74151 (Мовний світ нової української літератури), страница 2

Нечего и говорить! — Годі й казати!

нечленораздельная речь — нерозбірлива мова

ни под каким видом — ні в якому разі, нізащо

низвергать — скидати, валити

низменные интересы — ниці інтереси

ничего себе — нівроку, нічогенько собі, нічого собі

новолуние — молодик, новий (молодий) місяць

новшества (на заводе) — нововведення, нове

носиться с кем, -чем — носитися (панькатися) з ким, -чим

нравоучительно — повчально, моралістично

обставлять квартиру — меблювати, умебльовувати

обманчивая внешность — оманлива зовнішність

оболочка — оболонка

оборудовать (квартиру) — устаткувати (опорядити) квартиру

обнадеживающие результаты — обнадійливі результати

обратиться к врачу — звернутись до лікаря

обращаться (хорошо, плохо) с кем, -чем — поводитись (добре, погано) з ким, -чим

обремененный заботами — обтяжений турботами

обходительный — делікатний

общественное мнение — громадська думка

окружающая среда — навколишнє середовище

орден учрежден — орден засновано (заснований)

осквернять память — паплюжити пам'ять

оставить в покое кого, что — давати спокій кому, чому

Оставь! — Облиш! Кинь!

отмалчиваться — відмовчуватися, розм. справляти мовчанку

отпочковываться — відгалужуватися, відбруньковуватися

очаг просвещения — осередок освіти, просвіти

ошибка — помилка, огріх, похибка, вада

ошибочность — помилковість, хибність

охладительные напитки — охолоджувальні напої

папа — тато, мн. тати, татів

пересечение (дорог) — схрещування, перехрещування; перехрестя

пестрый — строкатий, пістрявий

пировать — бенкетувати, жарт. трапезувати

пирожное — тістечко

письменное разрешение — письмовий дозвіл

письменные источники — писемні джерела

письменный ответ — письмова відповідь

письмо с уведомлением — лист з повідомленням про вручення

плод фантазии — виплід (витвір) фантазії

площадка (детская, спортивная) — майданчик

по возможности — якщо (коли, як)

попасть на обед к кому — нагодитись на обід до кого

по понедельникам — щопонеділка, кожного понеділка

потрясающая новость — приголомшлива новина

правильная мысль — слушна думка

праздно жить — розкошувати

предвкушать радость — (наперед) тішитися, радіти

представление — уявлення

предупреждать — попереджати

пресекать — класти край, припиняти

претить кому — бути неприйнятним для кого

приличие — пристойність

причинять зло — заподіяти (учинити) зло, завдавати лиха

причинить убытки — завдавати збитків (втрат)

приличная сумма — пристойна (чимала, неабияка) сума

приличные результаты — (цілком) задовільні результати

приличный (порядочный) — порядний

принимать участие — брати участь

приносить неприятности — завдавати прикростей

приобретать вещи — купувати (придбати) речі

прихотливый — примхливий

причинять хлопоты — завдавати клопоту

Приятного аппетита! — Смачного!

произвол — сваволя, свавілля

произнесение речи — виголошення промови

уступить в сделку — вступити в змову (трагічний, лихий) випадок

неудобь — непридатна земля

пути следования — шлях, дорога

пути сообщения — шляхи сполучення

путы — пута, кайдани

пыль — пил, ч. p., пилом

разглагольствовать — просторікувати, розбалакувати, патякати,

розпатякувати

рвение — запал

ребята — діти, хлопці і дівчата

ребячество — перен. дитячість, дитинність

роптать — ремствувати

ростом — на зріст,

русский — російський

Русь - Русь (руський - у значенні староукраїнський)

тюль — тюль, ч. р.,

увлечение — захоплення

ущемлять права — обмежувати права

ущемлять самолюбие — уражати (ображати) самолюбство

уязвимое (слабое) место — уразливе місце

хозяин положения — господар становища

слабые успехи — малі успіхи

сладкое блюдо — солодке, ласощі

с лихвой — з верхом, з лишком

сногсшибательная новость — приголомшлива новина

сногсшибательные віражі— карколомні віражі

собрание сочинений — зібрання творів

совпадать — збігатись

созидательный труд — творча праця

соискатель ученой степени — здобувач ученого ступеня

Спокойной ночи! — Добраніч! На добраніч!

