80598 (Аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод "Салтівський"), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод "Салтівський"", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "маркетинг" из 6 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "маркетинг" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "80598"
Текст 5 страницы из документа "80598"
6. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію
Для того, щоб новий товар ( картопляні чіпси «Смак» ) знайшов свого споживача та почав виходити на стадію зростання необхідно провадити заходи щодо стимулювання попиту на інновацію для підприємства.
Мета ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» щодо стимулювання попиту – ввести новий товар в торгівельну мережу та створити первинний попит на товар.
Розповсюдження реклами про товар буде проводитися:
1. У розважальних газетах та журналах.
2. На біг-бордах у містах України.
3. На сіті-лайтах біля зупинок та вокзалів.
4. Реклама в спеціалізованих магазинах.
5. Через Іnternet.
Буде проводитися стимулювання споживачів та торгових посередників (дилерів та представництв).
Стимулювання торгових посередників (дилерів та представництв).
Надається додаткова знижка на товар, а також діє система преміювання. На конкурсній основі змагаються всі регіональні дилери та представництва.
Стимулювання споживачів.
Населення України за відношенням до розважально-пізнавальних журналів можна поділити на чотири групи:
1. Населення, що не слідкує за новинками харчових продуктів та є традиційними і стабільними у виборі чіпсів.
2. Споживачі, що не мають особливих переваг в бік конкретного виробника картопляних чіпсів і можуть придбати будь-які.
3. Споживачі, що при покупці орієнтуються на ціновий діапазон та якість продукції.
4. Споживачі, що готові придбати новий товар, щоб його скуштувати (суперноватори).
Структура населення за згаданими ознаками графічно позначена на рис. 6.1
Рисунок 6.1 – Структура потенційних споживачів картопляних чіпсів
Таким чином, потенційними споживачами можна вважати близько 49% населення, але варто зважати на те, що існує багато конкурентів як безпосередніх, так і заміщуючих.
Для стимулювання споживачів будуть застосовуватися такі заходи:
1. Будуть проводитися промоакції у великих супермаркетах міст, де будуть пропонувати скуштувати нові чіпси.
2. Пропонуватиметься фірмова продукція у подарунок при придбанні чіпсів «Смак» (ручки та чашки з фірмовим логотипом)
3. Розіграш цінних призів для тих, хто надішле за адресою 10 обгорток від чіпсів «Смак».
Заходи стимулювання будуть підкріплені інформаційною рекламною заводу. Бюджет буде визначений методом «у відсотках до суми продажу». Тобто від об’єму збуту, що планує отримати підприємство, визначається частка на маркетингові комунікації. Вибір цього методу пояснюється стабільним становищем підприємства та обсягами збуту.
Запланований обсяг продажів на наступний рік – 180 млн. грн.
Відсоток на маркетинг – 6%.
Бюджет маркетингової програми – 180 · 0,06 = 10,8 млн.
Тобто підприємство виділяє 10,8 млн. грн. на впровадження маркетингової програми просування картопляних чіпсів.
7. Економічне обґрунтування інноваційного проекту
Для оцінки ефективності інноваційного товарного напрямку виробництво картопляних чіпсів «Смак» використаємо такі показники чистого зведеного прибутку (NPV), індексу рентабельності (PI), періоду окупності (PP) і внутрішньої норми доходності (IRR). Визначимо їх значення для трьох ймовірних сценаріїв розвитку подій: песимістичного, нормального та оптимістичного. Вихідні дані подані у таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 – Вихідні дані
Сценарій розвитку подій | Імовірність (P) | Грошовий потік за роками, тис. грн. | |||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||
Песимістичний | 0,23 | -14500 | 5000 | 10500 | 9700 | 8300 | 6500 |
Нормальний | 0,67 | -18000 | 9500 | 13400 | 12800 | 12000 | 11500 |
Оптимістичний | 0,1 | -21000 | 11500 | 16700 | 15400 | 14200 | 13000 |
Для подальших розрахунків нам необхідно продисконтувати вказані доходи та витрати. Ставка дисконту складає 27%. Отримаємо табл. 7.2.
Таблиця 7.2 – Дисконтовані доходи та витрати, тис. грн.
Картопляні чіпси «Смак» | |||
песимістичний сценарій | нормальний сценарій | оптимістичний сценарій | |
1 | -11417,3 | -14173,2 | -16535,4 |
2 | 3105,6 | 5900,6 | 7142,9 |
3 | 5121,9 | 6536,6 | 8146,3 |
4 | 3730,8 | 4923 | 5923 |
5 | 2515,1 | 3636,4 | 4303 |
6 | 1551,3 | 2744,6 | 3102,6 |
1) Розрахуємо вище перелічені показники для нормального сценарію розвитку подій (див. табл. 8.1).
