ПЛАН

Вступ

Розділ 1 Планування робіт з попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Розділ 2 Законодавчі і нормативні документи по плануванню і фінансуванню робот при виникненні нс

2.1 Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку використання засобу резервного фонду бюджету

2.2 Порядок використання коштів резервного фонду бюджету

2.2.1 Загальні положення

2.2.2 Напрямки й умови використання засобів з резервного фонду бюджету

2.2.3 Представлення і розгляд звертань об виділення засобів з резервного фонду бюджету

2.2.4 Підготовка й ухвалення рішення об виділення засобів з резервного фонду бюджету

2.2.5 Виділення засобів з резервного фонду бюджету, ведення обліку і звітності

2.2.6 Заключні положення

Розділ 3 Складання документів з планування і фінансування

3.1 Паспорт ризику

3.2 Сценарії розвитку НС

Висновок

Список літератури

Вступ

Принциповими особливостями умов функціонування органів регіонального планування і керування ризиком є:

а) часткова передбачуваність серйозних проблем і можливостей їхнього рішення;

б) часткова передбачуваність місць виникнення і сценаріїв розвитку НС;

в) слабка передбачуваність масштабу і часу виникнення НС;

г) непередбачуваність ряду несприятливих подій і ситуацій, обумовлених виникненням і розвитком НС, тобто наявність стратегічних несподіванок.

Цими умовами диктується необхідність переважного використання в СУНС методів планування і керування, заснованих на передбаченні проблем, ситуацій і подій, прийнятті гнучких негайних вирішень, орієнтованих на зовнішнє оточення системи (природне середовище, умови життєзабезпечення населення і персоналу підприємств і організацій, матеріальні і культурні цінності регіону, соціально-політична обстановка і т.д. ). Такі методи можуть бути ефективно реалізовані в рамках сучасної концепції стратегічного і тактичного планування і керування.

Законодавчими органами передбачене і прийнята постанова щодо фінансування робіт із запобігання і ліквідації НС.

Документами, що можуть бути віднесені до планування і фінансування передбачають складання плану розвитку подій при виникненні тієї або інший НС, складання паспортів ризиків.

Основна мета нашої роботи – охарактеризувати зміст та особливості планування та фінансування робіт із запобігання і ліквідування НС.

Предмет дослідження: фінанси резервного фонду бюджету та планування варіантів їх використання в НС.

Об`єкт дослідження: плани, сценарії розвитку НС, законодавчі та нормативні документи.

Завдання:

- охарактеризувати основні моменти щодо планування робіт з попередження та ліквідації наслідків НС;

- освітити основні нормативні та законодавчі документи з планування та фінансування робіт;

- дати характеристику аспектів щодо планування та фінансування робіт з попередження та ліквідації наслідків НС.

Дана тема досить актуальна, оскільки на даному етапі розвитку техногенної сфери досить часто спостерігається виникнення надзвичайних ситуацій різного характеру, тому зараз досить важливо бути усвідомленими з даних питань.

Розділ 1 Планування робіт з попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

Під плануванням розуміється цілеспрямований, організований і безперервний процес виділення різних елементів і аспектів організації, визначення їхнього стану і взаємодії тепер , прогнозування їхнього розвитку на деякий період у майбутньому, а також складання і програмування набору дій і ресурсів для досягнення бажаних результатів. Планування зв'язане, з одного боку, із запобіганням помилкових дій, а з іншого боку - зі зменшенням числа невикористаних можливостей. Таким чином, планування знаходиться у взаємозв'язку з прогнозуванням і реалізацією планів, тобто вони розглядаються не роздільно, а як взаємозалежні частини єдиного процесу керування ризиком.

Повний цикл планування і керування ризиком включає:

- прогноз ризику (наслідків НС) шляхом формування сценаріїв розвитку ситуації;

- формування цілей і критеріїв керування ризиком;

- стратегічне (довгострокове) планування превентивних заходів;

- тактичне (поточне) планування альтернативних відповідних дій на виникаючі погрози НС;

- стратегічне й оперативне керування в умовах НС.

Дамо визначення деяких понять, зв'язаних із плануванням і керуванням ризиком.

Мета - бажаний результат діяльності.

Задача - бажаний результат діяльності, досяжний за намічений (заданий) період часу і характеризується набором кількісних даних або параметрів цього результату.

