42652 (Категорія виду та часу в англійській та українській мовах), страница 2

Співвіднесеність дії, вираженої перфектними дієслівними формами, з наступним моментом найчастіше виявляється в контексті і великою мірою пов’язана з конкретною формою перфекта, часовою формою дієслова, а також його семантикою. Зокрема, в формах Present Perfect значення співвіднесеності часто проявляється як результативність, напр.: англ. She has put into the small, unwise head of the chipmunk the untutored fear of poisons  – укр. «Вона прищепила маленькому бурундукові несвідомий страх перед отрутами» .

В перфектних формах минулого часу співвіднесеність виступає як контраст – протиставлення того, що було раніше, тому, що наступило пізніше, напр.: англ. She had reached home early and went in the front room to think  – укр. «Керрі рано прийшла додому і сховалась у вітальню, щоб там подумати на дозвіллі» .

Аналіз перекладів показує, що тип відповідника англійських перфектних форм в українській мові залежить головним чином від семантичної структури дієслів, що виступають у цих формах. Так, для дієслів, що виражають однократну локалізовану дію, яка досягла своєї межі, основним типом відповідності є

Perfect – ДВ мин. ч.

Відповідність

Perfect – НДВ

виступає у випадках:

а) однократної локалізованої дії, що не має межі: англ. The mirror convinced her of a few things which she had long believed – укр. «Дзеркало допомогло їй переконатися в тому, що вона давно підозрювала в собі» .

б) неоднократної локалізованої дії, що досягла або не досягла своєї межі в кожному окремому акті: англ. «When will we be married?» She asked, diffidently, forgetting in her difficult situation that she had hoped he took to be Drouet's wife – укр.» – А коли ми звінчаємось?» – затинаючись, спитала вона, у цю нелегку мить зовсім забуваючи, що він мав уважати її, як вона сподівалась за дружину Друге».

в) однократної невизначено-локалізованої дії, що досягла межі.

Попередні статистичні дані показують такі процентні відношення між українськими формами НДВ і ДВ, які вживаються для передачі англійських перфектних форм:

Present Perfect – НДВ– 25%

– ДВ– 75%

Past Perfect – НДВ– 30%

– ДВ– 70%

2.2 Порівняльний аналіз категорії часу в англійській та українській мовах

В основі граматичної категорії часу лежать поняття часу і простору, які постійно розвиваються, відбивають об’єктивно реальний час і простір. Однак людські уявлення про простір і час відносні, отже, граматичні форми часу також фіксують відносний характер цих уявлень.

Поняття моменту мовлення трактується по-різному. Оскільки момент мовлення з логічної точки зору не обов’язково відноситься до теперішнього часу, були висловлені пропозиції розглядати його як тривалий час, здатний охопити логічну межу, що безперервно пересувається разом з дією і одержує перспективу в майбутньому.

Існує думка, що момент мовлення як точка відліку і поділу об’єктивного часу на теперішній, минулий і майбутній не є надійним критерієм, оскільки він відбиває певний об’єктивний час суб’єктивно і, отже, може виступати не як безпосередня, а опосередкована демаркаційна точка часу, або, інакше, як об’єктивна точка суб’єктивного часу. І.Г. Кошева членування об’єктивного часу визначає не моментом мовлення, а станом предметів і їх зміною, що виражається через граматичний час, який передає відношення дії до періоду її протікання.

Для порівняльно-типологічних досліджень важливішим, ніж те, що лежить в основі розмежування часових відношень, є сам факт розмежування і виділення в усіх порівнюваних мовах трьохчленної опозиції теперішній: минулий: майбутній час. Разом з тим слід відзначити, що між українською і російською мовами, з одного боку, і англійською, з другого, щодо вираження часових відношень існують істотні розбіжності.

В двох зіставлюваних мовах категорія часу представлена трьохчленними опозиціями типу: speaks: spoke: will speak, is speaking: was speaking: will be speaking, які показують відношення часу дії до моменту мовлення укр. говорить: говорив: буде говорити. В англійській мові часові відношення виражаються ще формами часової віднесеності. В англійській та українській мовах категорія часу тісно пов’язана з категорією особи і виявляється в особових формах.

Теперішній час

Теперішній час у порівнюваних мовах виражає момент мовлення не тільки як точку, але як більший чи менший проміжок часу, що включає цей момент, напр.: англ. An hour ago he was dancing and now he is limping – укр. Годину тому він танцював, а зараз шкутильгає.

У семантичному плані виділяють такі найосновніші значення індефінітних форм теперішнього часу англійської мови:

а) дії – динамічні ознаки суб’єкта: англ. The city has its cunning wiles, no less than the infinitely smaller and more human temper. – укр. «Велике місто сповнене згубних принад, далеко небезпечніших, ніж мужчина-спокусник…» .

б) дії, що часто повторюються: англ. They often need, young women as clerks – укр. «Там часто бувають потрібні молоденькі продавщиці» .

в) твердження загального характеру: англ. When a girl leaves her home at eighteen, she does one of two things. Either she falls into saving hands and becomes better, or she rapidly assumes cosmopolitan standard of virtue and becomes worse – укр. «Коли дівчина залишає батьківський дім у вісімнадцять років, з нею трапляється одне з двох: або вона попадає в надійні руки і стає кращою, або ж швидко засвоює вільніші уявлення про доброчесність і стає гіршою» .

г) у залежності від контексту і загальної мовної ситуації форми Present Indefinite також можуть вживатися на позначення конкретної дії, що відбувається в даний момент: англ. «Не says there's an answer, expected», she explained – укр. » – Посильний чекає відповіді, – сказала вона» .

Як бачимо, в порівнювальних мовах виступає практично повна збіжність щодо використання форм теперішнього часу в перелічених функціях.

