94759 (Вікові особливості будови легень під впливом гравітаційних перевантажень та при застосуванні різних засобів їх корекції), страница 2

Статистичну обробку цифрових даних результатів дослідження проводили з використанням загальноприйнятих методів варіаційної статистики за допомогою комп’ютерної програми Statistica 6.0. Достовірною вважали імовірність похибки менше 5% (р≤0,05).

Проведений однофакторний дисперсійний аналіз впливу вивчаємих чинників, при цьому при вивченні генеральної сукупності довірчі межі сили впливу вивчаємого чинника, визначали при рівні значущості р≤0,05.

Результати дослідження та їх аналіз. Отримані нами дані узгоджуються з думкою ряду авторів про те, що безпосередня дія гравітаційних перевантажень на організм щурів лінії Вістар різних вікових періодів призводить, в першу чергу, до гемодинамічних розладів, тобто до набряку легеневої тканини.

При макроскопічних дослідженнях це підтверджувалося тим, що у всіх вікових групах незалежно від тривалості експерименту відбувалося різне за виразністю збільшення відносної маси легенів. У групі статевонезрілих щурів після 10 днів експерименту даний параметр збільшився на 78,01% (p<0,05), а у статевозрілих тварин відносна маса легенів збільшилася лише на 37,57% (p<0,05) порівняно з контролем. Що стосується щурів старечого віку, то збільшення відносної маси легенів склало 56,82% (p<0,05) і 63,48% (p<0,05) після 10 і 30 днів експерименту відповідно.

Дані макрометричного дослідження легенів підтверджуються результатами світлової та електронної мікроскопії. Вплив гравітаційних перевантажень на легені статевонезрілих щурів протягом 10 днів був більш виражений порівняно з такими в групах щурів статевозрілого і старечого віків.

Питомий об'єм крововиливів зріс в 14 разів порівняно з контролем. Так само було виявлено зниження вмісту легеневої тканини з незміненою архітектонікою на 77,65% (p<0,05), семикратне збільшення питомого об'єму емфіземтозно змінених ділянок, а вміст ателектазу і дистелектазу зріс у 5 і 2,5 разів відповідно. При дослідженні судин мікроциркуляторного русла було встановлено, що діаметр венул і гемокапілярів збільшився більше, ніж в півтора рази порівняно з контролем, а артеріоли знаходилися в стані спазму і зменшення їх діаметру склало 12,74% (p<0,05). За даними дисперсійного аналізу сила впливу чинника на досліджувані параметри коливалася в межах 40,3% - 99,9%.

На ультраструктурному рівні спостерігали явища розладу кровообігу, вираженого інтрацелюлярного набряку, дистрофічні, деструктивні процеси, а також наявна тенденція до розвитку компенсаторних процесів, що виявлялося посиленням функціональної активності альвеолоцитів II типу та альвеолярних макрофагів. Мабуть, це пов’язано із незрілістю легеневих структур і викликаним цім уповільненням розвитку адаптаційно-компенсаторних механізмів. Це підтверджується менш вираженим характером морфологічніх проявив десятиденної дії гіпергравітації в групі статевозрілих і старих щурів . При гістоморфометричному дослідженні легенів щурів даних вікових груп питомий об'єм легеневої тканини з незміненою архітектонікою знижувався на 69,79% (p<0,05) і 68,76% (p<0,05) відповідно, тоді як вміст емфізематозно змінених ділянок зростав триразово, ателектазу в 5 і 2,5 раз, дистелектазу в 4 і 6 разів, а крововиливів у 9 разів. Діаметр капілярів збільшувався в два рази, а венул на 90,83% (p<0,05) і 60,45% (p<0,05), порівняно з контролем.

Артеріоли знаходилися в стані спазму, проте за даними гістоморфометричного дослідження і зниження їх діаметру було статистично достовірним тільки в групі щурів старечого віку. Ці дані співпадають з одержаними раніше результатами (П.С. Пащенко, Б.В. Рисман, 2002; И.Б. Краснов, Л.Н. Дьякова, 2007; Hakeman A.L., Sheriff D.D., 2003). За даними дисперсійного аналізу сила дії гіпергравітації на вивчаємі параметри складала 18,0% - 99,8%.

Ці результати підтверджувалися даними трансмісійної електронної мікроскопії, де деструктивні і дистрофічні зміни в будові аерогематичного бар'єру легенів статевозрілих щурів і тварин в періоді старечих змін були менш виражені. Все це може свідчити про розвиток адаптаційних процесів, що виникають після повторної дії гравітаційних перевантажень (И.Б. Краснов, Е.И. Алексеев, В.И. Логвинов, 1998; Е.Г. Длусская, Р.К. Киселев, Р.А. Вартбаронов, М.Н. Хоменко, 2003).

