91802 (Клініко-терапевтичні аспекти тривожних розладів при алкогольній залежності)

16

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ,

ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ»

УДК: 616.89 - 008.441.13 - 07: 616.891.6

КЛІНІКО-ТЕРАПЕВТИЧНІ АСПЕКТИ ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ ПРИ АЛКОГОЛЬНІЙ ЗАЛЕЖНОСТІ

14.01.17 - наркологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Сосін Іван Кузьмич, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри наркології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук Мінко Олександр Іванович, Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», завідувач відділом профілактики та лікування алкоголізму;

доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», професор кафедри психіатрії, наркології та медичної психології.

Захист відбудеться „ 3 ” липня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Державній установі «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

Автореферат розісланий „ 2 ” червня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Л.І. Дяченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Епідемічний характер і популяційна масштабність алкоголізації серед населення, розмах медико-біологічних і соціально-економічних наслідків алкогольної залежності (АЗ) дають підставу відносити алкогольну хворобу до розряду медико-соціальної патології, що представляє собою реальну погрозу здоров'ю нації (Б.В.Михайлов та співавт., 2000; П.В.Волошин та співавт., 2003; Н.А.Марута, А.И.Минко, 2003; В.С.Битенский, Т.М.Чернова, 2004; Г.Т.Сонник, О.К.Напрєєнко, А.М.Скрипніков, 2006; Т.М.Воробьева, Л.М.Пайкова, А.Г.Плотников, 2007). За останні 10 років контингент пацієнтів, що знаходиться на медичному обслуговуванні в наркологічних диспансерах України, досяг 1 млн. осіб, а в структурі невідкладної наркологічної патології розлади, обумовлені АЗ, займають одне з перших місць (И.К.Сосин, Ю.Ф.Чуев, 2005; І.В.Лінський, М.В.Голубчиков, О.І.Мінко, Е.Б.Первомайський та співавт., 2007). За даними матеріалів Європейської конференції ВООЗ «Охорона психічного здоров'я: Проблеми й шляхи їх рішення», тривожні, аутоагресивні, фрустраційні розлади віднесені до станів, що вимагають невідкладних терапевтичних заходів (ВООЗ, 2005).

Серед загальної популяції від 1% до 16% людей страждають тривожними розладами (Р.А.Евсегнеев, 1998; О.С.Балабуха, 1998; Д.Гольдберг, С.Бенджамин, Ф.Крид, 1999; В.А.Мангуби, 2003; С.А.Монтгомери, 2003; Cross-national Bull WHO, 2000).

Наукові публікації й повсякденні клінічні спостереження свідчать, що тривожні розлади різної тривалості й ступеню виразності зустрічаються на всіх етапах і стадіях формування патологічної залежності від алкоголю (С.В.Белоус, 2002; Н.Н.Иванец, И.П.Анохина, М.А.Винникова, 2002; В.Л.Гавенко, 2002; А.И.Минко с соавт., 2003; Д.В.Сайков, И.К.Сосин, 2004).

Показники розповсюдженості тривожних розладів, «тривожних станів», «анксіозних розладів», «алкогольної тривоги» в клінічній структурі АЗ відрізняються великою варіабельністю, що залежить, перш за все, від клінічних ситуацій, в яких досліджувалася алкогольна тривога (З.Н. Алиев, 2001; А.К.Напреенко, 2002; А.И.Минко, И.В.Линский, 2003; В.Б.Первомайский та співавт., 2004; J.Nakamura, N.Uchimura, 1997; K.R.Merikangas, 1998). Так, частота анксіозних розладів у гострому періоді синдрому відміни алкоголю (СВА) досягає 96%, при алкогольних психозах ‑ 100%, на етапі формування внутрілікарняної ремісії ‑ 40%. У ремісійному періоді алкогольна тривога зустрічається в 4% пацієнтів, причому вона може здобувати затяжний, фармакорезистентний перебіг. Тривожним розладам приділяється важлива роль у провокуванні зривів ремісії і рецидивів алкоголізації (О.Ф.Ерышев, Т.Г.Рибакова, П.Д.Шабанов, 2002; И.М.Сквира, 2008).

