Академія медичних наук України

Державна установа

«Інститут дерматології та венерології АМН України»

ПАЩЕНКО Вікторія Миколаївна

УДК: 616.521–022.7–085:612.13+612.018.2

КОМПЛЕКСНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ НА ЕКЗЕМУ, спричинену варикозним симптомокомплексом, З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ГЕМОДИНАМІКИ ТА ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ

14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Калюжна Лідія Денисівна

Національна медична академія післядипломної

освіти ім. П.Л. Шупика,

завідуюча кафедрою дерматовенерології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Солошенко Ельвіра Миколаївна

ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України»,

завідуюча лабораторії алергології

кандидат медичних наук, доцент

Сербіна Інесса Михайлівна

Харківська медична академія післядипломної освіти,

доцент кафедри дерматовенерології

Захист відбудеться «23» квітня 2008 року о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.603.01 при ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України» за адресою: 61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДУ «Інститут дерматології та венерології АМН України» (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 7/9).

Автореферат розісланий «19» березня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. фарм. н., ст. н. сп. Т.Д. Носовська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальність проблеми екземи, спричиненої варикозним симптомокомплексом, обумовлена її широкою розповсюдженістю, тяжкістю процесу, часто рецидивуючим перебігом та недостатньою ефективністю лікування. Виникненню хвороби сприяє варикозний симптомокомплекс та хронічна венозна недостатність (ХВН). Найбільш важким проявом захворювань є розвиток венозних трофічних виразок нижніх кінцівок із екзематизацією [И.В. Куценко, 2006, Л.М. Чернуха, 2001, P.D. Coleridge Smith, 2000, G. Ianosi et al., 2004, C.V. Ruckley, 1997].

За даними різних авторів до 10% всіх випадків ХВН ускладнюються екземою, якою страждають 6–7% хворих старше 50 років. В популяції старше 70 років екзема, обумовлена варикозним симптомокомплексом, зустрічається в 20% випадків [M.R. Cesarone et al., 2002, P.J. Coenraads, 1987]. Венозні трофічні виразки нижніх кінцівок виявляють у кожного п’ятого хворого з ХВН та в 0,3–2% випадків серед дорослого населення європейських країн [В.Ю. Богачев, 2003, А.В. Покровский с соавт., 2003, U. Baccaglini, 2000, S. Canonico, 1998]. Проведені ВООЗ в 1988 р. дослідження показали, що трофічні виразки виявляють у 1% дорослого населення, а на рік захворюваність складає 0,2–0,35% [A.N. Nikolaides, 2000].

Згідно з сучасною концепцією, екзема та трофічні виразки шкіри, обумовлені варикозним симптомокомплексом, виникають внаслідок варикозного розширення вен нижніх кінцівок, яке призводить до дистальної венозної гіпертензії, якій автори відводять головну роль в патогенезі даних захворювань. Венозна гіпертензія викликає порушення гемомікроциркуляції в шкірі, інтимний механізм яких і на сьогодні є предметом дискусії [Е.В. Иванов, 2005, В.С. Савельев и соавт., 1972, Ю.К. Скрипкин, 1999, П.И. Тураев, 2006, G.S. Satiukova et al., 2000].

В літературі ми знаходимо суперечливі данні про стан органів ендокринної системи у хворих на екзему та венозні трофічні виразки, спричинені варикозним симптомокомплексом, і їх вплив на перебіг захворювань. З загального числа хворих 2/3 складають жінки, причому 60–90 % з них захворювання пов’язують з виникненням варикозного розширення вен під час вагітності, що в подальшому призводить до розвитку екзематизації [М.Д. Василюк и соавт., 1992, C.J. Evans et al., 1999]. Дисгормональна перебудова вікового характеру також може провокувати розвиток розширення вен та ускладнювати його перебіг. Про це свідчать спостереження авторів про ураження вен в клімактеричному періоді, коли екзема, спричинена варикозним симптомокомплексом, часто набуває безперервно-рецидивуючого характеру [Д.С. Дегтяр, 2000]. Тому виявлення особливостей гормонального гомеостазу у жінок перименопаузального періоду (ПМП) та їх впливу на перебіг захворювання є актуальною проблемою та являють собою значний практичний та теоретичний інтерес.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках наукової роботи «Вікові аспекти діагностики, перебігу та лікування хронічних дерматозів» (№ держреєстрації 0103U001029) кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика. Дисертант вивчала механізми патогенезу екземи, обумовленої варикозним симптомокомплексом, розробляла і виконувала клінічну апробацію нових патогенетично обгрунтованих методів лікування хворих.