Практично повна збіжність спостерігається також щодо вживання форм теперішнього часу в значенні минулого. Такі форми вживаються в основному з прислівниками і прислівниковими конструкціями. Це часове значення часто називають «теперішнім історичним», різновидом якого є «теперішній живописний». Таке вживання можливе тільки у широкому контексті, коли уже чітко вирисовується план минулого: англ. Once the bright days of summer pass by, a city takes on that sombre garb of gray, wrapped in which it goes about its labours during the long winter – укр. «Коли минають ясні літні дні, місто загортається в темний сірий плащ, з яким не розлучиться всю довгу зиму…» .

Форми Present Continuous вживаються на позначення конкретної дії в її розвитку в момент мовлення. В українській мові їм відповідають форми теперішнього часу дієслів НДВ. Характер дії щодо тривалості і конкретності визначається контекстом і лексичними актуалізаторами.

Форми Present Continuous інколи вживаються для вираження дії в майбутньому. В українській мові їм відповідають контекстуально-зумовлені форми теперішнього часу і рідше майбутнього.

Таким чином, в практиці міжмовної комунікації три видо-часові форми англійської мови мають своїми відповідниками одну форму теперішнього часу дієслів НДВ і ДВ:

Present Indefinite –

Present Continuous – Теп. ч. дієсл. ДВ і НДВ

Present Perfect Continuous –

Складнішою є ситуація при переході з української мови на англійську.

– Present Indefinite

Теп. ч. дієсл. ДВ і НДВ – Present Continuous

– Present Perfect Continuous

Український теперішній час дієслів НДВ може передаватися формами:

a) Present Indefinite: укр. «Сім’я вечеря коло хати…» – англ. Close by the house they eat their supper;

б) Present Continuous: укр. «Понад Дніпром козак іде…» – англ. Beside the Dnieper, a young man is walking in the night…;

в) Present Perfect Continuous: укр. «Єпископ, що вже декілька раз намагається перервати ту мову…» – англ. Bishop he has been trying to interrupt that speech.

В усіх випадках вибір відповідної форми диктується контекстом. Звичайно, контекст далеко не у всіх випадках може бути основою однозначної інтерпретації мовної ситуації щодо вибору відповідної видо-часової форми.

Майбутній час

Ряд зарубіжних і вітчизняних дослідників заперечує існування в англійській мові категоріального значення майбутнього часу на тій підставі, що:

– сполучення shall/will + інфінітив повнозначного дієслова нічим не різняться від сполучень інших модальних дієслів з інфінітивом;

– майбутній час в сучасній англійській мові виражається не тільки конструкціями shall/will + інфінітив;

– сполучення shall/will + інфінітив не можна віднести до аналітичних форм, оскільки в них значення майбутнього часу входить в семантику тільки модального дієслова, а «переривчата морфема» повинна виражати граматичне значення обома своїми компонентами;

– наявні в мові конструкції should/would + інфінітив поєднують «несумісні» з граматичної точки зору протилежні значення майбутнього і минулого.

Хоч зараз такої точки зору дотримується багато зарубіжних англістів, аргументацію для заперечення категорії майбутнього часу в англійській мові не можна визнати переконливою. Бархударов Л.С., Штелінг Д.А. вважають, що при виділенні граматичної категорії не можна виходити виключно із форми вираження, вимагаючи при цьому, щоб вона відповідала встановленим вимогам. При такому підході треба було б поставити під сумнів існування цілого ряду граматичних і особливо лексико-граматичних категорій, в тому числі аналітичні форми майбутнього часу в українській мові на тій підставі, що в них майбутній час виражається лише особовою формою дієслова «бути» і що існують паралельні конструкції типу «можу читати», «мушу читати» тощо. Крім того, тут значення майбутнього часу також виражаються іншими часовими формами. Щодо форми Future in the Past, то це не єдина в мовній практиці форма, яка поєднує значення майбутнього з минулим. Усі аналітичні конструкції, які вважаються повноцінними складними морфемами: be +-ing, have +-еn, bе +-en, довгий час зберігали, а подекуди зберігають і досі, семантичні значення своїх компонентів.

Форми Future Indefinite вживаються на позначення дії, що відбувається після моменту мовлення. Це можуть бути дії загального характеру, конкретні і повторні. В українській мові їм відповідають форми майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ:

Future Indefinite – Майб.ч. НДВ

Англ. I think this Italian up here on the corner sells coal at twenty-five cents a bushel. I’ll trade with him – укр. «Знаєш, отой італієць на розі продає вугілля по двадцять п’ять центів за бушель. Я купуватиму в нього» .

Future Indefinite – Майб.ч. ДВ

Англ. Now I’ll tell you what we'll do. We'll go over here to Partridge's and you pick out, what you want « – укр. «Слухайте, ми ось що зробимо. Підемо до магазину «Партрідж» і ви собі там виберете, що захочете » .

Форми Future Continuous означають конкретну дію, що відбуватиметься в конкретний момент майбутнього часу. В українській мові еквівалентами цих форм виступають форми майбутнього часу дієслів НДВ і рідше ДВ. Значення конкретності і тривалості виявляється контекстом або лексичними ідентифікаторами:

Future Continuous – Майб. ч. НДВ

Теп. в значенні майб.

Англ. «I guess I’ll be going, downtown» he remarked rising – укр. » – Ну, я іду, у мене є справи в місті, – сказав він, встаючи з-за столу» .

Future Continuous – Майб. ч. ДВ

Англ. «Will you be соming again this year», Mr Welch – укр. «А ви прийдете на наш бал цього року, містер Велч?» .

Форми Future Perfect вживаються на позначення дії, що завершиться в певний момент майбутнього часу. Вони належать до рідковживаних. В українській мові їх еквівалентами виступають форми майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ: