97350 (Міжнародний тероризм), страница 12

Стаття 21. Особи, які підлягають правовому і соціальному захисту

Особи, які беруть участь у боротьбі з тероризмом, перебувають під захистом держави. Правовому і соціальному захисту підлягають:

1) військовослужбовці, працівники і службовці центральних та місцевих органів виконавчої влади, які беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичних операціях;

2) особи, які на постійній чи тимчасовій основі сприяють органам, що здійснюють боротьбу з тероризмом, у запобіганні, виявленні, припиненні терористичної діяльності та мінімізації її наслідків;

3) члени сімей осіб, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї частини, якщо потреба в забезпеченні їх захисту викликана участю зазначених осіб у боротьбі з тероризмом.

Соціальний захист осіб, які залучаються до боротьби з тероризмом, здійснюється у порядку, який визначається законом.

Якщо особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, загинула під час проведення антитерористичної операції, членам її сім’ї та особам, що перебували на її утриманні, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України одноразова допомога в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, відшкодовуються витрати на поховання загиблого, призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника, а також зберігаються пільги, які мав загиблий, на отримання житла, оплату житлово-комунальних послуг тощо.

У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, стала інвалідом внаслідок каліцтва, одержаного під час проведення антитерористичної операції, цій особі за рахунок коштів Державного бюджету України виплачується одноразова допомога в розмірі десяти прожиткових мінімумів і призначається пенсія відповідно до законодавства України.

У разі, коли особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, під час проведення антитерористичної операції зазнала поранення, яке не потягло за собою настання інвалідності, цій особі виплачується одноразова допомога в розмірі п’яти прожиткових мінімумів.

Стаття 22. Звільнення від відповідальності за заподіяну шкоду

Якщо під час проведення антитерористичної операції вимушено заподіяна шкода життю, здоров’ю і майну терористів, військовослужбовці та інші особи, які брали участь в антитерористичній операції, звільняються від відповідальності за цю шкоду відповідно до законів України.

Розділ VІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УЧАСТЬ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 23. Відповідальність осіб, винних у терористичній діяльності

Особи, винні в терористичній діяльності, притягаються до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому законом.

Непокора або опір законним вимогам військовослужбовців, посадових осіб, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Стаття 24. Відповідальність організації за терористичну діяльність

Організація, відповідальна за вчинення терористичного акту і визнана за рішенням суду терористичною, підлягає ліквідації, а належне їй майно конфіскується.

У разі визнання судом України, в тому числі відповідно до її міжнародно-правових зобов’язань, діяльності організації (її відділення, філії, представництва), зареєстрованої за межами України, терористичною, діяльність цієї організації на території України забороняється, її українське відділення (філія, представництво) на підставі рішення суду ліквідується, а належні йому майно і майно зазначеної організації, яке знаходиться на території України, конфіскуються.

Заява про притягнення організації до відповідальності за терористичну діяльність подається до суду відповідно Генеральним прокурором України, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у встановленому законом порядку.

Стаття 25. Відповідальність за сприяння терористичній діяльності

Керівники та посадові особи підприємств, установ і організацій, а також громадяни, які сприяли терористичній діяльності, зокрема:

1) фінансували терористів, терористичні групи (терористичні організації);

2) надавали або збирали кошти безпосередньо чи опосередковано з наміром використання їх для вчинення терористичних актів чи злочинів терористичної спрямованості;

3) проводили операції з коштами та іншими фінансовими активами:

фізичних осіб, які вчиняли чи намагалися вчинити терористичні акти чи злочини терористичної спрямованості або брали участь у їх вчиненні чи сприяли вчиненню;

юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму;

юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою терористів або осіб, що сприяють тероризму, включаючи кошти, одержані або придбані з використанням об’єктів власності, що безпосередньо чи опосередковано перебувають у власності чи під контролем осіб, які сприяють тероризму, або пов’язаних з ними юридичних і фізичних осіб;

4) надавали кошти, інші фінансові активи чи економічні ресурси, відповідні послуги безпосередньо чи опосередковано для використання в інтересах фізичних осіб, які вчиняють терористичні акти або сприяють чи беруть участь у їх вчиненні, чи в інтересах юридичних осіб, майно яких безпосередньо чи опосередковано перебуває у власності чи під контролем терористів або осіб, які сприяють тероризму, а також юридичних і фізичних осіб, які діють від імені чи за вказівкою зазначених осіб;

5) надавали допомогу особам, які брали участь у вчиненні терористичних актів;

6) вербували фізичних осіб для заняття терористичною діяльністю, сприяли встановленню каналів постачання зброї терористам та переміщенню терористів через державний кордон України;

7) переховували осіб, які фінансували, планували, підтримували чи вчиняли терористичні акти або злочини терористичної спрямованості;

8) використовували територію України з метою підготовки чи вчинення терористичних актів або злочинів терористичної спрямованості проти інших держав або іноземців,-

несуть відповідальність згідно з законом.