Після 30 днів експерименту виявлено, що найбільш схильні до впливу гіпергравітації легені щурів старечого віку. У даній групі питомий об'єм незміненої паренхіми знизився на 77,82% (p<0,05), тоді як в групах статевонезрілих і статевозрілих тварин відбулося зниження даного показника на 69,79% (p<0,05), і 62,16% (p<0,05). Мало місце збільшення вмісту крововиливів у 12 разів, тоді як в групі статевонезрілих щурів даний показник зріс у 8 разів, а у статевозрілих тварин у 5 разів. Так само спостерігалося дванадцятиразове збільшення питомого об'єму дистелектазу, двократне збільшення вмісту емфізематозних, а питомий об'єм ателектазу зріс у 1,5 раза. Сила дії чинника на досліджувані параметри була достатньо висока і коливалася в межах 20,5% - 99,8%. На ультраструктурному рівні був виявлений виражений набряк, який виражався розмитістю контурів базальних мембран і розширенням міжклітинних контактів, наявністю парусоподібних виростів цитоплазми з подальшим мікроклазматозом і ознаками деструктивних процесів, що характеризуються наявністю в просвіті судин і альвеол десквамованих ендотеліальних клітин і альвеолоцитів I типу. У багатьох спостереженнях в альвеолоцитах II типу були виявлені ознаки їх деструкції, які були представлені появою осміофільних пластинчастих тілець з неправильними контурами, нерівномірною осміофілією осміофільного матеріалу з його частковою гомогенізацією, або навпаки – з розривом бімембранних пластин. Іноді на місці осміофільних пластинчастих тілець утворювалася крупна вакуоль, яка була обмежена одинарною мембраною і містила всередині залишки осміофільних пластин. На думку ряду авторів (Н.Ю. Новиков, 1997; В.В. Кудинов, Л.К. Романова, 2003), альвеолоцити II типу є популяцією клітин аерогематичного бар'єру найбільш резистентною до різного роду впливів. Отже розвиток в них деструктивних процесів указує на значні порушення, що виникають в легеневій тканині у відповідь на дію чинника, і свідчать про подальше збільшення прогресування деструктивних процесів, однією з причин яких, можливо, є пригнічення системи сурфактанту легенів.

У групі статевонезрілих і статевозрілих тварин вміст питомого об'єму крововиливів збільшився в 8 і 5,5 разів, вміст дистелектазу збільшився в 4 і 5 разів, частка емфізематозних ділянок зросла в 3 і 10 разів, а ателектазу – в 5 разів і на 65,03% (p<0,05) відповідно. У всіх вікових групах зменшення діаметру артеріол мало статистично недостовірний характер.

Порівняно з контролем, просвіт гемокапілярів і посткапілярних венул в легенях щурів старечого віку збільшився більше, ніж у 1,5 і 2,5 рази, в групі статевозрілих щурів дані параметри зросли в 2 рази і на 29,26% (p<0,05), а в групі статевонезрілих тварин – у 2 рази і на 90,83% (p<0,05) відповідно. За даними дисперсійного аналізу чинник впливал в межах 0,04% - 99,9% на досліджувані параметри статевонезрілих щурів і 4,2% - 99,9% на досліджувані параметри статевозрілих щурів.

При ультраструктурному дослідженні легенів щурів даних вікових груп спостерігали явища інтрацелюлярного набряку; проте у просвіті альвеол була присутня велика кількість активно-функціонуючих альвеолярних макрофагів, а в альвеолоцитах II типу виявлялися ознаки, які вказують на підвищення їх функціональної активності, що є характерною ознакою розвитку компенсаторних змін в легенях (А.К. Загорулько, Т.А. Аскари, 2002).

Як видно з вищевикладеного, найбільш виражену дію тридцятиденні перевантаження чинять на легені щурів старечого віку, що, мабуть, пов'язано з інволютивними процесами в легеневій тканині, зривом адаптаційно-пристосовних механізмів і розвитком кумулятивної дії перевантажень відносно легенів. Найбільш стабільні до дії перевантажень легені статевозрілих щурів, оскільки компенсаторні реакції в них носять більш виражений характер.

Застосований фізичний захист надавав значний коригуючий ефект на тварин всіх вікових груп, проте його виразність була різна і залежала від віку експериментальних тварин, а також від тривалості експерименту. Так, при проведенні макроскопічних досліджень було виявлено, що порівняно з десятиденною дією перевантажень, найбільше зниження відносної маси легенів по відношенню до маси легенів щурів після дії перевантажень було виявлено в групі статевозрілих щурів і склало 9,37% (p<0,05). Після 30 днів дії – в групі статевонезрілих тварин (12,03% (p<0,05)).

