14556 (Технологія вирощування підсисних поросят)

Міністерство аграрної політики України

Миколаївський державний аграрний університет

Факультет технології виробництва і

переробки продукції тваринництва

Кафедра технології виробництва

продукції тваринництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни «Свинарство і технологія виробництва свинини»

на тему: «Технологія вирощування підсисних поросят»

(варіант – 34)

Виконавець:

cтудент IV курсу 5 групи

Бєнь В.

Керівник: Лихач В.Я.

Миколаїв – 2007

Зміст

Вступ

Вирощування поросят до 2-місячного віку є найбільш відповідальним періодом при вирощуванні молодняка. На промислових комплексах сектор комплектують за рахунок свиноматок запліднених протягом порівняно короткого проміжку ча­су, і тому опорос відбувається протягом 3 – 7 днів. Під час опоросу в приміщенні підтримують температуру в межах 18—22 °С. Для створення нормального мікро­клімату у відділенні для поросят за добу до опоросу включають лампи інфрачервоного опромінювання для підігрівання підлоги та інших ділянок станка.

За поведінкою свиноматки можна визначити час май­бутнього опоросу. За 1,5 - 2 доби до опоросу тварина починає непокоїтися, вим'я у неї припухає, соски збіль­шуються й червоніють. За добу до опоросу, а інколи й раніше, з сосків при надавлюванні виділяється молози­во. За 2 - 5 години до опоросу свиноматка трохи заспокою­ється, часто лягає і встає. Потуги при нормальному опо­росі повторюються через кожні 5 — 20 хв. Опороси у біль­шості випадків відбуваються вночі і тривають 2 — 4, а у деяких випадках — до 6 — 7 год. При опоросі черговий оператор укорочує пуповину, дезинфікує її, обтирає по­рося від слизу, скушує щипцями верхівки іклів, обрізує хвости, підсаджує поросят до свиноматки і розподіляє їх по сосках. Після опоросу оператор ретельно очищає ста­нок і видаляє послід. Він стежить за мікрокліматом при­міщення і залежно від температури й вологості повітря регулює роботу вентиляційно-опалювальних установок. Потрапляючи під інфрачервоний опромінювач при тем­пературі повітря 26—30 °С, поросята обігріваються, об­сушуються і після цього починають ссати молозиво. Як­що поросят в гнізді більше, ніж функціонуючих сосків у матері, то зайвих поросят слід перевести до іншої сви­номатки. Підсаджувати поросят доцільно не раніше, ніж на другу-третю добу після народження.

1. Огляд літератури

1.1. Вирощування підсисних поросят

У перші дні життя потреба по­росят у поживних речовинах повністю забезпечується за рахунок материнського молока. Встановлено, що у поросят в першому місяці життя витрати поживних речовин на 1 кг приросту на 85 % забезпечуються за рахунок материнського молока і на 15 % —під­кормом. На другому місяці життя співвідношення джерел пожив­них речовин міняються. Витрати за рахунок материнського моло­ка зменшуються до 30 %, а за рахунок підкорму збільшуються до 70 %. У середньому за рахунок вирощування поросят від на­родження до 60-денного віку на одержання приросту витрачається поживних речовин за рахунок материнського молока 45 %, а за рахунок підкорму — 55 %.

Материнське молоко — незамінний корм для поросят. Кожний сосок свині — це відособлена молочна залоза, що не поєднується з іншими залозами. Передні частки молочної залози, краще роз­винуті та більш молочні, ніж задні. Під час першої годівлі опера­тор повинен правильно розподілити соски між поросятами. Дов­гих і худих поросят привчають до передніх сосків, коротких та вгодованих — до задніх. Звикнувши до визначення сосків, порося­та вже на третій день швидко знаходять їх і не уступають «свій» сосок без бійки.

