42346 (Сучасна українська літературна мова), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Сучасна українська літературна мова", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "иностранный язык" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "книги и методические указания", в предмете "иностранный язык" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "42346"
Текст 3 страницы из документа "42346"
Другу групу складають іменники, що вживаються тільки в однині.
Третю- що вживаються тільки в множині.
Іменники, що вживаються тільки в однині | Іменники, що вживаються тільки в множині |
- власні назви: Україна, Марія, Дніпро, Хотенко - збірні: студентство, листя, козацтво - назви абстрактних понять: геройство, добро, мир, завзяття - речовини: пісок, молоко, цукор | - власні назви: Альпи, Карпати, Гроші - назви часових понять чи ігор: іменини, проводи, шахи, вибори - назви сукупності людей, предметів, істот: діти, фінанси, люди, солодощі - речовини: вершки, дріжджі, духи - назви предметів парної чи симетричної будови: штани, кросовки, куранти |
ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ
В українській мові сім відмінків, які визначаються за питаннями:
Відмінок | Питання |
Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний | хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на (в) кому? на (в) (у) кому? чому? |
Називний відмінок виступає формою вираження підмета, що відповідає на питання:
хто? що? | корова, місто |
Інші відмінки виступають формою вираження додатка і відповідають на питання:
кого? чого? | корови, міста |
кому? чому? | корові, місту |
кого? що? | корові, міста |
ким? чим? | коровою, містом |
на кому? в (у) чому? | (на) корові, у місті |
Кличний відмінок виконує в реченні роль звертання до істоти (уособленого предмета), він не пов'язується з іншими словами за допомогою запитання. При звертанні не запитується хто? що? кого? чого?, а вказується на особу формою займенника ти (ви) у будь-якому випадку (напр., Сергію, тобі пора вже іти до школи; Марино, а уроки ти зробила?).
Відмінювання іменників- це їх зміна за відмінниками. Змінювання іменника за відмінками дає йому можливість зв’язуватися з іншими словами у реченні.
Називний відмінок- початкова форма іменника. Він називається прямим.
Інші відмінники називаються непрямими.
Іменники за характером основ і відмінкових закінчень поділяються на чотири відміни:
відміна | приклади |
перша | земля, сирота, суддя, тиша, парта |
друга | дуб, море, кінь, зілля, кущ, плече, село |
третя | сіль, ніч, шерсть, любов, подорож, мати |
четверта | вим'я, тім'я, курча, зозуленя, дівча |
Перша відміна включає у себе іменники чоловічого, жіночого і подвійного (чоловічого і жіночого) роду з закінченням -а (-я): земля, хмара, Ольга, Микола, сирота.
Друга відміна включає у себе іменники чоловічого роду, що мають закінчення на твердий або м’який приголосний основи (корабель, коваль, дуб), або із закінченням -о (Дніпро, Василько) та іменники середнього роду із закінченням -е, -о (поле, небо, стебло) і -я, крім тих, у яких при відмінюванні з’являється суфікс -ен-, ат (-ят): змагання, снаряддя.
Третя відміна включає у себе іменники жіночого роду, що закінчуються на твердий чи м’який приголосний основи (сіль, Січ, біль) та іменник мати.
Четверта відміна включає у себе іменники середнього роду з закінченням -а (-я), в яких при відмінюванні з’являється суфікс -ат (-ят), -ен (ягня- ягняти, ім’я- імені).
ПЕРША ВІДМІНА
Іменники першої відміни поділяються на тверду, м’яку і мішану групи:
група | приклади |
тверда | вереда, кривда, плакса |
м'яка | вишня, скриня, богиня |
мішана | огорожа, святоша, межа |
До твердої групи належать іменники з твердим приголосним основи (крім шиплячого) перед закінченням -а.
До м’якої групи належать іменники з м’яким приголосним основи перед закінченням -я.
До мішаної групи належать іменники з шиплячим приголосним основи перед закінченням -а.
Зразок відмінювання іменників першої відміни
ОДНИНА
тверда група | ||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | кобза кобзи кобзі кобзу кобзою (на) кобзі кобзо | Микита Микити Микиті Микиту Микитою (на) Микиті Микито |
М’яка група
м'яка група | ||
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | зброя зброї зброї зброю зброєю (на) зброї зброє | Вікторія Вікторії Вікторії Вікторію Вікторією (на) Вікторії Вікторіє |
Мішана група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | свіча свічі свічі свічу свічею (на) свічі свіче | теща тещі тещі тещу тещею (на) тещі теще |
МНОЖИНА
Тверда група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | країни країн країнам країн країнами (на) країнах країни | плакси плакс плаксам плакс плаксами (на) плаксах плакси |
М’яка група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | пісні пісень пісням пісень піснями (на) піснях пісні | Софії Софій Софіям Софі Софіями (на) Софіях Софії |
Мішана група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | листоноші листонош листоношам листоноші листоношами (на)листоношах листоноші | миші мишей мишам мишей мишами (на) мишах миші |
ДРУГА ВІДМІНА
Іменники другої відміни також поділяються на тверду, м’яку і мішану групи:
група | приклади |
тверда | майстер, твір, муляр |
м'яка | життя, учитель, обрій |
мішана | каменяр, сторож, дощ |
До твердої групи належить більшість іменників з основою на р, у тому числі іменники іншомовного походження з суфіксами -ар (-яр), -ир, -ур, у яких наголос припадає на останній склад основи (абажур, командир, гектар), іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (граб, час), а також іменники середнього роду з закінченням о- (вікно, Петро, батько).
До м’якої групи належать іменники середнього роду з закінченнями -е, -я, але не після шиплячого (сонце, здоров’я, життя), а також іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (Івась, учитель, обрій).
До мішаної групи належать іменники чоловічого роду з шиплячим приголосним в кінці основи (товариш, дощ, сторож), середнього роду з закінченням -е (явище, плече, прізвище), а також частина іменників на -р: назви осіб за фахом чи родом діяльності з наголошеним суфіксом -яр та сталим наголосом на закінченні (каменяр, скляр, газетяр).
Зразок відмінювання іменників другої відміни
ОДНИНА
Тверда група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | батьк-о батьк-а батьк-ові батьк-а батьк-ом (на) батьк-ові батьк-у | співак співак-а співак-ові співак-а співак-ом (на) співако-ові співак-у |
М’яка група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | Ігор Ігор-я Ігор-еві Ігор-я Ігор-ем (на) Ігор-еві Ігор-е | лікар лікар-я лікар-еві лікар-я лікар-ем (на) лікар-еві лікар-ю |
Мішана група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | каменяр-і каменяр-а каменяр-еві каменяр-а каменяр-ем (на) каменяр-ах каменяр-і | м’яч м’яч-а м’яч-у м’яч м’яч-ем (на) м’яч-і м’яч |
МНОЖИНА
Тверда група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | дядьк-и дядьк-ів дядьк-ам дядьк-ів дядьк-ами (на) дядьк-ах дядьк-и | шофер-и шофер-ів шофер-ам шофер-ів шофіер-ами (на) шофер-ах шофер-и |
М’яка група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | ковал-і ковал-ів ковал-ям ковал-ів ковал-ями (на) кова-ях ковал-і | пол-я пол-ів пол-ям пол-я пол-ями (на) пол-ях пол-я |
Мішана група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. | горищ-а горищ горищ-ам горищ-а горищ-ами (на) горищ-ах горищ-а | різьбяр-і різьбяр-ів різьбяр-ам різьбяр-ів різьбяр-ами (на) різьбяр-ах різьбяр-і |
ТРЕТЯ ВІДМІНА