100544 (Корпоративний конфлікт), страница 2

Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що заява М. про вихід з складу учасників ТОВ було підписане 23.03.2007 тільки після ухвалення подружжям А. рішення про виділення їй майна в натурі згідно її частці в статутній фундації, зафіксованого в протоколі від 23.03.2007 № 2 і акті прийому-передачі майна від 23.03.2007. Оскільки підписання заяви про вихід з складу учасників було поставлено в залежність від отримання позивачем що належить їй частки в майні ТОВ "Г" в натурі, підписання цієї заяви - операція, зроблена під умовою (ст. 158 ГК).

Рішення господарського суду першої інстанції було відмінено.

При подачі касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції ТОВ "Г" посилалося, зокрема, на те, що суд застосував законодавство, що не підлягає застосуванню, а саме п. 1 ст. 180 ГК. На думку відповідача, дана норма може застосовуватися тільки до дву­ і багатобічним операціям. Оскільки згідно Закону при виході учасника з суспільства достатньо виразу волі (дії) однієї сторони - самого учасника, вказана операція через п. 2 ст. 155 ГК вважається односторонньою. Дія ст. 158 ГК, регулюючої висновок операцій під умовою, не розповсюджується на односторонні операції.

Касаційна колегія погодилася з приведеним доводом відповідача і вказала в ухвалі наступне.

Буквальне тлумачення заяви позивальниці дозволяє зробити висновок про намір М. припинити корпоративні відносини між нею і суспільством шляхом видачі майна, що становить дійсну вартість її частки. Питання про реорганізацію суспільства на обговорення загального збору не виносилося, у зв'язку з чим, касаційна колегія розглядає заяву про вихід з складу учасників ТОВ як односторонню операцію, направлену на припинення зобов'язальних відносин з суспільством.

Ухвала апеляційної інстанції була відмінена. Рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

Ухвала касаційної колегії винесена в строгій відповідності з чинним законодавством. Але все таки хотілося б відзначити наступне.

Основний зміст процесу розгляду справи по суті полягає в дослідженні доказів (ст. 184 ХПК). Саме в цьому краще всього розкривається принцип безпосередності судового розгляду (ст. 24 ХПК), що дозволяє суду особисто сприйняти і оцінити доказову інформацію, всесторонньо проаналізувати обставини суперечки і винести обгрунтоване, законне і справедливе рішення.

Ми не випадково виділили слово "справедливе". На наш погляд, в приведеному вище прикладі мало місце не тільки "витіснення" з суспільства учасника М. за допомогою законного рішення суду шляхом використовування пропусків в правових знаннях М., але і прихована форма рейдерства. Адже у разі отримання М. 50% майна в натурі, як і передбачалося спочатку, ТОВ "Г" отримало б рівноцінного конкурента в своїй ніші бізнесу, що навряд чи відповідало бажанням суспільства. При наявному результаті "вовки ситі", але чи "цілі вівці"?

Підпис виявився справжнім

Зустрічаються і зворотні вищеописаній ситуації, коли учасник спочатку без яких або умов пише заяву про вихід з складу суспільства, припиняючи тим самим корпоративні відносини, а потім "передумує" і за допомогою судових важелів намагається відновити себе в колишньому статусі. Чи не різновид це "корпоративного шантажу" з метою витягання максимальної вигоди з свого положення?

Приклад

Господарський суд розглянув справу за позовом Ш. до ТОВ "В" про визнання недійсним протоколу збору учасників суспільства, в якому висловлено рішення про виключення позивача з складу учасників цього суспільства. В обгрунтовування своїх вимог позивач вказав, що заяву про вихід з складу учасників ТОВ не писав і рішення збору про його виключення ухвалене необгрунтовано, без його відома і участі.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що вихід Ш. з суспільства був добровільним і проведений за його заявою, в його присутності на підставі рішення загального збору учасників. В обгрунтовування своїх заперечень відповідач представив в суд справжню заяву позивача з проханням виключити його з складу учасників ТОВ "В" і підписаний Ш. протокол засідання загального збору.

Позивач в судовому засіданні затверджував, що підписи на вищезгаданих документах виконані не їм, у зв'язку з чим, судом була призначена почеркознавська експертиза. В результаті дослідження, проведеного експертно-кріміналістичним центром УВС Гродненського облвиконкому, експертом був зроблений категоричний висновок про те, що підписи в заяві про вихід з складу учасників ТОВ "В" і в протоколі засідання загального збору виконані Ш., а не іншою особою. Рішенням суду в задоволенні позову було відмовлене.

На закінчення відзначимо, що думка про суто негативну роль корпоративних конфліктів, що склалася, є, на наш погляд, помилковим. Корпоративний конфлікт на практиці може виконувати як конструктивну, певним чином стимулюючу прогрес розвитку суспільства, так і деструктивну функції. В першому випадку конфлікт виступає в ролі каталізатора, прискорюючого розвиток корпоративних правовідносин, в другому несе в собі руйнівні тенденції, що нівелюють стабільність діяльності суспільства і здатні привести до його ліквідації або банкрутства. У зв'язку з цим необхідно протидіяти не корпоративним конфліктам як таким, а лише несумлінним діям учасників такого конфлікту.