МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

Кафедра рослинництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з рослинництва на тему: „Інтенсивна технологія вирощування проса в ТОВ „Лан” Гадяцького району Полтавської області”

ПОЛТАВА 2006

ВСТУП

Просо – найбільш поширена культура серед інших круп’яних культур СНД. Воно цінне своїм пшоном, яке відзначається високими харчовими якостями.

У складі пшона вміст білка становить 12%, крохмалю 81%, жиру 3,5%, клітковини 1-2%. За вмістом білка пшоно наближається до манної і кукурудзяної круп, переважає ячмінну, гречану і особливо рисову крупи, поступаючись лише вівсяній, яка містить до 16% білка. У його складі більше жиру, ніж у крупі інших культур, крім вівсяної, багато крохмалю та порівняно мало клітковини. Пшоно багате на зольні елементи, містить такі важливі вітаміни, як В1, В2, РР, а також мікроелементи. Інколи з пшона виготовляють борошно, яке використовують у кондитерській промисловості.

Просо має кормове значення. Його зерно та каша – практично незамінний корм для курчат, добрим кормом є просяне борошно. Відходи від переробки проса на пшоно, у складі яких є до 16% білка та багато жиру, – цінний концентрований корм для тварин. Луску, яка залишається при виробництві пшона, використовують для виготовлення комбікормів.

До цінних грубих кормів належить просяна солома, яка при збиранні проса на зерно зберігає зеленуватий стан, має приємний запах і більш поживна, ніж солома інших культур.

Добрим кормом є також полова, у 100 кг якої міститься 42 кормових одиниці.

Просо в зеленому стані добре поїдається великою рогатою худобою, тому його вирощують на зелений корм, сіно, для випасання худоби.

Як скоростигла культура має певне агрономічне значення: використовується як страхова культура для пересівання загиблої озимини, придатна для післяжнивних посівів, може використовуватись як покривна культура для багаторічних трав.

Отже, просо – цінна круп’яна та кормова культура, тому не варто зменшувати обсяги виробництва продукції даної культури в нашій країні, а навпаки, необхідно збільшувати їх, забезпечуючи належну якість.

1. Короткі дані господарства

1.1 Загальні відомості про господарство

ТОВ „ Лан ” розміщене в Гадяцькому районі: в його північній частині. Від райцентру і розміщеної в ньому залізничної станції центральна садиба і контора господарства, що знаходяться в с. Сватки віддалені на 15 км., від обласного - на 140 км. На території господарства розміщено 5 населених пунктів – с. Сватки, с. Бірки, а також три хутори: Шевченки, Березки і Калатинець, які практично не мають працездатного населення.

Господарство дуже добре забезпечене спеціалістами і робітниками. Якщо сказати про матеріально-технічну базу то тут ситуація гірша. Застаріла техніка при експлуатації не забезпечує бажаних результатів, роботи виконуються не в строк, часто з значними відхиленнями від агротехнічних вимог.

В галузі рослинництва господарство спеціалізується на вирощуванні зернових – озима пшениця, і технічних культур – цукровий буряк, соняшник.

В тваринництві господарство займається м’ясо-молочним скотарством, а також вирощуванням свиней.

1. Експлікація земель господарства

1.2 Опис ґрунтів і рельєфу полів господарства

Ґрунтовий фон підприємства не відрізняється високою строкатістю. Основна кількість ґрунтів представлена чорноземами глибокими слабо - та чорноземами глибокими мало гумусними. Якщо брати взагалі то ґрунти орних земель є порівняно урожайними з середньою забезпеченістю поживними речовинами і близькою до нейтральної реакцією ґрунтового розчину.

Господарству завдає шкоди складний рельєф, що тут сформувався. Через нього проявляються процеси водної ерозії. Це призводить до розмиву ґрунтів. Тому значні площі зайняті слабо -, середньо -, та сильно змитими ґрунтами.

2. Агрохімічна характеристика ґрунтів господарства

Землекористування ТОВ „Лан” розміщене на водороздільних плато річки Грунь. Територія має складний рельєф, розділена ярами і балками різної глибини. В обробітку знаходяться значні площі на схилових ділянках, де розвиваються процеси водної ерозії. Тут запроваджені ґрунтозахисні сівозміни де ведеться боротьба з цим негативним процесом.

Взагалі рельєф і ґрунтові умови господарства є сприятливими для вирощування основних сільськогосподарських культур нашого регіону в тому числі й проса.

1.3 Характеристика кліматичних умов

Господарство розміщене в лісостеповій зоні з помірно – континентальним кліматом, теплим літом і малосніжними зимами. Характерне не стійке зволоження з частими посухами – часто довготривалими.

3. Середньомісячні температури повітря за даними Гадяцької метеостанції.

З наведених вище даних видно, що температурні умови господарства в основному сприятливі для сількогосподарських культур, які вирощуються господарством. Середньорічна температура повітря становить 6,3 - 6,7˚С.

Найхолодніший місяць січень, а найтепліший – липень. Абсолютний мінімум температур – 34˚С, абсолютний максимум + 37˚С. Коливання середніх температур за рік становить 27,1-28,6˚С, а коливання абсолютних температур досягає 71˚С, що вказує на значну континентальність клімату.

Середньомісячні температури вище 0˚С спостерігаються протягом 8-ми місяців ( квітень - листопад ). Середнє число днів з температурою більше 5˚С становить 191-204, більше 10˚С - 164, більше 15˚С - 117 днів.

Сума активних температур вище 10˚С за рік складає 2700, чого цілком досить для визрівання основних сільськогосподарських культур, в тому числі й проса.

Важливе значення має такий показник, як дата першого і останнього заморозків, особливо це стосується теплолюбних культур до яких належить і просо. В залежності від цього потрібно коректувати дату посіву культури.

4. Дати останнього і першого заморозків.

Тривалість безморозного періоду приблизно становить 170 – 180 днів.

Одним із головних факторів життя рослин є волога. Як уже згадувалось вище господарство розміщене в зоні нестійкого зволоження, і часто рослини не повністю забезпечуються вологою. З огляду на це слід приділяти значної уваги питанню накопичення і збереження вологи в грунті.

5. Кількість опадів по місяцях за даними Гадяцької метеостанції.

Як видно з таблиці за рік в середньому випадає 500 мм опадів цього може бути достатнім для отримання стало високих врожаїв за умови раціонального використання вологи.

Пануючими вітрами є вітри північно-західних напрямків – це слід враховувати при плануванні кулісних насаджень і снігозатриманні.