На сучасному етапі спостерігається виражений клінічний патоморфоз алкогольної афективної патології за рахунок збільшення частоти атипових, латентних, важко диференційованих випадків, ускладнення симптоматики з тенденцією до рецидивування (И.К.Сосин, Л.В.Лазирская, И.В.Куприенко, 2003; А.В.Погосов, И.А.Погосова, 2004).

Якщо тривожним розладам, як психологічній, загальномедичній, психіатричній, соціальній, філософській проблемі, присвячені численні літературні джерела (А.М.Вейн та співавт., 1997; М.А.Морозова та співавт., 2001; А.С.Аведисова, В.И.Бородин, 2006; Ю.А.Александровский, 2006), в наркології клініко-діагностичні, терапевтичні та профілактичні аспекти алкогольної тривоги вивчені недостатньо. Ці обставини й послужили для нас підставою щодо вибору теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно із планом досліджень кафедри наркології Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО) в рамках науково-дослідної роботи „Обгрунтування, розробка й застосування нових підходів у комплексній терапії наркопатологїї” (№ державної реєстрації 0103 U 004139).

Мета і задачі дослідження. На підставі комплексної клініко-психопатологічної, експериментально-психологічної та електрофізіологічної оцінки обґрунтувати й розробити новий підхід до лікування алкогольної тривоги з використанням комбінованого застосування тимолептичних ефектів фармакологічного препарату карбамазепін і немедикаментозного методу – біоадаптивного регулювання систем організму (БАРС-терапія).

Для реалізації мети були поставлені наступні задачі:

1. На основі комплексного наукового дослідження, клінічних спостережень та застосування спеціально розробленої нами «Карти скринінгу тривожних розладів у клінічній картині алкогольної залежності» дати характеристику основних особливостей анксіозних станів.

2. Визначити та об’єктивізувати у різних клінічних ситуаціях, які найчастіше зустрічаються в клінічній практиці лікаря-нарколога, усереднені рівні ситуативної та особистісної тривожності у хворих на алкогольну залежність шляхом тестування за методикою діагностики самооцінки Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна.

3. Методом аналізу кардіоінтервалів (варіаційної пульсометрії) дослідити вплив анксіозної патології на стан вегетативної нервової системи в алкогользалежних пацієнтів.

4. Дослідити церебральну гемодинаміку і біоелектричну активність головного мозку в пацієнтів з алкогольною тривогою.

5. Обґрунтувати, розробити, визначити ефективність і впровадити метод комплексного та диференційованого лікування алкогольної тривоги, обравши з цією метою з арсеналу медикаментозних засобів тимолептик карбамазепін і з немедикаментозних методів – метод БАРС-терапії.

6. Розробити, визначити ефективність та впровадити в наркологічну практику новий метод комбінованої фармакологічної та немедикаментозної корекції тривожних розладів у хворих на АЗ.

Об'єкт дослідження ‑ тривожні розлади при алкогольній залежності (АЗ).

Предмет дослідження ‑ комбінована корекція тривожних розладів при АЗ.

Методи дослідження. Клініко-психопатологічний (схема стандартного психіатричного дослідження в рамках ведення історії хвороби стаціонарного хворого), дослідження за спеціально розробленою нами «Картою скринінгу тривожних розладів у клінічній картині алкогольної залежності», патопсихологічне дослідження тривожності за методикою самооцінки Ч.Д.Спілбергера, Ю.Л.Ханіна, дослідження стану вегетативної нервової системи методом варіаційної пульсометрії по Р.М.Баєвському, дослідження церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку за допомогою реоенцефалографії (РЕГ) та електроенцефалографії (ЕЕГ). Математико-статистичне опрацювання та аналіз даних виконували за допомогою пакетів комп’ютерного статистичного аналізу Microsoft Excel 2003 і SPSS 13,0.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше предметом цілеспрямованого дослідження й пошуку методів корекції були анксіозні стани при АЗ. На основі комплексного клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного та електрофізіологічного дослідження дана загальна клінічна характеристика і синдромальна рубрифікація тривожних станів алкогольного ґенезу в різних клінічних ситуаціях. Висунуто концепцію, згідно якої алкогольна тривога відноситься до категорії: а) основних, діагностично важливих синдромів у наркології; б) станів, які у гострих клінічних ситуаціях повинні розглядатися як невідкладна патологія, а в ремісійному періоді – як фактор зривів та рецидивів; в) терапевтичних мішеней цілеспрямованої корекції.

