96175 (Напрями співробітництва України та Угорщини), страница 2

Українсько-угорські економічні зв'язки після набуття Угорщиною повноправного членства в ЄС продовжують динамічно зростати (насамперед це стосується прикордонного регіону - Закарпатської області), проте можливості збільшення обсягів товарообігу ще використані недостатньо (рис. 2).

Зовнішньоторговельний обіг Закарпатської області та Угорщини становить п'яту частину загального українсько-угорського зовнішньоторговельного обігу. Понад 60% угорських спільних підприємств функціонує на Закарпатті, і саме сюди спрямовується 30% експорту капіталу. Згідно зі статистичними даними, питома вага Угорщини в загальному обсязі зовнішньої торгівлі Закарпатської області за 2004 рік становила 19,9%, в експорті - 27,5%, в імпорті - 12,4%. У 2004 році Угорщиною імпортовано із Закарпаття товарів на суму 166,4 млн дол., приріст дорівнював 25,7%, обсяг експорту в Закарпатську область угорських товарів становив 76,3 млн дол., що відповідно перевищує рівень 2003 року на 24,1%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу Закарпаття з Угорщиною досягло 90,1 млн доларів. Порівняно з попередніми роками, за дев'ять місяців 2005 року зовнішньоторговельний обіг Закарпаття з Угорщиною становив 215,3 млн дол., отже збільшився на 31,3%. Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу Закарпаття з Угорщиною у 2005 році дорівнювало 55,6 млн дол.: в Угорщину імпортовано товарів на суму 135,4 млн дол. (на 17,8% більше ніж за дев'ять місяців 2004 р.), експортовано в Закарпаття товарної продукції на 79,8 млн дол. (на 63,0% більше ніж за дев'ять місяців 2004 р.) [10].

Згідно зі статистичними даними, у 2004 році угорська частка в загальному обсязі українського експорту становила 2,5%, тобто Угорщина посіла восьме місце серед найбільших ринків для України. До того ж нині Україна, після Росії, є другим за значенням зовнішньоторговельним партнером Угорщини. Дані за 2005 рік свідчать про зростання (на 46,5%) угорського експорту до України [11].

Угорщина є також важливим партнером в інвестиційному співробітництві, на її частку припадає 62,5% обсягу прямих іноземних інвестицій, укладених в економіку Закарпатської області. На початку 2006 року на Закарпатті діяло понад 180 українсько-угорських підприємств. Обсяг угорських інвестицій, укладених в ці підприємства, становить 25,6 млн доларів. Інвестиційне співробітництво Угорщини з Україною, включно із Закарпаттям, після розширення ЄС, значно активізувалося і на двосторонньому рівні [12]. Так, 30 вересня 2004 року українсько-швейцарський консорціум приватизував угорський металургійний комбінат «Дунаферр» (згідно з договором про приватизацію, ціна 79,48% пакету акцій металургійного комбінату становила 1,72 млн євро), а потім і сталеливарний комбінат у Діошдьорді, що можна визначити як один з найвагоміших інвестиційних проектів України [13]. Можна зробити висновок про поступову зміну акцентів із суто двостороннього характеру економічних відносин до формату реалізації комерційних та інвестиційних проектів.

Динаміка обсягів надходження угорських інвестицій не зменшилась і в 2004 році, навіть за умов, коли нафтогазова компанія МОЛ «вийшла» з 6,5 млн дол. з українського ринку. Статистика свідчить, що в 2004 році в економіку України було залучено 52 млн дол. угорських інвестицій, отже кумулятивна сума збільшилась і становить 179,1 млн доларів.

Розширення ділового українсько-угорського співробітництва між Україною та Угорщиною, а також українсько-угорський товарообіг ще не відповідає існуючим потенційним можливостям двох сусідніх країн, адже, як відомо, після розпаду СРСР загальний обсяг міждержавного товарообігу між Україною та Угорщиною перевищував 2 млрд доларів. Статистичні дані про обсяги зростання товарообігу між Угорщиною та Україною початку 2000-х років підтверджують стратегічне повернення Угорщини на так званий «східний» ринок, зокрема український.

