23415 (Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області)

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

за курсом: “Регіональна економіка”

на тему: ”Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області”

ЗМІСТ

Вступ

1. Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Чернівецької області

1.1. Адміністративний склад області

1.2. Особливості географічного положення області та його вплив на економічний потенціал

1.3. Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин

2. Аналіз демографічної ситуації Чернівецької області

2.1.Аналіз тенденції динаміки чисельності населення області

2.2. Характеристика трудових ресурсів області

3. Дослідження місця Чернівецької області у господарському комплексі України

3.1. Характеристика основних напрямків розвитку промисловості області

3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва

3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни

3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області

4. Дослідження екологічної ситуації в Чернівецькій області

4.1. Загальна характеристика екологічної ситуації в області

4.2. Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У період розвитку ринкової економіки в Україні надзвичайно зростає роль ефективного розміщення продуктивних сил, модернізації структури господарства, реальної оцінки й перерозподілу сировинного, виробничого та трудового потенціалу, зовнішньоекономічних зв’язків країни. Виходячи з цього, дуже важливим є вивчення теорії та практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, завдань ефективного використання природних, науково-виробничих та людських ресурсів регіонів і країни, територіальної і галузевої структури народногосподарського комплексу, наукових засад державної регіональної політики.

На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов'язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище. Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил і, навпаки, наявність відповідних природних умов і ресурсів істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповільнюючи динаміку їх.Україна належить до країн з високим рівнем негативних екологічних наслідків виробничої діяльності, у зв'язку з чим проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів набуває першорядного значення.

Актуальність теми обумовлена тим, що знання економічних, історичних, природних і національних особливостей розвитку господарства різних регіонів країни є вкрай необхідними для кожного кваліфікованого економіста.

Предметом мого індивідуального навчально-дослідного завдання є загальна характеристика, особливості розвитку та організація продуктивних сил Чернівецької області. Об'єкта­ми вивчення є елементи просторової організації продуктивних сил, як природно-ресурсний, людський і трудо­вий потенціали, галузеві та міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання, екологічна та демографічна ситуації.

Мета – вивчення характеристики та особливостей розвитку Чернівецької області та формування аналітичних висновків щодо подальшого її розвитку.

Завдання – аналіз економічної результативності територіальної організації ви­робництва і визначення головних напрямків розвитку економіки для обгрунтування ефективної державної регіональної по­літики, визначення наскільки вигідне економіко-географічне положення Чернівецької області, сприятливі природно-ресурсний та трудовий потенціали, екологічна та демографічна ситуації для подальшого розвитку економіки області.

1. Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Чернівецької області

1.1. Адміністративний склад області

Чернівецька область, що відома під етнографічною назвою "Буковина", розташована на південному заході України. Площа, займана Чернівецькою областю, складає 8,1 тис. кв. км.

Область займає вигідне транспортно-географічне положення. Регіон граничить з Вінницькою, Івано-Франківською, Тернопільською та Хмельницькою областями. На півдні Чернівецької області проходить державний кордон з Молдовою і Румунією. Адміністративно-територіальний устрій області: 11 адміністративних районів: Кіцманський, Заставнівський, Хотинський, Новоселицький, Кельменецький, Сокирянський, Глибоцький, Сторожицький, Путивльський, Вижницький, а також місто Чернівці, 10 міст, 9 селищ міського типа, 398 сільських населених пунктів. Особливістю області є відсутність міст обласного підпорядкування, окрім центру області. Адміністративний центр - місто Чернівці.

1.2. Особливості географічного положення області та його вплив на економічний потенціал

Чернівецька область – це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці. В 2005 році в туристичну галузь області інвестовано 45 мільйонів гривень, створено понад 800 робочих місць. Триває спорудження чотирьох туристичних комплексів в Придністров’ї - у селі Дністрівка Кельменецького району вже відкрито перший в області яхт-клуб, у січні 2006 запрацював комплекс «Зелена Діброва» в селі Валя Кузьмін Глибоцького району. Відкрито новий туристичний комплекс у селі Мигове Вижницького району. Оздоровчі та туристично-розважальні комплекси на Буковині функціонують у мікрорайоні Цецино в Чернівцях, в селі Горбове Герцаївського району, на перевалі Німчич Вижницького району та селі Глибочок Сторожинецького району. Туристів також приймають понад 60 об’єктів сільського туризму.

