МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ЄРОХІНА ОКСАНА ІВАНІВНА

УДК 616.44-053.4/.6(477.61/.62)

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЙОДОДЕФІЦИТНИХ

ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

В УМОВАХ ЛЕГКОЇ ЙОДНОЇ ЕНДЕМІЇ

14.01.10 – педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Резнікова Анелія Леонідівна, ^{Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти}

доктор медичних наук, професор Клименко Тетяна Михайлівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри неонатології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Лебець Ірина Степанівна, ДУ „Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України”, провідний науковий співробітник

доктор медичних наук, професор Траверсе Галина Михайлівна ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб і факультетської педіатрії з неонатологією.

Захист відбудеться “4” червня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.02 при Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58)

Автореферат розісланий “30” квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцент В.М.Савво

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Стан здоров’я дітей є однією з найважливіших проблем медицини та одним із найбільш чутливих біологічних показників, що відображають якість оточуючого середовища (Ю.Г. Антипкін, 2006; О.М. Лук`янова, 2003; В.Г. Майданник, 2003; А.А. Баранов, 2001).

Нестача йоду в довкіллі та пов`язані з нею порушення стану здоров`я - йододефіцитні захворювання (ЙДЗ) - у зв`язку з їх високою розповсюдженістю й широким спектром клінічних проявів є найактуальнішою медико-соціальною проблемою у масштабах усього світу (І.І. Дедов, 2005; В.В. Фадеєв, 2004; Л.А. Щеплягіна, 2003; F. Delange, 2002). Діапазон проявів йододефіцитних захворювань дуже широкий і залежить від періоду життя, в який ці захворювання розвиваються. Найпоширенішим серед них є ендемічний зоб, а найбільш значимими в соціальному плані – порушення репродуктивної функції у жінок і зниження розумових здібностей у дітей (В.А. Олійник, 1997; Л.Н. Самсонова, 2005; F. D. Glinoer, 2000).

Актуальність проблеми дефіциту йоду для всієї території України останнім часом відмічають багато науковців (М.Д. Тронько, 2004; В.І. Паньків, 2006; В.О. Шидловський, 2006). Спостерігається тенденція до росту напруженості зобної ендемії за рахунок збільшення частоти вузлових та змішаних форм зоба у дітей (В.І. Паньків, 2005; В.Т. Чернишов, Є.В. Вихованець, 2002). Найменш вивчена ситуація на сході України, де в умовах природного йодного дефіциту, має місце вплив інших зобогенів, як природного, так і антропогенного походження, а діагностика ЙДЗ залишається на низькому рівні (В.Г. Бардов, 1998, Н.Б. Зелінська, 2007, А.Л. Резнікова, 2004).

Тісний зв'язок процесів росту та розвитку дітей із параметрами тиреоїного гомеостазу (О.В. Большова, 1998; Э.П. Касаткина, 2005; G.M. Escobar, 2002; M.B. Zimmermann, 2006) та відсутність масштабних досліджень проявів йододефіциту в Донбасі - регіоні зі складними екологічними та геохімічними умовами, визначило актуальність обраної теми та зумовило необхідність проведення поглибленого дослідження проблеми йододефіцитних захворювань за сучасними методами.

Створення програми динамічного моніторингу дітей із ЙДЗ дозволить знизити розповсюдженість цих станів серед дітей та приймати оптимальні лікарські рішення щодо їх ранньої діагностики, своєчасної профілактики та лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно плану науково-дослідних робіт Луганського державного медичного університету, кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти в рамках Державної програми МОЗ України „Діти України” та є складовою частиною НДР „Клініко-лабораторна характеристика йододефіцитних захворювань у дітей та підлітків Донбасу. Медико-соціальний моніторинг їх здоров’я” (номер держ. реєстрації 0105U004373) і “Створення програми профілактики та лікування патологічних станів, зумовлених сполученим дефіцитом йоду та заліза у дітей та підлітків Луганщини із урахуванням геохімічних характеристик регіону та підвищеного антропогенного забруднення середовища” (номер держ. реєстрації 0106U003262).

