41632 (Поняття , ознаки та види господарських товариств), страница 2

акціонерні товариства ;

товариства з обмеженою відповідальністю ;

товариства з додатковою відповідальністю ;

повні товариства ;

командитні товариства .

2.1. Акціонерне товариство .

Акціонерне товариство – це так зване товариство капіталів.

Акціонерним товариством є господарське товариство , яке має статутний фонд , поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості , і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства , а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій .

З цього визначення випливають особливості акціонерного товариства . По – перше, статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та юридичним особам . Мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства (АТ)встановлено у розмірі, не менше суми , еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам , виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати , діючої на момент створення товариства .

По – друге АТ має публічний статус емітента цінних паперів ( акцій , облігацій ) . Інші товариства не мають статусу емітента акцій . АТ є юридичною особою , яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов’язки , що випливають з умов їх випуску . Шляхом випуску та продажу акцій акціонерні товариства формують свої статутні фонди, і збільшують їх, якщо це необхідно .

По – третє , фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів .

По - четверте, особливою ознакою АТ є обмеження відповідальності акціонерів . Акціонери відповідають, а точніше несуть ризик збитків, за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій . За цією ознакою відповідальності акціонерів АТ належить до товариств з обмеженою відповідальністю .

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення господарських об'єднань (участі в існуючих об'єднаннях). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.

Законодавством передбачено, що акціонерне товариство має фірмову марку і товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово-промисловій палаті України.

За способом функціонування акцій акціонерні товариства поділяються на відкриті ( ВАТ ) та закриті ( ЗАТ ) акціонерні товариства .

Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватись шляхом відкритої підписки та купівлі – продажу на біржах . Акціонери відкритого АТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства . Разом з тим перше розміщення акцій ВАТ є виключно закритим ( приватним ) серед засновників .

Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки , купуватися та продаватися на біржі . Акціонери ЗАТ мають переважне право на придбання акцій , що продаються іншими акціонерами товариства .

2.1.1. Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства.

Засновниками та учасниками акціонерного товариства є фізичні та юридичні особи .

Громадяни України можуть бути засновниками та учасниками акціонерних товариств крім випадків, передбачених законодавчими актами України , тобто, якщо вони не мають обмежень підприємницької правосуб'єктності .

Також засновниками та учасниками акціонерних товариств можуть бути особи без громадянства .

Іноземні юридичні особи, міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками товариств нарівні з українськими юридичними особами .

Засновниками вважаються особи , які виконують дії, пов’язані із заснуванням акціонерного товариства . Тобто засновниками товариства є особи , які заінтересовані у створенні і подальшій діяльності товариства , і готові заради цього покласти на себе певні обов’язки із заснування товариства .

Основна особливість правового статусу засновників полягає в тому, що вони несуть відповідальність як перед тими, хто підписався на акції, так і перед третіми особами за зобов'язаннями, що виникли до реєстрації товариства.

Учасники — це особи, які виконують обов'язки підписчиків на акції перед товариством засновників та акціонерів перед акціонерним товариством.

На відміну від засновників, учасники АТ погоджуються зробити внесок до статутного фонду товариства , що створюється , але не бажають брати на себе будь - яких обов’язків із його створення . Вони купують акції при створенні АТ на підставі договору з його засновниками , а при додатковому випуску акцій у зв’язку із збільшенням статутного фонду - з товариством .

Створення акціонерного товариства покладається на засновників . Засновники роблять повідомлення в засобах масової інформації про намір створення акціонерного товариства . В ньому вказується: найменування акціонерного товариства , мета створення і діяльності , розмір статутного фонду, кількість, номінальна вартість і види акцій, що випускаються , склад засновників та інші відомості .

Процес створення акціонерного товариства передбачає ряд послідовних стадій .

Перша стадія передбачає заснування фізичними або юридичними особами простого товариства для створення акціонерного товариства. Це суб'єкт права, який не має прав юридичної особи. Товариство виникає і діє у формі договору про сумісну діяльність щодо створення акціонерного товариства. Договір укладають засновники товариства в письмовій формі. Якщо товариство створюється фізичною особою , то договір підлягає нотаріальному посвідченню . Змістом договору є розподіл функцій сторін щодо заснування акціонерного товариства, тому в ньому обов'язково визначаються склад засновників, порядок і строки здійснення ними відповідних засновницьких процедур, обсяги відповідальності кожного засновника перед платниками на акції і третіми особами. У договорі зазначається кількість акцій, яку купує кожний засновник (відповідно до закону засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25 відсотків статутного фонду строком не менше двох років). У цьому разі відповідальність засновника визначається пропорційно кількості його акцій. За зобов'язаннями, що виникають до реєстрації товариства, засновники несуть солідарну відповідальність .

