Академія Муніципального Управління

Факультет економічний

Кафедра “Фінанси”

Звіт

про навчальну практику із спеціальності

“Фінанси”

База практики ВАТ “Завод “Маяк”

Студента II курсу

Спеціальність “Фінанси” гр.Ф-2 Бахмач Максима Григоровича

Керівник практики

від підприємства начальник ПЕВ, Перчевський Валентин Андрійович

Керівник практики

від Академії доцент, к.е.н. Парнюк Володимир Олександрович

Київ-2002

План

звіту про виконання навчальної практики із спеціальності

“Фінанси”

Вступ

1. Загальна частина

   1. Результати ознайомлення з підприємством, його історія та характеристика

   2. Майно і власність підприємства

   3. Взаємовідносини підприємства з середовищем

   4. Організаційна структура управління підприємством

   5. Основні фінансові показники діяльності підприємства

   6. Форми фінансової звітності на підприємстві

Висновки, пропозиції, рекомендації

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Об’єктом мого дослідження під час проходження навчальної практики по закінченні II курсу стало ВАТ “Завод “Маяк”, яке спеціалізується на виготовленні апаратури магнітного запису різноманітних конфігурацій та видів. У давні часи підприємство виготовляло музичні струнні інструменти, зокрема, гітари та балалайки, дитячі іграшки, але перш за все, це перший вітчизняний завод, який налагодив випуск аудіо-апаратури. Воно має свою славетну історію, пам’ятає скрутні часи та передові плани у союзі, багато наших співвітчизників працювало і працює досі на цьому, колись величезному і легендарному підприємстві. За радянських часів, коли ще не було такої жорсткої конкуренції, а західні компанії просто не в змозі були монополізувати капіталістські ринку збуту, продукція підприємства користувалася шаленою популярністю, торгову марку “Маяк” знали як якісну, надійну та довговічну за помірну і стабільну ціну. Підприємство спеціалізувалося на випуску касетних та бабінних магнітофонів для запису та відтворення аудіо записів. На даний момент ВАТ “Завод “Маяк” переживає скрутні часи як у фінансовому, економічному, так і у виробничому та технологічному стані. Але керівництвом навіть на даному етапі робиться доволі велика робота задля того, щоб повернути минулу славу промислового гіганта України.

У даному звіті я намагатимуся якомога точно та широко висвітлити всі нюанси роботи підприємства, тенденції та напрямки його розвитку, припущуся щодо можливих варіантів виходу його із кризи та збільшення темпів і об’ємів вироблення продукції, покращення її якості, розширення асортименту та номенклатури. Надам свої пропозиції та рекомендації , які на мою думку, при правильному підході до вирішення цих питань, зможуть значно покращити роботу підприємства на сучасному етапі. У звіті також подано чимало історичних відомостей про розвиток підприємства, його форми та види фінансової звітності, надані відомості щодо основних фінансових показників, джерел доходу, залучення інвестицій, співпраці із різноманітними підприємствами легкої промисловості України, показано внутрішньо-організаційну структуру управління та ін.

1. Результати ознайомлення з підприємством, його історія та характеристика

Саме у 1924 році розпочинається відлік часу з моменту створення і розвитку підприємства, з виробництва дитячих іграшок і сигнальних ріжків для кондукторів-залізничників. У грудні цього ж року в місті Києві утворюється Перша всеукраїнська державна чекано-художня, ювеліро-штампувальна, гравірувальна фабрика. Впродовж чотирьох років аж до 1928-го фабрика спеціалізується на випуску різноманітних значків, електроприладах та кабельних наконечниках, виготовляє медичні стерилізатори, шприци, виконує різноманітні ювелірні, чеканні, гравірувальні і штампувальні роботи.1927 рік. Фабрика перейменовується в штампувальну фабрику імені 10-річчя Жовтня. У 1928 році фабрика налагоджує виготовлення музичних духових і струнних інструментів і починає їх масове виготовлення.

28 липня 1930 року постановою Київського окружного виконавчого комітету робітників, селянських і солдатських депутатів в склад фабрики входять майстерні по виготовленню щипкових музичних інструментів Культпросвіти і Київська музична фабрика Наросвіти, проводиться об’єднання цих підприємств в єдине підприємство духових, клавішних і струнних інструментів.

1 червня 1934 року на базі Київського музичного тресту створюється Київський муз комбінат.

