Оточення прямого впливу складається з елементів, що безпосередно впливають на операції організації і зазнають на собі їх прямий вплив.

2.1. Постачальники.

З точки зору системного підходу, організація – це механізм перетворення входів в виходи. Яскравим прикладом прямого впливу на вхід організації є постачальники вхідних ресурсів. Враховуючи різноманіт-ність ресурсів, що споживаються організацією, у неї існує ціла мережа постачальників. Очевидно, що загальні характеристики виявляються по-різному і зале-жать від конкретного постачальника і ресурсу, що поставляється.

Постачальники матеріальних ресурсів (постачання сировиною, матеріалами, запчастинами, готовими виробами, машинами і обладнанням, оргтехнікою, канцтоварами і т. П.).

Якщо фірма має обмежене число постачальників, розташованих в тому же регіоні, то середовище є для неї простим, малорухомим і передбачуваним. Деякі фірми залежать від безперервного потоку комплектуючих, що постачаються значною кількістю постачальників. Наприклад автозбірний завод. Малоймовірно, щоб всі постачальники знаходилися в одному регіоні.

В цьому випадку дуже складне зовнішнє середовище стає рухомим. Для надійності своєї роботи фірмі необхідно створювати запаси ресурсів. Однак будь-які запаси зв'язують гроші, що можна було б використати на інші потреби. В даному випадку маємо приклад взаємопов”язвного, складного, рухомого і не дуже певного зовнішнього середовища організації.

Фінанси. Організації мають різних потенційних постачальників фінансових коштів. До них можуть нале-жити

• Банки (надання фінансових послуг);

• Інвестиційні і трастові компанії (вкладання грошей під проценти, застава і ін.);

• Акціонери (покупка акцій);

• Поодинокі особи (акцептні векселі або облігації організації).

Для крупних організацій мають місце всі контрагенти. Для них оточення більш сприятливе у порівнянні з підприємствами малого і середнього бізнесу. Ці організації постійно мають ускладнення з притягненням позикових фінансових коштів. Зовнішнє оточення у них складне.

Постачальники комунальних послуг (тепло -, водо - і енергопостачання, вивіз сміття і т. і.). Всі організації певного регіону, міста, селища ведуть справи практично з одним постачальником – монополістом. Він визначає умови надання послуг, з якими організації - одержувачі вимушені миритися. В даному випадку маємо приклад взаємозалежності зовнішніх змінних.

Інші постачальники. Окрім означених постачальників, на оточення організації мають вплив інші підприємства. До них можна віднести наступні:

• Спеціалізовані фірми і установи (надання професійних послуг, таких як юридичні, бухгалтерські, аудиторські і т. і.);

• Агентства по вивченню ринку (надання інформації про ринок);

• Транспортні агентства (доставка товару);

• Страхові компанії (майнове страхування, страхування робітників);

• Засоби зв'язку і передачі інформації (розміщення реклами і іншої інформації).

Необхідно пам'ятати, що кожний постачальник пред-ставляє собою в ринковій економічній системі органі-зацію, на яку також вплине зовнішнє оточення. Прояв характеристик цього оточення в свою чергу впливає на організацію – споживача ресурсів.

2.2. Конкуренція як фактор прямого впливу.

Конкуренти – це зовнішній фактор, вплив якого неможливо заперечувати. Керівництво кожного підприєм-ства повинно розуміти, що якщо не задовольняти потреби споживачів так же ефективно, як це роблять конкуренти, то підприємству довго непротриматися на плаву. У багатьох випадках не споживачи, а саме конкуренти визначають, якого роду результати діяль-ності можна продати і яку ціну можна запросити.

Монополізм веде до технологічного застою, ігнору-ванню інтересів споживачів, а конкуренція є двигуном прогресу. Для виживання на конкурентному ринку керівники вимушені реагувати на нововведення шляхом перетворення своєї організації в більш новаторську і ефективну в межах своєї діяльності.

Споживачи – не єдиний об'єкт суперництва організацій. Організації також можуть вести конкурентну боротьбу за трудові ресурси, матеріали, капітал і право використати певні технічні нововведення. Від реакції на конкуренцію залежать такі внутрішні фактори, як умови роботи, оплата праці і характер відношень керівників з підлеглими.

Конкуренти виявляють вплив практично на всіх внутрішніх змінних організації. Найбільш небезпечними характеристиками конкурентного оточення для організа-ції є рухливість ринку і невизначенність дій конкурентів. Організація повинна прораховувати рухливість оточення і уважно стежити за появою слабких сигналів.