срочное дело — термінова (негайна, пильна) справа

стоящий внимания — вартий уваги

строгий выговор — сувора догана

ставить в тупик — ставити в безвихідь (у глухий кут)

сугубо женский коллектив — суто жіночий колектив

сугубо научный текст — суто науковий текст

суєта — суєта, марнота

Счастливого пути! — Щасливої дороги!

текучесть кадров — плинність кадрів

толь — толь, ч, p., толем

точно известно — достеменно відомо

точно изъясняться — точно висловлюватись

точно так — так само

точно такой же — такий,- (отакий) самий, достоту такий; розм. такий самісінький

тусклый свет — тьмяне світло

хозяин слова — хазяїн слова

Хватит — Годі! Досить! Буде!

хищнически — по-хижацькому, по-хижацьки

хлебосольный — гостинний, хлібосільниий

ход событий — перебіг подій

ходатайство — клопотання

холостяцкая жизнь — парубоцьке (холостяцьке) життя

хорошее произношение — добра (гарна) вимова

хорошее отношение — добре (гарне) ставлення

хорошие отношения — гарні стосунки

человек редкой доброты — винятково добра людина

Что случилось? — Що сталось? Що скоїлось?

Что ты сделаешь! Что поделать! — Що вдієш!

чувство нового — почуття (відчуття) нового

чувство прекрасного — почуття (чуття) прекрасного

чувство собственного достоинства — почуття власної гідності

чувство собственного превосходства — почуття власної вищості (переваги)

шампунь — шампунь, ч. р., шампунем

щекотливое обстоятельство — делікатна (тонка) обставина

Щелкунчик — Лускунчик

эхо войны — відлуння війни

язвительное замечание — ущипливе зауваження

3. Слово поета і дитяча фантазія

Які ж мовні засоби прислужуються поетам при створенні неповторних мініатюр? Звичайно, це традиційні в дитячому фольклорі слова із здрібніло-пестливим значенням: дощик, хлоп'я, грибочок, лапки, дрібнесенький, гарнесенький, біленький, спатки, або іменники з прикладками: в дудку-джоломію, равлик-павлик, котик-воркотик, або словосполучення з тавтологічною основою типу диво дивнеє. Трапляються також елементи лірично-пісенного синтаксису: на гіллячках, на тоненьких. Цілком органічно вплітаються у вірш авторські новотвори: У садочку-зеленочку, чорногривий (вітер), грибнесенький (дощ), сестриченько-яличко. А втім у віршах використовується порівняно невелике коло слів. Більшість із них дитина чує і вживає у щоденному спілкуванні або знає з казок (заєць, вовк, сонце, місяць, зорі, вітер, папір, вікно, осінь, груша, дуб, сироїжка, цар, трон, корона, жаба-царівна, Дід Мороз, Снігуронька, знати, питати, їхати, червоний, кудлатий, навесні тощо). Саме ці звичайні і буденні слова складаються в поетичні образи. Привертає увагу розмовний синтаксис вірша: "Хай би вибігли до стежки", "а нехай-но ще побудуть тут мені", "Люди добрії", "Бувай здоровий", "Як вам, бджілко, ночувалось?". Отже, завдяки невимушеності поетичної мови дитина мимоволі засвоює, що звичне і незвичне в житті завжди поряд – особливо допомагає в цьому багата порівняннями поезія Ліни Костенко.

Серед її образів є і простіші, і складніші. Скажімо, дитині досить легко уявити звичайний пеньок троном, адже йдеться про казкового бузинового царя: "На пеньочку, як на троні, він сидить собі в короні". Або: "Цей дзвіночок, як намет". Справді, квітка-дзвоник, у якому сховалась від дощу бджола, подібний до намету. Більшого напруження уяви вимагає образ саду після дощу: "Струшується сад, як парасолька". Порівняння: "Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки". Виявляється, їжачок, коли лякається, стає колючим клубочком.

Відзначимо, що до найбільш несподіваних порівнянь письменниця ніби готує маленького читача-слухача. Наприклад, перш ніж порівняти звичайний опеньок з маркізом вона називає характерні елементи одягу маркіза: жабо, каптан. Шовковиста ніжка гриба і перетинка на ньому – ось подібність опенька і маркіза, знаного дітьми з казок та пригодницьких оповідей, фільмів: "В жабо й атласному каптані стоїть грибочок, як маркіз". У назві вірша "Зелені дзьобики бруньок" теж заховане порівняння: зелені бруньки подібні до пташиних дзьобиків. Показово, що образ цей є тільки в назві вірша, тобто він цілком самостійний. Так завдяки образному порівнянню діти легко сприймають зорову картину: "Ген корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях". Череда в полі порівнюється не просто з квасолькою, а саме з розсипаною квасолькою. При цьому словосполучення із значенням порівняння, можливо, й не стануть активом мовної практики маляти, зате сприятимуть розвитку його поетичного мислення.

