65748 (Методики розслідування хуліганства), страница 3

Криміналістичні характеристики з розгорнутою системою ознак їх елементів та вказівкою ймовірності існування визначених ознак (при наявності інших) розроблені ще не по всіх видах і групах злочинів. Дослідження в цьому напрямку ведуть не тільки наукові,але й практичні працівники. Тому в теперішній час важливе значення має вивчення положень, які відносяться до формування

*Советская криминалистика: Методика расследования отде-льньіх видов преступлений./Под ред. В.К.Лисиченко.К.,1988, с.ЗО.

криміналістичних характеристик.

Криміналістичні характеристики розробляються з використанням даних соціологічного, кримінологічного, статистичного і криміналістичного дослідження. Найбільш суттєві етапи роботи та їх зміст зводяться до наступного:

1. Спочатку вирішується питання про вид (групу) злочинів, криміналістичну характеристику яких планується розробити. При цьому враховується стан розкриття цих злочинів в даному регіоні з тим, щоб надати допомогу слідчій практиці в підвищенні ефективності розслідування. Дослідження повинно бути забезпечене необхідними для вивчення матеріалами. Виявити типові риси і закономірності явищ, що вивчаються, можливо тільки при масовому спостереженні.

2. Для отримання повної системи ознак, які мають значення для виділення елементів криміналістичної характеристики, необхідно використовувати різні джерела та збирання деяких відомостей вести в процесі розслідування, оскільки ряд важливих ознак не відображається в матеріалах кримінальної справи (наприклад, риси характеру злочинця).

Криміналістична характеристика розробляється на основі вивчення: а)матеріалів кримінальних справ про успішно розкриті злочини; б)матеріалів оперативно-розщукової діяльності;

в)відомостей, отриманих від слідчих та оперативних працівників шляхом опитування; відомостей, отриманих від засуджених (при їх опитуванні та відповідній оцінці).

3. Дослідження криміналістичної характеристики - це пізнання ще невідомих або не повністю відомих закономірностей. Тому збирання відомостей про ознаки, які відносяться до окремих її елементів, здійснюється за пошуковими деталізованими програмами. Вони складаються на основі досвіду передової слідчої практики, яка показує ймовірне значення окремих ознак та їх можливі взаємозв'язки.

В теперішній час використовуються програми з цифровим кодуванням окремих ознак, що дозволяє обробляти отримані кількісні дані з застосуванням комп'ютерної техніки.

Криміналістична характеристика використовується слідчим при розкритті конкретних злочинів. Особливо суттєва її роль на початку розслідування, коли невідомі більшість обставин злочину. Зібрані докази та оперативні дані визначають слідчу ситуацію. Аналізуючи ці вихідні дані в плані методики, слідчий визначає, що відомо:

а) достовірно (наприклад, факт смерті людини);

б)ймовірно (наприклад, знаряддя спричинення пошкоджень);

в)не повністю, не достатньо точно, що необхідно перевірити, і, нарешті, що невідомо, але необхідно вияснити.

В кожній кримінальній справі всі ці елементи існують у взаємозв'язку і представляють єдність. Виходячи із ситуації, слідчий будує слідчі версії, визначаючи направлення розслідування. Криміналістична характеристика доповнює дані, які є, вказуючи, що звичайно раніше спостерігалось в подібних справах, що типово для них. Зіставляючи відомі ознаки розслідуваного злочину з комплексом ознак відповідного елементу криміналістичної характеристики і враховуючи закономірні зв'язки між ними, слідчий визначає ймовірність існування шуканих фактів. Результати такого зіставлення та відомості про характерні сліди сприяють вибору слідчим оптимальної системи слідчих дій по розкриттю злочину.

Суттєві ознаки та елементи змісту криміналістичної харктеристики:

1. Відомості про криміналістичне значимі ознаки злочинів да­ного виду. Одні з них мають значення для кримінально-правової кваліфікації злочину, правильного вирішення кримінальної справи, другі - для прийняття кримінально-процесуальних рішень (наприклад, для вибору міри запобігання), треті - для розслідуван­ня, четверті - для їх попередження і т.д. Цей поділ має відносний характер, тому що всі ознаки взаємопов'язані (в тому числі з “нейтральними”, які не мають суттєвого значення) і нерідко в своєму значенні служать вирішенню кількох задач, виконують різні функції.