2.3. Основні типи споживачів з якими працює організація.

Задоволення первинних життєвих потреб і зростання прибутку, яким споживач може розпоряджатися за своїм розсудом, визначає характер діяльності організацій. На думку Питера Ф. Друкера, єдина дійсна мета бізнесу – створювати споживача. Під цим треба розуміти: саме виживання і виправдання існування організації залежить від її спроможності знаходити споживача результатів її діяльності і задовольняти його потреби. Сьогодні перед фірмою стає питання: не як виробити товар, а як товар продати.

Успіх фірми залежить від того, як вона уміє працю-вати зі своїм споживачем в відношенні задоволення його потреб.

Споживач є головною ланкою в діяльності органі-зації, впливаючи на неї в наступних напрямках:

• Визначає характер мети організації, тобто факт її існування;

• Визначає товар і послуги, що організація буде виробляти;

• Вирішує, за яку ціну буде придбаний товар (це можливо в умовах конкуренції);

• Впливає на стосунки організації з постачальниками матеріальних і трудових ресурсів;

• Впливає на рішення – де і як продавати продукцію;

• Встановлює, як фінансувати і організовувати післяпродажне обслугову-вання продукції;

• Визначати параметри впроваджених змінних організації – задач, структури, технології.

Слід враховувати, що споживачи є не тільки у організацій, зайнятих підприємництвом, але і у неко-мерційних (школи, лікарні і т. Д.) і державних (органи влади) організацій. Уряд України і його апарат існують тільки для обслуговування потреб українських громадян. Те, що громадяни є споживачами, заслуговує до себе відповідного ставлення, нажаль, звичайно це не очевидно у повсякденних зіткненнях з державною бюрократією. Втім в період виборів використання рекла-ми і особистих зустрічей з виборцями служить ясною вказівкою на те, що кандидати в майбутні власники кабінетів розглядають громадян як споживачів, яких потрібно «купити».

Споживачи можуть створити складне, рухоме (випуск товарів згідно з сучасними направленнями) і невизначене середовище. Значення їх конкретно для кожної організації.

2.4. Вплив місцевих органів влади на діяльність організації.

Органи регіонального і місцевого управління і самоврядування також виявляють сильний вплив на діяльність організацій, що знаходяться на певній території. Регулюючих постанов цих органів багато, видаються вони значно частіше законодавчих документів в інтересах певної території, міста, селища і відобра-жають специфіку тільки цієї території.

Дуже часто розпорядження «місцевого» значення суперечать не тільки відомчим нормам, але і законам, маючи при цьому «виконавчу» чинність вище державних нормативних актів. В результаті організація стикається з дуже невизначеним і складним зовнішнім оточенням, коли веде свої справи в різноманітних регіонах своєї країни і інших держав. При цьому потрібно враховувати, що відмова від законопослухання може обернутися для організації крупним штрафом або навіть повним припи-ненням її діяльності.

III. Характеристика побічних факторів зовнішнього оточення.

Фактори оточення побічного впливу звичайно впли-вають на операції організацій не так помітно, як фактори середовища прямого впливу. Тим не менш, керівництву організації необхідно враховувати їх. Наприклад, аварія на ЧАЕС в 1986г. підлила масла у вогонь суспільних настроїв проти атомної енергетики. Це побічним чином відбилося на кожній організації зайнятій в галузі енергетики, і призвело до всплеску активності багатьох суспільних організацій, наприклад «зелених».

Середовище побічного впливу звичайно складніше, ніж середовище прямого впливу. Складність ця визна-чається багатьма параметрами, наприклад, невизначе-ністю інформації про характер впливу, тривалістю чинності будь-якого фактору, неможливістю спрогно-зувати абсолютно всі наслідки такого впливу. Вони мають, як правило, стратегічний характер і вимагають від організації розробки ефективної стратегії поведінки. Керівництво часто вимушене спиратися на припущення про таке оточення, грунтуючись на неповній інформації, у спробах спрогнозувати можливі наслідки для організації.

3.1. Політична стабільність і стан економіки.

