70860 (Розвиток декоративно-прикладного мистецтва в Україні), страница 2

Існує кілька видів орнаменту, які визначаються особливістю стилізованих елементів, з яких вони складаються. Спираючись на стародавній знаковий метод людини, можна вивести основні знаки розвитку свого суспільства. І на цих знаках побудувати орнамент, який допоможе нам пізнати передусім самих себе, простежити шляхи творчості нашого регіону, вивчити закони розвитку орнаментального мотиву нашої місцевості, виразити через орнамент самого себе Антонович.

Основним джерелом створення орнаменту завжди була природа, вона майстерно відтворювала красу та багатство поєднань, цілісність та сувору впорядкованість усіх елементів у нескінченне розмаїття орнаментальних форм. На шкірі змій, крилах метеликів, пір’ї птахів, на пелюсткиах квітів можна побачити ці стилізовані витвори.

Вивчаючи цю красу, людина намагалася переймати закономірності, які лежать в її основі, знаходячи у природі декоративні елементи для орнаменту, обрана форма проходить складний процес перетворення - стилізацію.

Багато предметів декоративно-прикладного мистецтва, важко уявити без візерунка. У деяких видах прикладного мистецтва він з'являється разом з формою та матеріалом (вишивка, мереживо, візерункове ткацтво тощо), в інших - на готову форму наноситься зображення (розпис, різьблення, чеканка тощо), при цьому головна умова - органічний зв'язок прикрашання з формою предмету - остається обов'язковою для створення дійсно художньої речі.

Форма, конструкція, пропорції, матеріал, фактура поверхні та декоративні елементи створюють естетичне сприйняття предметного світу. Формотворення кожної речі визначається її ужитковим, тобто суто практичним призначнням.

Орнамент - це декоративна композиція, складена з елементів рослинних або геометричних форм, виконаних у стилізованій манері й повторюваних у певному ритмі Орнамент не може існувати сам по собі, як, наприклад, твір скульптури або декоративно-ужиткового мистецтва. Він існує як художнє доповнення, «одяг», прикраса речі. Формул краси відомо чимало. Вже давно у своїх творіннях люди надають перевагу правильним геометричним формам - квадрату, колу, трикутнику, піраміді і т.д. Узагальнюючи та змінюючи форму намагаються створити ідеальний образ для сприйняття, зрозумілий без пояснень.

Різноманітні за формою та кольором мотиви рослинного та тваринного світу, предмети побуту та сама людини є невичерпним джерело творчості. В спілкування з оточуючим світом людина отримує уявлення про красу, гармонію, досконалість. Однак, створюючи художній образ людина не відтворює предмет з фотографічною точністю, а перетворює його за допомогою засобів художньої виразності. Творчо переробляючи природні форми в художні образи декоративного мистецтва, необхідно прагнути до певних узагальнень за допомогою ряду умовних засобів, спрощення малюнку, форми, кольору, об'єму - цей процес називається стилізацією.

У декоративно-прикладному мистецтві виявлення типових рис спрямовується на створення узагальненого декоративного образу з наданням йому рис орнаментальності, умовності.

Декоративне трактування форми предмета - це процес активного відбору найбільш суттєвих особливостей форми, свідома відмові від усього другорядного. Синтез пластичної форми з орнаментальним образом.

ВИСНОВОК

Українське народне і професійне декоративно-прикладне мистецтво Набуло широкого визнання у нашій країні та за кордоном. У його предковічних образах, зручних утилітарних формах і динамічних мотивах орнаменту містяться символи втаємниченої, чарівної природи, складні перипетії нашої історії, особливості побуту, доброта і щедрість душі українського народу.

Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво є важливою складовою частиною системи художньої освіти. Постійно зростає всезагальний інтерес до нього. Відкриваються нові факультети і відділення у вищих і середніх педагогічних та художніх закладах, організуються