Мета роботи. Удосконалення методів патогенетичної терапії хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, на основі вивчення особливостей венозної гемодинаміки нижніх кінцівок, гемомікроциркуляції та гормонального гомеостазу.

Завдання дослідження.

1. Дослідити стан венозної гемодинаміки нижніх кінцівок у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом.

2. З'ясувати особливості гемомікроциркуляції у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, за допомогою біомікроскопії нігтьового ложа.

3. Виявити особливості реактивності судин гемомікроциркуляторного русла у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, за даними лазерної допплерівської флоуметрії в вогнищі ураження.

4. Вивчити стан гормонального гомеостазу у жінок перименопаузального періоду хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом.

5. Оцінити зв’язок між зміною гормонального гомеостазу та станом венозної гемодинаміки нижніх кінцівок і гемомікроциркуляції, а також клінічного перебігу екземи, спричиненої варикозним симптомокомплексом.

6. Запропонувати нові методи патогенетичної терапії хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, в залежності від виявлених змін.

7. Оцінити ефективність розроблених методів лікування і впровадити їх в практику охорони здоров’я.

Об’єкт дослідження: хворі на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом.

Предмет дослідження: особливості клінічного перебігу, гормональний статус, стан венозної гемодинаміки нижніх кінцівок та гемомікроциркуляції у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, результати лікування.

Методи дослідження:

1. Загальноклінічні – аналіз скарг, анамнезу захворювання і об’єктивного стану хворих.

2. Капіляроскопічні (з визначенням кількісних і якісних параметрів мікрогемоциркуляторного русла).

3. Імуноферментні – визначення показників гонадотропних гормонів - лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ).

4. Радіоімунологічні – визначення рівня статевих стероїдних гормонів – прогестерону (П) та естрадіолу (Е₂).

5. Ультразвукові – метод ультразвукового дуплексного ангіосканування з визначенням особливостей стану венозної гемодинаміки нижніх кінцівок.

6. Лазерні – метод лазерної допплерівської флоуметрії з вивченням показників гемомікроциркуляції в вогнищі ураження шкіри.

7. Статистичні методи з оцінкою вірогідності виявлених результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено особливості венозної гемодинаміки нижніх кінцівок та показані зміни гемомікроциркуляції у хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом. Встановлено їх зв’язок зі станом гормонального гомеостазу організму.

Виявлено особливості перебігу перименопаузального періоду у жінок, хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, і показана роль порушень гормонального гомеостазу в перебігу захворювання.

При проведенні комплексного обстеження хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, запропонований новий підхід, що передбачає покращення результатів лікування хворих.

Розроблено оригінальний метод комплексного патогенетичного лікування хворих на екзему, спричинену варикозним симптомокомплексом, із застосуванням вазотропної та гормонокорегуючої терапії. Розроблений метод лікування підвищує ефективність терапії та сприяє стійкій і тривалій ремісії захворювання.

Практичне значення одержаних результатів. Лікарям практичної охорони здоров'я запропонована доступна методика діагностики стану системи гемодинаміки та гемомікроциркуляції.

Запропонований алгоритм діагностики стану гормонального гомеостазу у жінок перименопаузального періоду, хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом.

Розроблена та впроваджена методика комплексної диференційованої терапії в залежності від виявлених змін системи гемодинаміки, гемомікроциркуляції і гормонального гомеостазу, та оцінка її ефективності.

Впроваджені нові препарати у лікування хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та венозні виразки з екзематизацією: Детралекс (мікронізований діосмін) – венотонізуючий та ангіопротекторний засіб; Клімадинон (екстракт циміцифуги) – фітопрепарат з гормонокорегуючою активністю.