Унаслідок розширення Європейського Союзу на Схід і відповідно приєднання до європейського співтовариства чотирьох країн Центральної Європи - «сусідів першого і другого порядку» України - Республіки Польща, Угорської Республіки, Чеської Республіки та Словацької Республіки, якісно змінився формат регіональної, субрегіональної інтеграції держав Центральної Європи та України. Геополітичні зміни в Європі, які сталися наприкінці ХХ ст. - на початку ХХІ ст., чітко визначили зміну конфігурації в регіональній інтеграції та виокремили тенденції майбутнього розвитку єврорегіональних інтеграційних процесів, які мають безпосередній вплив на Україну.

Геополітичні зміни в Європі внаслідок вступу держав Центральної Європи до Європейського Союзу та НАТО, по-перше, спричинили зміну геополітичного статусу як регіону Центральної Європи, так і окремо кожної країни регіону, а також змінили статус України. Фактично відбувся процес сегментації регіону Центральної та Східної Європи, внаслідок якого триває трансформація відносин України з країнами Центральної Європи і з Угорщиною включно.

Нині, у 2006–2007 роках, відбувається пошук конструктивних взаємовідносин, по суті формується нова структура відносин ЄС зі східними сусідами, серед яких і Україна. Зрозуміло, мова не йде про обмеженість нової політики «добросусідства» Євросоюзу, це питання значно складніше, адже поступова трансформація ЄС із міжнародної організації в суб'єкт міжнародних відносин вимагає і розробки та реалізації адекватної змінам і часу зовнішньої (східної) політики.

Угорська Республіка за своїм геополітичним, економічним значенням, обсягом товарообігу та рівнем економічних перетворень, досягнутих на шляху реформування своєї економіки, представляє для України значний інтерес. Це не тільки стратегічний зовнішньоекономічний партнер, а й країна з певним, корисним для України, досвідом проведення реформ та організації функціонування економіки на ринкових засадах.

Література

1. Розширена Європа - Сусідні країни. Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами. Повідомлення Європейської Комісії для Ради та Європейського Парламенту. http://www.delukr.cec.eu.int/

2. Рудич Ф. М. Момент істини. Трансформація політичних та економічних структур в країнах Центральної та Східної Європи // Нова політика. - 1995. - № 6. - С. 32–37;

3. Ткач Д. І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій: Монографія / Ін-т політ. і етнонац. дослідж. НАН України. - К.: МАУП, 2004.

4. Кіш Є. Три домінанти в політичній палітрі Угорщини // Стратегічна панорама. - 1999. - № 1–2. - С. 85–99;

5. Зібрання чинних міжнародних договорів України: Офіційне видання. - Т. 1: 1990–1991 рр. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001; www.rada.kiev.ua

6. Україна на міжнародній арені: Зб. документів і матеріалів 1991–1995. Кн. 1. - К.: Юрінком Інтер, 1998/

7. Прокладаючи шлях до нових інструментів розвитку сусідських відносин http://www.delukr.cec.eu.int/

8. Бюлетень ЄвроКліп-ЄвроЗв'язок. - № 1. Публікація здійснена Фондом ЄвроКліп-ЄвроЗв'язок за підтримки Міністерства закордонних справ Угорської Республіки. - Ніредьгаза: Феліцітер, 2005.

9. MTI. Magyar Tavirati Iroda. - www.mti.hu

10. Magyar export - import struktu’ra’ja. Magyar Va’mstatisztika.www.ksh.hu. Держкомстат України. Експрес-доповідь. Зовнішня торгівля України. www.ukrstat.gov.ua

11. A magyar-ukra’ n kulkereskedelmi forgalom ala-kula’sa. - Budapest, 2005; Експрес-інформація Державного комітету статистики України. - 15 лютого 2005 р. - № 44.

12. Експорт-імпорт Закарпаття у 2004–2005 рр. Прямі іноземні інвестиції у 2004–2005 рр. // Головне управління статистики у Закарпатській області. - 2006.

13. Kozponti Statisztikai Hivatale’sa Kulugyminiszte’ri-um/Ku. lgazdasa’g; Vila’ggazdasa’g. - 20.07.2004.