів – І. Горбачевського, В. Січинського, П. Феденка, М. Шаповала, про дослідження історії України в Українському вільному університеті, український студентський рух в еміграції, видавничу й бібліотечну діяльність в Чехословацькій Республіці. Ці та інші дотичні роботи базуються на документальних масивах, що складають так званий Празький архів (далі – ПА), однак сам ПА лише нещодавно став об’єктом дослідження. Це можна пояснити, зокрема, великою кількістю забутих чи взагалі незнаних імен і явищ, які дослідники прагнули повернути з небуття, лишаючи таким чином питання джерельної бази на другому плані.

До комплексу ПА ми включаємо документальні (архівні, бібліотечні, музейні) зібрання української еміграції, створені в Чехословацькій Республіці у 1920-х – 1948 рр. у центрах зосередження української еміграції (Прага, Подєбради та інші міста, за винятком Підкарпатської Русі), та акумульовані переважно двома інституціями у Празі: Українським історичним кабінетом (далі – УІК) та Музеєм визвольної боротьби України (далі – МВБУ). Цей комплекс з міркувань передусім "оперативної" доцільності було переміщено до УРСР шляхом трьох трансакцій у 1945, 1958 та 1983 рр.; окремі фрагменти архівних та бібліотечних фондів ПА зберігаються також в архівах, бібліотеках і музеях Чеської Республіки та Словаччини, частково – Російської Федерації.

Упродовж майже двох повоєнних десятиліть перебування в державних архівах УРСР фонди ПА стали інструментом реалізації офіційної політики пошуку "ворогів народу" – "контрреволюційних ("к/р") елементів" у середовищі української еміграції. Відповідно до цієї концепції проводилося архівне опрацювання документів за т. зв. скороченим циклом, фондування, розпорошення цілісних документальних комплексів без урахування походження, приналежності та специфіки документів. Бібліотечні матеріали було змішано з іншими зібраннями у спецфонді відділу науково-довідкової літератури Центрального державного історичного архіву (далі – ЦДІА) УРСР у м. Києві.

Високий статус секретності переміщених матеріалів пояснювався наявністю в них інформації про діяльність українських еміграційних діячів та організацій, що становила "оперативний" інтерес для радянських спецслужб. Ішлося не про ретроспективну інформацію документів, а про актуальні дані щодо діяльності ворожих радянському режимові "к/р елементів" доби Української революції 1917–1921 рр. та міжвоєнного періоду (а це десятки тисяч прізвищ, адрес, контактів), а також практичного результату їхньої діяльності – значного масиву наукових, популярних, пропагандистських праць.

Передані з інших країн Європи еміграційні матеріали спіткала така сама доля, як і документи ПА, – вони проходили опрацювання з єдиною метою: шляхом вироблення системи посилань на документи надати радянським спецслужбам інструментарій для пошуку "ворогів народу". Це спричинило перемішування фондів різного еміграційного походження, що стало головною перепоною на шляху реконструкції первісного складу УІК та МВБУ. Тим не менше, ПА залишився найбільшим серед переміщених комплексів еміграційної україніки архівно-бібліотечним документальним масивом.

Дане дослідження відтворює історію архівного опрацювання та "оперативної розробки" (далі – ОР) документальних масивів і бібліотечних матеріалів ПА, відновлює первісний склад архівних документів на рівні фондів, реконструює коло друкованих матеріалів, що є складовою "празького" еміграційного комплексу. Разом з тим, тема дисертації актуальна не лише для архівознавства та документознавства, але й української історичної науки в цілому.

Стан наукової розробки теми. На сьогодні існує значний історіографічний масив з теми еміграційних персоналій, інституцій, переміщення та долі їхніх архівних колекцій. У той же час література з питань складу, змісту, історії формування й переміщень ПА є значно меншою. Першими стали публікації середини 1990-х рр. архівістів Л. Лозенко та Л. Яковлєвої, у яких висвітлено етапи переміщення та опрацювання цих матеріалів в українських архівах. М. Мушинка у своїй монографії простежив історію МВБУ, включно з долею його фондів після ліквідації установи у березні 1948 р.

Найбільш ґрунтовними на сьогодні залишаються дослідження П. Кеннеді Ґрімстед про переміщення й розпорошення первісно цілісних російських та українських еміграційних комплексів (2001; 2005) та М. Палієнко про особливості формування джерельних комплексів ПА в контексті створення та функціонування архівних осередків української еміграції Європи міжвоєнного періоду (2008).