У зовнішніх економічних зв’язках переважають експортно-імпортні операції суб’єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.

У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м’ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.

1.3. Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин

.Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться перспективне родовище мармуру.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу “Іжевська“, “Мацеста”, “Боржомі” і “Нафтуся”.

На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сiрет, Черемош.

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам’яток природи, ботанічний і дендрологічний парк ЧНУ, Вижницький національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам’яток природи, 40 парків, що є пам’ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам’ятників природи державного значення належать урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

2. Аналіз демографічної ситуації Чернівецької області

2.1.Аналіз тенденції динаміки чисельності населення області

Чисельність наявного населення області упродовж січня–липня п.р. зменшилась на 1,3 тис. осіб і на 1 серпня 2007р., за оцінкою, становила 904,9 тис. осіб. Загальне скорочення населення відбулося виключно за рахунок природного скорочення – 1452 особи, у той час як міграційний приріст становив 115 осіб.

За січень–липень п.р. зареєстровано 3521 шлюб та 1954 розлучення, кількість шлюбів у порівнянні з відповідним періодом 2006р. зменшилася на 0,6%, кількість розлучень збільшилася на 7,7%.

Віковий склад населення Чернівецької області, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризувався такими даними: зменшення частки дітей в загальній чисельності населення одночасно з істотним збільшенням частки осіб старше за працездатний вік, значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює старіння населення.

Особливістю національного складу є його багатонаціональна, так як розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. За даними Всеукраїнського перепису населення, на території області проживали представники близько 80 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких складала 75% від загальної чисельності населення, румуни - 12,5%, молдавани - 7,3%, росіяни - 4,1%, поляки - 0,4%, білоруси - 0,2%, євреї - 0,2%, інші національності - 0,4%.

2.2. Характеристика трудових ресурсів області

На початок вересня п.р. на обліку в державній службі зайнятості загалом перебувало 14,7 тис. незайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 21,9% менше, ніж на 1 вересня 2006р., більшість з них (98%) мали офіційний статус безробітних. Серед безробітних жінки складали 54,6%, молодь у віці до 35 років – 33,9%. Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку на 1 вересня п.р. становив 2,7% (на 1 вересня 2006р. – 3,5%).

Доходи населення

Розмір середньомісячної номінальної (нарахованої) заробітної плати в середньому на одного штатного працівника економіки області за січень–липень п.р. становив 970 грн., що на 26,4% більше, ніж у відповідному періоді 2006р.

Найвищий рівень заробітної плати спостерігався у працівників фінансової сфери, державного управління, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, хімічного виробництва і перевищував середній показник по економіці у 2–1,4 раза.

Значно нижчою залишалася заробітна плата працівників сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послуг, сфери діяльності готелів та ресторанів, а серед промислових видів діяльності підприємств з виробництва гумових та пластмасових виробів, де її рівень не досягав 60% від середнього рівня по економіці.

3. Дослідження місця Чернівецької області у господарському комплексі України

3.1. Характеристика основних напрямків розвитку промисловості області

За січень–серпень п.р. проти січня–серпня 2006р. темп росту обсягів виробництва у промисловості становив 120,7%.

У добувній промисловості обсяги виробництва збільшились у 1,7 раза.

Підприємства переробної промисловості перевищили рівень обсягів виробництва на 22,7%. Збільшення випуску продукції спостерігалось на підприємствах машинобудування на 39,8%, хімічної, нафтохімічної промисловості, з виробництва харчових продуктів та напоїв – на 32,5%, металургійного виробництва та з виробництва готових металевих виробів – на 28,2%, з оброблення деревини та з виробництва виробів з деревини, крім меблів – на 17,1%, целюлозно-паперового виробництва, видавничої діяльності – на 14,1%, з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – на 0,7%.

Скорочення обсягів виробництва спостерігалось у легкій промисловості на 14,2% і у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води – на 7,1%.

Збільшилось виробництво продукції у промисловості 9 районів області.