66432 (Технологія виробництва рибних пресервів на прикладі фірми), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Технологія виробництва рибних пресервів на прикладі фірми", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "кулинария" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "кулинария" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "66432"
Текст 3 страницы из документа "66432"
Рівень небілкових азотистих речовин може варіювати, залежності від віку, виду, статі та фізіологічного стану риби. Не дивлячись на невеликий вміст у м'ясі, вони надають рибі специфічного смаку, запаху і діють на секрецію харчотравних соків, збуджуючи апетит і сприяючи кращому засвоєнню їжі. В зв'язку з цим юшка є більш поживним харчовим продуктом, ніж бульйон з м'яса теплокровних. Крім того, небілкові речовини більшою мірою, ніж білки, підлягають дії мікроорганізмів, і тому від їх вмісту і надходження залежать швидкість псування риби при зберіганні.
Небілкові азотисті екстрактивні речовини включають азотисті основи, амінокислоти, аміди кислот, похідні гуанідіну, імідазолу і пурину.
Жири риб, на відміну від жирів теплокровних тварин, при кімнатній температурі мають рідку консистенцію завдяки наявності в їх складі більшої кількості гліцеридів ненасичених жирних кислот. Вони швидко псуються при температурі мінус 10°С. Щільність рибних жирів 0,02 – 0,93 г/см2. При нагріванні до температури 200°С і вище жири риб розкладаються з виділенням акролеїну та інших, що мають неприємний запах, продуктів розпаду. Число омилення жирів, виділених з м’яса різних видів риб, від 180 до 195, а йодне число від 103 до 176.
Вміст жиру в м'ясі риб схильний до великих коливань і залежить від виду риби (табл. 6), віку, часу і місця вилову, кормових запасів водоймища, технології вирошування, годівлі та інших факторів.
Крім м'язів, жир у риб відкладається і в інших органах. У риб, що належать до жирних і подекуди до середньої жирності, жир накопичується в товщі м’язів, у риб пісних навпаки, весь запас його відкладається в одних – в печінці (тріскові), в інших – у брижі (окуневі).
Вуглеводи. В тканинах прісноводних риб, в основному, в м'язах тулуба і печінки, міститься в невеликій кількості (0,037 %) полісахарид глікоген, або тваринний крохмаль.
Через велику лабільність вуглеводної системи вміст у м'ясі свіжої риби навіть одного виду може коливатися в дуже широких межах.
Заданими ряду досліджень, в м'ясі різних риб знайдено від 0,05 до 0,85 % глікогену і від 0,005 до 0,43 % молочної кислоти. Як проміжний продукт вуглеводного обміну, в м'ясі, риб міститься незначна кількість глюкози (до 38 мг%), глюкозо- і фруктозофосфорної кислоти, фосфогліцерінової та піровиноградної кислот.
В м'ясі риб дуже низький рівень моносахаридів (пентоз) – рибози і дезоксирибози (до 6 мг%), які є продуктами перетворення нуклеїнових кислот, що входять до складу складних білків. Зважаючи на невелику кількість вуглеводів, при визначенні харчової цінності риб їх, як правило, не враховують.
Ферменти. В тканинах риб, як і в усяких тварин, мало міститься ферментів, виконуючих роль біологічних каталізаторів хімічного перетворення речовин при білковому, вуглеводному і жировому обміні.
Вітаміни, як і ферменти, містяться в тканинах риб у дуже невеликих кіль-костях. В число водорозчинних входить комплекс вітамінів групи В-В1, (тіамін, аневрін), В2 (рибофлавін), В6 (адермін, піродоксін), Вс (фолієва кислота), В12 (цинкобаламін, кобаломін, антианемічний вітамін, фактор росту) та ВТ (карні-тин), вітамін Н (біотин), РР (нікотинова кислота – ніацин), інозит (інізітол) та пантотенова кислота (останні два вітаміни буквеної позначки не мають), в невеликій кількості виділений вітамін С (аскорбінова кислота, антицинготний фактор).
