60894 (Зовнішньополітична орієнтація східноєвропейських країн в післявоєнний період), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Зовнішньополітична орієнтація східноєвропейських країн в післявоєнний період", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "история" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "история" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "60894"
Текст 2 страницы из документа "60894"
Докорінно змінилася зовнішньополітична орієнтація східноєвропейських країн. Якщо раніше основою їхньої зовнішньої політики була орієнтація на СРСР, то за нових умов відносини з його основною правонаступницею - Росією -відійшли на другий план. Втративши сенс свого існування, у 1991 р. припинили діяльність ОВД й РЕВ. Натомість країни, що визволилися з-під комуністичного панування, поставили в центр своєї зовнішньополітичної стратегії орієнтацію на Західну Європу, заявивши про бажання вступити до військово-політичного та економічного інтеграційних об'єднань - НАТО і Європейського Союзу (ЄС). США та західноєвропейські держави, подолавши певні вагання, спричинені фінансовими витратами на такі проекти, пішли назустріч країнам Центральної та Східної Європи. У 1999 р. членами НАТО стали Польща, Чехія та Угорщина, у 2004 р. - Словаччина, Словенія, Румунія, Болгарія, Литва, Латвія та Естонія. Тоді ж, 2004 р. Польщу, Чехію, Словаччину, Угорщину, Словенію, Литву, Латвію та Естонію було прийнято до Європейського Союзу. Кандидатами на вступ до ЄС протягом наступних років визначено Румунію, Болгарію та Хорватію.
Після проголошення незалежності України держави Центральної та Східної Європи встановили з нею дипломатичні відносини, налагоджується економічне та культурне співробітництво.
Література
-
Брудный А. А., Чернов С. С. Личность, понимание и общение // Сознание и понимание. - Фрунзе: Илим, 1982. - 123 с.
-
Каган М. С. Мир общения. Проблема межсубъектных отношений. - М.: Политиздат, 1988. - 319 с.
-
Винокуров П. О некоторых методах вражеской работы в печати. - М.: Партиздат, 1937. - 19 с.
-
Владимиров В. М. Коммерческая журналистика. - Луганск: Изд-во Восточноукр. гос. ун-та, 1995. - 160 с.
-
Мильтон. Речь о свободе печати /Areopagitica/, обращенная к английскому парламенту (1644). - Казань: Типография Д. М. Гран, 1905. - 49 с.
-
Райх В. Психология масс и фашизм. - Спб.; М.: Университетская книга, 1997. - 377 с.
-
Робеспьер М. Речь о свободе печати, произнесенная в Якобинском клубе 11 мая 1794 года и повторенная в Национальном собрании 22 августа того же года. - М.: Изд. В. М. Саблина. 1906. - 16 с.
-
Чепурнов Ю. Окупація // Жизнь Луганска. - 2001. - 15 лют.
-
Шиллер Герберт. Манипуляторы сознанием: Пер. с англ. / Предисл. Я. Засурского. - М.: Мысль, 1980. - 326 с.
-
Сельдес Джордж. Свобода печати.: Пер. с англ. Е. Кальмеер. - М.: Соцэкгиз, 1937. - 303 с.
-
Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного: Пер. с нем. - М.: Искусство, 1991. - 367 с.
