Міністерство охорони здоров’я України

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького

ЄФИМОЧКИН ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ

УДК 616.33-006+616.34-006.6/053-89

«ВІДНОВЛЕННЯ ТОВСТОЇ КИШКИ У КОЛОСТОМОВАНИХ ХВОРИХ ПРИ ПУХЛИНАХ ПРЯМОЇ КИШКИ»

14.01.07 – онкологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Донецьк – 2003

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Рак прямої кишки займає одне з провідних місць у структурі онкологічної захворюваності провідних країн світу і має тенденцію до збільшення (Шалімов С.А., 2000). Незважаючи на безсумнівні успіхи у галузі онкології, досягнуті світовим товариством за останні десятиріччя, єдиним способом, який дозволяє радикально вилікувати хворих на рак прямої кишки, залишається хірургічний.

Суттєвими перепонами на шляху до виконання функціонально повноцінних операцій являються раніше сформовані колостоми. Мізерні літературні дані про виконання хірургічних втручань у одиничних пацієнтів з цієї категорії хворих (В.Д. Федоров с соавт., 1994) свідчать про те, що переважна більшість хірургів при наявності колостоми визнають за краще відмовитись від виконання сфінктерозберігаючих операцій на користь резекції прямої кишки із збереженням колостоми.

Коротка брижа сигмовидної кишки і особливості її ангіоархітектоніки також можуть бути причиною відмови від виконання сфінктерозберігаючих операцій у ряді випадків. Подібна ситуація має місце у тих хворих, в яких не можливо використати мобілізацію правої половини товстої кишки через велику травматичність цих операцій, а мобілізація лівої половини ободової кишки не дозволяє одержати життєздатний товстокишковий трансплантат достатньої довжини для зведення на промежину.

Таким чином, питання, пов’язані з виконанням сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки, у яких раніше були виконані симптоматичні хірургічні втручання, а також у пацієнтів з короткою брижею сигмовидної кишки і/або несприятливими анатомічними факторами для формування товстокишкового трансплантата, на сьогодні розроблені не достатньо.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри онкології Донецького медичного університету “Вивчити ефективність ендолімфатичної терапії у комплексному лікуванні злоякісних пухлин основних локалізацій” УН 94.04.98, № держреєстрації 0195U000652, “Розробити методи, які підвищують ефективність комбінованого та комплексного лікування злоякісних пухлин основних локалізацій на підставі рандомізованих досліджень”, № держреєстрації 0101U007973, шифр УН 02.04.08. Автор брав безпосередню участь у розробці та впровадженні способів формування товстокишкового трансплантата при виконанні сфінктерозберігаючих операцій, а також способів виконання сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки, які раніше зазнали симптоматичних хірургічних втручань.

Мета дослідження: розробити комплекс заходів, спрямованих на розширення показань до виконання сфінктерозберігаючих операцій у хворих на рак прямої кишки, у яких раніше були виконані симптоматичні хірургічні втручання, а також у пацієнтів з несприятливими анатомічними факторами для формування товстокишкового трансплантата.

Для досягнення поставленої мети сформульовані такі задачі:

1. Встановити причини виконання симптоматичних операцій, які найчастіше зустрічаються, у загальнолікувальній мережі з приводу раку прямої кишки.

2. Вивчити структуру і частоту факторів, які несприятливо впливають на мож-ливість виконання черевно-анальних резекцій після симптоматичних втручань.

3. Розробити способи сфінктерозберігаючих операцій у хворих з раніше сформованими колостомами у залежності від виду раніше проведеного хірургічного втручання.

4. Визначити оптимальний спосіб формування товстокишкового трансплантата для зведення на промежину, у залежності від анатомічних особливостей товстої кишки і органів малого таза.

5. Вивчити віддалені результати лікування хворих на рак прямої кишки, у яких раніше були виконані симптоматичні хірургічні втручання, а також у пацієнтів з несприятливими анатомічними факторами для формування товстокишкового трансплантата.

Об’єкт дослідження: хворі на рак ампулярного відділу прямої кишки з несприятливими факторами для формування товстокишкового анастомозу, а також хворі, яким раніше були виконані симптоматичні втручання у загальнолікувальній мережі.

