141293 (Девіантна поведінка молоді як об’єкт соціологічного дослідження), страница 4

Сучасне українське суспільство знаходиться в стані трансформації, який супроводжується соціальною аномією, примітивізацією та маргіналізацією життя. Суспільство, яке трансформується, являє собою особливий різновид нестабільних систем, який поєднує його старий та новий стан за новими засадами, тобто сучасне українське суспільство – це два принципово різних по сутності соціуми (тоталітарний та посттоталітарний), які представлені своїми інституціями та ціннісно-нормативними системами. У таких умовах є всі об`єктивні чинники для зростання та розповсюдження девіантної поведінки.

Таким чином, нестабільне суспільство, яке трансформується, породжує зовнішні фактори, що впливають на репродукування відхилень: деформація соціальних норм, деформація соціальних інституцій, деформація ціннісних орієнтацій, маргіналізація та дезадаптація значної кількості індивідів. Але необхідно зазначити, що вибір засобів діяльності залежить від самої особистості, від системи її диспозицій, через які опосередковується зовнішній вплив. Тому девіантна поведінка обумовлена і внутрішнім фактором, яким виступає спосіб життя молодої людини, на формування якого впливають тип та характер родинних відносин, система освіти, група друзів, засоби масової інформації.

Спосіб життя може бути соціально-позитивним, дисгармонійним, аморальним та противоправним (розподіл здійснюється за соціально-нормативним критерієм). Таким чином, на виникнення та розповсюдження девіантної поведінки впливають як зовнішні, так і внутрішні фактори. Сьогодні на історичну арену виходить новий соціальний тип особистості молодої людини: це людина економічна, аполітична, стримано агресивна, готова діяти виходячи з ситуації, визнає значимість родини, рідну культуру вважає занепадницькою, визнає цінність освіти та інше. У цілому, ціннісна структура молоді характеризується різким посиленням індивідуальних цінностей, відчуженням від суспільного життя. Усе це знижує правові та моральні бар`єри, розв`язує особистий та груповий егоїзм, створює атмосферу уседозволеності; більшій частині молоді притаманний дисгармонійний, аморальний чи противоправний образ життя, що свідчить про характерність для значної частини молоді так званої девіантної особистості, що обумовлено наявністю об`єктивних та суб`єктивних факторів та умов деформації особистості молоді.

Суспільство, для зниження девіацій в молодіжному середовищі, повинно суворо дотримуватися законів розвитку особистості, тому що без цього ліквідувати окремі види девіантної поведінки чи блокувати зовнішні фактори фактично неможливо.

Список використаної літератури

1. Актуальные проблемы социологии девиантного поведения и социального контроля/ под. ред. Я.И. Гилинского. – М.: ИС РАН, 1992;

2. Афанасьев В.С., Гилинский Я.И. Девиантное поведение и социальный контроль в условиях кризиса российского общества – СПб.: СПбФ ИС РАН, 1995;

3. Башкатов И.П. Психология групп несовершеннолетних правонарушителей (социально-психологические особенности). – М.: «Прометей», 1993. – 251 с.;

4. Бондарчук О. І. Психологія девіантної поведінки. – К.: Міжрегіон. акад. упр. персоналом, 2006. – 88 с.;

5. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. – Спб.: Питер, 1998;

6. Гилинский Я.И., Афанасьев В.С. Социология девиантного (отклоняющегося) поведения: Учебное пособие. – СПб: СПбФ РАН, 1993;

7. Гилинский Я.И. Социология девиантного поведения и социального контроля // Социология в России. – М.: ИС РАН, 1996. – с. 485–514;

8. Гилинский Я.И. Девиантное поведение молодежи // Социология молодежи. – СПб: СПбГУ, 1996 – с. 279 – 331;

9. Гофман А.Б. Сім лекцій по історії соціології. – М., 1995;

10. Гришко А.Я. О наркомании среди подростков // Социологические исследования. – 1990. – №2. – с. 100–102;