Результати роботи впроваджені в роботу Київської міської шкірно-венерологічної лікарні, Київських шкірно-венерологічних диспансерів №4 та №5, а також в учбовий процес кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика.

Розроблено та затверджено методичні рекомендації щодо лікування екземи, обумовленої варикозним симптомокомплексом, для практичної діяльності фахівців дерматовенерологів, хірургів, флебологів та сімейних лікарів.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведений аналіз літературних даних, розроблений план і підібрані методи дослідження. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження 106 хворих на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом. Автор самостійно виконала аналіз, статистичну обробку отриманих результатів дослідження, написала всі розділи дисертації, підготувала наукові роботи.

Апробація результатів дослідження. Матеріали виконаної роботи доповідалися й обговорювалися на 13 Конгресі Європейської академії дерматологів і венерологів (Флоренція, 2004), науково-практичній школі «Розробки молодих вчених дерматовенерологів» (Київ, 2005), 14 Конгресі Європейської академії дерматологів і венерологів (Лондон, 2005), науково-практичних конференціях «Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря» (Київ, 2006), «Досягення молодих вчених дерматовенерологів» (Київ, 2006) та «Сучасний менеджмент в дерматовенерології: діагностичні, лікувальні та організаційно-правові аспекти» (Київ, 2007), на 16 Конгресі Європейської академії дерматологів і венерологів (Відень, 2007).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 17 друкованих працях, з них 1 методичні рекомендації, 5 статей в наукових журналах і збірниках (2 у моноавторстві), визнаних ВАК України в якості спеціалізованих, та 11 тез наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури (Розділ 1), опису матеріалів та методів дослідження (Розділ 2), власних досліджень (Розділ 3-6), аналізу та обговорення результатів дослідження, висновків та списку використаних джерел, який включає 296 джерел (188 українською та російською мовою, і 108 іноземних).

Дисертація викладена на 171 сторінці машинописного тексту, включає 35 таблиць (5 з яких займають об’єм 9 сторінок) та 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Проведено в динаміці комплексне обстеження 106 хворих жінок та чоловіків в віці від 30 до 80 років, з яких 62 (58,49%) особи страждали на екзему, обумовлену варикозним симптомокомплексом, та 44 (41,51%) – на венозні трофічні виразки з екзематизацією, які проходили стаціонарне та амбулаторне лікування в Київській міській шкірно-венерологічній лікарні в період 2004-2007 років. Контрольну групу склали 35 чоловіків та жінок відповідного віку, які не мали клінічних та інструментальних ознак ураження шкіри, системи гемодинаміки та гормонального гомеостазу. Досліджували стан поверхні шкіри та видимих слизових оболонок, периферичних лімфатичних вузлів. За показаннями хворих консультували у суміжних спеціалістів: терапевта, судинного хірурга, гінеколога–ендокринолога.

Для оцінки ступеня та динаміки набряку нижніх кінцівок при однобічному ураженні шкіри ми використовували метод антропометрії. При асиметричному ураженні кінцівок виявлення різниці їх окружності на шести стандартних рівнях (на середині стопи, на рівні нижньої третини гомілки в ділянці медіальної та латеральної кісточок, на рівні середньої третини гомілки, на рівні верхньої третини гомілки, на середній третині стегна, на рівні пахової ділянки) було наочним показником вираженості набряку. При оцінці ступеня вираженості набряку також користувалися коефіцієнтом асиметрії, який був запропонований Альбертоном Н.І. (1981 р.).

Вивчення венозної гемодинаміки нижніх кінцівок хворих проводили за допомогою метода ультразвукового дуплексного ангіосканування на апараті “ULTRAMARK–9” фірми ATL (США). Дослідження виконувалось на базі Інституту хірургії та трансплантології АМН України провідним науковим співробітником, д.м.н. А.О. Гуч. Визначали стан просвіту поверхневих, глибоких та перфорантних вен нижніх кінцівок, спроможність клапанного апарату, наявність патологічного рефлюксу крові.