91765 (Клімактеричні розлади у жінок та їх профілактика), страница 2

Цікаво, що у селянок клімакс у середньому починається в 47,4 року, а у мешканців міст – у 47,9 року; у робітниць – у 47,6 року, у колгоспниць – у 48,4 року, у жінок-службовців – у 46 років, у домогосподарок – у 47,5 року. У жінок, у яких були пологи, клімакс настає в середньому в 47,6 року, а у тих, що не народжували, – у 48 років.

Ознаки клімаксу у жінок

Клімактеричний період у багатьох випадках проходить непомітно як для самої жінки, так і для її співробітників та членів сім'ї. Адже клімакс є неминучим фізіологічним періодом життя людини. Але нерідко клімактеричні розлади проявляються різноманітними явищами. їх доцільно об'єднати в чотири основні групи: зміни в перебігу менструацій; нервово-психічні розлади; серцево-судинні порушення; розлади обміну речовин та ендокринні порушення.

Зміни в перебігу менструацій. У цей час може змінюватись не лише тривалість менструального циклу, а й кількість витрачуваної крові. Несподіване, раптове припинення менструацій спостерігається рідко – головним чином після видалення яєчників, матки або опромінення яєчників великими дозами. Розлади менструацій проявляються по-різному: менструальний цикл може скоротитись з 27–28 днів до 20–21 дня, а іноді й до 12 – 14 днів, або ж збільшитись до 6–8 тижнів і навіть до 3–6 місяців.

Тривалість самої менструації теж нерідко істотно змінюється. Якщо в нормі вона триває 3–4 дні, то у деяких жінок цей термін може збільшитись до 7–10 днів або зменшитись до 1–2 днів і навіть до кількох годин.

Жінки в клімактеричному періоді часто скаржаться па значні зміни в кількості витрачуваної крові. Якщо в нормі жінка за менструацію втрачає 50–200 мл крові, то при клімактеричних розладах крововтрата може збільшитись до 500–800 мл, а іноді й до одного літра і навіть більше. Кров виділяється згустками. Під час таких менструацій жінки стають ослабленими, блідими, анемічними і потребують допомоги лікаря. У деяких випадках клімактеричні розлади супроводжуються різким зменшенням менструальних крововтрат.

Нервово-психічні розлади: Основними функціональними проявами нервової системи є: подразливість, гальмування та диференціація сприйняття подразнень. Під час клімаксу насамперед порушується процес гальмування. Звичайне подразнення – слово, музика, стук, дія, спогад, на які здорова людина просто не звернула б уваги, у осіб з пониженим гальмуванням може зумовити значну тривалу дратливість, почуття образи, неспокою, пригнічений стан. У період клімаксу нерідко погіршується пам'ять, сон, знижується працездатність, підвищується втомлюваність. Деякі жінки скаржаться на біль внизу живота, в крижах, головний біль, запаморочення, погіршення апетиту, почуття страху, тривоги і хвилювання, послаблення слуху, зору, нюху і смаку. Інші ж, навпаки, відзначають підвищений апетит, сонливість. Наслідком розладів вегетативної нервової системи є також «безпричинне» сильне потовиділення.

Серцево-судинні порушення частково також є наслідком розладів вегетативної нервової системи, нервового апарату, судин. Розширення судин призводить до почуття приливів жару в ділянці обличчя, шиї, спини. Звуження судин грудної клітки спричинює біль у ділянці серця, підвищену втомлюваність, понижену працездатність, безсилля. Звуження судин у різних ділянках головного мозку призводить до запаморочення, головного болю; звуження судин очного яблука – до мерехтіння перед очима; звуження судин у ділянці спини, попереку – до відчуття повзання мурашок у цих ділянках; звуження судин у кінцівках – до оніміння плечей, передпліччя, гомілок, пальців рук, стегон та ін. Порушення нервової регуляції судин може спричинити підвищення кров'яного тиску, розвиток набряків тощо.

Розлади обміну речовин та ендокринні порушення в клімактеричному періоді можуть проявлятися зниженням функції підшлункової і щитовидної залоз, зниженням обміну жирів, вуглеводів, білків, вітамінів, затримкою в організмі солей і води. Внаслідок цих порушень збільшується маса тіла, з'являються набряки, біль у суглобах, відчуття холоду, знижується статевий потяг. Людина стає млявою, швидко стомлюється, у неї з'являються ознаки діабету, подагричні прояви, набрякають молочні залози, знижується діяльність кишечника. Особливо це помітно перед менструацією. Значно рідше підвищується функція щитовидної залози, активізується обмін речовин, підвищується статевий потяг і жінка худне.