Спеціального комплексного дослідження, що об’єднує різні елементи історії феномену ПА (переміщення, опрацювання, ОР, використання, сучасне місцезнаходження, склад архівних і бібліотечних зібрань), немає.

Дослідження не лише поглиблює й уточнює окремі аспекти досліджуваної тематики, але й висвітлює нові питання історії функціонування зазначених документальних масивів: ОР та її результати, порівняльний аналіз списків фондів 1952 і 1962 рр. та справ фондів, виявлення атрибутивних ознак бібліотечного сегмента Державної наукової архівної бібліотеки, м. Київ (далі – ДНАБ) тощо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у рамках науково-дослідної теми "Історія української державності нової та новітньої доби" (державний реєстраційний номер 06БФ046-01), включеної до тематичного плану історичного факультету Київського національного університету імені Т. Шевченка та підпрограми ""Празькі архіви" – зведений каталог архівів української еміграції в міжвоєнний період" Галузевої програми "Архівні зібрання України", що виконується державними архівними установами України під егідою Державного комітету архівів України з 2001 р. (рішення колегії від 7 лютого 2001 р. № 01–108).

Мета дослідження – реконструкція історії переміщення та окремих елементів науково-технічного опрацювання ПА, встановлення сучасного місцезнаходження його фрагментів, окреслення шляхів та проведення початкового етапу пофондової реконструкції його архівних колекцій і поодиничної – бібліотечних зібрань.

Передбачається розв’язання таких наукових завдань:

• дослідити репрезентативність джерельної бази теми;

• простежити історію, визначити етапи та обставини переміщень ПА з Праги до Києва;

• проаналізувати феномен ОР та встановити його хронологічні межі;

• визначити особливості використання документів "празького" походження після втрати "інтересу" до них з боку спецслужб;

• виявити особливості науково-технічного опрацювання фондів;

• окреслити реальні межі "празького" масиву в колі суміжних фондів ЦДАВО України на базі порівняльного аналізу наявних переліків фондів та справ фондів;

• провести атрибуцію та встановити сучасне місцезнаходження окремих архівних сегментів ПА за системою атрибутивних ознак;

• реконструювати склад друкованих видань "празького" еміграційного масиву в колишньому спецфонді ДНАБ за атрибутивними ознаками, що засвідчують приналежність до ПА;

• окреслити шляхи подальшої наукової реконструкції архівного і бібліотечного сегментів ПА, відповідно, на пофондовому та поодиничному рівнях.

Об’єкт дослідження – сукупність українських еміграційних архівних фондів і бібліотечних колекцій, що сформувалися в Чехословацькій Республіці в міжвоєнний період, а після війни були поетапно переміщені до державних архівів України, на яку ми поширюємо умовну назву ПА.

Предмет дослідження – історія переміщення та функціонування архівно-бібліотечного масиву ПА, особливості та специфіка його науково-технічного опрацювання та ОР на різних етапах, проведення атрибуції друкованих видань за визначеною системою ознак.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 1945–2007 рр., від припинення функціонування УІК та першого переміщення документальних масивів української еміграції з Праги до завершення впорядкування і відкриття у 2007 р. публічного доступу до останнього сегмента ПА – фонду № 269 Центрального державного архіву громадських об’єднань (далі – ЦДАГО) України.

Методологічною основою дисертації є принципи історизму та об’єктивності. У ході дослідження використовувалися загальнонаукові методи: історичний, порівняльний, проблемно-хронологічний, статистично-аналітичний, синхронний та діахронний. Застосовано також спеціальні методи архівознавчої евристики та атрибуції, документальної реконструкції.

Джерельна база дослідження складається з кількох блоків. Це інституційні архіви: фонди Головного архівного управління (далі – ГАУ) при Раді Міністрів УРСР та ЦДІА УРСР у м. Києві, що зберігаються у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління (далі – ЦДАВО) України; діловодні архіви (ДНАБ і Центральний державний кінофотофоноархів (далі – ЦДКФФА) України ім. Г. С. Пшеничного), поточний (ДНАБ) і внутрішній (ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного) архіви; колекції документів (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва (далі – ЦДАМЛМ) України, ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного) та окремі фонди ПА у ЦДАВО України; науково-довідковий апарат (далі – НДА) державних архівів (справи та переліки фондів (включно із понад 400 справами фондів ЦДАВО України еміграційного походження), путівники); інтегрований Інтернет-ресурс "Архіви України" – офіційний веб-портал Державного комітету архівів України (далі – ДКАУ); специфічні бібліографічні джерела 1920–1940-х рр. Окрему групу складають книжковий та журнально-газетний сегмент еміграційної україніки, де джерелом є кожна друкована одиниця, тобто кожна книга чи брошура, примірник журналу чи газети (понад 20 тис. одиниць).