Мета роботи – підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей із йододефіцитними захворюваннями на основі поглибленого вивчення клініко-патогенетичних особливостей ураження органів та систем на різних етапах формування патологічних станів в умовах йодної ендемії і створення програми діагностики, прогнозування, лікування та медико-соціального моніторингу.

Задачі дослідження:

1. Визначити рівень зобної ендемії в Луганській області та структуру йододефіцитних захворювань у дітей. Надати клініко-патогенетичну характеристику ЙДЗ у дітей на різних етапах їх формування.

2. Вивчити структурно-функціональні механізми компенсаторних змін щитовидної залози у дітей в умовах йододефіциту з урахуванням вікових та статевих особливостей.

3. Оцінити фізичний, інтелектуальний розвиток, психоемоційний стан, рівень когнітивних функцій у дітей різних вікових груп в умовах йододефіциту з урахуванням статевих особливостей гормональної адаптації.

4. Вивчити реакцію серцево-судинної та вегетативної нервової систем у дітей на зміни функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи внаслідок нестачі йоду в довкіллі.

5. Виявити чинники, що детермінують виникнення ЙДЗ, та визначити їх діагностичне значення для прогнозування виникнення та характеру перебігу тиреоїдної патології у дітей.

6. Розробити та впровадити програму індивідуального прогнозування ризику виникнення, профілактики та лікування йододефіцитних захворювань у дітей у рамках автоматизованої програми медико-соціального моніторингу їх здоров’я.

Об’єкт дослідження – йододефіцитні захворювання у дітей 6–17 років.

Предмет дослідження – стан гіпофізарно-тиреоїдної системи, фізичного, статевого та нервово-психічного розвитку, вегетативного гомеостазу.

Методи дослідження – клінічні, антропометричні, біохімічні, імунологічні, психометричні, інструментальні, аналітико-статистичні.

Наукова новизна. Вперше на підставі вивчення клініко-патогенетичних особливостей ураження органів та систем організму дітей в умовах йодної ендемії на різних етапах формування цих патологічних станів обґрунтовано новий підхід до рішення актуальної задачі сучасної педіатрії - підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у дітей із йододефіцитними захворюваннями.

Вперше одержані сучасні дані про стан йодної ендемії у Луганській області за критеріями ВООЗ та вивчено структуру ЙДЗ у дітей. Визначено легкий ступінь тяжкості йодного дефіциту за рівнем йодурії та високий рівень частоти зобу в дітей різних вікових груп, що зумовлено впливом інших зобогенних факторів на формування ендемічного процесу в регіоні.

Доведено наявність функціональних змін гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей із різною глибиною структурних змін щитовидної залози в умовах йододефіцитту, визначені їх вікові та статеві особливості. Виявлено взаємозв’язок між розвитком ендемічного зобу та функціональним станом серцево-судинної і вегетативної нервової систем.

Установлено, що відсутність компенсації йодного дефіциту в молодшому шкільному віці обумовлює прогресування патології щитовидної залози в підлітковому віці з розвитком субклінічного гіпотиреозу та маніфестацією структурних змін у залозі на фоні підвищення рівня стресового стану та психоемоційних розладів, зростання кількості серцево-судинної патології.

Доведено, що тривале існування йодного дефіциту в харчуванні дітей регіону призводить до порушень інтелектуального розвитку як у дітей із ендемічним зобом, так і в їх однолітків без видимих проявів йододефіцитних захворювань.

Отримано та систематизовано прогностично значущі медико-соціальні індикатори розвитку зобу та його ускладнень у дітей в умовах легкої йодної ендемії та маркери вузлової патології щитовидної залози. На підставі виявлених критеріїв розроблено алгоритм індивідуального прогнозування ймовірності виникнення та прогресування патології щитовидної залози у дітей.

Вперше в Україні розроблено науково обґрунтовану, адаптовану до умов регіону, автоматизовану програму „Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей та підлітків з йододефіцитними захворюваннями ”.