Перебіг клімаксу у жінок

Перші порушення, зумовлені клімаксом, настають у віці 36–40 років. У цей час у деяких жінок помітно знижуються обмінні процеси, збільшується маса тіла, надмірно відкладається жир, зменшується рухлива активність. У ряді випадків спостерігається схильність до підвищення артеріального тиску. Зміни в організмі поступово наростають і у віці 45–52 роки призводять до розладів менструальної функції. Особливо небезпечні розлади менструацій, що характеризуються значним збільшенням крововтрат (до 500 г. і більше) і тривалості менструацій (до 10 днів і довше). Розлади менструальної функції можуть тривати від кількох місяців до 3–4 років і завершуються початком менопаузи, тобто припиненням менструацій. У деяких жінок менструації закінчуються раптово. Жінка повинна постійно стежити за своїм менструальним циклом і вести календар менструацій.

Початок розладів або припинення менструацій до 40 років розцінюють як ранній клімакс, після 55 років – як пізній.

Після припинення менструацій і закінчення клімактеричних розладів настає похилий вік, тобто період статево-гормонального спокою. Він триває до 70–75 років, а потім поступово починається старість.

Залежно від змін в ендокринній, нервовій системах та інших органах і тканинах розрізняють три фази клімаксу.

У першій фазі клімаксу менструація може затримуватись на 2–3 тижні, а потім тривати довгий час, іноді кілька тижнів. Зупиняється нерідко лише після застосування медикаментів. У цій фазі значно збільшуються м'язовий шар, об'єм і маса матки. Якщо у статевозрілої жінки матка важить 45–50 г., то в цей період її маса досягає 55-60 г. Нерідко гіпертрофія м'язових і сполучнотканинних волокон матки буває настільки значна, що призводить до утворення доброякісної пухлини – фіброміоми.

У цій фазі може значно збільшуватись відкладання жирової клітковини внизу живота, в ділянці молочних залоз, на стегнах, на лобку, великих соромітних губах. У каналі шийки матки виробляється багато слизу. Приливи, пітливість та інші клімактеричні явища ще не досить виражені або й зовсім відсутні.

У другій фазі клімаксу менструації приходять рідко і супроводжуються незначними крововтратами. Спостерігаються характерні зміни з боку нервової, серцево-судинної і ендокринної систем – приливи крові, приступи раптового потіння, серцебиття, дратливість, пригнічений стан, швидка зміна настрою, плаксивість, погіршення пам'яті, порушення обміну речовин тощо.

У третій фазі клімаксу припиняються менструації, добре виражені зворотні морфологічні і функціональні зміни в статевих органах і всьому організмі. Поступово атрофуються яєчники, матка, труби, піхва. Якщо кожен з яєчників під час розквіту статевої функції в 20–40 років важить 9–10 г., то в цій фазі його маса зменшується до З– 4 г. На його поверхні не визрівають фолікули і граафові міхурці, поверхня яєчників стає складчастого, зморщеною, нагадує кісточку абрикоса.

Змінюється не тільки слизова оболонка матки, а й м'язовий шар. Слизова оболонка перестає зазнавати циклічних фазових змін, стає тонкою, залози в ній атрофуються, секрет не виробляється. Припиняється продукція слизу залозами шийки матки. Поступово атрофується м'язовий шар матки. Маса матки зменшується до 30–40 г. Особливо клімакс позначається на шийці матки: вона зменшується або й повністю атрофується та її частина, що виступає в порожнину піхви. Зникають циклічні зміни в стінці піхви, вона стає тонкою, атрофічною, сухою, крихкою, в ній зникають еластичні волокна і складки, капіляри легко пошкоджуються. У стінці піхви іноді з'являється багато маленьких крововиливів, розвивається хронічний запальний процес піхви.

Змінюються і зовнішні статеві органи – поступово зменшується кількість жирової клітковини в ділянці лобка і великих соромітних губ, вони зморщуються, волосся на них стає рідшим і сивіє, атрофуються малі губи. Однак у деяких жінок спостерігається підвищене відкладання жирової клітковини; лобок і великі соромітні губи, наче подушечки, підвищуються над сусідніми ділянками шкіри. Поступово атрофується навколо маткова клітковина, м'язи промежини стають в'ялими, атрофуються і м'язи тазового дна, зв'язки матки. Внаслідок цих змін у деяких жінок з'являється загин матки назад, опускаються, а іноді частково або й повністю випадають стінки піхви і матка. Особливо часто ці явища спостерігаються у жінок, що під час пологів мали розрив промежини, який не був зашитий або шви потім розійшлися. Опущення і випадання внутрішніх статевих органів буває у жінок, які займалися тяжкою фізичною працею, піднімали великі тягарі, у яких були запори тощо.

Клімакс дуже позначається і на інших органах та системах організму. М'язи частково атрофуються, стають меншими по об'єму, слабшими, У шкірі атрофується більшість еластичних волокон. Шкіра на руках, стегнах, животі, шиї, грудях, обличчі відвисає, утворюються зморшки.