1941-1945рр. З початком великої Вітчизняної війни комбінат переходить до випуску дорожніх мін для потреб фронту, але навіть під час війни, починаючи з 1944р. Київський муз комбінат поновлює свою роботу по виготовленню дитячих іграшок і ремонту музичних інструментів і у 1945 році муз комбінат нарешті виготовляє свою першу партію духових музичних інструментів.

Починаючи з 1947 і аж до 1948 року завод починає виготовляти перші Київські патефони, які користуються неабиякою популярністю у післявоєнні часи. У 1950 році підприємство починає впроваджувати у виробництво новий вид продукції – сітьові стаціонарні котушкові магнітофони, а також різноманітну радіотехнічну апаратуру для задоволення попиту населення і потреб народного господарства, що стало початком нового етапу в історії підприємства. Саме з цього моменту підприємство починається спеціалізуватися вже на певному конкретному виду продукції, що значно вирізняє його з ряду інших підприємств країни легкої промисловості.

У 1950 році з конвеєра виходить перший вітчизняний магнітофон “Днєпр-2”, а потім “Днєпр-3”. З цього року і аж до 1955 року завод переходить на випуск нових моделей магнітофонів і доводить їх випуск до 10 тис. штук на рік, що на ті часи було досить великим досягненням і помітним кроком вперед. Поступово у кожній сім’ї робітників і трудящих починає з’являтися продукція заводу, що каже про велику популярність і поширеність продукції підприємства.

1954-1956рр. – випускаються перші радянські телевізори “КВН” і “Рекорд”, радіоприймачі на елементах живлення, динамікові гучномовці.

11 листопада 1953 року було визначною датою для колективу та країни в цілому. Постановою Ради Міністрів УРСР №2497 муз комбінат перейменовується в Київський завод “Радіоапаратури”. 15 лютого 1960 року Постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР підприємству передаються фабрика обробки сировини по вул. Червонокозачій, 8 і меблева фабрика №2 по вул. Сирецькій. Будуються нові і ведеться реконструкція старих промислових корпусів, встановлюється промислове обладнання і нарешті у 1963р. підприємство перейменовується у Київський завод “Маяк”, що з кожним роком нарощує темпи виробництва, відкриває нові технології, розширюється штат робітників, з’являються нові робочі місці – завод працює і процвітає.

Усього з 1950 року заводом освоєно більше ніж 15 моделей побутових магнітофонів, від перших громіздких, лампових котушкових, родини “Днєпр” до компактних 2-го, 1-го і вищого класу, в тому числі і перших у країні стаціонарних касетних, випуск яких налагоджено з 1982 року. Перший у країні магнітофон, який був відзначений Державним Знаком якості, був “Маяк-203”. У 1976р. на міжнародній виставці у м. Пловдив магнітофону “Маяк-001-стерео” була присуджена Золота медаль.

В теперішній час у розпорядженніі заводу знаходиться промислова площа у 53тис. квадратних метрів. Чисельність працівників на заводі складає біля 5 тис. чоловік. На балансі підприємства знаходяться об’єкти соціально-культурного призначення, серед яких піонер табір, бази відпочинку, санаторій-профілакторій у курортному місці під Києвом, фізкультурно-оздоровчий комплекс, поліклініка.

До видів діяльності підприємства можна віднести виготовлення апаратури магнітного запису широкого профілю, як побутового, так і виробничо-технічного призначення.

Насьогодні підприємство проводить роботи по розробці та впровадженню в виробництво нових видів продукції, в тому числі нетрадиційної:

• музичного центру з мікшерським пультом для концертних приміщень “Маяк-центр”

• автомобільної магнітоли “Маяк-РМ-208СА”, “Маяк-РМ-209СА” та “Маяк-РМ-210СА”

• двокасетної стереофонічної магнітоли “Маяк-265”

• магнітол четвертого класу з таймером “Маяк-401”, “Маяк-402”, “Маяк-403” та “Маяк-404”

• стаціонарної двокасетної стереофонічної магнітоли “Маяк-РМ-245С”

• стаціонарного двокасетного стереофонічного магнітофону першого класу “Маяк-101С”