Дані, одержані при макроскопічному дослідженні, перекликалися з даними світлової та електронної мікроскопії. Після 10 днів експерименту найбільш виражений коригуючий ефект методу також був виявлений в групі статевозрілих щурів. Це виражалося в статистично достовірному зниженні на 24,32% (p<0,05) і 36,23% (p<0,05) питомого об'єму крововиливів і ателектазу на тлі збільшення на 24,24% (p<0,05) вмісту легеневої тканини з незміненою архітектонікою порівняно з дією перевантажень. При цьому діаметр капілярів і венул знижувався на 31,66% (p<0,05) і 23,21% (p<0,05) відповідно. За даними проведеного дисперсійного аналізу сила дії фізичного захисту коливалася в межах 1,5% - 82,8%. Явища набряку на ультраструктурному рівні виявлялися злегка набряклими мітохондріями з укороченими кристами і розширеними канальцями ендоплазматичної мережі в осередково-просвітленій цитоплазмі.

У групі статевонезрілих тварин і старих щурів статистично достовірним було лише збільшення питомого об'єму незміненої паренхіми, яке склало 22,86% (p<0,05) і 18,23% (p<0,05) відповідно, а також зниження питомого об'єму крововиливів на 16,66% (p<0,05) і 15,25% (p<0,05). Також відбулося зменшення внутрішнього діаметру гемокапілярів на 48,94% (p<0,05) і 42,15% (p<0,05), а венул на 18% (p<0,05) і 9,55% (p<0,05) відповідно. При вивченні генеральної сукупності сила впливу чинника складала 51,3% - 69,9% і 38,1% - 80,6%.

При вивченні будови аерогематичного бар'єру в даних вікових групах явища набряку, дистрофічні і деструктивні процеси були менш виражені порівняно з аналогічними змінами, що виникають під впливом гравітаційних перевантажень. Спостерігали деякі прояви компенсаторних реакцій, які виявлялися, зокрема, збільшенням кількості осміофільних пластинчастих тілець в цитоплазмі деяких альвеолоцитів II типу, відсутністю їх деструкції і наявності активно функціонуючих альвеолярних макрофагів.

Після 30 днів експерименту найбільш виражений коригуючий ефект методу фізичного захисту також був виявлений у легенях статевозрілих щурів. Так, відбулося збільшення вмісту легеневої паренхіми зі незміненою архітектонікою на 28,55% (p<0,05) порівняно з навантаженням, і зниження питомого об'єму емфізематозних ділянок, ателектазу і крововиливів на 10,21% (p<0,05), 33,78% (p<0,05) і 30,43% (p<0,05) відповідно. При цьому діаметр капілярів знизився на 35,19% (p<0,05), а венул на 15,09% (p<0,05). За даними електронної мікроскопії на тлі переважання активно функціонуючих альвеолярних макрофагів зустрічалися і юні незрілі форми, що побічно свідчить про посилення компенсаторно-пристосовних реакцій в легенях (В.В. Ерохин, Л.К. Романова, 2000; А.К. Загорулько, Т.А. Аскари, 2002.)

У групі статевонезрілих щурів питомий об'єм незміненої паренхіми збільшився на 15,83% (p<0,05), вміст крововиливів зменшився на 16,21% (p<0,05), а діаметр капілярів і венул знизився на 44,04% (p<0,05) і 14,41% (p<0,05). При ультраструктурному дослідженні легенів тварин даної вікової групи був виявлений незначний інтрацелюлярний набряк, який виявлявся осередковими проясненнями цитоплазми з незначним зниженням її електронно-оптичної щільності, збідненням рибосомами гарнулярного відділу мережі цитоплазми, набуханням мітохондрій, що супроводжувалося редукцією і дискомплексацією їх крист, а також зменшення вмісту хроматину в ядрах з його перерозподілом по периферії і проясненням центральної частини ядер.

За даними дисперсійного аналізу після 10 днів експерименту застосування фізичного захисту достовірно впливало тільки на зміни діаметру гемокапілярів, посткапілярних венул і, як наслідок, вміст крововиливів і легеневої тканини зі незміненою архітектонікою, що може вказувати на наявність деякого коригуючого ефекту в системі мікроциркуляції. Після 30 днів експерименту чинник достовірно впливав на всі параметри, що вивчалися, за винятком питомого об'єму емфізематозно-змінених ділянок і діаметру артеріол. Все це може свідчити про більш виражений протекторний ефект фізичного захисту на легені статевонезрілих щурів після 30 днів експерименту, оскільки в більш ранні терміни компенсаторні реакції схильних до швидкої регенерації легенів інтенсивно ростучих тварин розвиваються за коротший проміжок часу і якоюсь мірою перекривають дію коригуючого чинника (В.В. Ерохин, Л.К. Романова, 2000).

У групі щурів старечого віку статистично достовірним було лише збільшення діаметру капілярів і венул, яке склало 38,47% (p<0,05) і 17,91% (p<0,05) відповідно. Сила впливу чинника на дані параметри склала 87,8% і 61,4%. При вивченні будови АГБ в даній віковій групі явища набряку, дистрофічні і деструктивні процеси були менш виражені, порівняно з дією гравітаційних перевантажень. При цьому спостерігали деякі прояви компенсаторних реакцій, які виявлялися, зокрема, збільшенням кількості осміофільних пластинчастих тілець в цитоплазмі деяких альвеолоцитів II типу, відсутністю їх деструкції і наявністю альвеолярних макрофагів.

Застосування глутаргіну, як гравітаційного коректора, не чинило статистично достовірного впливу на відносну масу легенів експериментальних тварин різного віку і серій, проте одержані результати носили позитивну динаміку. Це підтвердилося гістологічними і електронно-мікроскопічними дослідженнями. В більшості випадків, вплив глутаргіну не чинил статистично достовірного протекторного ефекту. Дія препарату була найбільш виражена у групі статевозрілих тварин після 30 днів дії гіпергравітації і виявлялася збільшенням питомого об'єму незміненої паренхіми на 10,19% (p<0,05) за рахунок зниження питомого об'єму крововиливів на 11,59% (p<0,05), що може бути пов'язано з наявністю деякого ангіостабілізуючого ефекту і відносно тривалим терміном застосування препарату (Sud N., Sharma S., Wiseman D.A., Harmon C., 2003). Дані підтверджуються результатами дисперсійного аналізу. Сила впливу чинника на вміст незміненої легеневої тканини склала 63,3%, а на питомий об'єм крововиливів – 39%.

У легенях статевонезрілих тваринах після 30 днів і тварин старечого віку після 10 днів дії гіпергравітації дія препарату проявлялася збільшенням питомого об'єму легеневої тканини з незміненою архітектурою на 10,77% (p<0,05) і 10,69% (p<0,05) відповідно. У всіх вікових групах стан аерогематичного бар'єру у тварин, які отримували глутаргін і тварин, що піддавалися дії гравітаційних перевантажень без корекції, був практично однаковий, за винятком того, що у тварин, які отримували фармакологічну корекцію, контури базальних мембран ендотеліальних клітин були чіткіші, і розпушування міжклітинних контактів спостерігалося рідше, на відміну від легенів тварин, які піддавалися гравітаційним перевантаженням без корекції. Все це може свідчити про наявність певного позитивного ефекту глутаргіну, який може бути посилений при використанні з іншими методами корекції або ж при тривалішому терміні застосування.

Це припущення підтверджується даними проведеного дисперсійного аналізу. Так, в групі статевонезрілих тварин препарат достовірно впливав на зміну діаметру капілярів, і сила його впливу склала 77% після 10 днів застосування і 81% після 30 днів експерименту. Сила дії глутаргіну на статевозрілих тварин після 10 днів експерименту виражалася впливом на діаметр капілярів і складала 76%, а вже після 30 денного застосування спостерігалася виражена його дія на питомий об'єм незміненої легеневої тканини (63%), емфізематозно змінених ділянок (47%) крововиливів (39%), діаметр гемокапілярів і посткапілярних венул (78% і 40%). Проте в групі тварин старечого віку після 30 днів експерименту спостерігається зворотна динаміка, що може свідчити про зрив компенсаторних механізмів у відповідь на тривалу дію чинника на легені тварин, що знаходяться у стадії інволютивних змін.

При поєднаному використанні фізичного захисту і фармакологічної корекції зміни відносної маси легенів мали схожу тенденцію зі змінами відносної маси легенів при ізольованому застосуванні фізичного захисту. А саме: порівняно з десятиденною дією гіпергравітації найбільше її зниження відбувалося в групі статевозрілих щурів і склало 10,57% (p<0,05). Після 30 днів дії даний показник найістотніше змінився в групі статевонезрілих щурів (знизився на 16,05% (p<0,05)).

При гістоморфометричному дослідженні після 10 днів експерименту найбільш виражений коригуючий ефект був виявлений в групі статевозрілих тварин – спостерігали збільшення питомого об'єму легеневої тканини з незміненою архітектонікою на 29,09% (p<0,05) і емфізематозно зміненої паренхіми на 11,95% (p<0,05). Також відбувалося зниження вмісту ателектазу на 34,78% (p<0,05) і крововиливів на 29,72% (p<0,05), а діаметр гемокапілярів і посткапілярних венул знижувався на 44,31% (p<0,05) і 22,66% (p<0,05) відповідно. Достовірна сила впливу застосованого чинника корекції коливалася в межах 41%-91%.

При ультраструктурному дослідженні легенів тварин даної вікової групи, значних відхилень від показників контрольних тварин виявлено не було. Звертає на себе увагу значне збільшення вмісту незміненої паренхіми на 47,43% (p<0,05) і зниження питомого об'єму крововиливів на 28,98% (p<0,05) в групі статевонезрілих щурів після 10 днів експерименту. При цьому діаметр капілярів і венул зменшувався на 48,94% (p<0,05) і 23,89% (p<0,05) відповідно, а згідно з результатами дисперсійного аналізу достовірна сила впливу чинника корекції коливалася в межах від 28% до 90%.

Після 30-денної дії гравітаційних перевантажень, як і в попередній серії, найбільш виражений ефект метод корекції чинив на легені статевозрілих щурів: питомий об'єм незміненої паренхіми збільшився на 31,61% (p<0,05), а крововиливів знизився на 33,33% (p<0,05). Також відбувалося зниження вмісту емфізематозно змінених ділянок на 11,35% (p<0,05) і ателектазу на 33,78% (p<0,05). Зменшення діаметру капілярів відбулося на 40,82 % (p<0,05), а венул на 20,75% (p<0,05). За даними дисперсійного аналізу, чинник достовірно впливав на зміни, що відбулися, в межах 57%-94%. Підвищення сили впливу чинника, порівняно із застосуванням фізичного захисту, пояснюється застосуванням глютаргіну, і, очевидно, наявністю його кумулятивного ефекту.

У групі статевонезрілих щурів позитивний ефект був менш виражений і полягав у достовірному збільшенні вмісту незміненої паренхіми на 23,43% (p<0,05), зниженні питомого об'єму ателектазів і крововиливів на 14,57% (p<0,05) і 18,01% (p<0,05), а зменшення діаметру гемокапілярів і посткапілярних венул склало 44,04% (p<0,05) і 18,78% (p<0,05) відповідно.

Якщо порівнювати одержані результати з результатами гістоморфометричного дослідження легенів даної групи після 10 днів застосування поєднаного методу корекції, то це можна пояснити полегшенням розвитку не до кінця адаптаційних механізмів, що сформувалися, під впливом поєднанного застосування фізичного захисту і фармакологічної корекції в умовах дії гравітаційних перевантажень.

Висловлене припущення підтверджуеться даними дисперсійного аналізу. Як було вказано вище, достовірна сила впливу чинника корекції коливається в межах від 28% до 90% після 10 днів експерименту і від 25% до 90% після 30 днів експерименту, що, у свою чергу, вказує на рівноцінний вплив чинника корекції на обидві підгрупи і розвиток вираженої позитивної динаміки в серії після 10 днів експерименту у відповідь на застосування коректора, а не тільки за рахунок посилення адаптаційно-компенсаторних механізмів.

Найменший коригуючий ефект метод чинив на легені щурів старечого віку, де спостерігали збільшення вмісту незміненої паренхіми на 15,47% (p<0,05) і зниження питомого об'єму емфізематозних ділянок на 8,54% (p<0,05), діаметр капілярів зменшувався на 30,78% (p<0,05), а посткапілярних венул на 9,58% (p<0,05).

Таким чином, проведення даного дослідження дозволяє стверджувати, що дія гравітаційних перевантажень впродовж всього експерименту викликала значні зміни в легенях у тварин усіх вікових груп. Адаптаційні процеси активніше розвивалися у легенях щурів статевонезрілого і репродуктивного віку, про що свідчать зміни, виявлені в результаті проведених макроскопічного, гістоморфометричного і електронно-мікроскопічного досліджень, що мають меншу вираженість до 30-го дня. У легенях старих тварин на 30 день експерименту переважали дистрофічні і деструктивні процеси, що може свідчити про розвиток декомпенсації у відповідь на тривалу дію чинника на тлі інволютивних змін в легеневій тканині і зриві адаптаційно-пристосовних механізмів.

Вираженість гістоморфометричних показників знаходиться у прямій залежності від умов та тривалості експерименту. На тлі застосування фізичного захисту, фармакологічної корекції глутаргіном і поеднанні даних методів у всіх вікових групах спостерігається в виражена позитивна динаміка різного ступеня . При застосуванні фізичного захисту протягом 10 і 30 днів експерименту найбільш виражений коригуючий ефект методу був виявлений у групі статевозрілих тварин. При використанні фармакологічної корекції в більшості випадків дія препарату статистично недостовірна, проте зміни носили чітко виражену позитивну динаміку. Найбільш виражена дія чинника була в групі статевозрілих тварин після 30 днів експерименту. При поєднаному використанні фізичного захисту і фармакологічної корекції, як після 10, так і після 30 днів експерименту, найбільш значима позитивна динаміка морофологичних змін спостерігалася у групі тварин репродуктивного віку. При цьому в легенях статевонезрілих щурів впродовж всього експерименту на тли збільшення питомого об'єму незміненої паренхіми питомий об'єм крововиливів та ателектазу значно зменшився, а в групі щурів старечого віку навпаки – зі збільшенням тривалості експерименту спостерігалася тенденція до зменшення питомого б'єма легеневої тканини с незміненою архитектонікою та збільшення вмісту кровоиливів та ателектазів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені дані, що характеризують особливості будови легенів щурів лінії Вістар різних вікових груп при дії поперечно-направлених гравітаційних перевантажень, що повторюються, і їх корекції за допомогою методу фізичного захисту і препаратом глутаргін.

1. При експериментальному моделюванні гравітаційних перевантажень у легенях тварин усіх вікових груп спостерігали однотипні за своєю спрямованістю і вираженістю зміни, що супроводжувалися різким порушенням мікроциркуляції і розвитком в аерогематичному бар'єрі як дистрофічно-деструктивних, так і компенсаторно-пристосовних процесів, ступінь прояву яких залежить від віку тварини і тривалості експерименту.

2. У статевонезрілих щурів дія гравітаційних перевантажень на легені була максимальною на 10 день експерименту і проявлялася багатократним збільшенням питомого об'єму крововиливів і емфізематозно змінених ділянок на тлі зменшення майже вдвічі вмісту незміненої паренхіми на фоні розпушування міжклітинних контактів і втрати чіткості контурів ендотеліальної і епітеліальної базальних мембран. До 30 днів гіпернавантажень зміни досліджуваних параметрів були менш виражені, а на ультраструктурному рівні виявлялися ознаки посилення функціональної активності альвеолоцитів II типу і альвеолярних макрофагів.

3. У легенях тварин репродуктивного віку після 10 днів дії гравітаційних перевантажень на тлі зниження питомого об'єму незміненої паренхіми десятиразово збільшувався питомий об'єм крововиливів і емфізематозних ділянок, а вміст ателектазу і дистелектазу зріс у 7 і в 5 разів відповідно. Після 30 днів дії гіпергравітації компенсаторні реакції носили більш виражений характер.

4. До 30 дня експерименту в легенях старих щурів дистрофічні і деструктивні процеси максимально виражені через зниження на 78% питомого об'єму незміненої паренхіми, дванадцятиразовє збільшення питомого об'єму крововиливів і дистелектазу та подвійне збільшення емфізематозних ділянок і ателектазу. На ультраструктурному рівні був виявлений виражений набряк та оголення базальної мембрани на ділянках значної протяжності з ознаками деструкції альвеолоцитів II типу.

5. Єфективність методу фізичного захисту визначається віком експериментальних тварин і тривалістю експерименту. Найбільш виражені компенсаторні зміни у легеневій тканині впродовж всього експерименту виявлені у статевозрілих щурів, у статевонезрілих тварин – на 30 день, а у старих щурів – на 10 день експерименту.

6. Статистично значимий коригуючий ефект використання глутаргіну у групі статевозрілих тварин після 30 днів експерименту збільшує питомий об'єм легеневої тканини із незміненою архітектонікою і знижує вміст емфізематозних ділянок і крововиливів. У легенях статевонезрілих тварин після 30 днів і старих щурів після 10 днів експерименту збільшується питомий об'єм незміненої паренхіми і зменшується діаметр капілярів і вену, чітко контуруються ендотеліальні базальні мембрані, а розпушування міжклітинних контактів зустрічаються рідше, ніж в легенях щурів, що піддавалися гравітаційним перевантаженням без корекції.

7. Поєднане використання фізичного захисту і глутаргіну найбільш значимо нормалізує досліджувані параметри макро-мікро-ультраструктури легенів у всіх вікових групах впродовж всього експерименту з максимальним ефектом у групі статевозрілих тварин стабілізуючи відхилення досліджуваних параметрів від контролю.

8. Використавши однофакторний дісперсійний аналіз, встановили дію значної сили гравітаційніх перевантажень на всі параметри, що вивчались у всіх вікових групах, а використання фізичного захисту значно впливало на збільшення питомого об'єму незміненої паренхіми, зменьшення питомого об'єму крововиливів та зниження діаметру капілярів і венул у всіх вікових групах незалежно від термінів експерименту. Найбільш чутливий до впливу глутаргіна був діаметр капілярів, а реакція решти параметрів у більшості випадків була недостовірною. Поєднане використання фізичного захисту і фармакологічної корекції проявляло найбільш виражену дію у всіх вікових групах.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Одержані експериментальні дані дозволяють прогнозувати ступінь вираженості структурних змін у легенях, що виникають під впливом гіпергравітації у різні вікові періоди.

1. Для профілактики морфологичних змін у лененях, виникаючих в результаті дії гравітаційних перевантажень, рекомендувати для використання в авіації імерсійний метод фізичного захисту та фармакологічну корекцію глутаргином що дозволяє значною мірою зменшити їх негатівний вплив.

Список опублікованих ПРАЦЬ ЗА темОЮ дисертації

1. Shimkus T.S., Nechiporenko G.V. Сomparative morphometric characterization of lungs after gravitational overload of transverse direction and after application of method of physical protection // Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik. – 2007. – Vol. 10, №3. – P. 193-197. (Здобувачем проведено набір матеріалу, гістоморфометричне дослідження легень, аналіз даних, перевід, технічна підготовка статті до друку).

2. Шимкус Т.С., Нечипоренко Г.В. Макро-микроскопические изменения в легких под воздействием гипергравитации, нивелируемой методом физической защиты и фармакологической коррекцией // Вісник морфології. – 2007. – Т. 13, №2. – С. 293-300. (Здобувачем проведено набір матеріалу, гістоморфометричне дослідження легень, аналіз даних, перевід, технічна підготовка статті до друку).

3. Шимкус Т.С., Пикалюк В.С., Кутя С.А., Щербина А.Ю. Данные дисперсионного анализа гистоморфометрических характеристик легких крыс трех возрастных периодов под влиянием гравитационных перегрузок и их коррекции // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2007. – Т. 143, Ч. IV. – С. 105-110. (Здобувачем проведено набір матеріалу, гістоморфометричне дослідження легень, аналіз даних, технічна підготовка статті до друку).

4. Шимкус Т.С., Загорулько А.К. Ультраструктурные изменения в легких под воздействием гравитационных перегрузок и их коррекции различными методами // Таврический медико-биологический вестник. – 2008. – Т. 11, №1. – С. 110-116. (Здобувачем проведено набір матеріалу, аналіз даних, технічна підготовка статті до друку).

5. Шимкус Т.С. Мофрофункциональные особенности легких после воздействия гравитационных перегрузок (обзор) // Таврический медико-биологический вестн. - 2006. – Т. 9, №3. – С. 195-198.

6. Шимкус Т.С., Сеттаров Э.М., Мавлюдов Ш.С., Мамбедиев А.А., Максименко В.В. Возрастные изменения массы легких после воздействия гипергравитации в условиях эксперимента // : Материалы 77-й научно – практической конференции. – Симферополь, 2005. – С. 17. (Здовувачем проведено набір матеріалу, органометричне дослідження легень, аналіз даних, технічна підготовка до друку).

7. Шимкус Т.С. Морфологические изменения альвеол легких крыс после воздействия гипергравитации в условиях эксперимента // Теоретические и практические аспекты современной медицины: Матер. 78-й межвузовской науч. – практ. конф. студентов и молодых ученых. – Симферополь, 2006. – С. 41.

8. Шимкус Т.С. Морфологические изменения в легочных альвеолах после воздействия гипергравитации в эксперименте //Клінічна анатомія та оперативна хірургія. –2006. – Т. 5, №2. – С.67.

9. Шимкус Т.С. Морфометрические изменения в легких при воздействии гипергравитации и ее коррекции в эксперименте // Теоретические и практические аспекты современной медицины: Матер. 79 -й науч.-практ. конф. студентов и молодых ученых. – Симферополь, 2007. – С. 42.

10. Шимкус Т.С., Нечипоренко Г.В. Морфометрические изменения в легких при воздействии гравитационных перегрузок и их коррекции в эксперименте // Досвід і проблеми застосування сучасних морфологічних методів досліджень органів і тканин у нормі та при діагностиці патологічних процесів: Зб. матер. наук.-практ. конф. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2007. – С.95-96. (Здобувачем проведено набір матеріалу, гістоморфометричне дослідження легень, аналіз даних, технічна підготовка до друку).

11. Шимкус Т.С., Гажеман Д.С., Велиляев В.Р. Ультраструктурные изменения в легких после воздействия гравитационных перегрузок на фоне применения физической защиты // Теоретические и практические аспекты современной медицины: Матер. 80-й международной науч.-практ. конф. студентов и молодых ученых. – Симферополь, 2008. – С. 35. (Здобувачем проведено набір матеріалу, аналіз даних, технічна підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ

Шимкус Т.С. Вікові особливості будови легень під впливом гравітаційних перевантажень та при застосуванні різних засобів їх корекції (анатомо-експериментальне дослідження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. - Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України. – Сімферополь, 2008.