Напрямок (сценарій) розвитку ситуації - прогноз розвитку ситуації в регіоні з урахуванням наявності причинно-наслідкових зв'язків між природному і техногенними НС на деякому інтервалі часу [4].

Операція - упорядкована сукупність зв'язаних взаємними відносинами задач.

Сценарій реалізації управлінських рішень - очікувана безліч результатів впливу реалізованих рішень (операцій) на сценарії розвитку ситуацій.

План - розгорнутий у часі, збалансований по ресурсах, взаємопов'язаний із загальною метою перелік заходів (робіт), спрямованих на досягнення загальної мети або рішення поставленої задачі (операції).

Якщо план досягнення якої-небудь великомасштабної мети реалізується досить тривалий час, то такий план називається програмою. Іншими словами, програма - це комплексний план багаторічної діяльності, спрямованої на досягнення конкретної мети або на розвиток деякого науково-технічного напрямку. Сполучення аналізу основ комплексного цільового керування з вивченням практики функціонування систем керування ризиком дозволило сформулювати ряд принципів побудови систем планування і керування по попередженню і ліквідації наслідків НС на регіональному рівні.

До таких принципів відносяться:

- орієнтація на конкретно існуючі організаційну і функціональну структури реалізації формованих планів (структури СУНС);

- комплексність планів;

- альтернативність формування планів і виділення базових варіантів, орієнтованих на найбільш ймовірний, песимістичний або оптимістичний розвиток ситуацій. Базові варіанти планів повинні супроводжуватися специфікованими по видах ризику функціональними розширеннями у виді додатків;

- раціональне сполучення процесів (формування планів "знизу" і "зверху" шляхом залучення до розробки планів низових структур і приватного сектора. Даний принцип реалізується насамперед шляхом широкого залучення підприємств і організацій для складання адекватних паспортів ризику і їхнього наступного узагальнення на регіональному рівні, формування сценаріїв розвитку НС і відповідних дій і т.д.;

- відповідальність (аж до карної) виконавців і керівників за коректність сценаріїв, планів і якість прийнятих управлінських рішень і їхню реалізацію;

- збалансованість планів (передбачається ресурсне забезпечення реалізації планів: кадрове, матеріально-технічне, фінансове, інформаційне і т.д.);

- оптимальність (раціональність) (передбачається можливість вибору ефективного варіанта збалансованого плану);

- типізація змісту і процедур формування сценаріїв, превентивних і оперативних планів по попередженню і ліквідації наслідків НС. Аналіз функцій органів СУНС, зв'язаних із плануванням і керуванням у різних режимах комплексом заходів щодо попередження і ліквідації наслідків НС, показує, що існує об'єктивна можливість розробки і використання типових методів і засобів їхньої реалізації. Під типізацією при цьому розуміється зведення всього різноманіття сценаріїв, планів, що керують і контролюють впливів до досить обмеженої безлічі, що ефективно покриває вимоги превентивного стратегічного планування й оперативного керування комплексами заходів [4];

- безперервність і модифікованість (процес планування повинний бути ковзної, тобто в кожен момент часу розглядається реалізована частина планів і узгоджується основа для прийняття планів на майбутній період);

- адаптивність, тобто можливість оперативного спрямованої зміни планів і їхніх характеристик шляхом їхнього настроювання;

- орієнтація оперативних планів протидії розвиткові НС на першочергове використання місцевих і об'єктових ресурсів, сил і засобів;

- підвищена увага до навчання, тренуванню і підготовці населення поводженню в умовах Ч З;

- превентивність стратегічного і тактичного планування в умовах недостатньої вихідної інформації;

- синергізм, тобто взаємне посилення планованих заходів.

Реалізувати описані вище принципи неможливо без створення ефективної технології переробки інформації на базі людино-машинної системи підтримки процедур планування, контролю і керування, що базується на мережі ЕОМ, розподілених базах даних, системі економіко-математичних моделей і алгоритмів формування превентивних і оперативних планів і управлінських рішень.

При плануванні робіт з попередження і ліквідації наслідків НС використовується, як уже було сказано, програмно-цільовий підхід. Він забезпечує збереження повноти і комплексності обліку всіх зв'язків і наявних сил, засобів, чітке формулювання першочергових (основних) і допоміжних цілей, доведення планових рішень до конкретних заходів і робіт, спрямованих на досягнення і реалізацію цих цілей.