Наукова новизна. У дисертації вперше проведено ретельну реконструкцію роботи відділів таємних фондів (перших частин) з документами української еміграції у повоєнні десятиліття, а саме: ОР, її видів, темпів, періодизації, а також науково-технічного опрацювання. Робота висвітлює архівознавчий аспект політики радянського режиму стосовно "українських буржуазних націоналістів" та інших "к/р елементів".

Науково-методичною новизною проведеного дослідження є комплексне використання НДА архівів – справ фондів, описів, а також діловодних архівів.

До евристичних знахідок роботи слід віднести виявлену в ЦДАВО України Картотеку на "к/р елемент", що, будучи результатом ОР еміграційних фондів у середині 1940-х – на початку 1960-х рр., трансформувалася на унікальний довідково-енциклопедичний масив, який і до сьогодні чекає на актуалізацію та удоступнення для широкого загалу.

Запропоновано й апробовано методику реконструкції комплексу параметрів за атрибутивними ознаками приналежності до ПА друкованих видань, а саме: уточнення хронологічних та географічних меж функціонування установ за датами видань, що містять печатки чи адреси цих інституцій; простеження переміщення певних осіб у часі й просторі, зважаючи на їхні адреси на друкованих одиницях; окреслення географічних меж території, що входила до кола інтересів української еміграції міжвоєнного періоду з осередком у Празі; уточнення відомостей про склад еміграційних бібліотек.

Практичне значення отриманих результатів. Дослідження може бути використане при реалізації Галузевої програми ДКАУ "Архівні зібрання України", а також для вироблення засад генеральної каталогізації фондів ПА.

Найважливішим практичним доробком даного дослідження є створення засад й окреслення шляхів наукової реконструкції первісного складу УІК та МВБУ. Дисертація є практичним внеском у розвиток науково-методичного апарату архівознавства; ідентифікований бібліотечний сегмент ПА створює нову джерельну базу для проведення культурологічних, бібліографічних, біографічних та інших досліджень з історії української еміграції першої половини ХХ ст.

Результати дисертації також можуть бути використані при підготовці спецкурсів з архівознавства, зокрема, з історії спецфондів у системі державних архівів та бібліотек. Окрім того, робота може прислужитися для дослідження ідеологічного інструментарію радянської авторитарної держави другої половини 1940–1980-х рр.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження апробовано на дев’яти конференціях різного рівня, в тому числі міжнародних: "Четверті джерелознавчі читання" (Київ, листопад 2001 р.); "П’ятий міжнародний конгрес україністів" (Чернівці, серпень 2002 р.); "Четверті архівознавчі читання" (Київ, грудень 2002 р.); "Музей Визвольної боротьби України в Празі. Втрати і знахідки" (Прага, жовтень 2005 р.); Конференція до Дня науки історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (Київ, квітень 2007 р.); "Шоста Буковинська міжнародна історико-краєзнавча конференція, присвячена 600-річчю першої писемної згадки про Чернівці" (Чернівці, жовтень 2007 р.); "Другі всеукраїнські наукові читання, присвячені пам’яті професора М.П. Ковальського" (Дніпропетровськ, березень 2008 р.); П’ята міжнародна науково-практична конференція з проблем теорії і практики документознавства, бібліотекознавства та науково-інформаційної діяльності (Київ, травень 2008 р.); Міжнародна наукова конференція "Проблема вивчення культурних зв’язків в етнокультурних зонах у слов’янському світі" (Мінськ, травень 2008 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у дев’яти наукових публікаціях, п’ять з яких – у виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (12 параграфів), висновків, списку джерел (158 позицій) і літератури (118 позицій), 10-ти додатків (на 124 с.). Загальний обсяг дисертації становить 312 с., основного тексту – 186 с., списку використаних джерел і літератури – 28 с. (273 позиції).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