178173 (Політична економія), страница 8

2. Сутність інтеграції, її види

3. Процеси інтеграції у Європі

4. Перспективи реформування економіки України і її інтеграція у світову економічну систему

Методичні поради

Сучасне світове господарство характеризується різними видами зв'язків, здійснюється об'єктивний процес його інтернаціоналізації. Виникає необхідність дослідження такого явища, як формування світо-вої економічної системи, актуальною стає проблема вивчення зовнішньоекономічних зв'язків, оскільки перед кожною державою стоїть зав¬дання прагнути до максимальної їх вигоди. Тому досліджувана тема логічно вписується в курс дисципліни і потребує приділення їй глибокої уваги.

Вивчення самої суті зовнішньо-господарських зв'язків, їх форм при-водить до розуміння того, що вони є результатами розвитку і вдоскона-лення національних економічних систем, виходом їх на новий рівень, коли став утверджуватися міжнародний поділ праці, а вигода від нього стала досить зримою у практичній діяльності. Щоб усвідомити різноманітність форм зовнішньоекономічних зв'язків, слід проаналізувати фактори, що впливають на зовнішньоекономічну діяльність.

В результаті здійснення такої діяльності відбувається економія суспільної праці, оскільки виробництво і обмін між країнами результатами виробництва стає більш раціональним. Слід також визнати, що націо¬нальні економічні системи все більшою мірою приймають характерис¬тики ринкових економічних систем, особливо це стосується країн середньо - чи малорозвинених, для яких цей процес є позитивним в цілому, хоч і суперечливим, тому що обов'язково потрібно враховувати націо¬нальні особливості і діяти у відповідності з національними інтереса¬ми.

Логічним продовженням висвітлення суті теми є розгляд інтеграц¬ійних процесів, які характеризують сучасну світову економічну систе¬му. Взаємозалежність економік різних країн стала зростати на мікро - і на макрорівнях, розвивається інтернаціоналізація господарського життя, відбувається формування світової економічної системи. Міжна¬родна економічна інтеграція приймає практичне втілення і визначає при цьому1 перспективи подальшого господарського прогресу. Тому важли-вим є глибоке розуміння суті самого цього явища, що міжнародна еко-номічна інтеграція визначається як об'єктивний процес і метою її є нарощування об'єму товарів та послуг в результаті забезпечення ефек-тивної господарської діяльності у міжнародних масштабах.

Зауважимо, що при вивченні зазначеної проблеми, необхідно виділити таку її рису, як регіональність, тобто, інтеграційні об'єднання мають регіональний характер і розрізняються за глибиною процесів, що відбу¬ваються. Заслуговує уваги аналіз економічної інтеграції у Європі, де в групі промислово розвинених країн вона досягла найвищого ступеня зрілості. Саме тут успішно функціонує Європейський Союз, який по¬ступово набуває рис єдиної державності, що спостерігається в економіці, політиці і соціальній сфері.

При розгляді зазначеної теми слід також проаналізувати можливості входження і нашої країни, України, у світову економічну систему. Це є здійсненним лише за умов глибокого реформування національної еконо¬міки, перехідної економічної системи з метою поступового її транс¬формування в ринкову економічну систему. Важливим пріоритетом еко¬номічних перетворень має стати значне поглиблення демократизації усіх сфер суспільного життя, у т.ч. економічної діяльності. Знайомлячись із реаліями сучасного стану української економіки, розуміємо, що інтегра¬ція України у світову економічну систему є досить складною, однак шлях цей, хоч і непростий, зате перспективний і заслуговує того, щоб ним прямувати і далі.

При вивченні теми слід зосередити свою увагу на засвоєнні таких категорій та понять: зовнішньоекономічні зв'язки, спеціалізація, інтернаціоналізація, співробітництво, спільне підприємниц¬тво, світове господарство, глобалізація світової економіки, економічна інтеграція, міжнародний бізнес, міжнародна еко¬номічна система, міжнародні економічні відносини, Європейсь¬кий Союз, економічна взаємозалежність країн.

Наголошуємо, що при вивченні зазначеної теми ряд проблем може бути винесений на самостійне дослідження. Це такі теми:

1. Міжнародна торгівля як форма зовнішньоекономічних зв'язків.

2. Спільне підприємництво, його вплив на зростання ефективності

національної економіки.

3. Вільний рух капіталів в межах Європейського Союзу.

4. Валюта та валютні відносини в Європейському Союзі.

Сучасні зовнішньо економічні зв'язки характеризуються новим рівнем

розвитку. Вони охоплюють міжнародні господарські, торговельні, науково-технічні та інші відносини. Це різноманітні господарські зв'язки між економічними системами різних країн, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці.

Світові економічні відносини виникають і розвиваються за відповідних

умов, вони знаходять своє вираження в різноманітних конкретних формах, значення і співвідношеннях яких неоднакове для різних країн і різних регіонів світу.

Виділяють такі основні фактори розвитку зовнішньо економічних зв'язків: нерівномірність економічного розвитку різних країн світу, різниця у трудових, сировинних та фінансових ресурсах; відповідний характер політичних відносин; різний рівень науково-технічного розвитку; особливості географічного розміщення, природних і кліматичних умов.

Основними формами зовнішньо економічних зв'язків є: міжнародна торгівля,

причому міжнародний обмін товарами вигідний з економічної точки зору тоді, коли завдяки ввозу товарів вдається зекономити на їх виробництві і отримати прибуток; спільне підприємництво, що ґрунтується на спільній формі власності; надання послуг з широким використанням комп'ютерних мереж; наукове, технічне, економічне співробітництво.