Предмет дослідження: безпосередні, віддалені та функціональні результати хірургічного лікування хворих на рак ампулярного відділу прямої кишки у залежності від використання розроблених способів хірургічних втручань і технічних прийомів.

Методи дослідження: клінічне обстеження використовувалось для оцінки стану хворого і розповсюдження пухлинного процесу. Ендоскопічне дослідження прямої кишки проводилось для підтвердження діагнозу і оцінки розповсюдження пухлинного процесу по кишці, контролю за станом товстої кишки у процесі подальшого диспансерного спостереження. Рентгенологічне дослідження товстої кишки проводилось для підтвердження діагнозу і оцінки розповсюдження пухлинного процесу по кишці. Ультразвукове дослідження застосовувалось для оцінки розповсюдження пухлинного процесу. Комп’ютерна томографія використовувалась для визначення розповсюдження пухлини на сусідні органи, діагностики рецидивів пухлинного процесу. Вивчення й оцінка ефективності використання розроблених способів хірургічних втручань і технічних прийомів проводились за допомогою порівняння одержаних безпосередніх і віддалених результатів з даними літератури.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше визначена структура і частота анатомічних факторів, які створюють труднощі при формуванні трансплантата для зведення ободової кишки на промежину. Доведена можливість формування життєздатного трансплантата у хворих з несприятливими факторами. Показана можливість виконання сфінктерозберігаючих операцій після раніше виконаних у загальнолікувальній мережі симптоматичних хірургічних втручань. Доведена можливість використання для формування товстокишкового трансплантату ділянки кишки, на якій була розташована колостома.

Практичне значення одержаних результатів. Застосування розроблених способів формування трансплантата для зведення на промежину дозволяє знизити кількість некрозів зведеної кишки до 4,9%. Можливість формування достатнього за довжиною і життєздатністю трансплантата дозволяє розширити показання до застосування сфінктерозберігаючих операцій у різних контингентів хворих на рак прямої кишки при наявності декількох несприятливих факторів. Використання розроблених способів сфінктерозберігаючих операцій після раніше виконаних у загальнолікувальній мережі симптоматичних хірургічних втручань, покращує якість життя та забезпечує соціальну реабілітацію цієї категорії пацієнтів. Розроблені способи впроваджені у Донецькому обласному протипухлинному центрі, Маріупольському онкологічному диспансері, що підтверджується актами впровадження від 01.09.01 р., 25.10.01 р.

Особистий внесок здобувача. Автор брав безпосередню участь в розробці і практичному застосуванні нових способів формування трансплантата для зведення на промежину при сфінктерозберігаючих операціях, розробці способів виконання сфінктерозберігаючих операцій, після симптоматичних втручань, виконаних у загальнолікувальній мережі. Самостійно провів збір і обробку досліджуваного матеріалу, сформулював основні положення і висновки роботи. Брав безпосередню участь в оперативних втручаннях за опрацьованими способами лікування, включаючи самостійне виконання операцій. При написанні дисертації не були використані ідеї та наукові розробки співавторів публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені у вигляді доповідей на II з’їзді онкологів СНД (м. Київ, 2000 р.), на IV міжнародному з’їзді онкологів країн Центральної Європи (м. Брно, 1997 р.), IV міжнародному з’їзді хірургів Європи (м. Краків, 2000 р.), Х з’їзді онкологів України (Ялта, 2001 р.), V Міжнародному конгресі хірургів (Брюссель, 2001 р.), VIII міжнародному з’їзді онкологів країн Центральної Європи (м. Вільнюс, 2002 р.), засіданнях наукових онкологічних товариств Донецької області.

Публикації. Результати дисертації опубліковані у 10 статтях наукових журналів, у 10 матеріалах і тезах з’їздів, конференцій і у 1 деклараційному па-тенті України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 157 сторінках машинописного тексту і складається з вступу, 6 розділів, заключення і висновків. Робота ілюстрована 40 таблицями на 33 сторінках і 8 рисунками на 8 сторінках. Бібліографічний список містить 272 вітчизняних і зарубіжних джерел на 28 сторінках.

