96378 (Проблема вступу України до міжнародних економічних організацій), страница 2

— розширення співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією. МФК, на відміну від МВФ та МБРР, надає свої фінансові послуги виключно приватним компаніям (як правило — високорентабельним). Основним принципом діяльності МФК є доповнення та підтримка інвестицій приватного капіталу з метою сприяння розвитку приватного підприємництва. В порядку реорганізації діяльності МФК передбачається тісніша співпраця з урядами країн-реципієнтів, особливо на стадії визначення пріоритетних напрямів фінансування. На наш погляд, таке співробітництво можна було б використати для прискорення розвитку в Україні іпотечного кредитування. Але слід пам'ятати, що МФК працює у тісній координації з МБРР, а отже, не може виступати повноцінною альтернативою Світовому банку;

• розширення співпраці з ЄБРР. Ця фінансова організація здійснює зовнішнє пряме та спільне фінансування інвестиційних проектів. На відміну від інших міжнародних фінансових інституцій, ЄБРР зосереджується насамперед на кредитуванні приватного сектору та об'єктів ключової інфраструктури;

• розширення співробітництва з Європейським інвестиційним банком, який є фінансовою установою Європейського Союзу і, як правило, обмежує свою співпрацю країнами — членами ЄС. Однак останнім часом до його цілей додається і фінансування проектів у країнах-претендентах (зокрема, Україна вже підписала Рамкову угоду з Європейським інвестиційним банком). З огляду на завдання євроінтеграції, окреслені у Посланні Президента України, можна було б розпочинати відповідні переговори з ЄІБ;

— враховуючи європейський вектор зовнішньої політики України, слід розширювати співпрацю з Європейським Союзом та його фінансовими інституціями — Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) та іншими організаціями.

Як додаткове джерело фінансування регіональних проектів можна розглядати Організацію чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), до складу якої входить і Україна. Зі створенням Чорноморського банку торгівлі і розвитку, який розпочав свою діяльність у червні 1999 року, з'явилася реальна основа для практичної реалізації проектів у даному регіоні. Відповідно до Угоди про заснування банку його діяльність спрямовується на забезпечення процесів економічної трансформації країн Чорноморського регіону, він діє як банк розвитку, його кредиторами та позичальниками виступають країни-засновники.

Україна має обов'язково враховувати свої власні інтереси, зберігаючи національний суверенітет і незалежність. При цьому інтеграція повинна базуватися на максимальному використанні інформаційних, інтелектуальних ресурсів та наявного науково-технічного потенціалу.

ВИСНОВКИ

Міжнародна організація – постійно діюче добровільне об'єднання держав, створене на основі міжнародної угоди (договору) для вирішення визначених завдань у політичній, економічній, соціальній, науково-технічній та інших сферах міжнародного співробітництва, що має власну систему органів управління, самостійну (автономну) волю, об'єм якої визначається волею держав-членів, та відповідає вимогам міжнародного права.

"Сприяння-спостереження-нагляд-регулювання" - всі ці функції міжнародних організацій засновані лише на добрій волі країн, що беруть в них участь.

Основні принципи і цілі, на яких Україні слід будувати своє співробітництво з МФО, це:

• сприяння поступовому розвитку ринкових перетворень в Україні з урахуванням необхідності розв'язання не тільки суто економічних, а й соціальних завдань;

• створення умов для успішного входження України у світову економіку;

• забезпечення національних інтересів і національної безпеки та гідна позиція української сторони у відносинах Україна - МФО.

Основними напрямами України у сфері міжнародних відносин повинні бути: 1) розширення співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), яка, на відміну від МВФ та МБРР, надає свої фінансові послуги виключно приватним компаніям; 2) розширення співпраці з ЄБРР; 3) розширення співробітництва з Європейським інвестиційним банком, який є фінансовою установою Європейського Союзу і, як правило, обмежує свою співпрацю країнами — членами ЄС; 4) враховуючи європейський вектор зовнішньої політики України, слід розширювати співпрацю з Європейським Союзом та його фінансовими інституціями — Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ) та іншими організаціями.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Белорус О. Императивы стратегии развития Украины в условиях глобализации // Экономика Украины. – 2001. – №11. – С. 4-13.

2. Кваша С, Патыка Н. Направления и проблемы интеграции Украины в мировое экономическое пространство // Экономика Украины. – 2001. – №9. – С. 77-81.

3. Клочко В. Глобализация и ее влияние на страны с переходной экономикой // Экономика Украины. – 2001. – №10. – С. 51-58.

4. Мар’янович А. Міжнародні економічні організації: проблеми інтеграції України в міжнародне економічне співтовариство // Наукові праці НДФІ. – 2002. – № 1. – С. 49-56.

5. Печуляк В. Міжнародні економічні організації в механізмі регулювання міжнародного економічного співтовариства // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 137-140.

6. Ткачук Т. Становлення та сучасний стан міжнародних фінансових організацій: їх роль у регулюванні світових економічних процесів // Вісник НБУ. – 2006. – № 4. – С. 56-60.