102741 (Тенденції розвитку управлінської думки. Методи досліджень у психології управління), страница 2

• За характером: включені — невключені

• За взаємодією з об'єктом: відкриті — приховані За цілями: випадкові — цілеспрямовані

• За упорядкованістю (за часом) діяльності: соціальні — вибіркові

• За фіксацією: довільні — структуровані констатуючі — такі, що оцінюють результати

Спостереження в природних умовах — найпростіший, але й найбездІяльніший метод. Спостерігач мусить триматися осторонь, щоб залишатися непоміченим, або так змішатися з юрбою, щоб не привертати до себе уваги. При цьому він повинен заува-жувати й оцінювати події, що мають відношення до явища, яке потрібно описати.

Спробуємо застерегти спостерігача від найпоширеніших Помилок.

Найбільші труднощі пов'язані з тим, що можна легко сплутати істотне з другорядним, або ж інтерпретувати деякі події, виходячи з того, що очікує побачити спостерігач, а не з того, що відбувається Насправді. Гала-ефокт (ефект ореола) — один із способів уникнути цього — полягає в тому, щоб озброїтися магнітофоном, відеокаме-рою, що дасть змогу реєструвати поведінку і, в разі потреби, багаторазово демонструвати записи різним спостерігачам.

Досить інформативним є систематичне спостереження.

У разі такого спостереження увагу слід зосередити на одному аспекті поведінки для того, щоб якомога точніше описати його характеристики.

Експериментальне дослідження — дослідження, у ході якого встановлюються причишю-наслІдкові зв'язки за умови маніпулювання одним чи декількома факторами (незалежними змінними) І контролю за іншими (які залишаюються незмінними).

Сутність експериментального методу — втручання, мета якого — встановити, як наявність чи відсутність одного з факторів впливає на інший фактор. Розглянемо різновиди цього методу:

1)структурно-аналітичний метод — аналіз отриманих результатів, коли експериментатор відслідковує структурну будову прийомів, що застосовуються до випробуваних (лабораторний; констатуючий);

2) експериментальна-генетичний метод — експериментатор може досліджувати походження й розвиток у дитини тих чи інших психічних процесів, вивчати етапи цього розвитку та фактори, що його визначають (формуючий експеримент);

3) лонгитюдне дослідження — тривале й систематичне вивчення одних і тих самих випробуваних (Ж. Піаже, Л. Виготський, II. Блонський, С. Рубінштейн, О. Леонтьєв та ін.);

4) експеримептально-патологічний метод — метод синдромно-го аналізу. З його допомогою досліджуються зміни, що відбуваються у разі мозкових травм, патології мозку, а також у випадку однобокого розвитку якогось психічного процесу (А. ЛурІя).

Анкети й тести — більш структурований спосіб вирішення тієї чи іншої проблеми, пов'язаний з використанням засобів, обраних залежно від досліджуваного явища.

Анкети дають можливість одержати Інформацію про великі групи людей шляхом опитування якоїсь частини цих людей, після чого складається репрезентативна (представницька) вибірка.

Розрізняють чотири способи інструментального забезпечення методу опитування:

- інтерв'ю — вільне, структуроване;

- біографічні анкети-оиитувачі, призначені для одержання відомостей про історію життя людини;

- опитувачі інтересів — призначені для виявлення професійних та освітніх потреб людини;

- особистісні опитувачі — для дослідження й оцінювання сили прояву тих чи інших індивідуальних особливостей.

Найбільш поширеними є особистісний опитувач Г. Айзснка, 16-факторний особистісний опитувач Р. Кеттелла (16 РК), Мінне-сотський багатоаспсктний особистісний опитувач (ММРІ).

Тести — стандартизований метод, що використовується для вимірювання різних характеристик окремих осіб — об'єктів спостереження. Тести дають можливість оцінити інтелектуальні чи перцепшвні здібності, рухові функції чи особистісні риси, поріг виникнення почуття тривоги або прикрості.

Метод тестів, що буває іноді дуже ефективним, нерідко використовують для підтвердження ідей, що належать більше до сфери інтуїції, ніж науки.

Починалося тестування з розробок Ф. Гальтона (1822-1911), який першим застосував тести для вимірювання психічних властивостей. Відомі «розумові тести* Дж. Кеттела, а Г. Ебінгауз запропонував методику вимірювання пам'яті у школярів.

У Франції тестування вперше запропонували в 1908 р. А. Біпе і Г. Симон. Йдеться про шкалу розумового розвитку для дітей (1*3 — коефіцієнт інтелекту).

Проективні методики являють собою спосіб опосередкованого вивчення особистісних особливостей людини за результатами її продуктивної діяльності. Наприклад, досліджуваному пропонують що-небудь намалювати (будинок, дерево, неіснуючу тварину). Серед найбільш популярних методик — методика чорнильних плям Роршаха, яка дає змогу одержати дані про ступінь реалістичності сприйняття дійсності та емоційного ставлення досвіту, про рівень тривожності й т. її. Методика фрустрації Роз-енцвейга спрямована на вивчення реакції індивіда на ситуацію, що травмує (містить 24 рисунки).

Кореляційне дослідження — вивчення природних зв'язків

Література

1. Аминов И.И. Психология делового общения // И.И. Аминов.-М.: Омега – Л.;2006. - 304 с.

2. Большой толковый психологический словарь (Ребер Артур). В 2 –х т.: Пер. с англ. - М.: Вече, АСТ, 2000. - 592 с.

3. Бурега В.В. Управленческая деятельность: теория и практика профессиографического исследования. – Донецк: НЭП НАН Украины, 2000. – 96 с.

4. Бурега В.В., Любчук О.К. Економічна психологія в схемах і таблицях: Навч.-метод. посібник. – Донецьк: ДонДУУ; АПЕКС, 2003. – 63 с.

5. Вересов Н.Н. Психология управления: Учебное пособие. – М.: Моск. психол.-соц.
   ин-т; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2001. – 224 с.

6. Гертер Гите. Работа в команде: практические рекомендации для успеха в группе / Г. Гертер, К. Оттл: пер. с нем.-Харьков: Гуманитарный Центр, 2006. – 192 с.

7. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2004.

8. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти. – К.: Ніка-Центр, 2000. – 331 с.