Другою стадією є реєстрація випуску цінних паперів (акцій) та інформації про їх емісію і опублікування засновниками акціонерного товариства (емітентами) відповідно до вимог чинного законодавства інформації про випуск акцій. Зміст та порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Зокрема, відповідно до Положення про порядок реєстрації випуску акцій підприємств та інформації про їх емісію, затвердженого наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20 вересня 1996 р. № 210, в інформації мають бути зазначені: а) характеристика емітента; б) баланс, звіт про фінансові результати та їх використання; в) дані про членів виконавчого органу, голову ради товариства, голову ревізійної комісії та головного бухгалтера; г) можливі фактори ризику в діловій діяльності емітента; д) опис ділової діяльності емітента; е) дані про емісію цінних паперів; є) перелік і результати попередніх емісій цінних паперів; ж) кількість акцій, що знаходяться у власності членів виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному фонді перевищують 5%; з) відомості про реєстратора; й) відомості про депозитарій цінних паперів; і) дані про відповідальних за інформацію про емісію цінних паперів осіб; ї) дані про юридичних осіб, котрі гарантують надходження коштів емітенту від розміщення акцій; й) відомості про будь-які обмеження щодо прав володіння цінними паперами.

Певні особливості має ця стадія у разі створення відкритих акціонерних товариств у процесі корпоратизації та приватизації, що відображені в Положенні про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації, затвердженому рішенням ДКЦПФР від 14 квітня 2000 р. № 39. Відповідно до пункту 2 цього Положення при випуску акцій у зв'язку зі створенням відкритого акціонерного товариства із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації відкритий продаж акцій не здійснюється, інформація про випуск акцій обов'язковій реєстрації та публікації не піддягає .

Третьою стадією є відкрита підписка на акції, яка організовується засновниками. Ця стадія передбачає здійснення ряду юридичних дій, зміст яких визначено ст. 30 Закону України «Про господарські товариства» .

Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій.

Засновники роблять повідомлення у засобах масової інформації інформацію про випуск акцій .

Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається не заснованим. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними суми або інше майно не пізніше ніж через 30 днів. За невиконання цього зобов'язання засновники несуть солідарну відповідальність.

У разі, якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники можуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кінця переліку.

Четвертою стадією є установчі збори, які повинні провести засновники не пізніше двох місяців з моменту закінчення підписки на акції. Пропуск строку може призвести до нестворення товариства, і особа, яка підписалася на акції, має право після цього строку вимагати повернення сплаченої нею частини вартості акцій.

Установчі збори — це орган, до компетенції якого входить створення товариства. Установчі збори акціонерного товариства визнаються

правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися

більш як на 60 % акцій, на які проведено підписку.

Якщо через відсутність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скликаються повторні збори, але знову ж таки для заснування товариства і на них має бути кворум. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося.

Правомочні установчі збори здійснюють юридичні акти щодо створення товариства шляхом голосування за принципом: одна акція — один голос. Це такі дії, як прийняття рішення про створення акціонерного товариства; затвердження статуту товариства; обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчого (правління) та контролюючого (ревізійна комісія) органів; прийняття рішення про створення дочірніх підприємств, філій, представництв. Рішення з цих питань, а також щодо надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні бути прийняті кваліфікованою (3/4) більшістю голосів.

Установчі збори вирішують також інші, пов'язані із засновництвом, питання:

* приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку;

* зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли у встановлений строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана в повідомленні;

* затверджують оцінки вкладів у натуральній формі;

* вирішують питання про схвалення угод, укладених засновниками до створення акціонерного товариства тощо;

* визначають пільги , що надаються засновникам .

Інші питання компетенції установчих зборів визначають установчі документи.

П'ятою стадією заснування є державна реєстрація акціонерного товариства, яка здійснюється за процедурою, встановленою для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

Державною реєстрацією - вважається засвідчення факту створення або припинення юридичної особи , засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою , а також вчинення інших реєстраційних дій , які передбачені законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців .

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у

виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у

районній, районній у містах Києві та Севастополі державній

адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем

проживання фізичної особи - підприємця.