Практична значимість одержаних результатів. Показано доцільність застосування для моніторингу стану йодної ендемії сучасних рекомендацій ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, що дозволяє ефективно оцінювати рівень розповсюдженості йододефіцитних захворювань у регіоні та планувати проведення відповідних лікувально-профілактичних заходів.

Використання виявлених індикаторів ЙДЗ та розробленого алгоритму індивідуального прогнозування дає змогу своєчасно, з високим ступенем достовірності, виявляти наявність ендемічного та вузлового зобу у дітей та/або прогнозувати їх виникнення.

Впровадження створеної програми „Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей та підлітків з ЙДЗ” в роботу дитячих лікарень, поліклінік, у практику педіатрів та сімейних лікарів сприятиме покращенню системи лікування та профілактики патологічних станів, пов’язаних із дефіцитом йоду в довкіллі.

Впровадження одержаних результатів у практику. Основні положення дисертації прийняті до практичного застосування у Луганській обласній дитячій клінічній лікарні, Луганському обласному дитячому санаторному центрі ”Незабудка”, в Луганській міській багатопрофільній дитячій лікарні №3, у Краснодонській міській дитячій лікарні, в Свердловській міській дитячій лікарні, в Алчевській міській дитячій лікарні, в Рубіжанській центральній міській лікарні, в Лисичанській міській дитячій лікарні. Основні наукові та практичні здобутки дисертаційної роботи впроваджені в педагогічний процес кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти Луганського державного медичного університету.

1. Видано 3 інформаційних листки (Міністерства освіти та науки України): «Скрининговый метод ранней диагностики йододефицитных заболеваний у детей (определение суточной йодурии)», 2004 р.; «Методи профілактики йодної недостатності у дітей», 2004 р.; «Экспресс тест для полуколичественного определения йода в моче» 2004 р. Подано заявку на патент до винаходу „Система підтримки прийняття лікарських рішень для діагностики, лікування та медико-соціального моніторингу дітей та підлітків з йододефіцитними захворюваннями” (№ А.200804887).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою роботою автора. Спільно з науковим керівником здобувачем здійснено розробку основних напрямків теоретичних та практичних досліджень, визначено мету та завдання, здійснено вибір методів обстеження.

Самостійно проведено основний об’єм досліджень, статистичну обробку отриманих даних, їх аналіз та узагальнення, розроблено програму індивідуального прогнозування ризику виникнення йододефіцитних захворювань у дітей, сформульовано висновки, розроблено практичні рекомендації й забезпечено їх впровадження в практику та відображення в опублікованих працях.

Психологічні дослідження проводились сумісно зі спеціалістами обласного центру соціально-психологічної реабілітації неповнолітніх (директор центру – А.А. Амеліна). Система автоматизованого моніторингу дітей із йододефіцитними захворюваннями є частиною спільної розробки зі співробітниками кафедри педіатрії ФПО ЛДМУ (зав. каф. д.м.н, проф. А.Л.Резнікова) та кафедри кібернетики Луганського національного університету ім. В.І.Даля (зав. каф. д.т.н., проф. С.К. Ромазанов).

Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідалися та обговорювалися на ІV конгресі педіатрів України «Сучасні проблеми клінічної педіатрії» (м. Київ, 2007); ІV та VІ Всеукраїнських науково-практичних конференціях з між­народною участю «Актуальні питання дитячої кардіоревматології» (м. Євпаторія, 2005; 2007); науково-практичній конференції «Йододефіцитні захворювання людини: причини, профілактика, лікування» (м. Тернопіль, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Фундаментальна та клінічна ендокринологія: проблеми, здобутки, перспективи» (Сьомі Данилевські читання, Харків, 2008); Луганській обласній асоціації педіатрів: «Стандарти надання медичної допомоги дітям в амбулаторних умовах» (2007), «Актуальні питання педіатрії» (2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них: 6 статей у фахових медичних виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 тези доповідей наукових конгресів і конференцій.