53941 (Особливості реформації в Англії), страница 3

Реформаторський рух досяг вищої точки в 16 столітті. У ряді європейських країн, хоча і різними шляхами, був здійснений перехід до нової, протестантської церкви. Подекуди міщанство задовольнилася реформацією католицької церкви. 17 століття вже не знає Реформації. У наступному розвитку поступово утворяться умови для епохи буржуазних революцій.

Отже, очевидна та виняткова роль епохи Реформації в становленні світової цивілізації і культури. Не проголошуючи ніякого соціально - політичного ідеалу, не вимагаючи переробки суспільства в ту чи іншу сторону, не роблячи ніяких наукових відкриттів і досягнень у художній творчості, Реформація змінила свідомість людини, відкрила перед нею нові духовні обрії. Людина одержала волю самостійно мислити, звільнився від авторитарної опіки папства і церкви, одержала вищу для неї санкцію - релігійну - на те, що тільки власний розум і совість можуть підказати їй, як варто жити.

Реформація сприяла появі людей буржуазного суспільства - незалежного індивіда з волею морального вибору, самостійного і відповідального у своїх судженнях і вчинках. У носіях протестантських ідей виразився новий тип особистості з новою культурою і відношенням до світу.

Капіталізм, що складається, одержав у протестантизмі духовне обґрунтування.

У країнах, де перемогла Реформація церква виявилася у великій залежності від держави, користалася меншою владою, ніж у католицьких державах, унаслідок проведеної секуляризації утратила свою економічну міць. Усе це полегшувало розвиток науки і світської культури.

У результаті Реформації вся Європа стала розколотою на дві частини. Католицька церква перестала бути церквою всієї Західної Європи. З неї виділився самостійний могутній релігійний напрямок – протестантизм – третій напрямок у християнстві.

Протестантизм виробив функціонуючу сьогодні у свідомості мільйонів людей особливу етику – етику праці, економічної діяльності, договірних відносин, акуратності, ощадливості, педантизму, тобто бюргерських чеснот, що ввійшли в плоть, кров і повсякденний побут країн Західної Європи і Нового Світу.

Литература

1. Всемирная история: (учебное пособие). -М: Мысль, Т.2. 1985 г.

2. “Всемирная история”. Москва. 1997г. том 10.

3. История философии в кратком изложении. /Пер. С чешского под ред. И.И.Богута - М: Мысль. 1995 г.

4. Некрасов Ю.К. Реформация и крестьянская война. Вологда, 1984

5. Порозовская Б.Д. Иоганн Кальвин, его жизнь и деятельность. СПб., 1891

6. Смирин М.М. Народная реформация Томаса Мюнцера и великая крестьянская война. 1955

7. Смирин М.М. Эразм Роттердамский и реформационные движения в Германии. М.,1978

8. “СОВЕТСКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ” Москва. Изд. Советская энциклопедия. 1969 г. 12 том

9. “Християнство”. Янг Джордж. Москва. 2000г.