NPV = + + + + - = 9568 (тис. грн.),
PP = + (3 - 1) = 3,3 (років),
PI = = 1,68 %,
Для розрахунку значення IRR методом підбору знайдемо таку ставку дисконтування, при якій показник NPV буде набувати від’ємного значення. Візьмемо ставку 60%.
NPV = 3710,9 + 3268,3 + 1954,2 + 1143,9 + 685,3 – 11250 =
= - 487,4 (тис. грн.);
IRR = 27 + * (60 – 27) = 58,4% .
2) Розрахуємо вище перелічені показники для песимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 7.2):
NPV = 3106 + 5122 + 3730,8 + 2515,2 + 1551,3 – 11417,3 =
=4608 (тис. грн.),
PP = + (4 – 1) = 3,85 (років),
PI = = 1,4 %,
NPV = 1953,1 + 2563,5 + 1480,9 + 791,2 + 387,4 – 9062,5 =
= - 1886,4 (тис. грн.);
IRR = 27 + * (60 – 27) = 50,4% .
3) Розрахуємо такі самі показники для оптимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 7.2):
NPV = 7142,9 + 8146,3 + 5923,1 + 4303 + 3102,6 – 16535,4 =
=12082,5 (тис. грн.),
PP = + (4 – 1) = 3,21 (років),
PI = = 1,73 %,
NPV = 4492,2 + 4077,1 + 2351,1 + 1353,7 + 774,7 – 13125 =
= - 76,2 (тис. грн.);
IRR = 27 + * (60 – 27) = 59,8% .
Імовірність розвитку подій за різними сценаріями дорівнює:
1) песимістичний сценарій передбачає глибокий і незначний спад (р=0,23);
2) нормальний – стабільний стан (р=0,67);
3) оптимістичний – незначний і потужний підйом (р=0,1).
Таблиця 7.3 – Середньозважені за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій показники NPV, PI, PP, IRR
Сценарій розвитку подій | Імовірність (Р) | NPV, тис. грн. | PI, % | PP, років | IRR, % |
Песимістичний | 0,23 | 4608 | 1,40 | 3,85 | 50,4 |
Нормальний | 0,67 | 9568 | 1,68 | 3,3 | 58,4 |
Оптимістичний | 0,1 | 12082,5 | 1,73 | 3,21 | 59,8 |
Середньозважені значення за ймовірностями | 8678,65 | 1,62 | 3,42 | 56,7 |
Таким чином, обраний товарний напрямок виявився ефективним, бо середньозважений за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій чистий зведений прибуток більше нуля, рентабельність більша одиниці. Період окупності досить великий і складає майже сім років. Внутрішня норма доходності склала 56,7%, це більше за ставку дисконту (27%), тому можна говорити про ефективність проекту.
Висновок
У даній роботі була розглянута товарна інноваційна політика ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський». У процесі роботи був детально проведений аналіз товарної номенклатури підприємства, її ефективність та відповідність потребам ринку. Також були розроблені і обґрунтовані заходи щодо впровадження у виробництво нового товару – картопляних чіпсів.
Під час роботи було виявлено, що аналізоване підприємство працює ефективно, його обсяги виробництва і прибутки за останні роки постійно збільшуються. Але, незважаючи на це, ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський» можна рекомендувати обрати такий напрямок товарної інноваційної політики як виробництво нового товару – картопляних чіпсів. Перевагами даної інноваційної розробки є такі:
- незначний рівень ціни, порівняно з конкурентами у цьому напрямку виробничої діяльності;
- сприяння просуванню вітчизняного товару на українському ринку картопляних чіпсів;
- наявність на підприємстві висококваліфікованих та досвідчених кадрів, що будуть займатися розробкою картопляних чіпсів, які б відповідали усім міжнародним стандартам;
- можливість використання ресурсів найкращої в Україні якості;
- можливість залучення державної підтримки, бо товар сприятиме підвищенню іміджу країни (українське - найкраще).
Оцінивши ринкові перспективи нової продукції – картопляних чіпсів, треба сказати, що новий товар можна віднести до групи товарів, що мають всі шанси бути сприйнятими споживачами, якщо їх переваги компенсують збільшення витрат споживання (купівлі). А після проведення оцінки інноваційного потенціалу ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський» можна зробити висновки по кожній складовій: інтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього; інформаційна складова відповідає середньому значенню (заводу варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього); проаналізувавши інтерфейсу складову можна сказати, що всі суб’єкти ринку, з якими має справу завод, зацікавлені в його інноваційній діяльності; науково-дослідна складова характеризує діяльність результатів науково-дослідних робіт, які є достатніми для виготовлення нової продукції. Таким чином, інтелектуальний потенціал підприємства досить високий, тому завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.
На впровадження маркетингової програми просування картопляних чіпсів підприємство виділяє 10,8 млн. грн. Після економічного обґрунтування інноваційного проекту можна сказати, що обраний товарний напрямок виявився ефективним.
Список використаної літератури