3 Культурно-освітня діяльність князя Володимира

Разом з християнством на Україні з’явились перші школи. Володимир “почав брати у визначних людей дітей і давати їх на книжну науку; матері тих дітей плакали за ними, бо ще не утвердились у вірі, - плакали якби по померлих”. 16. Школа мала на меті підготувати духовенство, якого багато треба було для країни з новою релігією, а також урядовців для держави. Школи було спочатку засновано при єпископських кафедрах та при великих церквах. Навчання обмежувалось читанням, письмом та вивченням святого письма. “Учило само духовенство, зразу певно тільки болгарські священики, що могли з дітьми порозумітися, пізніше підучені місцеві сили. Школа вводила молоде покоління у культурний світ”17. Про рівень навчання свідчить те, що з Володимирової школи вийшов митрополит Іларіон, який мав добру освіту, не поступаючись візантійській, та прославився як проповідник. Сам Володимир “любив слова книжні”, про пише Нестор-літописець, та дав дітям добру освіту.

При церквах і школах з’явились перші бібліотеки, в яких були книги переважно релігійного змісту.

Висновки

1.Володимир провів адміністративну реформу, знищивши сепаратизм племінної верхівки; зміцніла система державної влади не лише в центрі, але і на місцях.

2.Київська Русь перетворилася в централізовану феодально-монархічну найбільшу європейську державу.

3.Володимир продовжив адміністративну реформу батька, усунув від влади племінних вождів, а на їх місце посадив власних синів. У віддалені землі князь відправив своїми намісникам вірних йому бояр. Він стає верховним володарем у країні. І відтоді Київська Русь стає об’єднаною державою.

4.За Володимира загалом завершився процес складання державної території, визначилися її кордони, що в цілому збігалися з етнічними рубежами східнослов’янської етнокультурної спільності.

5.За Володимира Великого було прийнято християнство, що мало такі наслідки:

5.1 Християнська церква освячувала князівську владу, що зміцнювало її авторитет. Вона прискорила розвиток феодальних відносин, оскільки монастирі поступово перетворювалися на великих феодальних власників.

5.2 Християнство сприяло розвитку освіти, збагаченню руської
культури кращими надбаннями християнського світу. Воно привело до нових звичаїв і більш гуманних моральних норм у стосунках між людьми.

5.3 Християнство допомогло налагодженню більш тісних міжнародних зв'язків Русі з християнським світом.

Отже, християнство відповідало назрілим потребам давньоруського суспільства, яке за часів правління Володимира опинилося на переломі історичного розвитку. В цей період відходив у минуле родоплемінний побут слов'ян, завершувалося об єднання східнослов'янських земель у складі Київської держави.

6. За Володимира Великого почали розвиватися наука та освіта, з’явилися перші школи та бібліотеки.

Література:

1. Повість минулих літ./ Літопис руський. К., 1989. С.8-15.

2. Головатенко История России: спорные проблемы. – М., 1992.

3. Костомаров М.И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелях

4. Соловьев С.М. Сочинения. Книга 1.- М., 1989.

5. Карташев А.В. Очерки по истории русской церкви. Т.1 – М., 1994.,

6. Грушевский М. Історія України-Русі. В 11 томах, т.1-2 – К., 1991.

7. Крип’якевич І. Велика історія України: У 2-х томах. – Том 1. – К.: Глобус, 1993. – 352 с..

8. Аркас Історія України-Русі., Т.1, С.3-70.

9. Шокалюк О.І. Історія України. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.- 276 с., С. 4-30

10. Сергієнко Т.Я., Смолій В.А. Історія України (з найдавніших часів до кінця 18-го століття). – К., 1994, С.15-67.

11. Шокалюк О.І. Вказ. праця. - С.17.

12. Крип’якевич І. Вказ. праця. - С.116

13. Повість минулих літ. Вказ. праця. – С.10

14. Крип’якевич І. Вказ. праця.- С.50

15. Костомаров Вказ. праця. – С.15

16. Повість минулих літ. – Вказ. праця. – С.11

17. Крип’якевич І. Вказ. праця. – С.51