Дисертація присвячена вивченню вікових особливостей будови легенів під впливом гіпергравітації і корекції її впливу різними методами.

Експериментальне дослідження проведене на 180 білих щурах лінії Вістар. У роботі використані методи: органометрія, гістоморфометрія, електронна мікроскопія, методи варіаційної статистики, дисперсійний аналіз.

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що дія гравітаційних перевантажень впродовж всього експерименту викликала значні зміни у легенях тварин усіх вікових груп.

На тлі застосування фізичного захисту, фармакологічної корекції і поєднанні даних методів у всіх вікових групах спостерігається в різному ступені виражена позитивна динаміка нормалізації макро-мікроструктури легенів.

Ключові слова: легені, гравітаційні перевантаження, фізичний захист, фармакологічна корекція.

АННОТАЦИЯ

Шимкус Т.С. Возрастные особенности строения легких под воздействием гравитационных перегрузок и при применении различных методов их коррекции (анатомо-экспериментальное исследование). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. - Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МЗ Украины. – Симферополь, 2008.

Диссертационная работа посвящена изучению возрастных особенностей строения легких под воздействием гипергравитации и коррекции ее различными методами.

Экспериментальное исследование проведено на 180 белых крысах линии Вистар, подвергавшихся воздействию поперечних гравитационных перегрузок. Величина перегрузки составляла 9g, градиент нарастания - 1,4-1,6 g/с, спада - 0,6-0,8 g/с. Эксперимент проводили в одно и тоже время суток ежедневно в течение 10 минут на протяжении 10 и 30 дней.

В работе были использованы органометрия, гистоморфометрия, электронная микроскопия, методы вариационной статистики, дисперсионный анализ. Результаты исследования позволяют утверждать, что воздействие гравитационных перегрузок на протяжении всего эксперимента вызывало значительные изменения в легких животных всех возрастных групп. Адаптационные процессы более активно развивались в легких крыс неполовозрелого и репродуктивного возраста, о чем свидетельствуют компенсаторные изменения, выявленные в результате проведенных макроскопического, гистоморфометрического и электронномикроскопического исследований, имеющие меньшую выраженность к 30-му дню. В легких старых животных на 30 сутки эксперимента преобладали дистрофические и деструктивные процессы, что может свидетельствовать о развитии декомпенсации в ответ на длительное воздействие фактора на фоне инволютивных изменений в легочной ткани и срыве адаптационно-приспособительных механизмов.

Выраженность гистоморфометрических показателей, находится в прямой зависимости от условий и длтиельности эксперимента. На фоне применения физической защиты, фармакологической коррекции и сочетании данных методов во всех возрастных группах наблюдается в различной степени выраженная положительная динамика. При применении физической защиты в течение 10 и 30 дней эксперимента наиболее выраженный стабилизирующий эффект метода выявлен в группе половозрелых животных. При использовании фармакологической коррекции в большинстве случаев действие препарата оказывало статистически недостоверный эффект, однако изменения носили четко выраженную положительную динамику. Наиболее выражено действие протекторного фактора было в группе половозрелых животных после 30 дней эксперимента. При сочетанном использовании физической защиты и фармакологической коррекции на протяжении всего экспериментального периода на фоне возрастания удельного объема неизмененной паренхимы, содержание кровоизлияий и ателектаза значительно уменьшилось, а в группе старых крыс, наоборот – с увеличением сроков эксперимента присутствовала тенденция к уменьшению удельного объема легочной ткани с неизмененной архитектоникой и увеличению содержания кровоизлияний и ателектаза.

Ключевые слова: легкие, гравитационные перегрузки, физическая защита, фармакологическая коррекция.

SUMMARY

Shimkus T.S. .Age features of structure of lungs under influence of gravitational overload and after application of various methods of its corrections (anatomical-experimental research). - The manuscript.

The candidate's thesis of a scientific degree of the candidate Medical Sciences by speciality 14.03.01 – normal anatomy. - Crimean state medical university named after S.I. Georgievsky MPH of Ukraine, Simferopol, 2008.

The dissertation is devoted to studying to age features of a structure of lungs under influence of gravitational overload and after its correction by various methods.

The experiment was provided on 180 white rats of Wistar line of three age groups. The organometry, hystomorphometry, electronic microscopy, methods of variational statistics and the dispersive analysis have been used.

Provided experiment allow to establish that gravitational overload led to significant changes in lungs of all experimental animals. On a background of application of physical protection, pharmacological correction and a combination of the given methods in all age groups the expressed positive degree was observed.

Key words: Lungs, gravitational overload, physical protection, pharmacological correction.