90566 (Анальгетики та спазмо анальгетики, плюси та мінуси терапії), страница 2

Троксерутин належить до біофлавоноїдів і має ангіопротекторну активність. Знижує проникність капілярів та виявляє венотонічну дію. Усуває судинорозширювальний ефект гістаміну, брадикініну та ацетилхоліну, виявляє протизапальну дію на паравенозі тканини, підвищує резистентність капілярів та частково виявляє антиагрегатну дію. Зменшує набряк тканин, поліпшує їх трофіку при паталогічних змінах, пов’язаних з венозною недостатністю.

Загалом Індовазин гель забезпечте аналгетичний, протизапальний. Ангіопротекторний та венотонізуючий ефект.

Показаннями до застосування Індовазину є:

- забої, вивихи, розтягнення;

- посттравматичні гематоми, синці та набряки;

- артрити, болі у суглобах;

- остеохондроз, радикуліт, люмбаго, ішіас;

- невралгії та міозити.

Індовазин випускається у найбільш вдалій лікарській формі для локальної терапії – у вигляді гелю, забезпечує швидке та найбільш повне всмоктування лікарського засобу крізь шкіру.

Зручність застосування для пацієнта гелю Індовазин, у порівнянні із застосуванням мазей або кремів, полягає у перевагах:

- більшість гігієнічно – гель не залишає жирних плям на білизні та одязі;

- більш економно – для досягнення лікувального ефекту достатньо витиснути всього 1-2 см гелю. Не треба докладати зусиль при втиранні: достатньо зробити 2-3 легких плавних рухи, щоби гель рівномірно всмоктався.

Індовазин застосовують 2-3 рази на добу. Для осіб похилого віку, з огляду на утруднене проникнення препарату крізь шкіру, необхідно збільшити кількість або кратність нанесення.

Триган – Д

Склад. Кожна таблетка містить: парацетамолу 500 мг, дицикломіну гідро хлориду 20,0 мг; допоміжні речовини: гідро фосфат, крохмаль, тальк, желатин, цукор; розчин д/ін. містить 10 мг/мл дицикломіну гідрохлориду.

Комбінований препарат, що відноситься до групи аналгетичних та спазмолітичних засобів. Парацетамол має аналгетичну, жарознижуючу і незначну протизапальну дію. Механізм дії на біохімічному рівні – помірне пригнічення циклооксигенази – 1, та меншою мірою циклоксигенази – 2 в перефиричних тканинах та центральній нервовій системі, наслідком є гальмування біосинтезу простагландинів – модуляторів больової чутливості, терморегуляції, запалення. Другий компонент – дицикломіну гідро хлорид – третинний амін, що має відносно слабку не вибіркову мехолінблокуючу та пряму міотропну спазмолітину дію на гладку мускулатура внутрішніх органів.

Показання для застосування. Помірно виражений больовий синдром при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів – ниркова колька, спазми сечоводу і сечового міхура, кишкова, жовчна коліка, дисменорея та інші стастичні стани внутрішніх органів. Може бути використаний при болях у суглобах, невралгії, ішиалгії, міальгії.

Спосіб застосування та дози. Дорослим – по 1 таблетці 2-3 рази на добу; максимальна разова доза для дорослих – 2 таблетки, максимальна добова доза – 4 таблетки; тривалість застосування – не більше 5 діб.

Побічна дія. В терапевтичних дозах добре переноситься. Іноді можливі шкірні алергічні реакції, рідко порушення кровотворення. При тривалому застосуванні у високих дозах можлива нефротоксична дія.

Протипоказання. Ознаки гострого отруєння: нудота, блювання, виникаючі за 1-2 доби – ознаки ураження печінки. В зазначених випадках необхідно провести промивання шлунка, ввести препарати, що викликають створення глутатаіону та збільшують реакції кон’югації.

Використана література:

1. Аптека Галицька. Спеціалізований журнал. 2006 р.

2. М. П. Скакун К. А., К. А. Посохова. “Основи фармакології”.

8