Слід зазначити, що висока образність, персоніфікація, олюднення природи прикметне творчості дитячих письменників Г.Храпача, В.Кравчука, Л.Савчук, Н.Шмурикової… Пестливі слова, метафоричність, наприклад, надають віршам "живої" характеристики, бо метафора скерована переважно на олюднення навколишнього світу, що відповідає особливостям світосприймання дитини, для якої центр всесвіту – вона сама, і все навколо себе вона схильна уподібнювати собі. Отже, дитина психологічно готова сприйняти поетичну метафору, важливо тільки, щоб ця метафора відповідала рівню розвитку дитини, була їй зрозуміла. А ще ж до сприймання метафоричних образів у поезії готує дитину й казка, де нарівні з людьми діють звірі, птахи, рослини, фантастичні персонажі. Справді, предметам і явищам, птахам, тваринам, комахам приписуються такі дії і стани людей, такі ознаки їх зовнішності, які не раз спостерігала, про які чула дитина, як ось:

І біжить, і дзвенить, і витьохкує.

- Ти куди це, струмочку?

- Біжу,

Може, чимось комусь послужу…

А дзвеню –

Радий квітам я, сонечку, дню

(Г.Храпач. Струмок).

Як бачимо, перед нами постає цілісна картина опоетизованого навколишнього світу. Слід при цьому зазначити, що ми вчимося разом з дітьми мови, відчуваємо її аромат, невичерпність, духовну силу настільки, що "аж хочеться скупатися у тім отецькім слові, слові золотім!.. (Р.Лубківський). Письменник ніби підказує: ніколи не пізно відчути себе причетним до мовного світу, до рідного слова, збагнути свою спорідненість з натхненною душею поета, разом з якою підносишся й сам.

4. Тропи

Образність мовлення є невід'ємною ознакою стилістики, особливо художнього стилю. Образність виявляється у передачі загального поняття через словесний образ, що є емоційним сприйняттям дійсності.

Словесний образ – це таке поєднання і вживання слів і словосполучень, при якому вони виражають більше, ніж безпосередньо означають, підсилюючись, увиразнюючись додатковими смисловими та емоційно-експресивними відтінками. Словесний образ створюється на основі вживання слів і словосполучень, що мають назву троп (від грецького tropes – зворот).

Тропи вживаються майже в усіх стилях мовлення, та найчастіше – в художньому стилі. А ось науковий, офіційно-діловий стилі позбавлені тропеїчної образності. Зате в розмовному, публіцистичному образність використовується набагато ширше. Як ми вже зазначали, в творах художньої літератури, усної народної творчості тропи є одним з основних засобів образності. Елементами образності, крім переносних значень слів і словосполучень, є граматичні засоби. Це різноманітні префікси, суфікси, відмінкові закінчення іменників, дієслів, прислівники, різні види речень. Разом з ритмікою, мелодикою, звукоповторами вони здатні створювати художні образи.

Цій меті служать і стилістичні фігури – важливі компоненти синтаксичної організації тексту. Стилістичні фігури як особливі синтаксичні конструкції служать для логічного виділення і впорядкування тексту, для увиразнення і підсилення його фонетичних і лексичних, словотвірних і граматичних засобів. Стилістичні фігури зустрічаються в текстах різних стилів, проте основне місце їх уживання – художній, розмовний і публіцистичний стилі. До стилістичних фігур відносять повтори, антитезу, інверсію, еліпсиси, замовчування, риторичні запитання, тавтології, плеоназми, градацію та інші.

Повтор – стилістична фігура, яка передбачає нагромадження однакових мовних елементів (звуків, складів, слів, словосполучень) в одному висловлюванні. Наприклад:

В мого роду — сто доріг.

Сто століть у мого роду. (І. Драч.)

Повтори бувають синонімічними: Дивіться, дивіться, люди добрі, що в мене молодиця, як калина, як яблучко, як дівочка, як паняночка. (Марко Вовчок.)