43375 (Види правок у реферативному тексті), страница 3

Одним із найвагоміших електронних ресурсів, створених у НБУВ за участі Інституту проблем реєстрації інформації (ІПРІ), є "Україніка наукова" – загальнодержавна реферативна база даних, призначена як для інформаційного обслуговування вчених України, так і для представлення української науки у світовому інформаційному просторі. Це національний ресурс, оскільки основним завданням її створення, поповнення та функціонування є досягнення 100 %-го відображення друкованих наукових праць вчених нашої країни з усіх галузей науки. Окрім популяризації наукового знання вона виконує науково-допоміжну функцію — є дієвим інструментом у руках науковців, дослідників, студентів. Реферативна база даних була започаткована 1998 р. і станом на 01.01.2005 р. нараховувала 134 832 записів; щорічне поповнення, починаючи з 2000 р., складає більше 20 тисяч записів [9, 162].

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕФЕРАТИВНИХ ТЕКСТІВ

Отже, як ми з’ясували в попередньому розділі, реферативні тексти публікуються в спеціалізованих виданнях, види яких докладно були розглянуті вище. Для аналізу реферативних текстів для нашого дослідження ми взяли стислі реферативні тексти, що містяться на початку або в кінці кожної книги / посібника / наукової праці тощо. Реферативні тексти такого плану містять узагальнену інформацію про першоджерело загалом, тому носять інформативний, оцінний характер. На прикладі реферативних текстів такого плану чітко прослідковуються закони оформлення реферату з погляду структури, оформлення та редагування.

Щодо структури, усі тексти характеризуються наявністю трьох головних компонентів – бібліографічний опис (вихідні дані першоджерела), власне реферативний текст (обсяг чітко регламентований) та довідковий апарат (зазвичай, це вказівка на те, на яку читацьку аудиторію розрахована книга /посібник /наукове дослідження). Наприклад:

(1 частина – бібліографічна) Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.

(2 частина – власне реферативна частина) „Підручник містить відомості про походження, розвиток і структуру сучасної української мови як цілісної функціональної системи. Розглянуто її усну (звучання) і писемну (правопис) форми.

Деякі мовні явища висвітлено по-новому.

(3 частина – довідкова) Для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Може бути корисним для тих, хто самостійно підвищує свої знання з української мови” [22, 2].

Структурно аналізований реферат оформлений правильно. Але в плані змісту є певні недоречності. Так, речення „деякі мовні явища висвітлено по-новому” слід було б конкретизувати: які саме явища, як саме подані в підручнику з метою точності висловлювання. Реферативний текст має бути по-максимуму інформативним, а не містити загальні фрази.

Якщо проаналізувати реферативні тексти з різних сфер знань, впадає в око ще одна особливість реферату – специфічна для кожної науки термінологія. Наприклад (терміни підкреслено):

Гаркавий В.К., Ярова В.В. Математична статистика: Навчальний посібник. – К.: Професіонал, 2004. – 384 с.

Висвітлено предмет, основні категорії, метод і теоретичні основи математичної статистики, ряди розподілу та їх характеристики. Розглянуто методи обробки й аналізу статистичної інформації, зокрема вибірковий метод, перевірки статистичних гіпотез, дисперсійний і кореляційний аналіз, а також багатомірні методи обробки статичної інформації. Значна увага приділена використанню комп’ютерних технологій у математичній статистиці. До кожного розділу розроблено перелік питань для самоконтролю знань студентів [17, 2] (сфера знань – математика).

Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський. – К.: Либідь, 2002. – 470 с.

У книзі з’ясовуються місце і роль економіки України в сучасному світовому господарстві: визначаються кількісні та якісні параметри економічного потенціалу України, який зазнав суттєвих трансформацій унаслідок здійснення ринкових реформ та економічної модернізації. Велику увагу приділено обґрунтуванню передумов і перспектив участі суб’єктів підприємництва України в міжнародних ринках товарів і послуг, капіталів і робочої сили. Окремо розглядаються галузеві виміри взаємодії економіки України зі світовим господарством. Геостратегічне становище української економіки аналізується в контексті поглиблення регіонального та планетарного співробітництва. Поглиблено висвітлення проблем інтеграції України у світове фінансове середовище [21, 2] (сфера знань – економіка).

Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 566с.

У підручнику висвітлено основні теоретичні та практичні проблеми фінансів корпорацій у країнах з розвиненою ринковою економікою, проаналізовано трансформацію теоретичних абстракцій у схеми та моделі управління фінансами. Розглядається коло питань, що стосуються управління корпорацією і прийняття фінансових рішень: складання фінансової звітності та її аналіз, фінансові планування і контроль, оцінка капіталу, визначення ціни капіталу та його структури, дивідендів, бюджетування капітальних вкладень та ін. Викладення теоретичних проблем супроводжується прикладами та аналізом ситуацій. Приділено увагу проблемам функціонування фінансового ринку корпорацій. Пдкреслено значення правових проблем фінансових відносин, розкрито зміст корпорацій як суб’єкта права [20, 2] (сфера знань – економіка).

Ботаника: Морфология и анатомия растений: Учебное пособие для студентов пед.ин-тов по биол. и хим. спец. / А.Е. Васильев, А.Г. Еленевский. – М.: Просвещение, 1988. – 480 с.

В пособии в соответствии с современными данными представлены субмикроскопическое строение цитоплазмы, структура ядра и пластид, размножение клеток, строение и образование мембраны. Материалы по анатомии и морфологии вегетативных органов высших растений, органов их размножения и циклов воспроизведения изложен в онтогеническом и эволюционном освещении [16, 2] (сфера знань – біологія).