На основі ретроспективної оцінки анамнестичних даних встановлено, що тривога може мати предикторне патогенетичне значення для формування АЗ. Показано, що велику роль у діагностичному та терапевтичному процесі мають не тільки тяжкі прояви алкогольної тривоги, а також її стерті, масковані, ларвіровані, латентні, амбулаторні форми, яким притаманний високий психотичний та суїцидогенний потенціал і які у клінічній практиці традиційно ігноруються.

Вперше встановлені варіаційно-пульсометричні кореляти алкогольної тривоги, які розглянуті з точки зору патогенетичних ланок тривожних розладів алкогольного ґенезу.

На моделі комплексної фармакологічної та немедикаментозної терапії обґрунтовано новий напрямок анксіолітичної терапії у хворих на АЗ з використанням комбінованого застосування препарату з тимолептичною дією карбамазепіну та немедикаментозного методу лікування – БАРС-терапії. Визначена нова сфера застосування купіруючої антитривожної терапії з метою вторинної профілактики рецидивів при АЗ. Запропоновано комплексний підхід об'єктивізації ефективності анксіолітичної терапії в динаміці у хворих на АЗ.

Практичне значення одержаних результатів. Для цілей практичної наркології розроблені рекомендації щодо доповнення регістру стандартних клінічних ситуацій, які вимагають цілеспрямованої терапевтичної корекції, станом алкогольної тривоги. Запропоновано практичні підходи до комплексного клініко-патофізіологічного скринінгу тривожних станів у хворих з синдромом АЗ, які базуються на багатофакторній ідентифікації та динамічному моніторингу психопатологічних, психологічних і електрофізіологічних характеристик.

Обґрунтований, розроблений і впроваджений в наркології новий, більш ефективний, комбінований метод лікування алкогольної тривоги з диференційованим використанням карбамазепіну та методу БАРС-терапії. Розробка методу здійснена на рівні критерію новизни (Деклараційний патент на винахід 59093 А Україна 7 А61М21/00, А61В5/02. Спосіб купірування тривожних станів алкогольної етіології: Сосін І.К., Купрієнко І.В., Грімблат С.О., Беспалов Ю.Г., Гончарова О.Ю. Номер заявки 2003010306. Дата подачі заявки: 14.01.2003. Опубліковано: 15.08.2003. Бюл. №8).

Результати дослідження впроваджені в роботу Харківського обласного наркологічного диспансеру та Харківської міської клінічної наркологічної лікарні №9. Матеріали дисертаційного дослідження включені в навчальні плани і програми кафедри наркології ХМАПО і використовуються при читанні лекцій, на семінарських і практичних заняттях системи післядипломної підготовки лікарів-наркологів.

Особистий внесок здобувача. Автором розроблена «Карта скринінгу тривожних розладів у клінічній картині алкогольної залежності»; проведене самостійне клініко-психопатологічне та психологічне обстеження 132 хворих на АЗ. Дисертант освоїла методику та самостійно провела хворим сеанси курсової БАРС-терапії, зібрала всю кількісну інформацію, провела її статистичну обробку, написала текст дисертації, сформулювала висновки й практичні рекомендації. Результати дисертаційного дослідження оформила у вигляді самостійних статей.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження повідомлені на: науково-практичних конференціях молодих вчених ХМАПО: „Нові технології в медицині” (Харків, 2000, 2001); „Внесок молодих вчених у медичну науку” (Харків, 2003); „Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини” (Харків, 2004, 2005); „Медична наука: сучасні досягнення та інновації” (Харків, 2007); Пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України (Тернопіль, 2001); Українських науково-практичних конференціях з міжнародною участю: „Сучасні підходи до діагностики та лікування станів залежності” (Харків, 2001); „Нові підходи до психотерапії та фармакотерапії станів залежності від психоактивних речовин” (Харків, 2004); «Довженківські читання: теорія й практика наркології» (Харків, 2005); засіданні Харківського медичного товариства (Харків, 2001, 2005, 2008); обласних науково-практичних конференціях: „Афективні розлади та залежність від психоактивних речовин” (Харків, 2001) і „Корекція афективних розладів в осіб з залежністю від психоактивних речовин” (Харків, 2002).