Поросятам вже з 3—4-го дня життя необхідно давати воду. При відсутності вільного доступу до води вони п'ють сечу, що викликає шлункові захворювання. В кожному відділенні для під­корму повинні бути автонапувалки. При їх відсутності у відділен­ні для поросят ставлять корито з чистою водою, яку міняють 5— 6 разів на добу. Молоко свині бідне начсолі заліза, яке входить до складу гемоглобіну крові. Вже в перші дні життя вміст гемо­глобіну в крові поросят швидко знижується. Для попередження анемії їм вводять залізовмісні препарати. За даними Білоруського науково-дослідного інституту тваринництва, на 1 кг живої маси поросята за першу декаду життя споживають 175—197 г мате­ринського молока, за другу —120, за третю — 61—68, за чет­верту — лише 33—40 г, а потім все менше. В перші дні життя поросята ссуть матір дуже часто: чмаломолочних свиноматок через кожні 25—40 хв, більш молочних — через 1—2 год. За кожну годівлю порося висисає 15—25 г молока, більш енергійні — до 50—70 г. Для нормального розвитку поросяті в першу декаду по­трібно за добу близько 300 г, а за другу — 400 г молока. При такому частому ссанні свиноматок краще всього утримувати в ін­дивідуальних станках, забезпечуючи таким чином вільний підхід поросят в будь-який час. Якщо потре­бу поросят у поживних речовинах за рахунок материнського мо­лока в першу декаду життя прийняти за 100 %, то за другу дека­ду вона буде задовольнятися на 67,5 %, за третю — на 42, за четверту— на 25,6, за п'яту — на 14,4, за шосту — на 7,5%. Таким чином, інтенсивність росту поросят вже з третьої декади життя в основному залежить від повноцінності їх підкорму. Тому умовну молочність свиноматки визначають за масою гнізда поросят 21-денного віку. Молодняк, рано привчений до підкорму, краще розвивається, у нього вищі середньодобові прирости. Підгодівля поросят з раннього віку концентрованими, грубими й соковитими кормами сприяє розвитку органів травлення, посиленню секретор­ної діяльності і в кінцевому результаті поліпшенню використання кормів дорослими тваринами [1, 3].

1.2. Особливості вирощування підсисних поросят в перші дні життя

Поросята дуже маленькі, що тільки що народилися, і недостатньо жваві. Щоб матка не давила поросят, її в цей період утримують|утримують| в індивідуальних станках, обладнаних пристосуванням, що обмежує їх пересування по верстату. Для поросят обладнують зону відпочинку, що додатково обігрівається.

Материнське молоко — незамінний корм для підсисних поросят |. Кожен сосок вимені свині уявляє відособлену молочну залозу, що не з'єднується з|із| іншими сосками. При цьому передні долі вимені краще розвинені і більш молочні, ніж задні. Під час першої годівлі оператор повинен правильно розподілити соски між поросятами.

Молочна залоза свині |зростає|розвивається головним чином в підсисний| період під впливом систематичного масажу вимені, інтенсивної освіти|утворення| і відсмоктування молока поросятами. Якщо у|в,біля| перший опорос| поросят менше, ніж діючих сосків, і кожне порося смокче|ссе| лише один сосок, то від молока, що скопилося в долях вимені, що відсмоктують, останні запалюються, «присихають» і при наступному|такому| опоросі або зовсім не дають молока, або дають його дуже мало. В результаті такі долі вимені залишаються нерозвиненими, і матка на все життя втрачає|розгублює| здатність|здібність| вирощувати опороси| з|із| великою кількістю поросят.

При недостатній кількості поросят у|в,біля|| матки яка перший раз народила, до неї підсаджують бракуючих поросят від інших, багатоплідних маток або привчають сильніших поросят одночасно відсмоктувати молоко з|із| двох сосків.

Слід мати на увазі, що не кожна матка приймає чужих поросят. Щоб матка по запаху не відрізняла своїх поросят від чужих, всіх поросят обприскують сильно пахнучою речовиною (слабким|слабим| розчином креоліну, карболу або навіть керосину|керосину| — 2 столових ложки на пляшку теплої води) і підпускають до матки.

Підсаджених поросят також треба привчити до певних сосок, при цьому всі поросята перші 3 дні повинні одержувати|отримувати| молозиво. Молозиво у|в,біля| свиноматки з'являється|появляється|, як правило, за декілька годин до опоросу. Тому вперше|уперше| поросят необхідно підпускати під свиноматку не пізніше ніж через 1—2 годин після|потім| народження. Перші 3—4 доби виділяється молозиво, яке в порівнянні з молоком володіє вищою біологічною цінністю. Споживання|вжиток| молозива сприяє виробленню у|в,біля| поросят імунітету. До першого смоктання молозива в крові новонароджених поросят ще відсутні антитіла. Через 3 години після|потім| смоктання молозива склад крові поросят значно міняється. За один акт смоктання, який триває 40 - 50 сек|із|, порося одержує|отримує| до 30—40 г молозива, а на 8—10-у добу до 45 г молока. Свиноматка виділяє за один акт смоктання до 500 г і більш молозиво в перший день лактації, а за добу — 5—6 кг У перші 3 тижні добова молоковіддача| складає 7—7,5 кг. Після|потім| цього кількість молока у|в,біля| свиноматки значно зменшується. За 55—60 діб свиноматка продукує 220—250 кг молока.