Розділ VІІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО УКРАЇНИ У СФЕРІ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ

Стаття 26. Засади міжнародного співробітництва у сфері боротьби з тероризмом

Україна відповідно до укладених нею міжнародних договорів співробітничає в галузі боротьби з тероризмом з іноземними державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з міжнародним тероризмом.

Керуючись інтересами забезпечення безпеки особи, суспільства і держави, Україна переслідує на своїй території осіб, причетних до терористичної діяльності, у тому числі у випадках, коли терористичні акти або злочини терористичної спрямованості планувалися або були вчинені поза межами України, але завдають шкоди Україні, та в інших випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 27. Надання інформації

Інформацію іноземній державі з питань, пов’язаних із боротьбою з міжнародним тероризмом, Україна надає на підставі запиту, додержуючись вимог законодавства України та її міжнародно-правових зобов’язань. Така інформація може бути надана і без попереднього запиту іноземної держави, якщо це не зашкоджує проведенню досудового слідства чи судового розгляду справи і може допомогти компетентним органам іноземної держави у припиненні терористичного акту.

Стаття 28. Участь у спільних з іноземними державами заходах щодо боротьби з тероризмом

Україна відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, може брати участь у спільних антитерористичних заходах шляхом сприяння іноземній державі або міждержавному об’єднанню в передислокації військ (сил), спеціальних антитерористичних формувань, перевезенні зброї або шляхом надання своїх сил і засобів з дотриманням вимог законів України “Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав” та “Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України”.

Стаття 29. Видача (екстрадиція) осіб, що брали участь у терористичній діяльності

Участь іноземців або осіб без громадянства, які в Україні постійно не проживають, у терористичній діяльності може бути підставою для видачі таких осіб іншій державі для притягнення до кримінальної відповідальності.

Видача зазначених у частині першій цієї статті осіб, з метою притягнення до кримінальної відповідальності та виконання примусових актів іноземної держави, здійснюється згідно з законодавством і зобов’язаннями, узятими Україною у зв’язку із ратифікацією Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 p., Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом, 1977 p. та інших міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також на засадах взаємності.

Розділ VІІІ. КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ЗАКОННІСТЮ ЗДІЙСНЕННЯ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ

Стаття 30. Контроль за здійсненням боротьби з тероризмом

Контроль за дотриманням законодавства при проведенні боротьби з тероризмом здійснюється Верховною Радою України в порядку, визначеному Конституцією України.

Контроль за діяльністю суб’єктів боротьби з тероризмом здійснюється Президентом України та Кабінетом Міністрів України в порядку, визначеному Конституцією і законами України.

Стаття 31. Нагляд за законністю здійснення антитерористичних заходів

Нагляд за додержанням вимог законодавства органами, які беруть участь в антитерористичних заходах, здійснюється Генеральним прокурором України та уповноваженими ним прокурорами в порядку, визначеному законами України.

Розділ ІX. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л. КУЧМА

м. Київ 20 березня 2003 року № 638-ІV

Додаток 2

Міжнародні терористичні організації

(з доповіді Державного департаменту США від 1 травня 2004 року)

"Група Абу Нідаля". Відома також як "Чорний вересень", "Арабська революційна рада", "ФАТХ - Революційна рада". В 1974 році відпала від Організації звільнення Палестини. Нараховує кілька сотень бойовиків, має загони "міліції" у Лівані. Бази розташовані в таборах палестинських біженців у долині Бекаа (Ліван). Відзначено присутність в Іраку, Судані й Алжирі. Користується підтримкою з боку Іраку й Лівії (до 1987 року - Сирії).

"Угруповання Абу Саяф" (вона ж - " Аль-Харакат аль-Ісламійа"). Визначається як "сама маленька і радикальна з ісламістських сепаратистських угруповань на півдні Філіппін". В 1991 році відпала від Фронту національного звільнення Моро, що діяв на острові Мінданао. За приблизним даними, нараховує до 200 бойовиків. Користується підтримкою з боку ряду ісламістських угруповань, що базуються на Близькому Сході й у Південній Азії. Лідер - А.А. Джанджалані.

"Збройна ісламська група". Почала діяти в Алжирі з 1992 року після визнання недійсними підсумків виборів, перемогу на які одержав радикальний Ісламський фронт порятунку. Нараховує у своїх рядах кілька тисяч бойовиків. Підтримується алжирською діаспорою за рубежем, насамперед у Європі, а також, за заявою алжирської влади, - Іраном і Суданом.