Виділення ознак, які мають значення для вибору ефективної системи слідчих дій та оперативно-розшукових заходів в розсліду­ванні, обумовлено двома обставинами:

а) існують ознаки, які мають тільки криміналістичне значення;

б) дослідження та використання криміналістичних та інших ознак, які мають різне, в тому числі криміналістичне значення, здійснюються в специфічних цілях - ус­пішного рішення задач, які забезпечують швидке, повне та всесто-роннє розслідування.

Ознаки, які входять в криміналістичну характеристику, відносяться до виду (групи) злочинів. Такими являють­ся повторювані (типові) ознаки, які визначаються в результаті уза­гальнення слідчої практики по спеціальним програмам.

2. Система відомостей про криміналістичне значимі ознаки. Ознаки, які складають зміст криміналістичної характеристики, від­носяться як до обставин скоєння злочину, так і до обставин які пе­редують, супроваджують та слідують за ним. Останні відіграють важливу роль у виявленні латентних злочинів, а також невідомих злочинців.

Основою системи ознак являється їх належність до предмета доказування (ст.67 КПК України), а також положення кримінально­го права про склад злочину та його елементи. При цьому враховує­ться криміналістичне значення окремих груп ознак (наприклад, які відносяться до способу скоєння злочину). Конкретний вираз систе­ма криміналістичної характеристики знаходить в її елементах.

3. Система відомостей, які включають дані про закономірні зв'язки між ознаками злочинів. Це важлива частина криміналістич­ної характеристики, їх виявлення проводиться на основі досліджень значного емпіричного матеріалу.

Закономірні зв'язки в криміналістичній характеристиці мо­жуть відображати ймовірну взаємозалежність і взаємозв'язок різ­них груп ознак. Найбільш суттєвими є закономірні зв'язки між гру­пами ознак, які характеризують сліди злочину (в широкому змісті), його наслідки, та групи ознак, які відносяться до злочинця та його діям. Це пояснюється тим, що розслідування в загалі іде від слідів злочину до вияснення обставин його скоєння, встановленню злочи­нця та його дій.

Проте використання криміналістичної характеристики може мати різні направлення. Наприклад, по ознакам способу, місця та часу скоєння злочину може бути висунута версія про злочинця і, навпаки, при затриманні злочинця та наявності даних про особли­вості і т.п. може бути побудована версія про скоєння цією особою інших, ще не розкритих злочинів.

Практичне значення криміналістичної характеристики в загалі заключається втому, що при наявності одних ознак (наприклад, які відносяться до слідів знарядь та інструментів) слідчий може передбачити наявність інших (визначених професіональних навичок у злочинця) та провести необхідні слідчі дії (наприклад, по встанов­ленню і затриманню злочинця).

4. Система відомостей, яка служить побудові і перевірці слід­чих версій для вирішення основних задач розслідування. Відомості, які складають зміст криміналістичної характеристики, представля­ють собою систематизовані криміналістичні дані, які відносяться до виду злочинів. Слідчий ж завжди розслідує конкретний злочин -одиничне антисуспільне явище з властивими йому особливими ознаками. Тому дані криміналістичної характеристики можуть ли­ше вказувати на визначену ймовірність шуканих ознак в конкрет­ному розслідуваному злочині. Іншими словами, на основі аналізу та оцінки особливостей конкретного злочину, зіставлення встановле­них про нього даних з криміналістичною характеристикою висува­ються слідчі версії. Ця робота полегшується, коли в методиках при­водяться системи типових версій, побудованих з урахуванням кри­міналістичних характеристик.

Криміналістичні характеристики класифікуються на загальні та окремі. Загальні відносяться до виду злочинів (наприклад, “криміналістична характеристика вбивств” або “криміналістична характеристика хуліганств”), а окремі - до різновиду (групи) злочи­нів, які виділені по суттєвій криміналістичній ознаці, наприклад, “криміналістична характеристика вбивств з розчленуванням тру­пів" або “криміналістична характеристика хуліганств з заподіянням шкоди здоров'ю громадян”.