Молозиво, яке поросята одержують|отримують| в перші 3 діб, забезпечує їх організм антитілами протягом 5 наступних|таких| тижнів. Молозиво і молоко засвоюються організмом майже на 98 % [1. 5, 6].

1.3. Анемія

З перших днів життя підсисним поросятам | не вистачає заліза. Для нормального розвитку поросяті потрібно в добу близько 7—10 міліграм заліза, а з|із| молоком матері він одержує|отримує| всього 1 міліграм. Через недолік|нестачі| в організмі підсисних поросят | заліза у|в,біля| них розвивається анемія. Супроводжується|супроводиться| це захворювання порушенням обмінних|змінних| функцій в організмі поросят, що призводить до відставання в зростанні|зрості|, зниження резистентності, а іноді|інколи| і до загибелі. Недокрів'я у|в,біля| поросят починає|розпочинає,зачинає| звичайно розвиватися з 3-денного віку.

Добрий засіб|кошт| проти|супроти| анемії — ферродекстранові| препарати. Введення|вступ| їх в організм підсисним поросятам стимулює синтез гемоглобіну і відновлює обмінні|змінні| процеси.

У віці 1—2 днів поросятам проводять|виробляють,справляють| ін'єкцію одного із залізистих препаратів: ферроглюкіну| — 2 мл|, ферродексу| — 1,5-мл|, урозаферану| — 5 мл. Ін'єкцію повторюють через 21—30 днів.

За відсутності цих препаратів можна застосовувати комбінований розчин заліза сульфату, міді сульфату, кобальту сульфату. Рекомендована доза на одну голову—| 10 мкл| розчину, що містить|утримує| в 1 л 2,5 г залоза сульфату, 1,0 г міді сульфату і 0,5 г кобальту сульфату [1, 2, 4, 5, 7].

1.4. Потреба підсисних поросят в поживних речовинах і фізіологічне обґрунтування ранньої підгодівлі

Поросята нормально ростуть|зростають| за умови, що|при умові , що,при условии | вони одержують|отримують| з|із| кормом необхідні поживні речовини: білки, жири, вуглеводи і енергію, що міститься|утримується| в них, вітаміни, мінеральні та інші біологічно активні речовини, а також воду. Всі вони забезпечують нормальний обмін речовин і утворення тканин і органів тіла. У складі організму новонародженого поросяти білки складають близько 30 %, жир — 5, мінеральні речовини — 15, вода — 50 %. Потреба в них забезпечується за рахунок материнського молока і додаткової підгодівлі.

У перші дні життя необхідні поживні речовини поросята одержують|отримують| з|із| материнським молоком. Проте|однак|, починаючи|розпочинаючи,зачинаючи| з|із| 2—3-й тижні потреба в них значно збільшується, а кількість молока у|в,біля| свиноматок зменшується. Тому для повного|цілковитого| забезпечення поросят поживними речовинами їм необхідно згодовувати різноманітні|всілякі| корми. Якщо потреба поросят в поживних речовинах за рахунок материнського молока в першу декаду життя прийняти за 100 %, то в другу декаду вона задовольнятиметься на 67,5 %, у третю — на 42, в четверту — на 25,6, в п'яту — на 14,4 і в шосту — на 7,5 %. Отже, інтенсивність росту поросят вже з третьої декади життя в основному залежить від повноцінності їх підгодівлі. Тому умовну молочність матки визначають по масі гнізда поросят у віці 21 день.

Встановлено|установлено|, що за перші 30 днів життя витрати на 1 кг приросту маси поросят на 85 % покриваються за рахунок материнського молока і лише на 15 % —за рахунок|лічба| підгодівлі. На другому місяці життя витрати материнського молока на відкладення в тілі, зменшуються до 30 %, а за рахунок підгодівлі збільшуються до 70 %. В середньому за молочний період на отримання|здобуття| приросту витрачається поживних речовин за рахунок молока свиноматок 45 %, підгодівля — 55%