142555 (Соціологія: становлення та сучасність), страница 10

- створення експериментальної ситуації;

- визначення та аналіз підсумків експерименту;

- запровадження висновків експерименту в життя.

Різновиди експерименту

За умовами проведення:

• польові – коли соціальний об’єкт перебуває у природних умовах свого функціонування;

• лабораторні – коли експериментальна ситуація і сам об’єкт формуються штучно.

За специфікою завдання:

• науково – дослідні – в ході яких перевіряється гіпотеза, яка містить елементи наукового знання;

• практичні – які мають на меті запровадження корисної новизни в масових масштабах;

За специфікою зведення гіпотези:

• Паралельні – у яких існують як експериментальна так і контрольна група, і доведення висунутих гіпотез здійснюється на основі порівняння стану двох об’єктів (експериментального і контрольного) в один і той же час;

• Послідовні – у яких контрольна група як самостійно існуючий, розташований поруч з експериментальною групою об’єкт відсутня.

Соціальний експеримент проводиться за тією ж схемою, лише в більших масштабах (наприклад на рівні країни).

53. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження

Найдавнішим і найпоширенішим методом одержання соціологічної інформації є метод вивчення документів.

Під документом в соціології розуміють ті або інші джерела, які містять інформацію про соціальні факти і явища суспільного життя, про ті або інші соціальні суб’єкти, що функціонують в суспільстві.

Аналіз документів дає можливість побачити важливі сторони соціальної дійсності, допомагає виявити норми і цінності, притаманні суспільству, одержати відомості, необхідні для опису тих або інших соціальних структур і систем, простежити динаміку взаємодії між різними соціальними групами і окремими людьми.

За формою фіксації інформації документи діляться на:

• письмові документи ( в них відомості приводяться у формі тексту);

• статистичні данні (цифрова викладка інформації);

• іконографічна документація (кіно – відео – фото документація, картини);

• фонетичні документи (аудіо записи).

За статусом джерела документи ділять на офіційні і на неофіційні.

З точки зору спонтанності появи документи ділять на:

- мимовільні (створені незалежно від дослідника);

- задані (створені на прохання дослідника).

За ступенем опосередкованості виділяють первинні і вторинні документи – одні створені на основі безпосереднього досвіду автора, інші - на базі узагальнення первинних документів.

За критерієм авторства документи ділять на індивідуальні (створені одним автором) і колективні (створені декількома авторами, групою).

Методи аналізу документів

Традиційні: Формалізовані (контент –аналіз)

- Загальні (розуміння, інтуїція, осмислення);

- спеціальні (джерелознавчі, психологічні, юридичні методи).

В соціології найбільш поширеними є традиційний (класичний) і формалізований (якісно – кількісний) метод аналізу документів.

Традиційний аналіз дає суб’єктивну ( з точки зору дослідника) оцінку змісту документа.

Формалізований ( або котент – аналіз) - це метод дослідження, якій застосовується в різних гуманітарних науках. Суть цього методу зводиться до того, щоб знайти такі ознаки , риси, властивості документа (наприклад частота вживання певних термінів), які з необхідністю віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст документу стає вимірюваним, доступним точним обчислювальним операціям.

Основні напрямки використання контент – аналізу:

• виявлення і оцінка характеристик тексту як показників певних сторін об’єкту;

• виявлення причин, що обумовили появу повідомлення;

• оцінка ефекту впливу повідомлення.

Умови, за яких використання контент – аналіз в КДС стає необхідним:

• при вимозі забезпечити високій ступінь точності і об’єктивності аналізу;

• за наявності обширного за обсягом і несистематизованого матеріалу, коли безпосереднє використання останнього є затрудненим;

• при роботі з відповідями на відкриті запитання анкет і глибоких інтерв’ю, якщо категорії важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою появи в документах, що вивчаються;

• коли велике значення для досліджуваної проблеми має сама мова джерела інформації, що вивчається, його специфічна характеристика.

45