Крім того, є особливі (або цільові) криміналістичні характери­стики. Збирання, дослідження матеріалів практики, встановлення взаємозалежності ознак, виявлення закономірного характеру їх прояву здійснюються за цільовою програмою - співдії вирішенню однієї, як правило, найбільш складної задачі розслідування. Такі характеристики часто використовуються для розробки версій про злочинця (наприклад, по справах про зґвалтування, які порушують­ся при відсутності даних про особу винного), для ефективної робо­ти по розшуку вкраденого майна та ін.

Система криміналістичної характеристики складається з еле­ментів (частин), які представляють собою сукупності ознак, згруповані в залежності від відношення до предмета доказування та еле­ментів складу злочину. За змістом ці елементи мають внутрішню впорядкованість ознак та за відношенням до характеристики в ці­лому являються підсистемами відомостей про суттєві обставини злочинів даного виду і їх відображенні в оточуючому середовищі.

В системі криміналістичної характеристики важливе місце за­ймають елементи, які відносяться до об'єктивної сторони злочинів, вони розташовуються звичайно на її початку. Це пояснюється тим, що розслідування в найбільш складних справах рухається від події злочину, його наслідків або ознак, які вказують на можливу їх наявність.

Основними елементами криміналістичної характеристики являються сукупності ознак які визначають:

1. Спосіб приготування, скоєння та приховування злочину. Ознаки способу злочину, відображення їх в матеріальній обстановці місці скоєння та інших джерелах використовуються для визначення шляхів встановлення злочинця, його співучасників, вияснення обставин злочину та ін. При розслідуванні деяких злочинів особливо важливим є облік ознак способу приховування (наприклад, при можливому інсценуванні події з метою приховати те що дійсно відбулося).

Відомості про спосіб скоєння злочину є одним із основних елементів їх криміналістичної характеристики. За об'єктом посягання спосіб хуліганства можна класифікувати на дії:

а)направлені проти суспільного порядку;

б)направлені як проти суспільного порядку, так і інших суспільних відносин.

Першу групу складають дії:

а)які грубо порушують спокій громадян, нормальний режим праці підприємств та установ (непензурна лайка, погрози, шум, зривання масових заходів);

б)які публічно порушують норми моральності (оголення частин тіла, цинічні рухи);

в)опоганення суспільних місць (цинічні, нецензурні написи):

г)які викликають афектні стани та неправдиву тривогу громадян (неправдивий виклик швидкої допомоги, неправдиве повідомлення про смерть близьких і т.п.);

д)які грубо порушують загальноприйняті норми гуманного поводження з тваринами (знущання, нанесення каліцтва);

е)які викликають перешкоди радіозв'язку і порушення правил радіопередач (вихід в ефір без дозволу і т.п.).

До другої групи можуть бути віднесені дії, пов'язані головним чином з посяганням на честь, гідність та недоторканість особи: публічні образи; нанесення побоїв; натравлення собак; обмеження свободи (поміщення в підвал, зв'язування); пошкодження особистого або державного майна (ламання телефонів-автоматів, руйнування огорож, засобів вуличного освітлення і т.п.).

Основу хуліганської дії складають елементи: жест, слово, фізичне насильство.

Жест (міміка) складає основу таких способів здійснення хуліганських дій, як цинічні тілорухи, публічне оголення статевих органш, роздягання догола, зображення нецензурних дій та інше.

Найбільш поширеним способом скоєння хуліганства є слово -нецензурна лайка, погрози, створення шуму, який призводить до зриву громадських заходів (вигуки, репліки, пісні), порушення нормального режиму роботи підприємства, спокою громадян в квартирах та громадських місцях. Це часто супроводжується жестами, мімікою, фізичним насильством.

Фізичне насильство - основа більшості способів скоєння хуліганства: нанесення побоїв, опір представникам влади, знущання, натравлення собак, насильне зв'язування людини, занурення її в воду, пошкодження майна, глум над пам'ятниками та інше.