Японська релігійна секта "АУМ Синріке" (нині "Алеф"). Утворена в 1987 році Секо Асахарой 20 березня 1995 року організувала газову атаку в токійському метро, у результаті якої загинуло 12 чоловік. Тоді, за власними оцінками представників секти, число її послідовників досягало 9 тисяч чоловік у Японії й до 40 тисяч по усьому світі. Має відділення в Австралії, Росії, Німеччині, Шрі-Ланці, республіках колишньої Югославії, США, а також на Україні й Тайваневі. Точна чисельність невідома. Не користується підтримкою з поза.

"Батьківщина басків і воля" (ЕТА). Заснована в 1959 році. На початковому етапі ідеологія базувалася на принципах марксизму. Діє в Іспанії на південно-заході Франції. Нараховує кілька сотень членів, має суспільну підтримку в Країні Басків (автономний округ у складі Іспанії). Можливо має контакти з Ірландською республіканською армією. У минулому підтримувалася Лівією, Ліваном, Нікарагуа, Кубою.17 вересня 1998 року оголосила "однобічне й безстрокове" припинення вогню.

"Аль-Гамаа аль-Исламійа". Найбільша екстремістська організація в Єгипті, що діє з кінця 70-х років. Нараховує кілька тисяч релігійних фанатиків, має багато прихильників на півдні країни й у великих містах. Має представництва у Великобританії, Афганістані й Австрії, а також має осередки в багатьох інших державах. На думку експертів, користується підтримкою іранських, суданських і афганських екстремістських угруповань.

ХАМАС (Ісламський рух опору). Засновано наприкінці 1987 року як палестинська філія організації "Брати-Мусульмани". Точне число членів невідомо, має десятки тисяч прихильників. Користується підтримкою палестинської діаспори, Ірану, окремих релігійних діячів у Саудівській Аравії й інших арабських країнах.

" Харакат-Уль-Муджахедін" (колишня "Харакат уль-ансар", відома також як " Аль-Ха-Дід", " Аль-Фаран"). Штаб-квартира організації перебуває в Пакистані, має табору підготовки на сході Афганістану. Діє в основному в штабі Джамму й Кашмір (Індія). Кілька тисяч збройних бойовиків перебувають у таборах на території Пакистану, у Кашмірі й прилягаючих районах Індії. Користується підтримкою Пакистану, а також частини населення Кашміру. Одним із джерел фінансування є пожертвування, що збираються в Саудівській Аравії й у ряді інших мусульманських держав.

"Хезболлах" ("Партія Аллаха", вона ж "Організація ісламського правосуддя", "Послідовники пророка Мухамеда"). Створена в Лівані в 1982 році, радикальна шиітська групіровка (штаб-квартира перебуває в Лівані). Нараховує до 3 тисяч членів. Користується підтримкою Ірану й Сирії. Її осередки є в багатьох країнах.

Японська "Червона армія". Міжнародне терористичне угруповання, що відпало в 1970 році від однієї з радикальних комуністичних організацій. Нараховує близько 8 тисяч членів. Має свої бази в контрольованих Сирією районах Лівану.

" Аль-Джихад" ("Священна війна"). Створена наприкінці 70-х років. Базується в Єгипті. У цей час розділена на два крила, одне йз яких очолює найближчий сподвижник У. бен Ладена А. аз-завагірі. Нараховує кілька тисяч релігійних фанатиків, має багато прихильників. Відзначене її присутність Афганістані, Пакистані, Великобританії, Судані. Влади Єгипту обвинувачують у підтримці даної організації Іран, Судан і арабські екстремісти. У вересні 2001 року оголошено про злиття цього угруповання з " Аль-Каидой".

"Ках" і "Кахане Ганьби". У березні 1994 року оголошені ізраїльським урядом терористичними організаціями. Даних про точну чисельність немає. Користуються підтримкою співчуваючих у США й Західній Європі.

"Робоча партія Курдистану". Заснована в 1974 році. Ідеологія базується на марксистських принципах. Нараховує 10-15 тисяч членів. Користується підтримкою з боку турецьких курдів і курдської діаспори в країнах Європи, а також, за заявою турецької влади, - Іраку, Ірану й Сирії.

Фронт "Тигри звільнення Таміл-Іламу". Заснована в 1976 році. З 1983-го веде антиурядову діяльність із метою створення на півдні Шрі-Ланки незалежної держави тамілів. За різним даними, нараховує від 3 до 6 тисяч підготовлених бойовиків і кілька тисяч ополченців. Контролює більшу частину північних і східних провінцій країни. Підтримується великою тамільською діаспорою в Північній Америці, Європі й Індії. За даними американських спецслужб, причетна до контрабанди наркотиків і зброї.