11. Двойменный Н.А. Социально-психологические особеннности несовершеннолетних преступников // Социологические исследования. –1994 – №8–9;

12. Демичева А.В. К вопросу об особенностях девиантного поведения и сознания современной молодежи // Харьковские социологические чтения – 95. Доклады и сообщения участников. – Харьков, 1995;

13. Демичева А.В. Особенности девиантного поведения молодежи в условиях трнсформации украинского общества // Материалы международной научно-практической конференции, октябрь 1995. – Киев, 1995;

14. Демичева А.В. Причины и факторы роста негативного девиантного поведения в условиях трансформации украинского общества // Придніпровський науковий вісник, №18, 2006. – Дніпропетровськ, 2006;

15. Демичева А.В. Проблема суицида в современный период // Харьковские социологические чтения – 97. Научно-методическое обеспечение преподавания социологических дисциплин. – Харьков: Основа, 1997;

16. Демічева А.В. Проблеми девіантної поведінки молоді в умовах трансформації сучасного українського суспільства. – Харків, 2007

17. Демичева А.В. Факторы роста девиантного поведения в современном украинском социуме // Придніпровський науковий вісник, №20, 2005;

18. Дюркгейм Э. О разделении общественного труда. Метод социологии. – М., 1991;

19. Дюркгайм Е. Самогубство: Соціологічне дослідження / Пер. з фр. Л. Кононович. – К.: Основи, 1998. – 519 с.;

20. Завражин С.А. Подростковая делинквентность: транскультуральная перспектива // Социологические исследования. – 1995. – №2;

21. Іванов В.Н. Девиантна поведінка: причини і масштаби // Соціально-політичний журнал. – 1995. – №2;

22. Иванова Т.В. Отклоняющееся поведение и употребление подростками наркотиков // Социологические исследования. – 1992. – №7. – с. 103–105;

23. Казымбетова Д.К. Девиантное поведение молодежи какобъект социологического исследования. – Алматы, 2001. – 21 с.;

24. Карпов В.Г., Лисовская Е.Б. Жизненнный путь наркомана как объект междисциплинарного исследования // Актуальные проблемы социологии девиантного поведения и социального контроля. – М., 1992;

25. Коэн А.К. Отклоняющееся поведение и контроль за ним // Американская социология: Перспективы, проблемы, методы. // Пер. с англ. В.В. Воронина и Е.В. Зиньковского. – М.: Прогресс, 1972. – с. 282–296;

26. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. – М.: Наука, 1982. – 287 с.;

27. Кудрявцев В.Н. Социальные отклонения и их предупреждение. Механизмы социальной деформации // Вопросы философии. – 1989. – №3. – С. 15–21;

28. Ланцова Л.А., Шурупова М.Ф. Соціологічна теорія девиантного поводження // Соціально-політичний журнал. – 1993. – №4;

29. Лелеков В.А., Прохоров Ю.Н. Молодежь: криминальная активность и проблемы ресоциализации // Социологические исследования. – 1994. – NN 8–9;

30. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. – К., 1996;

31. Наркомания как форма девиантного поведения / под ред. М.Е. Поздняковой. – М.: Ин-т социологии РАН, 1997. – 64 с.;

32. Осипова О.С. Девиантное поведение: благо или зло? // Социс. – 1998. – №9;

33. Плахов В.Д. Социальные нормы и отклонения // Социологические исследования. – 1995. – №11;

34. Салагаев А.Л. Молодежные правонарушения и делинквентные сообщества сквозь призму американских социологических теорий. – Казань: изд-во «Экоцентр», 1997. – 156 с.;

35. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / под ред. В.А. Ядова. – Л., 1979;

36. Скворцова Е.С., Сулаберидзе Е.В. О распространенности алкоголизации, курения и наркотизации среди старшеклассников // Социологические исследования. – 1997. – №4;

37. Смелзер Н. Социология. – М., 1994;

38. Соціологія. Підручник. – Харків, 2000;