Спільною рисою реферативних текстів із будь-якої сфери знань є синтаксичне оформлення. Так, за типом виловлювання речення реферативної частини розповідні. На морфологічному рівні переважають іменники, що є однією з визначних рис наукового стилю взагалі. За структурним оформленням речення складні. Прості речення ускладнені рядом однорідних членів речення при перерахуванні певних явищ, фактів, вставними, уточнюючими конструкціями.

Отже, працюючи над реферативним текстом, редактор має слідкувати за манерою викладу матеріалу – недопустимими є суб’єктивність викладу. Необхідно дотримуватися правил послідовності викладу, чіткості, ясності та логічності думок при передачі матеріалу першоджерела.

Правка реферативного тексту має на меті:

• досягнення єдиного стилю викладу;

• правильність орфографії й пунктуації;

• стилістично коректне оформлення думок.

ВИСНОВКИ

Отже, провівши дослідження з обраної проблеми, можна зробити певні висновки й узагальнення.

Реферативний текст – своєрідний жанр наукового стилю мови, розрахований на публікацію в спеціальних виданнях (реферативні журнали, реферативні збірники, інформаційні листки). Реферати такого роду відіграють інформативну роль (стисле висвітлення змісту наукових робіт / книг / публікацій тощо), оцінну роль та комунікативну функцію. Реферат – стислий виклад інформації першоджерела без суб’єктивних оцінок та перекручення змісту.

Реферативні тексти оформлюються відповідно до норм оформлення текстів наукового стилю, але мають певні особливості. Загальні вимоги оформлення рефератів викладені в ГОСТі 7.9-95. За дотриманням чітких вимог оформлення реферативних текстів має слідкувати редактор при підготовці реферату до публікації. Він має вносити правки, спрямовані на скорочення змісту тексту реферату до визначених норм, за необхідності вносити правку-обробку матеріалу з метою дотримання єдиного стилю викладу, лаконічності й точності. При правці-вичитці мають бути усунені всі стилістичні недоречності на лексичному рівні (вживання слів, недоречних для наукового стилю), граматичному, синтаксичному (структура речень, об’єктивність викладу інформації – безособові речення тощо).

На сьогоднішній день в Україні публікується ряд реферативних журналів із різних наук. Національна бібліотека України ім. Вернадського – координатор збору, обробки інформації та видання реферативних збірників.

На сучасному етапі розвитку суспільства з’являються електроні бази даних, що містять бібліографічні відомості опублікованих видань та реферати цих видань, що сприяє швидкому пошуку інформації та зручності в обробці цієї інформації.

У даній роботі проаналізовані зразки оформлення реферативних текстів із різних сфер знань (українська мова та методика викладання, математика, економіка, біологія), що подаються на початку наукових книг, підручників. Проаналізована структура тексту відповідно до вимог оформлення текстів наукового стилю, проаналізований морфологічний рівень реферативних текстів, лексичне та стилістичне оформлення текстів такого плану.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. ГОСТ 7.9-95. Реферат и аннотация. Общие требования. М., 1997.

2. ГОСТ 7.1-2003. Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. – М.: Издательство стандартов, 2004. – 170 с.

3. Баркова О.В. Сетевая технология кооперативного наполнения базы данных "Рефераты научных изданий Украины" // Науково-технічні бібліотеки в єдиному інформаційному просторі України: Міжнар. наук.-практ. конф., 13 — 16 черв. 2000 р., м. Київ. — К., 2000. — С. 130-136.

4. Блюменау Д.И. Проблемы свертывания научной информации. – М.,1982.

5. Борикова Л.В., Виноградова Н.А. Пишем реферат, доклад, выпускную квалификационную работу: Учебное пособие. – М.,2000. – 124 с.

6. Вартапетов С.С. Стиль научной речи // Русский язык в школе. – 1998. – №6.

7. Васильева А.Н. Курс лекций по стилистике русского языка: Научный стиль речи. – М., 1976.

8. Вейзе А.А. Чтение, реферирование и аннотирование иностранного текста: Учебное пособие. – М.: Высш.шк., 1985. – 127 с.

9. Зайченко Н.Я. Стан та перспективи розвитку системи кооперативного реферування в Україні // Наук. пр. НБУВ. — 2001. — Вип. 6. — С. 255-262.

10. Кузнєцов И.Н. Підготовка и оформление рефератов, курсових и дипломних работ. – Минск, 2000. – 256 с.

11. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1995.

12. Сенкевич М.П. Стилистика научной речи и редактирование научных произведений. – М., 1984.

13. Соловьев В.И. Составление и редактирование рефератов. – М.,1975.

14. Сорока М.Б. Національна система реферування української наукової літератури / НАН України, Нац. б-ка України імені В.І. Вернадського. – К.: НБУВ, 2002. – 209 с.

15. Эхо Ю. Письменные работы в вузах: практическое руководство для всех, кто пишет дипломные, курсовые, контрольные, доклады, рефераты, диссертации. – М., 1997. – 240с.

16. Ботаника: Морфология и анатомия растений: Учебное пособие для студентов пед.ин-тов по биол. и хим. спец. / А.Е. Васильев, А.Г. Еленевский. – М.: Просвещение, 1988. – 480 с.

17. Гаркавий В.К., Ярова В.В. Математична статистика: Навчальний посібник. – К.: Професіонал, 2004. – 384 с.

18. Методика викладання української мови: Навчальний посібник / С.І. Дорошенко, М.С. Вашуленко, О.І. Мельничайко. – К.: Вища шк., 1992. – 398 с.

19. Сікорська З.С. Українсько-російський словотворчий словник. – К.: Освіта, 1995. – 256 с.

20. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 566с.

21. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С. Філіпенко, В.С. Будкін, А.С. Гальчинський. – К.: Либідь, 2002. – 470 с.

22. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004. – 640 с.