Клімактеричний період у цю фазу супроводжується пониженням обміну речовин. Людина стає огрядною. У ділянці живота, сідниць, стегон, молочних залоз відкладається велика кількість жиру. Ослаблюється діяльність органів травлення, знижується тонус жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Пацієнти скаржаться на запори, рідше – проноси.

Припинення ендокринної функції яєчників позначається на функціях інших ендокринних залоз, а через них – на обміні речовин, діяльності нервової, серцево-судинної систем та інших органів і тканин організму. Продовжуються приливи крові до голови, тулуба, спостерігаються періодичне почервоніння обличчя, шиї, рясне потовиділення (інколи до 20–30 разів на добу), особливо вночі. Після приливу настає розслаблення, знесилення, адинамія, людину морозить. Розлади нервової системи зумовлюють також запаморочення, відчуття шуму і дзвону в вухах, головний. біль, іноді розлади зору і смаку.

Спазм периферійних судин у різних ділянках тіла може спричинити оніміння, збліднення, зниження температури, «повзання мурашок» по тілу. При спазмі коронарних судин з'являється біль у ділянці серця.

Клімактеричний період нерідко супроводжується пригніченим настроєм, дратливістю, озлобленістю, безсонням, безпричинним страхом. У деяких жінок спостерігається навіть психоз.

Перебіг клімаксу певною мірою залежить від типу вищої нервової діяльності. У осіб з холеричним типом вищої нервової діяльності характер сильний, але неврівноважений, з різким переважанням процесу збудження над гальмуванням. Вони енергійні, сміливі, схильні до рішучих дій, але іноді необачні в своїх діях. Реакція па різноманітні зміни навколишнього середовища, умов існування, несприятливі зміни в організмі буває бурхливою і тривалою. Клімактеричні розлади у таких людей часто супроводжуються неврозами.

У сангвініків тип вищої нервової діяльності сильний, врівноважений, з рухливими процесами збудження і гальмування. Вони багатогранні в своїй діяльності, відзначаються широкими інтересами, допитливістю, енергійні, працездатні, стримані, дисципліновані. Чим більше у них роботи, тим більш вони діяльні, збуджені. Клімакс такі люди переносять спокійно, якщо вони зайняті справами на роботі або в домашніх умовах.

Флегматики – повільні, винятково врівноважені, доброзичливі, дуже енергійні, цілеспрямовані і настирливі в роботі, постійні в звичках і прихильностях; правильно реагують на різні зміни. Сон у таких людей спокійний, тривалий, засинають вони легко, сплять без сновидінь, пробуджуються в доброму настрої і бадьорому стані. Клімактеричний період у таких людей протікає легко, вони швидко пристосовуються до змін у Організмі.

Меланхоліки мають слабкий тип вищої нервової діяльності зі слабкими процесами збудження і гальмування. Люди з такою нервовою системою полохливі, замкнуті, схильні перебільшувати труднощі, – мають підвищену чутливість. Вони швидко втомлюються, в'ялі, сонливі. Такі люди довго не можуть заснути, сплять без сновидінь, тяжко пробуджуються, ображаються без важливих причин, плаксиві. Клімакс у меланхоліків може супроводжуватись значними і багато численними скаргами, неврозом, а іноді й більш глибокими змінами функції нервово-психічної діяльності, аж до клімактеричних психозів.

Перебіг клімаксу значною мірою залежить від ставлення людини до цього періоду життя. Тому завжди треба пам'ятати, що клімакс, як уже зазначалось, не означає переходу до старості, одряхління організму, атрофії всіх органів і систем, занепаду життєвих сил. Це перехідний період. Деякі схильні до перебільшення люди вбачають у клімаксі кінець повнокровної діяльності, занепад життя, початок старіння організму. Вони тяжко безпідставно переживають. Клімакс у таких людей нерідко супроводжується розладами нервової діяльності. Можна навести безліч прикладів, коли улюблена професія, зібраність, усвідомлення змін у організмі допомагають людям легко переносити перебудову функцій органів і систем.

Клімактеричні прояви тісно пов'язані з умовами життя, сімейними обставинами, громадським становищем, побутом. При доброзичливому ставленні до людини в робочому колективі, хороших сімейних взаєминах, сприятливих житлових і матеріальних умовах життя клімакс перебігає легко. Незгода в особистому житті, сварки на роботі, чвари з приводу поганих житлових і побутових умов позначаються і на перебігові клімаксу. Отже, значні клімактеричні розлади в переважній більшості випадків починаються з різноманітних нервово-психічних переживань.

Значний вплив на перебіг клімаксу можуть мати і різні хвороби. У ослабленому хронічними недугами організмі перебудова органів і систем супроводжується різноманітними ускладненнями. При розвитку хвороби після початку клімаксу останній набуває більш важкої форми. У такому разі слід вилікувати супровідну хворобу. Це полегшить і перебіг клімаксу.