74112 (Електронні видання), страница 2

Види видань тісно зв'язані з колом користувачів. Тут можна обмежитися ознаками періодичності і тематичної галузі, до якої видання відноситься. Щоденні і щотижневі видання поширюються практично тільки в мережних середовищах, причому вони можуть, зокрема, поширюватися шляхом розсилання, тобто повне видання, а частіше – окремі його тематичні рубрики примусово посилаються тим користувачам, що на них підписалися. За тематичною галуззю коло електронних видань досить широке. Так, на нематеріальних носіях поширюються:

• навчальні посібники (навчання іноземним мовам, конспекти лекцій, методичні вказівки по виконанню практичних і лабораторних робіт, тексти рефератів і доповідей і ін.);

• наукові журнали (як правило, вибірка з декількох випусків журналів разом із програмними пакетами і супутніми рекламними матеріалами);

• дитячі видання у формі мультимедійних сценаріїв казкового, пригодницького, літературно-художнього і навчального типу;

• художня і науково-популярна література (звичайно в PDF-форматі або в архівіруваній формі). Ці видання становлять інтерес для всіх груп читачів;

• енциклопедичні і довідкові видання, іноді багатотомні, у тому числі аналоги раніше виданих енциклопедій, наприклад Grolier, Laruss, і специфічно комп'ютерні – інтерактивний атлас світу, географічний довідник, атлас автомобільних доріг і ін. В електронному виді створюються зараз і інші довідково-картографічні системи. Для багатьох великих міст вони вже створені і дозволяють не тільки знайти потрібний будинок по відомій адресі, але й оптимізувати маршрут до місця призначення.

У мережних середовищах, наприклад у мережі Інтернет, поширюються електронні видання переважно періодичні, зокрема:

• не тільки окремі навчальні посібники, але і цілі навчальні цикли для дистанційного навчання і самостійного вивчення;

• винятково широке коло наукових, науково-популярних і технічних журналів, починаючи з комп'ютерних (Computer World, Computer Week/Moskow, CompuLog і ін.) і мережних (Internet Journal, CrazyWeb, LANMagazine) і кінчаючи музичними й ігровими;

• суспільно-політичні журнали, наприклад широко відомий «Вогник»;

• літературно-художні видання, у тому числі журнали;

• бібліографічні покажчики і реферати типу Book Review і електронної бібліотеки служби «ИНФОМАГ»;

• газети (наприклад, «Аргументи і факти», «Аномалія», «Вести», «Натали»,«Вісті»);

• розважальні видання («Знайомства», «Вечірній клуб», «П'яте колесо», «Віра, Надія, Любов»);

• спеціалізовані рекламні видання, у тому числі «Центр-Плюс», «Реклама-Шанс».

За способом поширення всі електронні видання можна розділити на дві великі групи, а саме:

• розповсюджувані на фізичних носіях, переважно компакт-дисках;

• розповсюджувані в мережних середовищах, як локальних (наприклад, мережна електронна бібліотека навчального інституту), так і глобальних.

Так само як і друковані, електронні видання можуть бути класифіковані за форматом. Однак якщо в друкованому виданні формат характеризує фізичні розміри видання, то в електронному виданні формат описує те, яким образом у файлі представлена інформація, що є в даному виданні. Починаючи з 80-х рр. електронні видання поширювалися в текстовому форматі, спочатку під DOS (txt), а потім під Windows і інші платформи. В даний час використовуються, як уже відзначалося вище, два основних гіпертекстових формати, а саме HTML і PDF, причому останній зберігає всю інформацію в графічній формі. Якщо у виданні є цифрова анімація, а тим більше цифрові аудіо- і відео- фрагменти, то такі електронні видання називають мультимедійними.

4 Сучасний стан і перспективи електронного книговидання

Електронні видання відносяться до типу продукції, що динамічно. Їхня кількість збільшується швидкими темпами, а якість безперервно поліпшується.

Інтеграція поліграфічної продукції з електронними документами приносить чисто практичні вигоди. Так, перехід на цифрову форму дозволяє зберегти багато унікальних видів продукції, таких як древні рукописи. Навіть звичайні фотографії і картини втрачають згодом свої якості. Збереження їхніх електронних копій дозволяє донести до наступних поколінь унікальні культурні шедеври. Нарешті, збереження документів і видань в електронній формі дозволяє організовувати електронні бази даних, чітка структура і розвиті засоби навігації в яких полегшують процес пошуку потрібних матеріалів і їхніх фрагментів.

Для відповіді на питання про відносну цінність електронних видань і перспективах розширення їхнього виробництва варто провести дослідження в наступних основних напрямках (інакше, одержати відповіді на перераховані питання):

• чи збільшується цінність книги в електронному варіанті, а якщо так, те в яких випадках і з чим це зв'язано;

• які фактори впливають на якісні характеристики електронного видання з точки зору читача;

• чи достатній рівень розвитку технічних і програмних засобів створення електронної книги;

• наскільки широко поширені індивідуальні і групові засоби для читання електронних видань;

• наскільки сформувався ринок поширення електронних книг;

• які потрібні зміни в традиційному видавничому бізнесі для успішного маркетингу і менеджменту електронних книг.

Безсумнівна більш висока споживча цінність дитячих і навчальних електронних видань, тому що підвищується інтерес до досліджуваного матеріалу і забезпечується можливість застосування нових, більш ефективних, технологій не тільки навчання, але і поступового залучення дітей у процес навчання в ігровій формі. Ці методики уже випробувані в багатьох країнах і на практиці довели свою ефективність.

Довідкові і наукові видання дозволяють більш простими засобами й у більш короткий термін одержати необхідну інформацію (або короткі дані, що дозволяють оцінити її необхідність користувачеві і замовити її, у тому числі й у друкованому виді). Природно, що цінність таких видань у порівнянні з друкованими істотно зростає. Ступінь збільшення цінності таких видань і роль визначених факторів може бути встановлена в процесі проведення відповідних досліджень.

З точки зору факторів, що впливають на якісні характеристики електронних документів, найбільший інтерес, представляє оптимізація користувальницьких інтерфейсів, причому не тільки графічних у широкому змісті, включаючи анімацію і цифрове відео, але і цифрове аудіо.

Поступово, але неухильно продовжується наступ електронних видань у навчальній сфері, починаючи зі шкільного навчання, і далі, у сфері середнього і вищого утворення. У багатьох випадках виправданий частковий або повний перехід до електронних підручників і комп'ютерних освітніх технологій. Ефективність такої заміни тим вище, чим більше розмаїтість навчальних посібників і нижче їхні тиражі. Відповідь на питання про зміни в традиційному видавничому і друкованому бізнесі, необхідних для адаптації до нових інформаційних технологій, також вимагає проведення досить широких і глибоких наукових досліджень.

Надалі широке поширення мультимедіа-технологій і нестримний розвиток електронної комерції накладе тверді обмеження на конкурентноздатність і навіть виживаність підприємств галузі друку, орієнтованих на широкий попит. Переваги в реалізації навіть самої високоякісної продукції одержать ті, хто швидше і ефективніше освоїв електронні способи комерції й обслуговування. Таким чином, мережні електронні видання мають безсумнівні переваги по частині поширення перед будь-якими друкованими виданнями.

Виробництво як електронних видань, так і друкованої продукції усе більш інтегрується в єдиний простір медіа-індустрії. Одночасно, у межах тієї ж медіа-індустрії відбувається процес інтеграції друкованих і електронних видань.