1.2. Майно і власність підприємства

За формою власності “Завод “Маяк” є відкритим акціонерним товариством, що надає йому в першу чергу бути невід’ємною частиною безпосередньо самих працівників заводу, тобто посилюється у даній формі власності на даному етапі зацікавленість працівників у більш кращому і якісному використанні засобів виробництва, сировини для досягнення певної мети, в даному випадку це виробництво готової продукції, при цьому раціональне використання електроенергії, робочої сили и т.д. При цьому можливо демократизувати управління, тобто безпосередньо брати участь у розвитку та житті підприємства, поліпшувати якість функціонування техніко-економічних відносин внаслідок продажу акцій підприємствам-сумісникам. Та є й зворотній бік медалі, безпосередньо підприємництво, як акціонерна форма може використовуватися як засіб економічного примусу для викупу нерентабельних філіалів або представництв в цілому, заводів, цехів, причому не тільки саме приміщення та працююче обладнання з вже готовою функціонуючою моделлю взаємовідносин в економіці, але й разом із боргами і трудовими колективами. Тобто в даному випадку можливий прихований перехід від однієї форми власності до іншої. І це в свою чергу може призводити до змушеного зменшення об’ємів виробництва, скорочення робочих місць, зменшення заробітної платні, продовження робочого дня тощо.

Введення в дію основних фондів, аналіз використання капітальних вкладень:

У 2001 році капітальне будівництво на підприємстві не проводилось. Придбано та введено в дію обладнання та машин, що не входять до кошторисів на будівництво, на суму 195тис.грн. Незавершене будівництво станом на 1. 01. 2002р. має обсяг 5864,9тис.грн.

Витрати на об’єктах та структура капітальних вкладень:

Перелік об’єктів незавершеного будівництва, які пропонуються до продажу

1.3. Взаємовідносини підприємства з середовищем

Ще за часів колишнього Радянського Союзу підприємство мало загальнодержавне значення і співпрацювало з багатьма легко промисловими гігантами із різних регіонів СРСР. З розпадом комуністичного строю і утворення незалежних держав у рамках СНД, завод почав знижувати свої оберти і потужності, так як кожна країна тепер виробляла все тільки для себе і в крайньому разі на експорт йшла вже готова продукція. На даному етапі функціонування підприємства, “Завод “Маяк” співпрацює лише з об’єктами, які знаходяться у межах України, особлива увага приділяється Миколаївському трансформаторному заводу, який тісно співпрацює з підприємством, постачає велику кількість своєї продукції, зокрема блоки живлення, комутаційні вузли, трансформатори і т. ін. З міста Знаменка завод отримує динаміки для акустичних систем. Всі інші постачальники є або посередниками між підприємством і закордонними фірмами, або просто дрібнооптовими постачальниками незначних матеріально-технічних ресурсів.

Можна привести структуру поставок магнітофонів за регіонами і переконатися у тому, що на підприємстві зовсім відсутня експортна діяльність за межі України, а по її території не перевищує 75% від загального виробництва і намагаються збути продукцію на ринках Києва (~26,4%) за відпускними цінами з урахуванням ПДВ:

Ось приведена структура поставок товарів народного споживання за напрямками (тобто, якими шляхами готові укомплектовані магнітофони покидають стіни заводу):

По вищесказаному можна зробити 2 висновки:

• “Завод “Маяк” зовсім не контактує із зарубіжними підприємствами і зовнішньоекономічні зв’язки зовсім відсутні

• На даному етапі (можна навіть назвати його етапом “занепаду” або “кризи”) завод випускає дуже незначну кількість своєї основної продукції (~10-12 магнітофонів на день) він справляється зі збутом своєї продукції, незважаючи на високу конкуренцію на ринку радіоапаратури з закордону

Постає дуже закономірне питання: “Які можливості виходу підприємства на зовнішні ринки і які у нього перспективи?” ... . На даний момент шансів ніяких, а все тому, що продукція, яку виробляє завод, не відповідає більшості сучасним світовим стандартам, вона неконкурентноспроможна на ринку XXI століття. Велику роль тут повинні відігравати дизайн, компактність, доступність ще й до того ж. Я, наприклад, останній раз у продажу магнітофон “Маяк” бачив у будинку “Радіо” років 5-6 тому, а зараз там просто потопаєш серед розмаїття імпортної аудіо-відео техніки. Та щодо якості та ціни своєї продукції – аудіо продукція “Заводу “Маяк” може дати фору багатьом західним аналогам, зважаючи на те, в яких умовах працюють люди і що вони за це отримують у вигляді заробітної платні.