Зростання інтернаціоналізації господарського життя сприяло виникненню

міжнародної економічної інтеграції, яка визначає зараз перспективи подальшого господарського прогресу і знаходиться в основі формування світової економічної системи. Інтеграційні об'єднання мають регіональний характер, в теперішніх умовах виникає необхідність налагоджування ефективної і масштабної міжрегіональної взаємодії.

Прийнято виділяти такі основні види інтеграційних об'єднань: зона вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; економічний союз; валютно-економічний союз.

Найвищого ступеня зрілості міжнародна економічна інтеграція досягла в країнах Західної Європи, де функціонує Європейський Союз. Він є єдиним поки що об'єднанням країн, розвиток інтеграційних процесів у якому, послідовно пройшовши чотири попередні фази (зона торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз), вступив у нову фазу - створення валютного союзу, що свідчить про міжнародну економічну інтеграцію найвищого ступеня.

Україна, ставши незалежною державою, проводить курс на поступове зближення з Європейським та світовим співтовариством, на входження у світову економічну систему ринкового типу. Однак українська економіка недостатньо готова до високоефективних форм зовнішньо економічного співробітництва, існує необхідність глибоких змін в діючій економічній системі, що сприятиме ефективному її співробітництву з іншими державами.

Словник нових термінів і понять

Глобалізація світової економіки - процес посилення взаємозалежності економічних агентів до такого ступеня, коли дії одного з них впливають на інтереси всіх інших, тобто приймають глобальний характер і одночасно впливають на процеси і явища в інших сферах. Логічне продовження інтернаціоналізму.

Економічна взаємозалежність країн - стійкий господарський взаємозв'язок країн на основі міжнародних економічних відносин і взаємодії національних економік.

Економічна інтеграція - процес зближення і поступового об'єднання національних економічних систем, сучасна найрозвиненіша форма інтернаціоналізації господарського життя.

Інтеграція — поступове зближення та об'єднання економічних суб'єктів у процесі їх взаємодії (взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозбагачення та ін.).

Інтелектуалізація світогосподарського обміну — зростання в міжнародному обміні долі об'єктів інтелектуальної власності (НДДКР, ліцензій, ноу-хау, інжиніринга та ін.).

Інтернаціоналізація господарського життя - розвиток стійких економічних зв'язків між: країнами і народами, вихід відтворювального процесу за рамки національних кордонів. Зумовлена розвитком продуктивних сил, поглибленням міжнародного поділу праці. Знаходиться в основі посилення економічної взаємозалежності країн, яка виражається у міжнародному усуспільненні самого процесу виробництва і розширенні ринку.

Міжнародний бізнес (МБ) - бізнес, підприємницька діяльність, переважною сферою якої є - "міжнародні економічні відносини, світове господарство, економіка. В якості сегментів МБ виділяють: глобальний бізнес, сумісне підприємництво, бізнес за кордоном, іноземний бізнес.

Міжнародна економічна система — сукупність основних підсистем (мегасистем) та елементів світової економіки з властивими їм рисами і особливостями, у процесі взаємодії яких виникають інтегративні властивості та якості, закони й закономірності розвитку і функціонування цієї системи.

Міжнародні економічні відносини - одна із сфер системи міжнародних відносин, виникли як результат поступової економічної інтернаціоналізації й транснаціопалізації виробництва, формування єдиної економічної основи цивілізації. Водночас на них відчутно впливає становлення й розвиток націй і суверенних держав. Господарське життя є складною сукупністю національних, міжнаціональних і міжнародних процесів.

Міжнародні економічні організації - сукупність міжнародних, міжурядових та неурядових установ та організацій, створених для налагодження і розвитку економічного і політичного співробітництва, регулювання світогосподарських зв'язків, стабільного розвитку світової економіки на основі руху капіталів та дотримання принципів міжнародного права (00Н, МВФ, МБРР, СОТ та ін.).

Світове господарство (світова економіка) - сукупність державно-оформлених національних господарств і недержавних утворень, що економічно взаємодіють в різних формах на мікро- і мікрорівнях.

Основна література: № 10,13.

Додаткова література: № 1.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отнощения. – М.: Юрист, 2001.

2. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведев В.С. Політична економія (підручник) – Киів, 2005

3. Богатин В.Ю. Производство прибыли: Учебное пособие длч вузов. – Москва, 1998.

4. Богомолов О.Т. Реформв в зеркале международных сравнений. – Москва, 1998.

5. Экономическая история зарубежных стран (Под ред.проф. В.И.Голубовича) – Минск, 2000.

6. Економічна історія України і світу. Підручник (за ред.Б.Д.Лановика) – Київ 2002.

7. Экономическая история: исследования, историография, полемика. – Москва., 1992.

8. Экономическая история: проблемы и исследования. - Москва, 1987.

9. Экономика: Учебник, 2-е изд. (под ред. А.С.Булатова. – Москва «БЕКМ» 1999.

10. Экономическая статистика: Учебник. – Москва, ИНФРА-М, 1998.

11. Юданов А.Ю. Конкуренция: Теория и практи: Учебно-практическое пособие. – Москва, 1998.

Додаткова література

1.Истоки. Вопросы истории народного хозяйства и экономической мыслы. Вып. 1-2. – Москва 1989-1990.

2.Крупнейшие промышленно-торговые монополии: Экон.стат.справ. – Москва, 1986.

3.Экономическая история. Проблемы,исследования, дискусии. Москва, 1993.

4.Экономическая история зарубежных стран: Капиталтстические и развивающиеся страны. М., 1990.