Основний зміст

Матеріали і методи дослідження. За період з 1986 по 1995 рр. в Донецькому обласному протипухлинному центрі було оперовані 60 хворих на рак прямої кишки, яким раніше були виконані симптоматичні операції в лікарнях за місцем мешкання з приводу ускладненого пухлинного процесу, а також 182 хворих на рак прямої кишки з несприятливими анатомічними факторами для формування товстокишкового трансплантата.

Серед хворих яким були сформовані колостоми, чоловіків було 33 (55,0%), жінок 27 (45,0%). Середній вік хворих склав 59,3 роки. Найчастіше пухлина знаходилась у ректосигмоїдному (58,3%) та верхньоампулярному (23,3%) відділах прямої кишки і мала будову аденокарциноми - 78,3% (67,1%1-3). Віддалені метастази виявлені у 5 - 12,8% (4,3%

Найчастішою причиною формування колостом в установах загально лікувальної мережі була кишкова непрохідність 60,0% (47,4%

У хворих на рак прямої кишки формувалась сигмостома 71,7% (59,7%

Серед 43 пацієнтів з раніше сформованими сигмостомами в 40 (93,0%) випадках остання була сформована на межі з низхідною кишкою, що утворювало додаткові труднощі.

Хірургічні операції з первинним видаленням пухлини виконані 39 пацієнтам. Резектабельність склала 65,0% і не залежала від виду виконаного раніше хірургічного втручання (табл. 2). Симптоматичні операції були виконані у 21-35,0% (23,6%

Таблиця 1. Види хірургічних втручань, виконаних в загально лікувальній мережі в залежності від типу ускладнення

Види хірургічних втручань	Ускладнення пухлинного процесу									Всього
	кишкова непрохідність		перфорації			абсцеси
	абс.	%		абс.	%		абс.	%			абс.	%
Цекостомія	12	33,3		-	-		-	-			12	20,0
Трансверзостомія	1	2,8		3	17,6		1	14,3			5	8,3
Сигмостомія	23	63,9		14	82,4		6	85,7			43	71,7
Усього	36	100,0		17	100,0		7	100,0			60	100,0

Серед 39 хворих, які перенесли хірургічні втручання у радикальному обсязі, в 33 - 84,6% (71,8%

Гартмана і Іноятова у зв’язку з порушенням гемодинаміки під час операції, наявності тяжкої супровідної патології у хворих похилого віку.

Серед первинно-відновних операцій найчастіше виконувалась внутрішньочеревна резекція прямої кишки (14 випадків), рідше – черевно-анальна резекція прямої кишки зі зведенням ободової кишки на промежину через демукозований анальний канал (11 випадків), або проксимальна резекція прямої кишки зі зведенням ободової кишки на промежину позаду кукси прямої кишки за розробленою в клініці методикою (7 випадків). В 1 випадку виконана черевнонаданальна резекція прямої кишки.

При виконанні внутрішньочеревної резекції прямої кишки у хворих з раком ректосигмоїдного відділу прямої кишки з раніше сформованою колостомою на низхідній кишці ми використовували розроблений спосіб операції, який дозволяє попередити розвиток стенозу анастомозу при тривало не функціонуючому дистальному відрізку кишки і зменшити імовірність відкриття отвору кишки в процесі накладання анастомозу і скоротити час оперативного втручання.

Таблиця 2. Види оперативних втручань у залежності від розташування колостоми, сформованої у загальнолікувальній мережі

Види колостомії		Хірургічні втручання, які були виконані у Донецькому протипухлинному центрі
		операції з первинним видаленням пухлини			операції без первинного видалення пухлини			Всього оперовані
		абс. кількість		%	абс. кількість		%
Цекостомія	6		15,4	6		28,6	12
Трансверзостомія	5		12,8	-		-	5
Сигмостомія	28		71,8	15		71,4	43
Усього	39		100,0	21		100,0	60

При виконанні черевно-анальної резекції прямої кишки у хворих з раніше сформованою колостомою на сигмоподібної кишці, ми використовували розроблений спосіб операції, який передбачає використання ділянки кишки, яка несе стому.