Таблиця 6 – Вміст вітамінів в 100 г м'яса риби
Показники | Види риб | |||
короп | сом | судак | щука | |
Вітамін А, ,мг | 0,02 | 0,01 | 0,01 | сліди |
Кзротин, мг | - | - | - | 0 |
Вітамін Д мкг | - | |||
Вітамін Е, мг | 0,48 | 0,96 | 1,80 | 0,20 |
Вітамін С, мг | 1,8 | 1,2 | 3,0 | 1,6 |
Вітамін В6 мкг | 0,17 | 0,11 | 0,19 | 0,19 |
Вітамін В12, мкг | 1,5 | - | - | - |
Біотин, мг | - | - | - | - |
Ніацин, мг | 1,5 | 0,90 | 1,00 | 1,10 |
Пантотенова кислота, мг | 0,20 | - | - | - |
Рибовлавін, мг | 0,13 | 0,12 | 0,11 | 0,14 |
Тіамін, мг | 0,14 | 0,19 | 0,08 | 0,11 |
Фолацин, мкг | 9,3 | 17,0 | 19,0 | 8,8 |
До жиророзчинних вітамінів у риб відносять вітамін А (антиксерофталь-мічний вітамін, вітамін росту), Д3 (антирахітичний вітамін) і Е (токоферол, фак-тор розмноження). Вітаміну А в організмі риб міститься у багато разів більше, ніж в організмі інших тварин. В тілі риб вітаміни розподілені нерівномірно, причому у внутрішніх органах їх набагато більше, ніж у м'язах (табл. 6).
Мінеральні речовини. В золі, отриманій при спалюванні м’яса та інших частин тіла і органів риб, за кількістю перебільшує калій, фосфор, сіра, хлор, цинк, залізо, марганець, мідь та ін. (табл. 7).
Таблиця 7 – Вміст мінеральних речовин в 100 г м'яса прісноводних риб
Показники | Види риб | |||||
короп | линь | сом | щука | судак | форель | |
Зола, % | 1,3 | 1,3 | 1,3 ' | 1,2 | 1,2 | 1,3 |
Макроелементи, мг | - | |||||
калій | 268 | 227 | 227 | 260 | 260 | 465 |
кальцій | 27 | 31 | 31 | 43 | 43 | 18 |
магній | 21 | 17 | 17 | 35 | 35 | 27 |
натрій | 38 | 74 | 74 | 43 | 43 | 40 |
сірка | 185 | 203 | 203 | 213 | 213 | - |
фосфор | 216 | 156 | 156 | 200 | 200 | 242 |
хлор | 55 | 47 | 47 | 60 | 60 | - |
Мікроелементи, мкг | ||||||
'алізо | 1500 | 800 | 800 | 1700 | 1700 | 1000 |
йод | 4 | - | - | 5 | 5 | 5 |
кобальт | 35 | - | - | - | - | - |
марганець | 150 | - | - | - | ЗО | |
мідь | 134 | - | - | - | - | 250 |
нікель | 7 | - | - | - | - | - |
цинк | 2000 | - | - | 1000 | 1000 | - |
фтор | - | - | - | - | - | - |
Вміст мінеральних елементів в м'ясі риб залежить від наявності їх у воді і кормах та, незначною.мірою, від виду і віку риб (табл.8 ).
Таблиця 8. Вміст мінеральних елементів у різних видів риб
Риба | Вміст у м'ясі | ||||||||||
в мг % на сиру речовину | |||||||||||
К | Са | Мд | Р | Ре | 2п | Мп | Си | Со | Мо | 1 | |
Морські | 120 | 10 | 13 | 120 | 0,3 | 1,1 | 90 | 65 | .3,3 | 4,5 | 19 |
Прохідні | 430 | 120* | 185* | 430 | 7,3 | 70,0 | 875 | 480 | 23,4 | 13,5 | 816 |
Прісноводні | ПО | 20 | 20 | 125 | 0,4 | 5,0 | 130 | 50 | 3,9 | 5,7 | 0 |
Напівпрохідні | 420 | 95* | 170* | 315 | 4,1 | 20,7 | 520 | 305 | 14,4' | 8,5 | 113 |
Харчова і біологічна цінність м'яса риби
Харчова цінність – це здатність продукту задовольняти потребу людини в енергії, поживних і біологічно активних речовинах, необхідних для забезпечення здоров'я і нормальної життєдіяльності людей, визначається хімічним складом і фізичною структурою продукту.