У процесі програмно-цільового планування розбивка загальної проблеми на напрямки і задачі (аж до завдань) повинне супроводжуватися визначенням того, яку задачу, коли, яким образом і з яким кінцевим результатом виконує кожен виконавець. Такий підхід може бути реалізований лише при використанні ієрархічної системи органів планування, керування і контролю в СУНС. Крім того, він припускає реалізацію принципу максимальної відповідальності безпосередніх виконавців, що мають у своєму розпорядженні визначені ресурси для протидії НС. За рахунок раціонального сполучення централізованого контролю, що забезпечує досягнення кінцевих цілей, і децентралізації вибору конкретних засобів, підвищується ефективність планування і керування.

Застосування розподіленої людино-машинної системи дозволяє в процесі діалогового рішення планових задач продуктивно використовувати досвід і інтуїцію керівників і безпосередніх виконавців, забезпечуючи адаптацію вироблюваних планових рішень до конкретних умов господарської і соціальної діяльності і до їх змін на найближчу і віддалену перспективу. Відома невизначеність майбутніх змін переборюється застосуванням принципу ковзного планування, реалізованого вибором фіксованого інтервалу і кроку планування [12].

Створення комплексної інформаційної технології в сфері програмно-цільового планування і керування включає: - удосконалювання методології і процедур планування і керування, що завершується створенням конкретних процедур на всіх рівнях СУНС;

- виділення задач, повна або часткова алгоритмізація й автоматизація яких можлива і доцільна, формування вимог до математичних і технічних засобів;

- створення засобів для зручного спілкування кінцевих користувачів з ЕОМ;

- створення математичних методів, алгоритмів і програм, що враховують специфіку конкретних практичних процедур і задач;

- розробка, експериментальне і практичне відпрацьовування методик синтезу єдиної комплексної інформаційної технології.

Ризик виникнення і розвитку Ч Із природного і техногенного типів прогнозується на основі побудови сценаріїв виникнення і розвитку таких ситуацій.

Локальні сценарії виникнення і розвитку НС (ЛСРС) доцільно створювати для всіх потенційно небезпечних об'єктів і підприємств виділеного регіону на базі попереднього складання їхніх паспортів ризику, що містять дані про місцеположення, відомчу підпорядкованість, виробничий потенціал, типах можливих техногенних НС і їхніх масштабах, внутрішніх (технологічних) і зовнішніх причинах їхнього виникнення, заходах і засобах попередження, наявних можливостях, силах і засобах ліквідації і проведення рятувальних і інших невідкладних робіт, зв'язаних із НС природного і техногенного характеру, та інші дані.

ЛСРС формулюється в термінах безлічей альтернативних несприятливих можливих подій (погроз) і зв'язків між ними, що виникають, що реалізуються і відображаються на тимчасовій шкалі обраного масштабу (годинник, доба). ЛСРС містить всі елементи безлічі альтернативних шляхів розвитку окремої НС або їхньої комбінації на конкретних потенційно небезпечних об'єктах. Кожен альтернативний шлях розвитку НС характеризується обсягами очікуваних збитків і втрат, що розраховують по наявних методиках головних галузевих інститутів [12].

Окремі локальні (або об'єктові) сценарії розвитку НС поєднують у безліч сценаріїв розвитку ситуації для регіону (області, міста), республіки. Ця безліч є основою формування регіональних сценаріїв розвитку НС техногенного типу. Подібні сценарії враховують можливі взаємозв'язки між ЛСРС, а також зв'язку між природними і техногенними НС. Для обліку причинно-наслідкових зв'язків останнього типу попередньо складаються карти ризику виникнення природних НС у регіоні з урахуванням взаємозв'язків між ними, що представляються у виді орієнтованого графа зв'язків. Регіональні карти природного ризику складаються на основі даних сейсмо-макро- і мікрорайонування, прогнозу можливих зон поширення селів, повеней і т.д. Для кожної природної НС (ПНС) і її комбінацій по наявних методиках розраховуються обсяги можливих збитків і втрат.

Причинно-наслідкові зв'язки між природними НС и техногенними НС (ТНС) установлюються на основі оцінки інженерної обстановки на об'єктах і підприємствах, що включає очікуваний ступінь руйнування промислових споруджень і устаткування.

Облік зв'язків такого типу дозволяє сформувати єдиний регіональний сценарій розвитку ситуації (РСРС), зв'язаної з виникненням природних НС як первинних факторів ризику і техногенних НС як вторинних факторів, що супроводжують ПНС.