Керівництво повинно уміти оцінювати, як відіб'ється на операціях організації загальні зміни стану економіки. Стан світової економіки впливає на вартість всіх вводних ресурсів і спроможність споживачів купувати певні товари і послуги. Якщо, наприклад, прогнозується інфляція, керівництво може визнати бажаним збільшення запасів організації ресурсів, що поставляються і провести з робочими переговори про фіксовану оплату праці з тим, щоб стримати зростання витрат в близькому майбутньому. Воно може також зробити позику, оскільки при наступі термінів платежів гроші будуть коштувати дешевше і завдяки цьому будуть частково скомпенсовані втрати від виплати відсотків. Якщо же прогнозується економічний спад, організація може віддати перевагу шляху зменшення запасів готової продукції, оскільки можуть з'явитися труднощі її збуту, скоротити частину робітників або відкласти до кращих часів плани розширення виробництва.

Отже економічна ситуація обумовлює для органі-зації:

• Обсяг грошових засобів, що можуть змарнувати покупці на набуття певних товарів і послуг. На-приклад, якщо прогнозуються низькі прибутки населення, організація може віддати перевагу шляху зменшення запасів готової продукції або зниження собівартості, скорочення виробництва і чисельності працюючих;

• Вартість всіх вводних ресурсів, а отже, вигляди організацією ресурсів, що набуваються і ту суму, яку вона може сплатити. Наприклад, при прогнозуванні зростання цін на що споживаються ресурси організація може зробити їхні запаси. Вартість Зберігання може бути компенсована ціною на той або інший вид ресурсів;

• Наявність і доступність грошових ресурсів, що може отримати організація для своїх потреб, то є доходи на інвестійний капітал або позики. Наприклад, жорсткіші умови в податковій або кредитно-грошовій системах створює труднощі для організації в одержанні кредитів по низьким процентним ставкам. Зниження податків на прибутки громадян сприяє припливу вільної грошової маси в інвестиції;

• Надлишок або нестаток робітничої чинності, що одержуються внаслідок скорочення або збільшення робітничих місць. Це й виявляє вплив на рівень заробітної плати робітників при складанні трудової угоди.

Важливо розуміти, що та або інша конкретна зміна стану економіки може виявити позитивний вплив на одні і негативний вплив на інші організації. Певною мірою засоби управління економікою є результатом політичної мети і задач правлячого уряду. Політичне середовище впливає на організацію в таких напрямках:

• Закони, що приймає парламент можуть з'явитися наслідком політичної обстановки в державі; оподаткування прибутків підприємницьких організацій; встановлення пільг або пільгових торговельних мит; регулювання зовнішньоторговельної діяльності; обмеження заробітної плати; розвиток або зупинення приватизаційних процесів та багато іншого;

• Чинність груп особливих інтересів і тиск лоббистов, що можуть відображати відповідні течії в економічній, соціальній і культурній сферах. Наприклад, лоб-бистский тиск в парламенті дозволив прийняти “Закон про оренду з викупом” як форму приватизації держав-них підприємств;

• Створення сприятливого оточення для розвитку підприємництва за рахунок фактору політичної ста-більності і дій держави на міжнародній арені.

3.2. Розвиток науково-технічного прогресу.

Багатьох звичних для нас сьогодні товарів не існувало ще сто років тому: це телевізори, холодиль-ники, комп'ютери, факси і т. і.. Компанії, що не в стані передбачати змін, пов'язаних з науково - технічним прогресом і йти з ними в ногу, незабаром виявлять, що їхня продукція безнадійно застаріла. Однак знаходитися на належному рівні науково – технічного прогресу сьогодні для фірм стає набагато складніше. Час життя технологій значно скоротився. Для прикладу візьмемо друкарську машинку. Перша ґенерація сучасних механічних друкарських машинок домінувала на ринку 25 років. Наступна ґенерація электромеханічних моделей мала більш короткий життєвий цикл – 15 років, електронна ґенерація – 7 років, і перша ґенерація мікропроцессорных машинок – усього 5 років. Можна знайти і інші приклади прискорення науково – технічного прогресу. Наприклад, середня тривалість життя програмного забезпечення сьогодні складає менш одного року.

Фірми повинні відсліжувати тенденції в розвитку науки і технологій і визначати, як вони будуть впливати на спроможність їхніх товарів задовольняти потреби споживачів. Технології, що з'являються в незв”язних галузях, також можуть виявити вплив на діяльність фірми. Виробники електронних годинників витісняють з ринку механічні взірці і зараз шукають нові застосування і засоби збільшення можливостей для своїх кварцевих технологій. Підприємства повинні невтомно стежити за науково – технічною середою, щоб не “прогавити” новий продукт і пов'язані з ним нові можливості.